Рішення

від 25.10.2018 по справі 906/1108/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1108/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Беседовська Л.В. (довіреність № 12 від 17.01.18,ОСОБА_2, директор

від відповідача: Зарудня Л.І.,НОМЕР_1 від 28.11.2015,Маліцький М.В, адвокат ордер ЖТ № 25432 від 31.01.18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства Райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" (смт. Ружин Житомирської області)

до Фізичної особи - підприємця Зарудні Людмили Іванівни (смт. Ружин Житомирської області)

про стягнення 22 003,37 грн. та звільнити торгівельні місця №83, №84

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 22 003,37 грн., з яких 16 755,00 грн. борг за користування торгівельними місцями, нарахований за період з травня 2015 по вересень 2017, 2 430,00 грн. нарахованої неустойки в розмірі подвійної плати за користування торговими місцями за період з жовтня 2017 по листопад 2017, 697,64 грн. 3% річних, 2 120,73 грн. інфляційних втрат та звільнення торгівельних місць №83, №84.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання відповідно до договорів утримання торгівельного місця на Ружинському кооперативному ринку № 83, 84 від 01.10.2012.

Ухвалою суду від 12.12.2017 було порушено провадження у справі.

18.01.2018 ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами Закону України від 03.10.2017 № 2147-19 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та визначено форму судового процесу як загальне позовне провадження.

15.02.2018 суду наданий відзив на позов, в якому зазначено, що підприємство "Ружинський кооперативний ринок" позбавлено можливості у наданні повноважень позивача у зверненні до суду із даним позовом , оскільки дане підприємство за своїм статусом не є виконавцем послуг утримання торговельного ринку, воно навіть не є суб'єктом господарювання. Також відповідач вказує на те, позивач не був визначений у встановленому законодавством порядку виконавцем послуг, фактично ніяких послуг відповідачу за адресою вул. Набережна, 10 смт. Ружин безпосередньо не надавав, жодних доказів щодо факту надання послуг, їх кількості і якості , а також посилань на законно встановлені тарифи не надав. Крім того, представник відповідача наголошує на тому, що починаючи з квітня 2015 по листопад , грудень 2017 відповідачка не користувалась торговельними місцями за № 83, 84, про що свідчать надані медичні документи, то у відповідності до ч. 6 ст. 762 ЦК України, звільнена від будь яких зобов'язань по опліті за їх користування.

Також, з відзиву вбачається, що підпис на Договорах утримання торговельного місця на Ружинському кооперативному ринку за № 83/1 та № 84/1, що міститься в п. 7 Договорів під написом "Договір продовжено до 01 жовтня 2015" не належить відповідачу - Зарудній Л.І., а вчинений іншою особою. Тому на думку представника відповідача строк дії договорів оренди закінчився до 01 жовтня 2013 року.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

15.02.2018 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вказує на те, що згідно статуту позивач має статус Ринку, його скорочене найменування Ружинський кооперативний ринок.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Ружинський кооперативний ринок є юридичною особою, а ОСОБА_2 є керівником даної юридичної особи з правом підпису документів від цієї особи, зокрема і позовної заяви. Предметом договорів, укладених між сторонами, є торговельні місця відповідної площі, місцезнаходження яких на місцевості зазначене на схемі розміщення торгових кіосків на території Ружинського кооперативного ринку. Таким чином, передача відповідачу за плату торговельних місць для провадження торговельної діяльності відповідає поняттю договору оренди, визначеному ст. 759 ЦК України.

Позивач зазначає, що за умовою п. 5.6 договорів № 83/1 та № 84/1, у випадку відсутності заперечень сторони - 1 та сторони - 2 про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором. Відповідно договори № 83/1 та №84/1 були пролонговані до 01.10.2017.

23.02.2018 представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив в яких не погоджується з твердженням позивача що укладені договори відповідають поняттю договору оренди. Також представник відповідача заперечує пролонгацію договорів № 83/1 та № 84/1 та просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог № 10 від 26.02.2018, яка надійшла до суду 27.02.2018. позивач збільшив розмір нарахованої неустойки до 5 760,00 грн. за період з жовтня 2017 по лютий 2018.

Ухвалою суду від 27.02.2018 строк проведення підготовчого засідання було продовжено до 18.04.2018

29.03.2018 позивачем надана суду заява про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 12 868,50 грн. плати за користування торговельними місцями, 5 175,00 грн неустойки за користування торговими місцями, 648,78 грн 3% річних та 2 707,84 грн інфляційних.

05.04.2018 по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої доручено Житомирському науково-дослідному експертному криміналістичному центру МВС України. Провадження у справі на час проведення експертизи було зупинено.

Ухвалою суду від 18.05.2018 був погоджений строк виконання експертизи - 31.07.2018.

17.07.2018 у зв'язку з надходженням до суду висновку експерта №1/3-156 від 25.06.2018 за результатами судової експертизи, провадження у справі було поновлено.

01.08.2018 від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 12 868,50 грн. плати за користування торгівельними місцями за період з травня 2015 по вересень 2017, 8 901 грн неустойки за користування торговими місцями за період з жовтня 2017 по 31 липня 2018, 648,78 грн 3% річних та 2 707,84 грн інфляційних.

Справа розглядається в межах заяви про збільшення позовних вимог.

17.09.2018 представник відповідача надав суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог в якій не погоджується з сумою позову та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.10.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача проти позову заперечують та просять відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та своїх письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.1 ч. 1 статуту підприємства райспоживспілки Ружинського кооперативного ринку в редакції затвердженій 29.11.2010, підприємство райспоживспілки Ружинський кооперативний ринок (далі - Ринок) створено Ружинською районною спілкою споживчих товариств.

Засновником та власником Ринку є Ружинська райспоживспілка.

В статуті також зазначено, що Ринок є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку та штамп з найменуванням, поточний валютний та інші рахунки в установах банку, діє на принципах повного господарського розрахунку.

В п. 2.1 статуту метою діяльності Ринку зазначено задоволення потреб у послугах, товарах, роботах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій споживчої кооперації України, інших суб'єктів господарювання та фізичних осіб, на основі ефективного використання в процесі господарювання фінансових матеріальних виробничих і трудових ресурсів. Створення необхідних зручностей для купівлі-продажу товарів, сприяння найбільш повному задоволенню потреб суспільства у послугах, продукції, роботах Ринку.

Предметом діяльності Ринку є, зокрема. організація і надання ринкових послуг населенню, організаціям, підприємствам, що здійснюють торгівлю на Ринку і надають послуги, надання в оренду основних засобів та торгових місць ринку.

Як вбачається з матеріалів справи 01 жовтня 2012 року між Підприємством райспоживспілки "Ружинський кооперативний ринок" ( код ЄДРПОУ 01559169) та ФОП Зарудньою Людмилою Іванівною ( ідентифікаційний номер НОМЕР_2) були укладені договори утримання торговельного місця на Ружинському кооперативному ринку №83/1 та № 84/1.

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів сторона -1 (позивач) передає, а сторона - 2 (відповідач) приймає у тимчасове платне користування торговельні місця № 83 та № 84, які розташовані на Ружинському кооперативному ринку за адресою смт. Ружин, вул. Набережна 10.

У пункті 1.2 договорів вказана загальна площа торговельних місць, а саме 7,5 кв.м. кожне.

Торговельні місця передається у тимчасове платне користування для розміщення кіоску, контейнера, палатки для торгівлі промисловими товарами ( п. 1.3 договорів).

Розмір плати за користування торговим місцем становить 17,25 грн за один торговий день ( п. 2.1 договорів).

Розмір плати за користування торговим місцем може змінюватися у разі змін податкового законодавства, розміру плати за землю тощо з урахуванням індексу інфляції. Зміни у цьому разі вносяться за ініціативою сторони - 1 направленням стороні -2 письмової угоди про збільшення плати за користування торговим місцем (п. 2.2 договорів).

Згідно п. 2.4 договорів, плата за користування торговим місцем сплачується щомісячно не пізніше 20 числа кожного місяця.

Пунктом 5.1 договорів передбачено що договір діє з 01.10.2012 по 01.10.2013.

У випадку відсутності заперечень сторони -1 та сторони - 2 про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором ( п. 5.6 договорів.).

Правове регулювання відносин, пов'язаних із здійсненням діяльності по продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків" та Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105.

Пунктом 2 розділу 1 цих правил передбачено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Згідно з пунктом 20 Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

Таким чином, безпосередньо правила торгівлі на ринках передбачають укладання між адміністрацією ринку і підприємцями, що займаються торговельною діяльністю, договорів, що за своєю правовою природою є договором оренди (найму) торгових площ.

Предметом укладених між сторонами договорів є торговельні місця відповідної площі, місцезнаходження яких на місцевості зазначене на схемі розміщення торгових кіосків на території Ружинського кооперативного ринку, що міститься в матеріалах справи.

Торговельні місця передані у тимчасове платне користування для розміщення кіоску, контейнера, палатки для торгівлі промисловими товарами.

Таким чином, передача позивачем відповідачу за плату торговельних місць для провадження торговельної діяльності відповідає поняттю договору оренди, визначеному ст. 759 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендодавцеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 4 статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з позовної заяви договори № 83/1 та № 84/1 були пролонговані до 01.10.2017.

Відповідач заперечує проти факту пролонгації дії договорів, також зазначає, що підпис під словами "Договір продовжено до 01 жовтня 2015 року" на Договорах утримання торговельних місць вчинений не відповідачем.

Однак дане твердження спростовується висновком експерта № 1/3-156 від 25.06.2018 за результатами судової експертизи, проведеної у господарській справі № 906/1108/17 яким встановлено, що підписи від імені Зарудні Л.І. під словами "Договір продовжено до 01 жовтня 2015 року" зліва від слів "Зарудня Л.І." у договорах утримання торговельних місць на Ружинському кооперативному ринку від 01.10.2012 № 83/1 та № 84/1 виконані Зарудньою Людмилою Іванівною.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач заперечував проти продовження дії договорів та направляв позивачу протягом одного місяця до закінчення дії договорів повідомлення про їх припинення.

В той же час, свої зобов'язання по договорам відповідач виконав не у повному обсязі у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за користування торговими місцями, розмір якої за період з травня 2015 року по вересень 2017 року, згідно розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, становить 12 868,50 грн.

Посилання відповідача на те, що починаючи із квітня 2015 року по грудень 2017 року не користувалась торговими місцями за станом здоров'я, і як наслідок звільнена від зобов'язань по укладеним між сторонами договорам, не приймається до уваги, оскільки даний факт не впливає на обов'язок відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за чинними на той період договорами №83/1 та №84/1.

Суд вважає заявлену вимогу про стягнення заборгованості за користування торговими місцями у розмірі 12 868,50 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 648,78 грн 3% річних та 2 707,84 грн інфляційних нарахувань.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 648,78 грн 3% річних та 2 707,84 грн інфляційних.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 8 901,00 грн неустойки за користування торговими місцями за період з жовтня 2017 по 31 липня 2018.

При цьому позивач посилається на те, що після припинення дії договорів № 83/1 та №84/1 відповідач продовжував користуватись торговельними місцями.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1.2 Договорів утримання торговельних місць № 83/1 та № 84/1 при затримці повернення з вини сторони-2 торгівельного місця після припинення дії цього договору сторона -2 сплачує плату за користування торговим місцем у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта оренди.

Однак, суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги з огляду на наступне.

Як вказувалось позивачем договори на утримання торговельного місця на Ружинському кооперативному ринку № 83/1 та № 84/1 були продовжені до 01.10.2017, однак, після вказаної дати відповідач продовжує користуватись об'єктом оренди.

Згідно статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про те, що орендодавець (позивач) у строк, встановлений статтею 764 Цивільного кодексу України, заперечував проти дій відповідача щодо користування спірними об'єктами оренди.

Наявні у матеріалах справи претензії, направлені позивачем на адресу відповідача, № 33 від 08.06.2017 та № 65 від 12.11.2017 не можуть бути розцінені судом як відповідні докази, оскільки з їх змісту не вбачається, що позивач заперечує проти користування торговельними місцями, а лише повідомляє про наявну у відповідача заборгованість за їх користування та ставить вимогу про негайне погашення відповідних коштів.

Також, в матеріалах справи наявний лист адресований відповідачу № 55 від 07.09.2017 з вимогою терміново звільнити торгові місця на ринку від своєї власності.

Однак, вказаний лист також не може бути розцінений судом як належний доказ на підтвердження заперечень позивача проти дій відповідача щодо користування спірними об'єктами оренди після припинення дії договорів, оскільки він направлявся позивачем не у передбачений статтею 674 Цивільного кодексу України строк.

Отже, з урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що договори утримання торговельного місця на Ружинському кооперативному ринку № 83/1 та № 84/1 від 01.10.2012, відповідно до положень передбачених ст. 764 ЦК України, продовжили свою дію на строк, який був раніше встановлений умовами договорів.

Позивачем також заявлена вимога про зобов'язання відповідача звільнити торговельні місця № 83 та № 84 у зв'язку з припиненням дії договорів № 83/1 та № 84/1 з 01.10.2017.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки судом встановлено, що договори №83/1 та №84/1 від 01.10.2012 продовжили свою дію, то як наслідок вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити торгівельні місця № 83 та № 84 не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення 12 868,50 грн орендної плати за користування торгівельними місцями, 648,78 грн 3% річних, 2 707,84 грн інфляційних та відмовляє в частині стягнення 8 901,00 грн неустойки за користування торговими місцями та зобов'язанні відповідача звільнити торгівельні місця № 83 та № 84.

Витрати по сплаті судового збору на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Зарудні Людмили Іванівни (13601, АДРЕСА_1 НОМЕР_1 виданий 28.11.2015) на користь Підприємства райспоживспілки Ружинський кооперативний ринок (13601, Житомирська область, смт. Ружин, вул. Набережна, 10, ідентифікаційний код 01559169) 12 868,50 грн орендної плати, 648,78 грн 3% річних, 2 707,84 грн інфляційних, 1 033,20 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.11.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1 - в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)