Рішення

від 20.09.2018 по справі 910/5000/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2018Справа № 910/5000/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом дочірнього підприємства Барва-авто товариства з обмеженою відповідальністю Барва

до Національного банку України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України

про стягнення шкоди в розмірі 1 131 599,48 грн.,

Представники:

від позивача Ракушинець А.А. (за дов.)

від відповідача Сидоренко Р.В. (за дов.)

від третьої особи Тимофєєва Т.М. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом дочірнє підприємство Барва-авто товариства з обмеженою відповідальністю Барва до Національного банку України про стягнення з держави України в особі Державної казначейської служби України шкоди в розмірі 913 187,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок протиправної постанови відповідача від 05.04.2016 № 234 Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних позивач з 05.04.2016 до початку ліквідації банку - 06.06.2016, був позбавлений можливості розпоряджатись належними йому коштами у розмірі 913 316,77 грн., які знаходились на його банківському рахунку, внаслідок чого йому була заподіяна шкода у розмірі 913 316,77 грн.. Неправомірність постанови відповідача від 05.04.2016 № 234 встановлена постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 по справі № 826/6665/16, що набрала законної сили, якою визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 № 234 Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних .

Нормативно вимоги позивача ґрунтуються на приписах ст. ст. 1173, 1175 ЦК України.

Суд своєю ухвалою від 02.05.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 01.06.2018 суд відкрив провадження у справі № 910/5000/18, постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, вказавши на те, що порушення прав позивача щодо перерахування грошових коштів не відбулося, оскільки наразі триває процедура ліквідації Банку, здійснюється продаж активів банку, а за рахунок коштів, отриманих в результаті ліквідації та реалізації майна банку, здійснюється задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній статтею 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . На думку відповідача, безпідставним є посилання позивача на рішення адміністративного суду, оскільки воно не містить висновків про те, що внаслідок дій або бездіяльності Національного банку України було порушено права позивача. Крім того Національний банк України не є суб'єктом відповідальності у розумінні статті 1173 ЦК України, оскільки є особливим центральним органом державного управління, тоді як суб'єктами відповідальності за ст. 1173 ЦК України є органи центральної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідач у відповіді на відзив зазначив, що неможливість розпорядження коштами починаючи з 05.04.2016 і вважає можливість повернення коштів назавжди.

30.07.2018 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 1 131 599,48 грн., з яких: 913 317,00 грн. втрачених коштів, 218 282,71 грн. інфляційних.

30.07.2018 суд залучив до участі у справі третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну казначейську службу України.

Державна казначейська служба України проти задоволення позову заперечила.

03.09.2018 позивач подав клопотання про витребування таких доказів:

- у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб письмового доказу з інформацією: вимоги яких черг були повністю задоволені в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банків, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду, здійснював повноваження органів управління банку, за весь період діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- у Асоціації українських банків письмового доказу з інформацією: вимоги яких черг були повністю задоволені в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банків, в яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду, здійснював повноваження органів управління банку, за весь період діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- від уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни письмово доказу з інформацією щодо ПАТ Комерційний банк Хрещатик : 1) який загальний розмір в грошовому вирішення реєстру акцептованих вимог кредиторів станом на день початку процедури ліквідації банку; 2) який загальний розмір в грошовому вирішенні реєстру акцептованих вимог кредиторів станом на день надання відповіді на ухвалу суду; 3) який розмір ліквідаційної маси банку в грошовому вирішенні за результатами інвентаризації станом на момент закінчення формування ліквідаційної маси; 4) який розмір ліквідаційної маси банку в грошовому вираженні за результатами інвентаризації станом на день надання відповіді на ухвалу суду; 5) який розмір ліквідаційної маси банку в грошовому вираженні за результатами оцінки станом на момент закінчення оцінки; 6) який розмір ліквідаційної маси банку в грошовому вирішенні за результатами оцінки станом на день надання відповіді на ухвалу.

Обґрунтовуючи це клопотання позивач послався на те, що витребувані докази засвідчать суму акцептованих вимог.

Суд відхилив це клопотання, про що оголосив протокольну ухвалу в судовому засіданні 03.09.2018. Зокрема, суд виходив з порушення позивачем встановленого строку подачі клопотання про витребування доказів - разом з позовом (ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 80 ГПК України), що є підставою для залишення такого клопотання без задоволення (ч. 2 ст. 81 ГПК України), та необґрунтованості клопотання, оскільки витребувана інформація не матиме доказового значення виходячи з визначених позивачем підстав позову.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.01.2015 публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик (Банк) та дочірнє підприємство Барва-авто товариства з обмеженою відповідальністю Барва (клієнт) уклали договір № 26004001161852 банківського рахунку (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок.

Банк зобов'язався забезпечувати збереження коштів клієнта на його рахунках, своєчасно здійснювати розрахункові операції тощо (п. 2.1 Договору).

04.04.2016 Правління Національного банку України своєю постановою № 231/БТ відніс Банк до категорії проблемних строком до 180 днів.

05.04.2016 Правління Національного банку України своєю постановою № 234 відніс Банк до неплатоспроможних.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) своїм рішенням від 05.04.2016 № 463 запровадив тимчасову адміністрацію строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначив уповноважену особу Фонду.

Згідно з рішенням Фонду від 21.04.2016 № 560 продовжено строки тимчасової адміністрації з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 № 46-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03.06.2016 № 913 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Хрещатик та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик .

Станом на 05.04.2016 на відкритому за Договором рахунку знаходилось 913 316,77 грн., які наразі також обліковують на цьому рахунку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 у справі № 826/6665/16 задоволено позов благодійної організації Благодійний фонд Богдана Гаврилишина , благодійний фонд Енергетичний центр ім. І. Люндіна , товариство з обмеженою відповідальністю Сіріус-1 до Національного банку України, треті особи - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик , міська молодіжна громадська організація Центр соціальних та ділових ініціатив , визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 № 234 Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних .

Правове регулювання відшкодування шкоди здійснюється нормами глави 82 Цивільного кодексу України.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання не договірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичній або юридичній особі, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, складовими елементами акту завдання шкоди є: протиправна поведінка особи, яка завдала шкоду; настання шкоди; причинний зв'язок між вказаними двома елементами; вина завдавача шкоди.

Відсутність хоч одного з вказаних елементів свідчить про відсутність правових підстав деліктної відповідальності.

Статтею 1173 ЦК України передбачено відповідальність за заподіяння шкоди спеціального суб'єкта - органів державної влади або місцевого самоврядування за поведінку, в якій реалізується їхня делікатність. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України Про Національний банк України ), самостійний у своїй діяльності від органів державної влади та не віднесений до органів місцевого самоврядування (ст. 140 Конституції України), а тому не є суб'єктом відповідальності у розумінні ст. 1173 ЦК України.

Водночас, встановлення складу деліктного правопорушення у діях особи є підставою для застосування загальних положень про цивільно-правову відповідальність.

Протиправність поведінки в цивільних правовідносинах може мати дві форми: дію та бездіяльність.

У цій справі поведінка, з якою позивач пов'язує настання шкоди, стосується вольового акту відповідача - постанови Національного банку України від 05.04.2016 № 234 Про віднесення публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних , протиправність якого встановлена судовим рішенням, що, за приписами ст. 75 ГПК України, не потребує повторного доказування.

Вирішуючи питання про настання шкоди суд виходить з такого.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права.

Оскільки рішення, з яким позивач пов'язує настання шкоди, має наслідком запровадження процедур, що застосовуються до неплатоспроможного банку, врегульованих Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , встановлення факту настання шкоди слід здійснювати виходячи з встановлення, чи запроваджені процедури призводять до зменшення майна позивача.

Неплатоспроможний банк - це банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України Про банки і банківську діяльність (ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Наслідком віднесення банку до категорії неплатоспроможних є початок виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб неплатоспроможного банку з ринку і призначення тимчасової адміністрації (ст. 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Під час тимчасової адміністрації заборонено здійснювати задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Одним із основних обов'язків, який покладається законом на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, є обов'язок забезпечити збереження активів та документації банку (ч. 1 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ). Грошові ресурси, накопичені протягом діяльності банку, також є його активами.

Задоволення вимог кредиторів здійснюється у процедурі ліквідації банку, в рамках якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визначає суму заборгованості кожному кредиторові та відносить вимоги до певної черги погашення, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (ст. 49 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), формує ліквідаційну масу банку (ст. 50 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), реалізує майно банку (ст. 51 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), здійснює задоволення вимог кредиторів (ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ).

Отже, відповідно до чинного законодавства України, віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження процедури ліквідації банку не має наслідком припинення зобов'язання між банком та клієнтом. Вказане свідчить про те, що позивач, як сторона за Договором, внаслідок віднесення Банку до категорії неплатоспроможних постановою Національного банку України від 05.04.2016 № 234, не втратив права на кошти у розмірі 913 316,77 грн., повернення яких підлягає здійсненню у порядку, визначеному Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

З огляду на це внаслідок прийняття Національним банком України постанови від 05.04.2016 № 234 обсяг майнових прав позивача на майно - кошти у розмірі 913 316,77 грн., що обліковувались на рахунку за Договором, не зменшився, а тільки були запроваджені інші процедури задоволення цих майнових прав. Вказане свідчить про те, що діями відповідача щодо віднесення Банку до категорії неплатоспроможних не було заподіяно матеріальної шкоди позивачу, оскільки відсутні обставини щодо зменшення майна позивача.

Достатність ліквідаційної маси Банку для забезпечення вимог позивача як кредитора не є наслідком прийняття Національним банком України постанови від 05.04.2016 № 234, а є результатом господарської діяльності Банку.

Фактично сума, яка кваліфікована позивачем як шкода, є заборгованістю публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик перед позивачем, яка підлягає задоволенню в порядку, передбаченому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Як зазначено судом вище, відсутність хоч одного з елементів акту завдання шкоди свідчить про відсутність правових підстав деліктної відповідальності. Отже, відсутність факту заподіяння шкоди свідчить про необґрунтованість вимог про стягнення 913 316,77 грн. та вимог про стягнення 218 282,71 грн. інфляційних, які є похідними від вимог про стягнення шкоди.

З огляду на це, позов задоволенню не підлягає.

Оскільки позивач не звільнений від сплати судового збору, а Національний банк України, як зазначено вище, не є суб'єктом відповідальності у розумінні ст. 1173 ЦК України, з позивача підлягає стягненню 16 974 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову дочірнього підприємства Барва-авто товариства з обмеженою відповідальністю Барва до Національного банку України відмовити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства Барва-авто товариства з обмеженою відповідальністю Барва (вул. Пряшівська, 5-А, м. Мукачеве, Закарпатська область, 89600, код 22093841) до Державного бюджету України 16 974 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.11.2018.

Суддя С. А. Ковтун