Постанова

від 05.11.2018 по справі 0640/3854/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/3854/18

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області до Житомирської обласної ради, треті особи - Житомирська обласна державна адміністрація, Жеребківська сільська рада Чуднівського району Житомирської області, Краснопільська сільська рада Чуднівського району Житомирської області, про визнання протиправним та скасування рішення №1038 від 31.05.2018,

В С Т А Н О В И В :

у липні 2018 року Іванопільська селищна рада Чуднівського району Житомирської області звернулась до суду з адміністративним позовом до Житомирської обласної ради, треті особи - Житомирська обласна державна адміністрація, Жеребківська сільська рада Чуднівського району Житомирської області, Краснопільська сільська рада Чуднівського району Житомирської області, про визнання протиправним і скасування п.п. 1.2 та 1.3 п. 1 рішення Житомирської обласної ради №1038 від 31 травня 2018 року в частині, що стосується внесення змін до перспективного плану Краснопільської об'єднаної територіальної громади, згідно якої, до даної громади приєднується територія громади Жеребківської сільської ради та виходить зі складу перспективного плану об'єднаних територіальних громад Іванопільської селищної ради.

Разом із позовною заявою Іванопільською селищною радою подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення №1038 від 31 травня 2018 року в частині його оскарження за позовною заявою у даній справі, а саме, що стосується внесення змін до перспективного плану Краснопільської об'єднаної територіальної громади, згідно якої, до даної громади приєднується територія громади Жеребківської сільської ради та виходить зі складу перспективного плану об'єднаних територіальних громад Іванопільської селищної ради до набрання рішенням суду у даній справі законної сили заборонити Кабінету Міністрів України затверджувати зміни до перспективного плану ОТГ в тій частині, що оскаржується.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення заяви.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту від незаконних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

Так, із матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що зупинення дії рішення в частині його оскарження зупинить його виконання та прийняття подальших незаконних рішень на його основі і вчинення дій, які потім потрібно буде скасовувати в судовому порядку та докладати значних зусиль, коштів і часу для відновлення права позивача, а заборона Кабінету Міністрів України затвердження змін до перспективного плану ОТГ надасть можливість не оскаржувати у подальшому дану дію в суді, що може затягнутися на довгий час і залишити питання об'єднання громадян в ОТГ у невизначеності протягом тривалого періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку задоволення заяви про забезпечення позову за своїм характером є вирішенням вказаного спору по суті, що не відповідає меті та завданням інституту заходів забезпечення позову.

Водночас, позивачем необґрунтовано у чому саме полягає очевидна небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у справі, а також відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що заявлений ним захід забезпечення позову шляхом заборони Кабінету Міністрів України затверджувати зміни до перспективного плану ОТГ в тій частині, що оскаржується не є співрозмірним з його позовними вимогами.

З огляду на відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, а також те, що захід забезпечення позову не є співрозмірним позовним вимогам, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно відмовив позивачу у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали про відмову у забезпеченні адміністративного позову дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3