Рішення

від 12.11.2018 по справі 0640/3854/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м.Житомир справа № 0640/3854/18

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача Михніцького Г.Ю.,

представника відповідача Кемки Д.В.,

представників третіх осіб: Болохівського А.В., Макаренка І.Я., Грицика А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області до Житомирської обласної ради, треті особи: Житомирська обласна державна адміністрація, Жеребківська сільська рада Чуднівського району Житомирської області, Краснопільська сільська рада Чуднівського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення № 1038 від 31.05.2018,

встановив:

Іванопільська селищна рада Чуднівського району Житомирської області звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати п.п.1.2 та 1.3 п.1 рішення Житомирської обласної ради № 1038 від 31.05.2018 в частині, що стосується внесення змін до перспективного плану Краснопільської об'єднаної територіальної громади, згідно якої, до даної громади приєднується територія громади Жеребківської сільської ради та виходить зі складу перспективного плану об'єднаних територіальних громад Іванопільської селищної ради.

В обґрунтування позову зазначено, що 31.05.2018 на шістнадцятій сесії VII скликання Житомирської обласної ради було прийнято рішення №1038 "Про внесення змін у перспективний план формування територій громад Житомирське області". Позивач не погоджується з рішенням ради в частині того, що стосується зміни перспективного плану території Іванопільської селищної ради, оскільки територія ОТГ має бути нерозривною. Зазначено, що таке рішення ради порушує право громади, встановлене Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

В судових засіданнях представник позивача позов підтримував та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб, Житомирської обласної державної адміністрації, Жеребківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області та Краснопільської сільської ради Чуднівського району Житомирської області в судовому засіданні проти позову заперечували.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Зі змісту паспорта Іванопільської селищної ради станом на 01.01.2018 за Іванопільською сільською радою рахується 3 населених пункта, що налічують 3369 осіб (а.с.31-34).

Постановою Іванопільської селищної ради від 29.10.2015 №29 відбулась реєстрація факту обрання головою селищної ради Маркова І.А. (а.с.35), рішенням 7-го скликання від 11.11.2015 продовжено повноваження селищного голови Маркова І.А. (а.с.36).

Рішеннями Іванопільської селищної ради та Жеребківської сільської ради від 19.05.2015 надано згоду на добровільне об'єднання громад селища Іванопіль, сіл Радісне, Медведиха, Жеребки, Польова Слобідка, Степок, Певна, селище Поштовий Жеребківської сільської ради в Іванопільську територіальну громаду з центром у селищі Іванопіль (а.с.27-28).

В подальшому рішенням 35 сесії 6 скликання Жеребківської сільської ради від 14.07.2015 № 135 "Про відміну рішення Жеребківської сільської ради від 19.05.2015 № 117 "Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представника робочої групи" вирішено вважати таким, що втратило чинність рішення Жеребківської сільської ради від 19.05.2015 № 117 (а.с.77).

Рішенням шістнадцятої сесії 7 скликання від 31.05.2018 №1038 внесено зміни у перспективний план формування територій громад Житомирської області. Пудпунктами 1.2 та 1.3 включено пропозиції щодо зміни складу об'єднаних територіальних громад у зв'язку з добровільним приєднанням до них інших територіальних громад згідно з додатками 2,3 (а.с.8).

Зі змісту додатку №3 до рішення №1038 від 31.05.2018 видно, у чому полягають зміни до перспективного плану формування територій та складено порівняльну таблицю з Переліком спроможних об'єднаних територіальних громад відповідно до перспективного плану та Переліком змін, що планується зробити у перспективному плані для охоплення всієї території.

Так, згідно Переліку змін, що планується зробити у перспективному плані для охоплення всієї території зазначено, що зокрема Жеребківська територіальна громада буде відноситися до Краснопільської ОТГ з центром в с.Краснопіль Чуднівського р-ну (а.с.10).

До додатку №2 долучено паспорт Краснопільської сільської об'єднаної територіальної громади, центр - с. Краснопіль (а.с.23-26).

Не погоджуючись з вказаним рішенням Житомирської обласної ради, Іванопільська селищна рада Чуднівського району Житомирської області звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Обсяг прав та обов'язків відповідача, у тому числі і прийняття оскаржуваного рішення, окрім іншого, визначений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Частина 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з частинами 1-2 статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05 лютого 2015 року N 157-VIII (далі - Закон N 157-VIII).

Згідно з ч.1 ст.4 Закону N 157-VIII добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов:

1) у складі об'єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування;

2) територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися;

3) об'єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області;

4) при прийнятті рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об'єднаної територіальної громади;

5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об'єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об'єднання.

Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити:

1) перелік територіальних громад, що об'єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;

2) визначення адміністративного центру об'єднаної територіальної громади та її найменування;

3) план організаційних заходів щодо добровільного об'єднання територіальних громад.

Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов'язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад у п'ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об'єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об'єднання територіальних громад.

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об'єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об'єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об'єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об'єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад.

Якщо до складу об'єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об'єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону N 157-VIII об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Приписами ч.2 ст.8 Закону N 157-VIII визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об'єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Відповідно до ч.3 ст.8 Закону N 157-VIII об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою. У разі об'єднання всіх територіальних громад одного району в одну об'єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об'єднаної територіальної громади, а пов'язані з таким майном права та обов'язки належать об'єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.

Частинами 2-3 статті 11 Закону N 157-VIII передбачено, що методика формування спроможних територіальних громад розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області схвалюється відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 затверджено Методику формування спроможних територіальних громад, так п.4 передбачено, що формування спроможних територіальних громад відбувається шляхом: розроблення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, облдержадміністрацією проекту перспективного плану; схвалення проекту перспективного плану Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою; затвердження Кабінетом Міністрів України перспективних планів; добровільного об'єднання територіальних громад; добровільного приєднання до об'єднаної територіальної громади, визнаної спроможною відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України ''Про добровільне об'єднання територіальних громад'', суміжної сільської, селищної територіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад Автономної Республіки Крим, області належить до цієї об'єднаної територіальної громади; формування органів місцевого самоврядування спроможних територіальних громад.

Згідно з частинами 1-2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Листом №2477/51/2-18 голова адміністрації Гундич І.П. звернувся до голови обласної ради Ширми В.В. про внесення змін до ефективного плану формування територій громад області (а.с.128).

Зверненням щодо призначення Центральною виборчою комісією додаткових виборів депутатів Краснопільської сільської ради об'єднаної територіальної громади Чуднівського району Житомирської області голова Житомирської обласної державної адміністрації направив висновки щодо відповідності проектів рішень місцевих рад про добровільне приєднання територіальних громад (а.с.130-131).

Листом від 23.06.2018 голова адміністрації вказане рішення Житомирської обласної ради від 31.05.2018 направив для розгляду та затвердження до Кабінету Міністрів України (а.с.132).

Отже, обласна державна адміністрація звернулась із відповідним поданням до Житомирської обласної ради, за результатами розгляду якого обласною радою вирішено внести зміни у перспективний план формування територій громад Житомирської області, схвалений рішенням обласної ради від 28.05.15 №1495.

Вказане рішення прийнято з урахуванням рекомендацій постійних комісій обласної ради, які відповідно до статті 104 Регламенту роботи обласної ради VII скликання є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за їх виконанням.

З аналізу визначення поняття адміністративно-правового акту, суд дійшов висновку, що рішення обласної ради № 1038 від 31.05.2018 відповідає обов'язковим вимогам: ухвалене на основі Конституції та законів України, відповідає їм; видане з питань, віднесених до компетенції обласної ради; відповідає меті, приписам та вимогам законодавчого акта, з приводу якого воно прийняте; видавано у встановленому порядку і формі.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.09 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) передбачено, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами.

На сьогоднішній день, рішення Житомирської обласної ради № 1038 від 31.05.18 вичерпало свою дію фактом виконання.

Крім того, як встановлено судом і не заперечується представниками сторін, що 26.07.2018 на 17 сесії 7 скликання Житомирської обласної ради було прийнято рішення № 1123 "Про схвалення у новій редакції перспективного плану формування територій громад Житомирської області" (а.с.187).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Не поширюють свою дію ці положення й на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних (можливо, позасудових) форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 7 лютого 2017 року у справі №800/45/16 та підтримано Верховним Судом у постанові від 11 травня 2018 року у справі №766/7172/17.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доводи, наведені позивачем не спростовують законності оскаржуваного рішення в частині та не підтверджують порушення його прав.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено протиправний характер рішення відповідача, а тому, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для скасування п.п.1.2 та 1.3 п.1 рішення Житомирської обласної ради від 31.05.2018 №1038.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову Іванопільської селищної ради Чуднівського району Житомирської області (вул. Незалежності, 19, Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська область, 13253, ЄДРПОУ 04344943) відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 23 листопада 2018 року