Ухвала

від 31.10.2018 по справі 520/16544/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/16544/18

Провадження № 1-кс/520/6342/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2018 року

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні 12018160000000290 від 19.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, 22.05.2017 року державним реєстратором за місцем своєї професійної діяльності, зловживаючи своїми повноваженнями разом з невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, з метою отримання неправомірної вигоди, вніс недостовірні відомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого ОСОБА_4 .

Крім того, під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що невстановленими особами шляхом шахрайства набуто право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 208,6 кв. м., які належать ТОВ «Гефест», а також шляхом шахрайства заволоділи грошовими коштами ОСОБА_5 .

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження у тому числі допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , який показав, що у травні - квітні минулого 2017 року ним у борг ОСОБА_6 надано грошові кошти у сумі 200 тисяч доларів, про що останнім власноручно складено відповідну розписку. Забезпечення позики було у тому числі у вигляді транспортних засобів, які належать батькам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 . На той період час власником цих приміщень нібито був ОСОБА_9 , який теж був присутнім при передачі грошових коштів та оформленні зазначеного нерухомого майна. Проте, у подальшому стало відомо, що дійсним власником нерухомого майна був та є на даний час ТОВ «Аль Карім», а правоустановчі документи на ОСОБА_9 підроблено. На даний час грошові кошти у сумі 200 тисяч доларів потерпілому ОСОБА_4 не повернуто.

Крім того, під час досудового розслідування за заявою директора ТОВ «Гефест» ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_11 шляхом шахрайства набуто право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 208,6 кв. м., які належать ТОВ «Гефест», проте підприємство з останнім ніколи не укладало ніяких угод, будь-яких грошових коштів від ОСОБА_11 не надходило, а також інвестора ОСОБА_11 під час будівництва житлового комплексу за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 13-А у ТОВ «Гефест» ніколи не існувало. Крім того, взагалі нежитлового приміщення загальною площею 208,6 кв. м. у будинку АДРЕСА_2 не існувало, проте 19.03.2018 приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 посвідчено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 208, 6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , кладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 .

Також, під час досудового розслідування даного кримінального провадження допитано у якості потерпілої ОСОБА_5 , яка показала, що протягом періоду з 2014 по 2016 рік остання передавала ОСОБА_6 гроші, точних сум вона не пам`ятає, оскільки частину він повертав, проте у липні 2016 після її постійних нагадувань ОСОБА_11 одноразово повернув частину боргу в розмірі 20000 (Двадцять тисяч) доларів США і запропонував скласти розписку на решту боргу, яку він підрахував самостійно. Суму в розписці зазначена 696000 (Шістсот дев`яносто шість тисяч) дол. США, строк повернення боргу 01.01.2017, однак до теперішнього часу грошові кошти потерпілій не повернуто.

Під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження у якості свідків допитано батьків ОСОБА_6 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які підтвердили, що дійсно передавали транспортні засоби, які зареєстровані за останніми, а саме: транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довіреності на ім`я ОСОБА_14 у якості застави.

У зв`язку із тим, що автомобілі: TOYOTA LAND CRUISER 200, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , та MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на зазначені в клопотанні автомобілі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Власники майна в судове засідання не з`явились, згідно долученого рапорту, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання слідчогопідлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою прокурора від 30.10.2018 року транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовими доказами.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що обґрунтовану необхідність накладення арешту на майно, а саме: транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки є достатньо підстав вважати, що воно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні, недопущення його фізичного знищення чи пошкодження, та у разі не накладення арешту є достатні підстави вважати, що це може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні 12018160000000290 від 19.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб марки TOYOTA LAND CRUISER 200, шасі № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який зареєстровано за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ GLK 220 CDI 4 MATIC, кузов № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , який зареєстровано за ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1