Ухвала

від 05.11.2018 по справі 495/2937/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8016/18

Номер справи місцевого суду: 495/2937/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді-доповідача апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом,

встановив:

19.04.2017 року позивач ОСОБА_5 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 та просив суд: визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 25.02.2015 року ОСОБА_3, після смерті матері ОСОБА_6, та яке зареєстроване в реєстрі за № 172; визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію Свідоцтва про право на спадщину за законом, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 25.02.2015 року ОСОБА_3, після смерті матері ОСОБА_6, яке зареєстроване в реєстрі за № 170.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 07.06.2014 року померла мати сторін - ОСОБА_6, якій за життя належало: житловий будинок № 56 по вул. Леніна в с.Петрівка Білгород-Дністровського району; земельна ділянка № 56 по вул. Леніна в с.Петрівка Білгород-Дністровського району, площею 0,2486 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка площею 4,22 га, розташована на території Петрівської сільської ради, масив № 4, 5, ділянка № 7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

29 вересня 2009 року ОСОБА_6, склала заповіт, посвідчений секретарем Петрівської сільської ради, згідно з яким все належне їй майно заповіла донці - ОСОБА_3 В подальшому, відповідач звернулась до Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, повідомивши нотаріуса про відсутність спадкоємців передбачених ст. 1241 ЦК України, та 25.02.2015 року отримала Свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку ст. 1261 ЦК на дві вищезазначені земельні ділянки.

Отримавши додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_5 звернувся до державного нотаріуса щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом йому було відмолено у проведенні відповідної нотаріальної дії у зв'язку з тим, що на вказане майно вже видане Свідоцтво про право на спадщину за законом. Незаконне позбавлення ОСОБА_5 права на спадщину змусило його звернутися до суду з відповідними вимогами.

30.06.2017 року від імені ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебували у шлюбі між собою (а.с. 49).

09.08.2017 року ОСОБА_5 надав до суду клопотання про відмову у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (а.с. 63).

Ухвалою від 09.08.2017 року позову заяву ОСОБА_4 було визнано неподаною та повернуто на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України (а.с. 68).

29.11.2017 року по справі було ухвалено заочне рішення (а.с. 81).

12.03.2018 року ухвалою суду було задоволено заяву відповідача ОСОБА_3 та скасовано заочне рішення, призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 111-112).

14.05.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_7 про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (а.с. 131).

Ухвалою від 14.05.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_8 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 не прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_6, отже рішення суду не може вплинути на її права або обов'язки (а.с. 111-112).

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом було задоволено частково.

Було визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАМ 248016, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 25.02.2015 року ОСОБА_3, після смерті матері ОСОБА_6, та яке зареєстроване в реєстрі за № 172, в частині спадкування 1/2 частини земельної ділянки, що розташована: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Петрівка, вулиця Леніна, будинок, 56, площею 0,2486 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 0,1602 га, рілля - 0,0884 га, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія землі: землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер ділянки 5120885400:02:001:0147.

Було визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію Свідоцтва про право на спадщину за законом серії НАМ 248015, видане Білгород-Дністровською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 25.02.2015 року ОСОБА_3, після смерті матері ОСОБА_6, яке зареєстроване в реєстрі за № 170, в частині спадкування 1/2 частини земельної ділянки, що розташована: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Петрівська сільська рада, масив №4,5, ділянка №7, площею 4,2219 га, у тому числі за земельними угіддями: рілля - 4,2219 га, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі: землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер ділянки 5120885400:01:001:0112.

В задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

11 жовтня 2018 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2018 року із посиланням на те, що оскаржуване рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, 11 жовтня 2018 року також від ОСОБА_4 надійшла апеляційна скарга на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 липня 2018 року із посиланням на те, що зазначеним рішенням суду першої інстанції були порушені його права.

Однак зазначені апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути прийняті до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , який набрав чинності з 01.11.2011 року, із змінами внесеними ЗУ №1774-VIII від 06.12.2016 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, апеляційний суд виходить з положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (704,8*150%=1057,20 грн).

Оскільки при поданні апеляційних скарг апелянтами ОСОБА_3, ОСОБА_4 не було сплачено судовий збір то на теперішній час кожному з апелянтів належить сплатити по 1057,20 грн . на користь державного бюджету України за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Одесі/Малиновськ. р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) - 899998

Рахунок отримувача - 34315206080031

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу - *;101;

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.

При цьому, звертається увага апелянтів на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

Крім того, стосовно клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відстрочення судового збору, слід зазначити, що достатніх підстав для відстрочки сплати судового збору за подання апеляційних скарг матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 357 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Відмовити у задоволені клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відстрочення їм у сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного Одеської області від 25 липня 2018 року.

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного Одеської області від 25 липня 2018 рокузалишити без руху, про що повідомити скаржників.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.ч.1-3 ст. 185 ЦПК України, та роз'яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у десятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали , їх апеляційні скарги будуть вважатися неподаною та повернута їм.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2