Постанова

від 17.09.2018 по справі 822/1207/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1207/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

17 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Колбасова О.Ф.,

представника позивача: Олійника Ю.П.;

представника відповідача: Киричук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Містечко" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Містечко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач - Житлово-будівельний кооператив "Містечко" (далі ЖБК "Містечко") звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі ГУ ДФС у Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 року скасувати та прийняти нове, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції про порушення строку подання позивачем скарги до ДФС України є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні і інші докази, крім копії конверта та витягу із сайту Укрпошти, які свідчать про те, що скарга надіслана поштою 29.09.2017 року.

Щодо факту виявленого порушення п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі - ПК України) апелянт наголосив на тому, що він не допустив нецільового використання активів в частині оплати за роботи ТОВ "Валіо Груп", адже відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено протилежного. Позивач зазначає, що кошти перераховані ТОВ "Валіо Груп" як оплата за будівельно-монтажні роботи, що відповідає досягненню цілей, завдань та напрям діяльності позивача, адже вказані кошти "Містечко" витрачені на будівництво будинку.

Позивач також зазначив, що відповідачем не доведено факт нереальності господарських операцій ЖБК "Містечко" з ТОВ "Валіо Груп", а суд першої інстанції в цій частині дійшов помилкових висновків.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі, на підставі Наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №2227 від 04.08.2017 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ЖБК "Містечко", проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Житлово-будівельного кооперативу "Містечко", за результатами якої Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області складено Акт №1551/22-01-14-06/39398190 від 09.08.2017 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки житлово-будівельного кооперативу "Містечко" (ПН 39398190) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року" (далі - Акт від 09.08.2017).

Згідно з висновком Акту від 09.08.2017 року, перевіркою встановлено порушення ЖБК "Містечко" вимог пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України (в редакції від 13.08.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 562343 грн. в тому числі в розрізі звітних періодів - серпень 2015 року в сумі 284430 грн.; - три квартали 2015 року в сумі 238997 грн.; за 2015 рік в сумі 277913 грн. (в т.ч. за IV квартал в сумі 38916 гривень).

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0006241209 від 18.08.2017 року яким стверджено, що відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та п. 58.1, ст. 58, п. 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, на підставі акту №1551/22-01-14-06/39398190 від 09.08.2017 року встановлено порушення пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України, у зв'язку з чим Житлово-будівельному кооперативу "Містечко" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 562343 грн.

Позивач подавав до ДФС України Скаргу про перегляд податкового повідомлення - рішення від 18.08.2017 №0006241209 на згадане податкове повідомлення-рішення, однак, згідно з листом №26788/6/99-99-11-01-02-25 від 20.11.2017 року, ДФС України було залишено скаргу без розгляду у зв'язку з подачею скарги з пропуском строків та повернуто її платнику податків.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення адміністративного позову без задоволення.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Частиною 1 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції з 13.08.2015) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб; установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення); внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій латі - Реєстр).

Обов'язковою умовою для неприбуткових організацій, відповідно пп. 133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) є те, що доходи прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Згідно з пп.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПК України (в редакції чинній з 13.08.2015 року) у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов'язана щоквартально подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду) та подавати фінансову звітність та сплачувати податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

Відповідно до вимог п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як слідує з матеріалів справи, згідно зі статутом ЖБК "Містечко", останній є неприбутковою організацією та не має на меті одержання прибутку. Предметом діяльності Кооперативу є забезпечення житлом та/або житловими приміщеннями Членів (Учасників) та асоційованих членів кооперативу і членів їх сімей, шляхом сприяння будівництву багатоквартирних житлових будинків, за власні кошти Кооперативу, а також наступної експлуатації та управління цими будинками.

Статутом ЖБК "Містечко" передбачено витрачання коштів виключно для здійснення діяльності, яка не має на меті отримання прибутку.

08.05.2015 року між ЖБК "Містечко" та ТОВ "Валіо Груп" укладено договір підряду №8/0548п (далі - Договір), згідно якого Житлово-будівельний кооператив "Містечко" - Замовник, ТОВ "Валіо Груп" - Підрядник.

Предметом вказаного Договору є зобов'язання Підрядника за дорученням Замовника на власний ризик виконати певну роботу за умов цього Договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити її. Також, Договором передбачено: п. 2 Відомості про роботу, що виконується Підрядником: роботи, передбачені кошторисною документацією, на будівельному майданчику ЖБК "Містечко"; п. 3 Вимоги Замовника до предмету підряду: роботи передбачені кошторисною документацією. Якість повинна відповідати вимогам законодавства, державних будівельних норм та умовам договору; п. 4.1 - роботи виконуються із матеріалів Замовника за винятком тих, які за умовами договору надав Підрядник; п. 5.1-5.2 - підрядник зобов'язується розпочати роботи протягом 5 днів з моменту надання матеріалів, інструменту та необхідної документації. Підрядник зобов'язується виконати роботу до 31.12.2015 року з правом дострокового виконання; п. 6.1-6.4 - вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток №1 до договору). Витрати Підрядника відшкодовуються із винагороди, що виплачуються Замовником. Термін оплати протягом 3 днів з моменту підписання договору - аванс у розмірі 100% вартості виконання робіт. Розрахунки проводяться у безготівковій формі.

Як стверджує відповідач, вищезазначені кошти, які перераховані на рахунки TOB "Валіо Груп2 для переведення їх в готівку, є нецільовим для даної неприбуткової організації використанням коштів, тому відповідно до вимог пп. 133.4.3 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 13.08.2015 року) підприємство ЖБК "Містечко" зобов'язано було до 20.10.2015 року подати Звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за період з початку 2015 року по 30.09.2015 (останній день місяця, в якому вчинено таке порушення) та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток виходячи із суми операції нецільового використання коштів.

На підтвердження господарських операцій згідно даного Договору позивачем надано до суду копії довідки про вартість виконаних робіт та витрати за травень-жовтень 2015 року, Акти приймання виконаних будівельних робіт за травень-жовтень 2015 року, копію акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2015 - грудень 2016 року між ЖБК "Містечко" та ТОВ "Валіо Груп" за Договором підряду № 8/05-48п від 08.05.2015 року, податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій від 25.02.2016 року.

Відповідач, з яким погодився суд першої інстанції, обґрунтовуючи нецільове використання позивачем вказаних коштів, вказує виключно на те, що ЖБК "Містечко" провів оплату за роботи ТОВ "Валіо Груп", які фактично не виконувались, тобто позивач здійснив оплату за вказані роботи з метою переведення таких коштів у готівку, адже в діяльності ТОВ "Валіо Груп" наявні ознаки фіктивності.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що жодним доказом не підтверджується зняття коштів з рахунків ТОВ "Валіо груп" позивачем, переведення саме цих коштів у готівку та передачу безпосередньо позивачу, наявність або ж використання такої готівки позивачем.

Водночас, банківськими виписками підтверджується перерахування позивачем коштів у безготівковому порядку на користь ТОВ "Валіо груп" на його рахунок як "оплата за будівельно-монтажні роботи згідно договору № 08/05-48п від 08.05.2015р".

При цьому чинним законодавством не передбачено визначення у договорі конкретних строків та сум оплати, оплата можлива по мipi наявності коштів та усних домовленостей. Безпідставно ревізує суд i не виконання сторонами договору окремих пунктів договору підряду ( відсутність письмового повідомлення заявника про готовність об'єкта до здачі тощо), оскільки суд не вирішує у даному випадку господарсько-правовий спip між сторонами договору. Тому кошти (актив) використані позивачем саме із зазначеною метою на виконання умов договору з контрагентом. Це відповідає досягненню цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами позивача.

В обґрунтування нереальності господарських операцій ЖБК "Містечко" з ТОВ "Валіо груп" суд першої інстанції зазначає, що відповідно до умов договору підряду № 08/05-48п від 08.05.2015 позивачем не надано додатків, передбачених договором, а саме: Додаток №1 до договору (кошторис), проектна документація, інших необхідних документів для виконання будь-якого виду будівельних робіт. Також, не надано документального підтвердження письмового повідомлення заявника про готовність об'єкту до здачі, відповідно до пункту 5.3 Договору. Крім цього, в Довідках про вартість виконаних робіт та витрати і в Актах приймання виконаних будівельних робіт відсутні всі реквізити цих документів, а саме відсутні дата їх підписання.

Тобто, із змісту договору не вбачається які саме роботи мало виконувати TOB "Валіо Груп", а також вартість виконуваних робіт.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За вимогами частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 статті 9 Закону № 996-XIV).

Тобто, будь-які документи, у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів.

Водночас, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року, справа №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17.04.2018 року, справа №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

Таким чином, недоліки виявлені в первинних документах, наданих позивачем не можуть бути підставою для висновку про фіктивність виконання робіт ТОВ Валіо груп згідно умов договору підряду № 8/05-48п від 08.05.2015 року, який є не скасованим.

Відносно доводів позивача про безпідставність рішення ДФС України про залишення скарги ЖБК "Містечко" без розгляду, колегія суддів вказує на слідуюче.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів регламентується ст. 56 ПК України.

Пунктом 56.1 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п. 56.2 ст. 56 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.3. ПК України - скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повідомлення контролюючого органу яким визначено грошове зобов'язання передбачено п. 56.5 ПК України згідно якого, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Отже, відповідно до вимог п. п. 56.15, 56.16, 56.17 ст.56 ПК України - скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого, органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою до закінчення процедури адміністративного оскарження.

Так, позивач зазначає, що оскаржив податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0006241209 в адміністративному порядку, однак ДФС України надіслала відповідь від 20.11.2017 року про залишення скарги без розгляду, в зв'язку з пропущенням строку оскарження.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, спірне податкове повідомлення-рішення отримано ЖБК "Містечко" 19.08.2017 року, отже, кінцевим терміном оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення було 29.08.2017, що не заперечується сторонами.

Як доказ дотримання 10-ти денного строку звернення із скаргою в порядку п.56.3 ст.56 ПК України, позивач надав копію конверта, витяг із сайту Укрпошти та фіскальний чек Укрпошти від 29.08.2017 року, відповідь Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 22.05.2018 року на адвокатський запит від 08.05.2018, з яких вбачається, що рекомендований лист зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0006241209 прийнято до відправки відділенням поштового зв'язку 29.08.2017 року.

Щодо висновку суду першої інстанції про неможливість з наданих позивачем доказів, ідентифікувати вміст поштового відправлення № 2564858, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що під вказаним номером позивачем до ДФС України надсилався будь-який інший лист, ніж зазначена вище скарга.

Отже, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк подання скарги до ДФС України, встановлений для оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Статтею 56 ПК України визначено строки розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення ДФС України.

Так, пунктом 56.8 ст. 56 ПК України визначено, що скарга є задоволеною у 2 випадках, а саме: якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків; скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20- денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Отже зважаючи на те, що позивачем не пропущено строк адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, а ДФС України вмотивованого рішення за результатами її розгляду не виносилось, то сума грошового зобов'язання, що оскаржується позивачем є неузгодженою.

Проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що в ході апеляційного розгляду справи відповідачем не надано достатньо належних доказів на підтвердження фіктивності господарських операцій ЖБК "Містечко" з ТОВ "Валіо Груп", а також що оплата ЖБК "Містечко" коштів за роботи ТОВ "Валіо Груп" є нецільовим використанням коштів позивача, колегія суддів вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2017 року №0006241209 форми "Р".

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, що спростовано доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Містечко" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Містечко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 18.08.2017 року №0006241209 за формою "Р".

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 вересня 2018 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Совгира Д. І.