Рішення

від 26.10.2018 по справі 916/1405/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1405/18

За позовом: Фізичної особи-підприємця Комерзана Руслана Георгійовича (АДРЕСА_1, 68100; РНОКПП - НОМЕР_1)

До відповідача: Комунального підприємства "Оздоровча база відпочинку "Глобус" (просп. Суворова, б. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600; фактична адреса: вул. Курортна, б. 63, с. Приморське, Кілійський район, Одеська область, 68350; код ЄДРПОУ - 32543683)

про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та стягнення вартості майна

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Комерзан Р.Г.- згідно паспорта; Логінов О.Г.- на підставі ордеру серії ОД №350502 від 16.08.2018 р.;

Від відповідача: Дукін С.В.- на підставі ордеру серії ОД №355148 від 16.08.2018р.

Суть спору: Позивач, Фізична особа - підприємець Комерзан Руслан Георгійович (далі- ФОП Комерзан Р.Г.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства (далі-КП) Оздоровча база відпочинку Глобус про стягнення в порядку застосування наслідків недійсності правочину (реституції) вартості товару, поставленого згідно договору поставки №8 від 17.11.2015р., з урахуванням інфляційних нарахувань в загальній сумі 1 169 373 грн. 15 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1405/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.08.2018р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13 вересня 2018р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1405/18 на тридцять днів. Крім того, ухвалами господарського суду Одеської області від 13 вересня 2018р. відмовлено у задоволенні клопотання КП Оздоровча база відпочинку Глобус про призначення у справі судової бухгалтерської експертизи та про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/1405/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 18.10.2018р. У розгляді справи по суті судом оголошувалась перерва до 26.10.2018р.

Позивач та представник позивача позов підтримують у повному обсязі, наполягають на його задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі.

Позивач у справі - ФОП Комерзан Р.Г. зазначає, що він є суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває на спрощеній системі оподаткування та основним видом його діяльності є: виробництво кухонних меблів, виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів. При цьому, позивач не займається виготовленням панелів із ЛДСП та матраців.

17 листопада 2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. (Постачальник) та КП Оздоровча база відпочинку Глобус (Покупець) був укладений Договір №8 поставки товару, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2,1.3. Договору найменування товару, його кількість, ціна й загальна вартість вказуються в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною даного Договору. Партією товару вважається загальна кількість товару в асортименті, зазначеному у накладній. Вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, зазначеному у накладній. Датою поставки товару вважається дата, зазначена у накладній. Сумою Договору вважається вартість всіх партій товару, зазначена у всіх специфікаціях.

17 грудня 2015р. сторонами підписана специфікація №8/1 до Договору поставки товару №8 від 17.11.2015р., яка містить найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, загальну вартість відвантаження, строк та умови поставки, строк та порядок оплати.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору, 17.12.2015р. він поставив КП Оздоровча база відпочинку Глобус меблів на суму 894 000 грн., а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт.); ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна ( кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт.). Факт поставки та момент передачі товару підтверджується підписаною позивачем та повноваженим представником Покупця (директором ОСОБА_5.) накладною №8/1 від 17.12.2015р., підписи на якій скріплено печатками сторін. При передачі товару будь-яких претензій щодо комплектності, якості, кількості поставленого товару Покупцем не пред'являлося, у зв'язку з чим позивач вважає, що товар поставлено у повній відповідності до умов Договору та специфікації.

При цьому, товарно-транспортна накладна при перевезенні товару не оформлювалася, з урахуванням того, що перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, для потреб власної господарської діяльності, для виконання укладеного договору поставки, а не у зв'язку із виконанням вантажних перевезень ( надання послуг з перевезення вантажу) на договірних умовах. Договору перевезення між сторонами не укладалося, оплата за перевезення не нараховувалася та договором поставки не передбачалася. Умовами договору поставки необхідність складання товарно-транспортної накладної не передбачено. Відповідно до п.1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009р., товарно-транспортна накладна є необхідним документом для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. В інших випадках (вантажні перевезення для власних потреб) товарно-транспортної накладної не вимагається.

На підтвердження факту підписання видаткової накладної від імені КП Оздоровча база відпочинку Глобус саме ОСОБА_5 та скріплення її підпису печаткою КП Оздоровча база відпочинку Глобус позивач надав до матеріалів справи копії Висновків експертного дослідження №8-4/7 від 26.04.2017р. та №8-4/8 від 27.04.2017р.

При цьому, позивач вважає, що видаткова накладна №8/1 від 17.12.2015р. за формою та змістом повністю відповідає вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, містить всі обов'язкові реквізити, та зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містить відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

ФОП Комерзан Р.Г. зазначає, що незважаючи на фактичне виконання ним умов Договору щодо поставки товару, КП Оздоровча база відпочинку Глобус не виконано зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. у справі №916/3564/16, яке набрало законної сили, визнано недійсним Договір №8 поставки товару, що був укладений 17.11.2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. та КП Оздоровча база відпочинку Глобус , у зв'язку чим відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення з КП Оздоровча база відпочинку Глобус заборгованості у сумі 1 551 090 грн. При цьому, судом не було застосовано з власної ініціативи наслідки недійсності право чину відповідно до ч.5 ст.216 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що станом на липень 2018р. КП Оздоровча база відпочинку Глобус не оплачена заборгованість за отриманий товар, ФОП Комерзан Р.Г. вважає, що наявні правові підстави для застосування наслідків недійсності правочину (реституції) та стягнення вартості товару, поставленого за Договором №8 поставки товару від 17.11.2015р.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

При цьому, позивач зазначив, що оцінюючи можливість повернути меблі в натурі, враховуючи специфіку господарської діяльності Покупця, яка пов'язана з наданням послуг з оздоровлення дітей, що призводить до швидкої втрати, псування, істотної зміни меблів, він вважає що повернення меблів в асортименті згідно специфікації у тому товарному вигляді, стані, кількості та комплектації, у якому вони були поставлені відповідно до умов договору, не є можливим . За таких обставин, Покупець має відшкодувати вартість поставленого йому товару грошима з урахування індексу інфляції з часу поставки товару до дати пред'явлення претензії (25.03.2018р.).

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що стягненню з КП Оздоровча база відпочинку Глобус на його користь підлягає: 894 000 грн. - вартість отриманого товару + інфляційні втрати, нараховані на суму боргу за період з 01.01.2016р. до 28.02.2018р. у сумі 275 373 грн. 15 коп., а всього - 1 169 373 грн. 15 коп.

Відповідач - проти позову заперечує, посилаючись на те, що КП Оздоровча база відпочинку Глобус дійсно було укладено Договір №8 поставки товару від 17.11.2015р., який визнано недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. у справі №916/3564/16, що набрало законної сили, але сама поставка товару за цим Договором не відбулася.

При цьому, як зазначив відповідач, для вирішення питання про виникнення у покупця обов'язку з оплати вартості товару мають значення належні і допустимі докази - передбачені законом документи, якими підтверджується сам факт здійснення господарської операції з передачі товару бо товаророзпорядчого документу на товар. До таких доказів відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні належать первинні документи .

Відповідач зазначає, що з наданої позивачем у якості доказу до матеріалів справи видаткової накладної №8/1 від 17.12.2015р. не вбачається, що ФОП Комерзан Р.Г. поставив КП Оздоровча база відпочинку Глобус товар, і тим самим виконав умови Договору №8 поставки товару від 17.11.2015р., адже, у зазначеній видатковій накладній відсутнє погашення штампом або ручним написом Одержано товар із зазначенням дати (числа, місяця, року), як то передбачено п.2.18 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.

Крім того, відповідач вважає, що бланк видаткової накладної, виготовлений позивачем самостійно не відповідає вимогам бланку суворої звітності та є недопустимим фінансовим документом на підтвердження господарської операції поставки товару, у зв'язку з чим є неналежним доказом. Посилання позивача на абз. 3 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містить відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, відповідач вважає безпідставним, адже даним абзацем п.2.4 було доповнено лише 20.06.2018р., тобто після виникнення спірних правовідносин.

Відповідач також зазначив, що ФОП Комерзан Р.Г. не надав до матеріалів справи доказів на підтвердження придбання ним окремого товару, що мав бути поставлений відповідно до Договору, але не виготовляється ним відповідно до видів діяльності, а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт.); матрац 190*70 (кількість -200 шт.).

Відповідач також зауважив, що за даними бухгалтерського обліку, виходячи з інвентаризаційних описів необоротних активів за період з 01.11.2015р. по 01.11.2017р. товар, перелічений у видатковій накладній №8/1 від 17.12.2015р., КП Оздоровча база відпочинку Глобус не отримувався та не обліковувався .

Відповідач також зазначив, що відповідно до умов Договору товар поставляється Покупцеві партіями (п.2.1), базис поставки товару - DAP склад Покупця ( згідно Інкотермс у редакції 2010року), що перебуває за адресою: Кілійський р-н, курорт Приморське, Глобус . Поставка здійснюється власним транспортом Продавця.(п.2.2). Отже, з урахуванням ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт ФОП Комерзан Р.Г. мав при поставці (перевезенні ) товару мати товарно-транспортну накладну, яка є юридичним документом на підтвердження перевезення вантажу та призначена для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оперативного та бухгалтерського обліку. Але така накладна позивачем не складалася, що на думку відповідача, також підтверджує факт відсутності поставки.

З урахуванням усього зазначеного, відповідач вважає, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження отримання КП Оздоровча база відпочинку Глобус товару, а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт) ; ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна ( кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт), у зв'язку з чим відсутні підстави для оплати КП Оздоровча база відпочинку Глобус за цей товар.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

17 листопада 2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. (Постачальник) та КП Оздоровча база відпочинку Глобус (Покупець), в особі директора ОСОБА_5, що діяла на підставі Статуту, був укладений Договір №8 поставки товару, відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його вартість відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до ст. 712 цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, за своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами за договором №8 поставки товару від 17.11.2015р., є правовідносинами щодо поставки товару.

Відповідно до п.1.2,1.3. Договору найменування товару, його кількість, ціна й загальна вартість вказуються в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін і є невід'ємною частиною даного Договору. Партією товару вважається загальна кількість товару в асортименті, зазначеному у накладній. Вартістю партії товару вважається загальна вартість товару в асортименті, зазначеному у накладній. Датою поставки товару вважається дата, зазначена у накладній. Сумою Договору вважається вартість всіх партій товару, зазначена у всіх специфікаціях.

17 грудня 2015р. сторонами підписана специфікація №8/1 до Договору поставки товару №8 від 17.11.2015р., яка містить найменування товару, його кількість, ціну за одиницю, загальну вартість відвантаження, строк та умови поставки, строк та порядок оплати. Зокрема, ФОП Комерзан Р.Г. у строк до 17.12.2015р. мав поставити товар, а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт.); ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна ( кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт.), на загальну суму 894 000 грн., з умовами поставки - DAP, Кілійський р-н, курорт Приморське. Оплата за отриманий товар мала бути проведена у строк - 21.07.2016р. одним платежем у розмірі 100% від загальної сплати.

У той же день, 17.12.2015р. ФОП Комерзан Р.Г. та директором КП Оздоровча база відпочинку Глобус ОСОБА_5 було підписано видаткову накладну №8/1 .

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.03.2017р. у справі №916/3564/16, яке набрало законної сили, визнано недійсним Договір №8 поставки товару, що був укладений 17.11.2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. та КП Оздоровча база відпочинку Глобус . Слід зауважити, що предметом позову ФОП Комерзан Р.Г. до КП Оздоровча база відпочинку Глобус у справі №916/3564/16 було стягнення заборгованості у розмірі 894 000 грн., що виникла за Договором №8 поставки товару, що був укладений 17.11.2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. та КП Оздоровча база відпочинку Глобус , а також процентів у розмірі 657 090 грн. Приймаючи рішення у справі №916/3564/16 суд, із посиланням на ст.83 ГПК України ( в редакції що була чинною станом на дату прийняття рішення), вийшов за межі позовних вимог та визнав недійсним Договір №8 поставки товару, що був укладений 17.11.2015р. між ФОП Комерзан Р.Г. та КП Оздоровча база відпочинку Глобус , як такий, що був укладений із порушенням Закону України Про здійснення державних закупівель .

При цьому, судом не було застосовано положення ст.216 Цивільного кодексу України, оскільки позовні вимоги про застосування наслідків недійсності цього право чину сторонами правочину або однією з них не заявлялись та не були предметом розгляду, з урахуванням того, що за змістом ч.5 ст.216 Цивільного кодексу України суд може застосувати з власної ініціативи лише наслідки недійсності нікчемного право чину, а вихід суду у даному випадку за межі позовних вимог суперечив би принципу диспозитивності господарського процесу.

З урахуванням зазначеного, ФОП Комерзан Р.Г. звернувся до суду з даним позовом щодо стягнення з КП Оздоровча база відпочинку Глобус в порядку застосування наслідків недійсності правочину (реституції) вартості товару, поставленого згідно договору поставки №8 від 17.11.2015р., з урахуванням інфляційних нарахувань в загальній сумі 1 169 373 грн. 15 коп.

Слід зауважити, що відповідач у справі не заперечує проти того, що Договір №8 поставки товару від 17.11.2015р., специфікація №8/1 від 17.12.2015р. до Договору поставки товару №8 від 17.11.2015р. та видаткова накладна №8/1 від 17.12.2015р. від імені КП Оздоровча база відпочинку Глобус були підписані директором КП Оздоровча база відпочинку Глобус ОСОБА_5, у зв'язку з чим суд не надає оцінку у якості доказу наданим позивачем до матеріалів справи Висновкам експертного дослідження №8-4/7 від 26.04.2017р. та №8-4/8 від 27.04.2017р. Але, вважає за необхідне зазначити, що дані висновки не відповідають вимогам ч.5 ст.101 ГПК України, у зв'язку з тим, що у даних Висновках не зазначено, що вони підготовлені для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Отже, предметом дослідження у даній справі, по- перше, є факт поставки товару, по-друге- факт оплати за отриманий від Постачальника товар.

Позивач у справі у якості доказу поставки на користь КП Оздоровча база відпочинку Глобус товару, а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт.) ; ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна ( кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт.), на загальну суму 894 000 грн., посилається на видаткову накладну №8/1 від 17.12.2015р., як на документ бухгалтерського обліку, який містить всі обов'язкові реквізити та відомості про господарську операцію, та за формою та змістом повністю відповідає вимогам п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Зазначена видаткова накладна є єдиним документом, оформленим позивачем на поставку товару.

Відповідач у справі заперечує проти факту отримання товару, що перелічений у видатковій накладній №8/1 від 17.12.2015р., та є предметом за Договором №8 поставки товару від 17.11.2015р., та вважає, що, по-перше, видаткова накладна №8/1 від 17.12.2015р. складена з порушенням вимог, встановлених законодавством для оформлення такого виду документів, по-друге, сама лише видаткова накладна, за відсутності інших документів, не може розцінюватися як єдиний доказ на підтвердження поставки товару.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне у першу чергу надати правову оцінку наявній у матеріалах справи видатковій накладній №8/1 від 17.12.2015р.

Відповідно до ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ( в редакції станом на дату складання видаткової накладної) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ( в редакції станом на дату складання видаткової накладної) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 ( в редакції, що була чинною на момент складення видаткової накладної №8/1 від 17.12.2015р.), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Судом встановлено, що видаткова накладна №8/1 від 17.12.2015р. містить такі обов'язкові реквізити, як: назва документу - видаткова накладна; дата складання - 17.12.2015р.; місце складання - Кілійський р-н, курорт Приморське, Оздоровча база відпочинку Глобус ; назву підприємств, від імені яких складено документ- ФОП Комерзан Р.Г. (Постачальник) та КП Оздоровча база відпочинку Глобус (Покупець) ; обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції- перелік товару із зазначенням його кількості та вартості; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис - ФОП Комерзан Р.Г. та директор КП Оздоровча база відпочинку Глобус ОСОБА_5

Але, зазначена видаткова накладна не містить такого обов'язкового реквізиту як зміст господарської операції, що є істотним порушенням складання первинного документу бухгалтерського обліку. Крім того, у зв'язку із відсутністю цього реквізиту у видатковій накладній неможливо встановити, яку саме господарську операцію було здійснено сторонами, що ставить під сумнів проведення такої операції взагалі.

У даному випадку суд погоджується із позицією відповідача у справі стосовно того, що факт поставки товару має підтверджуватися іншими доказами, зокрема, товарно-транспортними накладними, документами на підтвердження придбання товару або його складових у інших суб'єктів господарської діяльності тощо.

Позивач у справі зазначив, що товарно-транспортні накладні на поставку (перевезення) товару ним не складалися, адже, перевезення здійснювалося власним транспортом позивача, для потреб власної господарської діяльності та на виконання Договору №8 поставки товару від 17.11.2015р., а не у зв'язку із виконанням вантажних перевезень ( надання послуг з перевезення вантажу) на договірних умовах. Договору перевезення між сторонами не укладалося, оплата за перевезення не нараховувалася та договором поставки не передбачалася. Умовами договору поставки необхідність складання товарно-транспортної накладної не передбачено.

Але, з такою позицією позивача погодитися не можна, адже, як вірно зазначив відповідач у справі, згідно ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом.

За приписами ст.47 Закону України Про автомобільний транспорт ( в редакції станом на дату складання видаткової накладної №8/1 від 17.12.2015р.) до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування. При цьому, згідно ст.48 зазначеного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п.1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009р., товарно-транспортна накладна є необхідним документом для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. В інших випадках (вантажні перевезення для власних потреб) товарно-транспортної накладної не вимагається.

Позивач у справі зазначив, що перевезення товару він здійснював власним транспортом, для власних господарських потреб, у зв'язку з чим товарно-транспортна накладна не мала складатися. Але, з такою позицією позивача не можна погодитися, адже, по -перше, виходячи з об'єму та розміру товару, що мав перевозитися, перевезення мало здійснюватися вантажним автомобільним транспортом, але, позивачем до матеріалів справи не надано доказів, що такий транспортний засіб є у його власності. По-друге, перевезення здійснювалося не для власної господарської діяльності позивача ( таким може бути перевезення товару, придбаного для власних потреб, для доставки такого товару на склад, на виробничі площі, для подальшого використання у власній господарській діяльності), а на виконання договірних умов, адже, згідно п. п. 2.1, 2.2. Договору товар поставляється Покупцеві партіями, базис поставки товару - DAP склад Покупця ( згідно Інкотермс у редакції 2010року), що перебуває за адресою: Кілійський р-н, курорт Приморське, Глобус . Поставка здійснюється власним транспортом Продавця. При цьому, у даному випадку не має необхідності укладати договір перевезення, так як перевезення товару здійснюється саме на підставі договору поставки. Згідно Інкотермс у редакції 2010 року на умовах DAP (погоджене місце) продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці.

Отже, у даному випадку оформлення товарно-транспортної накладної є необхідним в силу Закону, і відсутність у Договорі поставки №8 від 17.11.2015р. посилання на необхідність складання такого документу у даному випадку не має значення, адже, таких документ, у першу чергу є необхідним саме позивачу .

Крім того, за матеріалами справи, ФОП Комерзан Р.Г. мав поставити товар з м.Татарбунари Одеської області на Оздоровчу базу відпочинку Глобус , розташовану за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, курорт Приморське. Отже, перевезення здійснювалося не в межах одного населеного пункту, а між двома населеними пунктами, що розташовані на відстані приблизно 50 км один від одного.

З тексту видаткової накладної №8/1 від 17.12.2015р. вбачається, що весь товар був поставлений в один день - 17.12.2015р. Але, враховуючи об'єм поставки- панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт); ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна ( кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт.), відсутність у матеріалах справи доказів того, що ФОП Комерзан Р.Г. на праві власності належить вантажний автомобільний транспорт, у який одночасно можна завантажити весь товар ( або хоча б його половину), судом ставиться під сумнів можливість поставки ФОП Комерзан Р.Г. 17.12.2015р. до Оздоровчої бази відпочинку Глобус , розташованої за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, курорт Приморське всього товару, зазначеного у видатковій накладній №8/1 від 17.12.2015р.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що грошові кошти у розмірі 894 000 грн. позивач у справі просить суд стягнути в порядку застосування наслідків недійсності правочину (реституції) вартості товару, поставленого згідно договору поставки №8 від 17.11.2015р., посилаючись на те, що повернення меблів в асортименті згідно специфікації у тому товарному вигляді, стані, кількості та комплектації, у якому вони були поставлені відповідно до умов договору, не є можливим, враховуючи специфіку закладу, до якого товар був поставлений.

При цьому, доказів того, що позивач звертався до КП Оздоровча база відпочинку Глобус з вимогою щодо повернення товару в натурі, але отримав відмову з причин відсутності такого товару в цілому або у його частині, з причини пошкодження товару, до матеріалів справи не надано. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності товару, його нетоварного вигляду тощо позивачем до матеріалів справи також не надано.

Слушною у даному випадку є позиція відповідача у справі, який зазначає, що за результатами проведеної КП Оздоровча база відпочинку Глобус інвентаризації, згідно інвентаризаційних описів від 01.11.2015р, від 01.11.2016р., від 01.11.2017р., на підприємстві не обліковувалися матеріальні активи, перелічені у видатковій накладній №8/1 від 17.12.2015р.

Згідно ж ст.10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням всього викладеного вище, на думку суду, позивачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним КП Оздоровча база відпочинку Глобус товару, переліченого у видатковій накладній №8/ё1 від 17.12.2015р., а саме: панелі 16мм із ЛДПС бук з ПФХ по колу 1350*1750 мм (кількість - 900 шт.) ; ліжка двохповерхові під матрац 190*80 ( кількість 50 шт.); тумбочка прикроватна (кількість 100 шт.) ; матрац 190*70 (кількість -200 шт.)

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, у даному випадку, суд погоджується з позицією відповідача у справі, щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ФОП Комерзан Р. Г. про стягнення з Комунального підприємства Оздоровча база відпочинку Глобус про стягнення в порядку застосування наслідків недійсності правочину (реституції) вартості товару, поставленого згідно договору поставки №8 від 17.11.2015р., з урахуванням інфляційних нарахувань в загальній сумі 1 169 373 грн. 15 коп.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Комерзан Руслана Георгійовича до Комунального підприємства Оздоровча база відпочинку Глобус про стягнення в порядку застосування наслідків недійсності правочину (реституції) вартості товару, поставленого згідно договору поставки №8 від 17.11.2015р., з урахуванням інфляційних нарахувань в загальній сумі 1 169 373 грн. 15 коп. - відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Повне рішення складено 06 листопада 2018 р.

Суддя Н.В. Рога