Ухвала

від 06.11.2018 по справі 922/2995/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

06.11.2018 м. ХарківСправа № 922/2995/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши матеріали заяви про заходи забезпечення позову

за заявою Акціонерного товариства ОСОБА_1 "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Позитив", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою "Ультра Позитив" про зобов`язання визнати кредиторські вимоги АК КБ "Приватбанк" із заборгованості, яка утворилася станом на 17.09.2018 року, а саме: за договором № б/н від 05.07.2013 року в сумі 81930,60 грн. та за договором № б/н від 02.12.2013 року в сумі 72597,58 грн.

Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити державному реєстратору вчиняти реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи, в т.ч. вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань запис про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра позитив" (код ЄДРПОУ 37575389; 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 96А).

Вищезазначена заява передана до розгляду 05.11.2018 року.

Розглянувши заяву АК КБ "Приватбанк" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви, позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також комісійної винагороди та неустойки, а також, що ліквідаційна комісія відповідача ухиляється від обов`язків з розгляду кредиторських вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Таким чином позивач вважає, що у відповідача не має жодних перешкод для вчинення дій щодо подання заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи до завершення розгляду даної справи та фактичного виконання рішення, що в свою чергу зробить неможливим зобов`язання відповідача визнати вимоги кредитора та включити їх до ліквідаційного балансу, навіть за наявності відповідного судового рішення.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Однак, всупереч зазначеним вище положенням чинного законодавства України АТ КБ "Приватбанк" при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову не надало суду належних та допустимих доказів існування обставин, про які зазначено у вказаній заяві. Зокрема заявником не надано доказів того, що відповідач має намір звернутись до державного реєстратора з метою припинення юридичної особи.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно відповідача, останній перебуває в стані припинення з 29.05.2014 року.

В свою чергу заявником не надано доказів того з 2014 року відповідачем вчинялись дії щодо припинення юридичної особи.

У зв`язку з чим, обставини на які посилається заявник є лише його припущеннями, які не підтверджені належними доказами.

Таким чином, АТ КБ "Приватбанк" жодним чином не обґрунтовано наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову. Самі лише посилання позивача на наявність тих чи інших обставин, без надання доказів їх існування, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ КБ "Приватбанк" про вжиття заходів забезпечення позову через її необґрунтованість та недоведеність належними доказами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства ОСОБА_1 банк "Приватбанк" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку в порядку ст.255,256 ГПК України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу..

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвалу підписано 06.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_2