Рішення

від 19.02.2019 по справі 922/2995/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2995/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Позитив", м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників сторін:

позивача - Левицька А.В. на підставі посвідчення від 04.01.2017 року та ордеру № 003914 від 03.01.2019 року.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою "Ультра Позитив" про зобов`язання визнати кредиторські вимоги АК КБ "Приватбанк" із заборгованості, яка утворилася станом на 17.09.2018 року, а саме: за договором № б/н від 05.07.2013 року в сумі 81930,60 грн. та за договором № б/н від 02.12.2013 року в сумі 72597,58 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження на 03.12.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 14.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.01.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 19.02.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2019 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач протиправно ухиляється від виконання обов`язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед позивачем та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.2019 року не з`явився, на адресу суду повернулась ухвала суду від 14.01.2019 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання", яка була направлена на юридичну адресу відповідача, вказану у витягу з ЄДРПОУ.

Частиною 4 ст.89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ухвала суду від 17.01.2019р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

До того ж, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду від 04.02.2019р. та з попередніми ухвалами по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В матеріалах справи наявні ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.11.2018 року, ухвали суду від 03.12.2018 року та від 14.01.2019 року, які були направлені на адресу відповідача та повернуті з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже повернення до суду копії ухвали, направленої на юридичну адресу відповідача, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" вважається належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи в розумінні ст. 242 ГПК України.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач так як і відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосереднього, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

02.07.2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки, на підставі якої відповідачу відкритий поточний рахунок №26045052300248.

Відповідно до зазначеної заявки, відповідач своїм підписом приєднався та зобов`язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанка - Договорів банківського обслуговування у цілому. Відносини між Банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів так і додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтів через web-сайт банку.

Таким чином, ТОВ "Ультра Позитив" (далі - відповідач) шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитку печатки приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг (надалі -Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом складають відповідний договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача №26045052300248, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту та випискою про рух коштів по рахунку відповідача (а.с 30 том 1).

В свою чергу відповідач порушив умови договору від 02.07.2013 року щодо вчасного погашення тіла кредиту, сплати відсотків та комісії.

Крім того, як стверджує позивач, після підписання договору, 02.12.2013 року клієнту було надано право користування послугою Гарантований платіж , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів Банку, тобто в кредит.

Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк" (послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів ("гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ "Приватбанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом), ПАТ КБ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідач користувався послугою "Гарантований платіж" шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват- 24 на суму 10000,00 грн.

Проте, як стверджує позивач, вищезазначені кошти не були повернуті Банку.

Так, в матеріалах справи міститься виписка по поточному рахунку відповідача 26009052317181 та розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що станом на 17.09.2018 року заборгованість відповідача за послугою Гарантовані платежі становить 10000,00 грн.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Також пунктом 3.2.1.4.4. Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Відповідно 3.2.1.5.1. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банку права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

У відповідності до ст. 259 ЦК України пунктом 3.2.1.5.7. Умов сторони погодили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконано зобов'язання за договором № б/н від 02.07.2013 року та договором № б/н від 02.12.2013 року (послуга Гарантовані платежі ), станом на 17.09.2018 року заборгованість становить:

- За договором № б/н від 02.07.2013 року (розділ 3.2.1 Умов та правил Кредитний ліміт ) в сумі 81930,60 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість за відсотками - 25792,94 грн., заборгованість по комісії - 5898,68 грн., пеня - 40238,98 грн.;

- За договором № б/н від 02.12.2013 року (розділ 3.2.2 Умов та правил Гарантовані платежі ) в сумі 72597,58 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість за відсотками - 26872,22 грн., пеня - 35725,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2018 року позивач направив голові ліквідаційної комісії відповідача заяву з кредиторськими вимогами № 0000000307/1 від 21.09.2018 року.

08.10.2018 року вищезазначена заява була повернута не врученою на адресу Позивача, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта.

На думку позивача, вказані обставини свідчать про протиправне ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "Ультра Позитив" від виконання обов'язку щодо визнання реально існуючої заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 1,2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексупризначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до вимог ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Статтею 111 ЦК України передбачено порядок ліквідації юридичної особи. Зокрема, даною статтею передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором б/н від 02.07.2013 року в загальному розмірі 81930,60 грн. та договором (кредит за послугою "Гарантовані платежі") від 02.12.2013 року в розмірі 72597,58 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Згідно з вимогами ст. 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в редакції, чинній на момент винесення Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року про припинення TOB "Ультра позитив", суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органи ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має чинні ліцензії, та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом, зокрема частиною другою статті 35 цього Закону.

Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи.

Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення. У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Згідно з вимогами п. п. 3-5 ст. 112 ПК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Враховуючи викладене, а також те, що Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 р. по справі № 820/1701/14 є такою, що набрала законної сили, і на її виконання державним реєстратором внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є підстави вважати, що позивач, в порядку, визначеному законом набув право на звернення з кредиторськими вимогами до відповідача у даній справі, яке реалізував шляхом звернення до відповідача з відповідною заявою №0000000307/1 від 21.09.2018 року.

Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування підприємства відповідача в стані припинення з 13.03.2014 року, зазначені обставини надають позивачу право на звернення до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог за договором № б/н від 02.07.2013 року в сумі 81930,60 грн. та за договором № б/н від 02.12.2013 року в сумі 72597,58 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог визначено ч.5 ст. 105 ЦК України, та не може бути меншим ніж 2 місяці.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою від №0000000307/1 від 21.09.2018 року про визнання його кредиторських вимог в строк, визначений ч. 5 ст. 105 ЦК України.

Зазначену заяву відповідач мав розглянути не пізніше тридцяти днів з моменту такого отримання, та письмово повідомити позивача про результати її розгляду, проте відповідних дій не вчинив

Згідно з вимогами ч.ч. 3-5 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

При цьому, позивачем не було надано доказів створення відповідачем ліквідаційної комісії в порядку, визначеному ст. 105, 110-111 ЦК України на виконання Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 р. по справі № 820/1701/14.

Однак, суд вважає, що зазначені обставини не можуть бути перешкодою в реалізації прав та інтересів позивача щодо визнання його вимог та внесення їх до реєстру вимог кредиторів, оскільки створення ліквідаційної комісії жодним чином не залежить від позивача, тоді як останній з прийняттям судового рішення про припинення відповідача набув право на звернення з кредиторськими вимогами до відповідача, їх розгляд ліквідаційною комісією та внесення до реєстру вимог кредиторів.

Оскільки матеріали даної справи не містять доказів розгляду ліквідаційною комісією підприємства відповідача заяви позивача від №0000000307/1 від 21.09.2018 року про визнання кредиторських вимог, суд приходить до висновку про ухилення зазначеної комісії від розгляду зазначеної заяви.

Разом з тим враховуючи те, що матеріали даної справи містять докази наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № б/н від 02.07.2013 року в сумі 81930,60 грн. та за договором № б/н від 02.12.2013 року в сумі 72597,58 грн., та те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в строки, визначені ст. 112 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, та зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача в сумі 81930,60 грн. та 72597,58 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 ГГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт наявності заборгованості відповідача за договором № б/н від 02.07.2013 року в сумі 81930,60 грн. та за договором № б/н від 02.12.2013 року в сумі 72597,58 грн., та те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в строки, визначені ст. 112 ЦК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимоги позивача про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача в сумі 81930,60 грн. та 72597,58 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу, у зв`язку з чим позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 105, 111, 112 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ультра Позитив" (61001, м. Харків, вул.. Плеханівська, буд. 96А, код ЄДРПОУ 37575389) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", яка утворилася станом на 17.09.2018 року, саме:

- за договором № б/н від 02.07.2013 року (розділ 3.2.1 Умов та правил Кредитний ліміт ) в сумі 81930,60 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість за відсотками - 25792,94 грн., заборгованість по комісії - 5898,68 грн., пеня - 40238,98 грн.;

- за договором № б/н від 02.12.2013 року (розділ 3.2.2 Умов та правил Гарантовані платежі ) в сумі 72597,58 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 10000,00 грн., заборгованість за відсотками - 26872,22 грн., пеня - 35725,36 грн.

та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ультра Позитив" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 96А, код ЄДРПОУ 37575389) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою ://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя Н.С. Добреля