Рішення

від 02.10.2018 по справі 0440/5361/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2018 року Справа № 0440/5361/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (вул. Липова, 1, м. Дніпро, 49134) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 року Публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.05.2018 №001904607 складене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно ґрунтується на хибних висновках податкового органу про нереальність фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача з контрагентами у перевіряємий період. Стверджує, що господарські операції з поставки товару та надання послуг були реально вчинені, що підтверджується наявністю належним чином оформлених первинних документів, рухом активів, використанням отриманого товару в господарській діяльності підприємства та іншими доказами, що були надані контролюючому органу під час перевірки та долучені до адміністративного позову.

Ухвалою суду від 19.07.2018 року було відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили в задоволенні позову відмовити. Надали до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначили, що за результатами перевірки неможливо встановити джерело походження брухту, придбаного ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» у контрагентів - постачальників: ТОВ АЛЬЯНС - МЕТ - РЕСУРС (код ЄДРПОУ 37704946), ТОВ ФІН - МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38753381) у 2014 році. Враховуючи чисельність постачальника, територіальну віддаленість пунктів навантаження брухту та відсутність будь-якого нерухомого майна - реальність операції щодо навантаження, поставки брухту підтвердити неможливо. У наданих до перевірки ТТН та актах приймання металів чорних (вторинних) відсутня інформація щодо номеру та дати довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей особи від покупця ПАТ Інтерпайп Дніпропетровський Втормет . За результатами перевірки ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» встановлено, що в сукупності наявними доказами підтверджуються встановлені перевіркою обставини та правомірні висновки щодо вчинених платником податків порушень податкового законодавства, а саме порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на 32 450 077 грн., а податкове повідомлення - рішення винесено правомірно та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пп.75.1.2 пункту 75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (код ЄДРПОУ 00191454) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з наступними платниками: ТОВ АЛЬЯНС - МЕТ - РЕСУРС (код ЄДРПОУ 37704946), ТОВ ФІН-МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 38753381), ТОВ Промресурс - Трейдінвест (код ЄДРПОУ 38678556), ТОВ Укр Мет (код ЄДРПОУ 32757375), ТОВ ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 38690809) за 2014 рік.

За результатами проведення перевірки складено ОСОБА_1 від 16.02.2018 №19/28-10-46-06-00191454 на підставі якого винесене податкове-повідомлення рішення від 28.02.2018 №0001904606.

ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» подало до Державної фіскальної служби Заперечення на ОСОБА_1 від 16.02.2018 №19/28-10-46-06-00191454 та Скаргу на податкове-повідомлення рішення від 28.02.2018 № НОМЕР_1.

Державна фіскальна служба під час розгляду вищевказаних Заперечень та Скарги призначила проведення документальної позапланової перевірки скаржника з питань, що стали предметом оскарження. За результатами такої перевірки складено ОСОБА_1 від 27.04.2018 № 46/28-10-46-07-00191454.

ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» подало до Державної фіскальної служби відповідні Заперечення на ОСОБА_1 від 27.04.2018 № 46/28-10-46-07-00191454.

21.05.2018 року ДФС прийняла Рішення від 21.05.2018 № 17453/6/99-99-11-01-02-25. Із змісту вказаного рішення видно, що контролюючий орган припустився порушень під час донарахування податкових зобов'язань за результатами перевірки взаємовідносин Позивача з ТОВ Промресурс - Трейдінвест (код за ЄДРПОУ 38678556), ТОВ Укр Мет (код за ЄДРПОУ 32757375), ТОВ "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ" (код за ЄДРПОУ 38690809) за 2014 рік. У зв'язку з цим ДФС було скасовано податкове-повідомлення рішення Офісу ВПП ДФС від 28.02.2018 № НОМЕР_1 у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ Промресурс - Трейдінвест , ТОВ Укр Мет , ТОВ "ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ" за 2014 рік.

За результатами викладеного, з 5 юридичних осіб-постачальників брухту на адресу позивача ДФС остаточно встановила наявність порушень податкового законодавства щодо ТОВ "АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС" (код за ЄДРПОУ 37704946), ТОВ ФІН-МАРКЕТ (код за ЄДРПОУ 38753381). При цьому, у зв'язку з необхідністю уточнення розміру податкового зобов'язання та штрафу Офіс ВПП ДФС, склав та направив податкове повідомлення-рішення від 25.05.2018 року № НОМЕР_2.

Як видно із змісту оскаржуваного податкового повідомлення - рішення сума збільшеного податкового зобов'язання з податку на прибуток становить 32 450 077 грн. Вказана сума складається з донарахованої суми податку на прибуток в розмірі 16 772 698 грн. за операціями з ТОВ АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС та в розмірі 15 677 379 грн. за операціями з ТОВ ФІН-МАРКЕТ .

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2018 року №0001904607 ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 Податкового кодексу України з урахуванням положень цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996) дія цього Закону поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ОСОБА_1 перевірки від 27.04.2018 № 46/28-10-46-07-00191454, як на докази нереальності господарських операцій контролюючий орган посилається на інформацію, що отримана з відомчої комп'ютерної автоматизованої системи Картка платника АІС Податковий блок , яка містить відомості про неможливість переміщення відповідної кількості брухту у просторі і часі, як задекларовано платником податку, зокрема у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, нерухомого майна тощо. Крім того, як на підставу нереальності господарських операцій податковий орган посилався на інформацію, отриману від першого відділу Міжрегіонального оперативного управління про те, що автомобілі, що зазначені ТТН як перевізники брухту, насправді такий брухт не перевозили. При цьому, така інформація отримана на підставі опитувань директора ТОВ ТД Благоустрій та власника транспортного засобу.

Суд зазначає, що надана відповідачем інформація з відомчих інформаційних баз не доводить, що брухт, про який йде мова в акті перевірки, придбаний не в ТОВ АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС та ТОВ ФІН-МАРКЕТ . Вказане підтверджується тим, що із вказаних інформаційних баз відповідачем взята інформація щодо податкової звітності цих юридичних осіб, на підставі якої відповідачем зроблено припущення, що ці особи не мали достатньої кількості основних засобів та найманого персоналу для відвантаження саме такої кількості брухту. Саме до вчинення цих дій та встановлення порушення, до платників податків, якими є ТОВ АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС та ТОВ ФІН-МАРКЕТ застосовується презумпція невинуватості та презумпція правомірності дій платника податків.

Суд звертає увагу, що задекларований обсяг брухту від ТОВ АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС та ТОВ ФІН-МАРКЕТ був оплачений на користь цих юридичних осіб безготівковим платежем, що не оскаржується відповідачем. Таким чином, співвідношення вартості отриманого брухту із його оплатою повністю тотожне, тобто за 100% отриманого брухту сплачено 100 % його ціни, саме постачальникам, якими є ТОВ АЛЬЯНС-МЕТ-РЕСУРС та ТОВ ФІН-МАРКЕТ .

В ході проведення перевірки та до суду ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» були надані договори на поставку брухту від 27.04.2014 №107, від 27.02.2014 №108, від 27.02.2014 №109, від 27.02.2014 №110, від 27.02.2014 №111, від 25.02.2014 №122, від 27.02.2014 №129, від 27.02.2014 №130, від 03.02.2014 №185, від 11.03.2014 №212Б, від 11.03.2014 №213 Б, від 01.05.2014 №319, від 21.10.2014 №606, податкові накладні, акти приймання металів чорних (вторинних), платіжні доручення, товарно - транспортні накладні (ТТН), посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність металів чорних (вторинних), акти про джерело походження металів чорних (вторинних) за 2014 рік.

Вищезгадані документи мають всі необхідні реквізити первинного документа, що містить відомості про господарську операцію і підтверджує факт її реального здійснення, відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні щодо порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, на підставі яких господарські операції можуть бути відображені в обліку підприємства.

Стосовно відсутності достатніх трудових та матеріально-технічних ресурсів у контрагентів ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» для виконання відповідного виду робіт суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено необхідної кількості трудових ресурсів, зареєстрованих власних основних фондів, виробничих потужностей, транспортних засобів, сировини та матеріалів, що була б достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов наведених договорів, що виключає залежність даних умов та реальності виконання договірних зобов'язань.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до ст.61 Конституції України передбачено, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При формулюванні такого висновку, посадовими особами відповідача у не було прийнято до увагу того факту, що договори оренди техніки, субпідряду та інші угоди, могли укладатися з суб'єктами господарювання, які не є платниками ПДВ, у зв'язку з чим неможливим є відстеження такої інформації за даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Отже, суд зазначає, що співставлення даних податкової звітності з бази автоматизованого контролю, як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. У податковому праві визначається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 року по справі № К/9991/74156/12.

Таким чином, дані з автоматизованої бази ДФС не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Крім того, підтвердженням реальності контрагентів-постачальників позивача є наявність у таких підприємств дозвільних документів на здійснення господарських операцій у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі

Так, підставою для отримання підприємством дозвільного документу (ліцензії), є відповідність отримувача ліцензії ліцензійним умовам, відповідність яким, є запорукою отримання ліцензії.

Тобто, під час отримання підприємством ліцензій на будівництво, дозвільним органом перевіряється наявність у такого підприємства основних засобів, робочої сили та інших засобів, які необхідні підприємству для ведення господарської діяльності.

Таким чином, твердження відповідача стосовно створення підприємств з метою оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення, є непідтвердженими.

Під час судового розгляду з наданих платником податків до перевірки та в судове засідання документів судом встановлено, що рух активів мав місце, розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлений товар проводились у безготівковій формі платіжними дорученнями.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення щодо визнання недійсними правочинів або первинних документів по взаємовідносинах ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» з ТОВ АЛЬЯНС - МЕТ - РЕСУРС та з ТОВ Фін - Маркет .

Зокрема, в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" вказано, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Варто також наголосити, що виходячи з принципу індивідуальності юридичної відповідальності, визначеного ч.2 ст.61 Конституції України, платник податків не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальниками, відсутність у постачальника первинних документів чи недостовірність відомостей контрагентів своїх постачальників.

Дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій. Отже, вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарської операції чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Отже, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи зазначене, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема, шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Натомість податковим органом не було належним чином досліджено первинну документацію, складену за результатом досліджуваних господарських операцій, а висновки ґрунтуються лише на отриманій інформації з інформаційних баз, а також, податкової інформації контрагентів позивача.

Наявні в матеріалах справи докази та первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку, зокрема такі як договори, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, обороти рахунку, ліцензії, тощо містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентами.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, а також, умов укладених договорів, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також, враховуючи вимоги частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податковий кредит та податкове зобов'язання за перевіряємими господарськими операціями сформовано безпідставно.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що висновки акта перевірки від 27.04.2018 року №46/28-10-46-07-00191454 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, відсутності належних доказів правомірності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» - підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (код ЄДРПОУ 00191454) судовий збір у сумі 616 700,00 грн. відповідно до платіжного доручення №69497 від 08.06.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (вул. Липова, 1, м. Дніпро, 49134) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.05.2018 року №001904607 складене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (код ЄДРПОУ 00191454) судовий збір у сумі 616 700,00 грн. відповідно до платіжного доручення №69497 від 08.06.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5