Рішення

від 29.10.2018 по справі 0940/1650/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2018 р. справа № 0940/1650/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представник позивача - Ємчук А.В., представник Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - Маліновська М.В.; представники відповідача - Комісії Державної фіскальної служби та третьої особи в судове засідання не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство "Оліяр", про визнання протиправними та скасування рішень про відмови в реєстрації податкових накладних та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" 12.09.2018 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство "Оліяр", про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2018 №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" від 13.12.2017 за №№ 5, 6, 7.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" в реєстрації податкових накладних від 13.12.2017 за №№5, 6, 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято безпідставно та всупереч вимогам підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Так, представник позивача зазначив, що контролюючим органом в квитанціях, складених за результатами прийняття податкових накладних не вказано конкретного критерію (критеріїв) оцінки ступеня ризиків. При цьому, позивачем на вимогу контролюючого органу було надано пояснення та всі необхідні документи, які підтверджують проведення господарських операцій товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" з контрагентами, що є достатніми підставами для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію вищевказаних податкових накладних від 13.12.2017 за №№5, 6, 7.

Ухвалою від 17.09.2018 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Державна фіскальна служба України скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.10.2018, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив (а.с.177-182). В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" було сформовано та подано 13.12.2017 в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№5, 6, 7, однак реєстрацію даних податкових накладних контролюючим органом було призупинено із пропозицією подати додаткові документи чи пояснення, достатні для проведення такої реєстрації. Зокрема, за результатами опрацювання СМ КОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206. Комісія Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 11.05.2018 прийняла рішення №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, підставою для прийняття яких слугувало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме відсутня статистична звітність про посівні площі, а також документи щодо зберігання й транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складські документи. За вказаних обставин представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення від 11.05.2018 є правомірними, прийнятими контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. У задоволені позову просив відмовити.

08.10.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватного підприємства "Оліяр" подав письмові пояснення (а.с.184-185). Згідно вказаних пояснень представник третьої особи підтвердив факт здійснення поставки товару та зазначив, що реалізований соняшник позивачем не закуповувався, а самостійно вирощений на орендованій земельній ділянці. На підтвердження фактів поставки, транспортування та оплати продукції представник приватного підприємства "Оліяр" долучив до пояснення відповідні документи.

Суд ухвалою від 10.10.2018 за результатом розгляду клопотання представника Державної фіскальної служби України від 04.10.2018 залучив до участі у справі Головне управління ДФС в Івано-Франківській області як співвідповідача.

22.10.2018 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подав відзив, згідно якого зазначив, що рішення №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017 є обґрунтованими та законними, а тому в задоволені позову просив відмовити (а.с.220-225).

Представники Комісії Державної фіскальної служби та третьої особи в судове засідання 29.10.2018 не з'явилися, про дату та час його проведення були повідомлені належним чином. Згідно письмових пояснень від 08.10.2018 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватного підприємства "Оліяр", просив суд здійснювати розгляд справи без участі представника приватного підприємства "Оліяр" (а.с184-185).

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 20.09.2011, взяте на податковий облік Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 20.09.2011. Основний вид економічної діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

16.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" та приватне підприємство "Оліяр" уклали договір поставки №КЮ/1611-01, згідно умов якого позивач як постачальник зобов'язувався поставити приватному підприємству "Оліяр" як покупцю соняшник врожаю 2017 року, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та сплатити за нього визначену ціну (а.с.92-94). Загальна кількість товару за наведеним договором становить 180,00 тонн.

Відповідно до специфікації №1 до договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017 постачальник передає покупцю соняшник урожаю 2017 року в кількості 170 тонн за ціною 10300,02 грн. на суму 1751003,40 грн., в тому числі ПДВ 291833,90 грн. (а.с.95). Згідно специфікації №2 до договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017 постачальник передає покупцю соняшник урожаю 2017 року в кількості 10 тонн за ціною 10550,04 грн. на суму 105500,40 грн., в тому числі ПДВ 17583,40 грн. (а.с.96).

Пунктом 2.3 договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017 визначено, що датою поставки вважається дата підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару. Оплата товару покупцем здійснюється не раніше реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином виписаної податкової накладної на товар виключно в електронній формі у порядку, визначеному законодавством, з накладенням електронного підпису уповноваженої особи постачальника (пункт 3.6 договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017).

На виконання вищевказаного договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" 13.12.2017 сформувало податкові накладні: №5 на загальну суму 351972,29 грн., сума ПДВ 58662,05 грн.; №6 на загальну суму 374086,43 грн., сума ПДВ 62347,74 грн.; №7 на загальну суму 365908,21 грн., сума ПДВ 60984,51 грн. (а.с.23-25).

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді виписані 13.12.2017 податкові накладні №№5, 6, 7 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових декларацій.

29.12.2017 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 13.12.2017 №№5, 6, 7, з підстав відповідності даної податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД:1206. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (а.с.23-25).

Позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді письмові пояснення №7 від 08.05.2018, №8 від 09.05.2018, №9 від 09.05.2018 та відповідні документи на підтвердження фактів вирощування, транспортування та доставки насіння соняшника до приватного підприємства "Оліяр" (а.с.27-82).

Однак Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 11.05.2018 прийнято рішення: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017 (а.с.20-22). Підставою для таких відмов контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додатково зазначено: відсутня статистична звітність про посівні площі, а також документи щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 11.05.2018: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позов.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Зокрема, статтею 185 Податкового кодексу України визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а"); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт "б").

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт "а"); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт "б").

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних, забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 даного Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010.

Так, відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно матеріалів справи, у квитанціях контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Проте, у вказаних квитанціях не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, пунктом 2 якої установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вищевказані положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 надали можливість позивачу подати пояснення і копії документів щодо зупиненої податкової накладної вже у відповідності до положень Порядку №117.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктами 18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом вище, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних від 13.12.2017 №№5, 6, 7 контролюючий орган визначив - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте, всупереч вимогам Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісією Державної фіскальної служби в оскаржуваному рішеннях від 11.05.2018 №693701/37794810, №693733/37794810 та №693737/37794810 не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства.

На підставі наведеного, суд вважає, що оскаржувані рішення від 11.05.2018 №693701/37794810, №693733/37794810 та №693737/37794810 не містять чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

При цьому, суд зауважує, що оскільки до позивача було встановлено критерій оцінки ступеня ризиків - невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 1206 Комісією Державної фіскальної служби безпідставно не враховано пояснення та документи позивача, що він не закуповує даний товар, а займається вирощуванням зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, що унеможливлює наявність у позивача відповідності обсягів постачання обсягам придбання по товару за відповідним УКТ ЗЕД визначеним у податкових накладних.

Так, на підтвердження наведених доводів, позивач надав контролюючому органу необхідний перелік первинних документів, які відображають весь процес вирощування та реалізації товариством з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" насіння соняшника, і тим самим підтверджують реальність здійснення операцій щодо податкових накладних від 13.12.2917 №№5, 6, 7.

Зокрема, як встановлено судом вище, позивач на підставі договору поставки №КЮ/1611-01 від 16.11.2017 передав приватному підприємству Оліяр насіння соняшника, що підтверджується: видатковими накладними №РН-0000014 від 13.12.2017 (а.с.83), №РН-0000015 від 13.12.2017 (а.с.85), №РН-0000016 від 13.12.2017 (а.с.87); банківською випискою за 21.12.2017 (а.с.97).

Представник позивача зазначив, що наведена продукція вирощувалась на орендованій земельній ділянці в с. Одаї Івано-Франківської обл., що підтверджується договором оренди б/н від 12.07.2013 (а.с.98-99). Посівний матеріал закуплений у товаристві з обмеженою відповідальністю Імперія-Агро на підставі договору поставки №ЗР-195/17Д від 09.03.2017 (а.с.127-129), специфікація №5 від 10.05.2017 (а.с.130), специфікація №6 від 10.05.2017 (а.с.131); видаткові накладні: №9324 від 11.05.2017 (а.с.132), №9325 від 11.05.2017 (а.с.134), №14843 від 29.06.2017 (а.с.136), №18416 від 13.09.2017 (а.с.138); товарно-транспортні накладні: №1579 від 11.05.2017 (а.с.133), №1578 від 11.05.2017 (а.с.135), №1791 від 29.06.2017 (а.с.137), №2039 від 13.09.2017 (а.с.139); платіжні доручення: №39 від 12.05.2017 (а.с.140), №48 від 23.05.2017 (а.с.141), №57 від 07.07.2017 (а.с.142).

Земля оброблялась за допомогою сільськогосподарської техніки та плугів, придбаних в ТД Аграрний Дім ім. Горького , що підтверджується договором купівлі-продажу №АГД 05/08-2016 від 05.08.2016 (а.с.143-144), видатковою накладною №23 від 03.10.2016 (а.с.147), платіжними дорученнями №129 від 08.08.2016, №130 від 12.08.2016, №137 від 02.09.2016, №138 від 02.09.2016 (а.с.149-152), договором купівлі-продажу №АГД 03/10-2016 від 03.10.2016 (а.с.153-154), видатковою накладною №27 від 03.10.2016 (а.с.157), платіжним дорученням №139 від 14.09.2016 (а.с.158). Також позивач придбав в товаристві з обмеженою відповідальністю НВП БІЛОЦЕРКІВМАЗ агрегат УДА-4,5-20, що підтверджується договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №18/01/17-01 від 18.01.2017 (а.с.159), видатковою накладною №308 від 27.02.2017 (а.с.160), товарно-транспортною накладною №1 від 27.02.2017 (а.с.161), платіжним дорученням №1 від 18.01.2017 (а.с.162).

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" вказав, що продукція відвантажувалась на елеватор ДП Івано-Франківський КХП для сушіння та зберігання, що підтверджується договором складського зберігання олійних культур від 12.10.2017 (а.с.100-102), актом наданих послуг №279 від 31.10.2017 (а.с.103), рахунком на оплату №238 від 31.10.2017 (а.с.104), платіжним дорученням №113 від 27.11.2017 (а.с.105), актом наданих послуг №303 від 30.11.2017 (а.с.106), рахунком на оплату №252 від 30.11.2017 (а.с.107), платіжним дорученням №131 від 26.12.2017 (а.с.131), товарно-транспортними накладними: №1153 від 12.10.2017 (а.с.110), №1154 від 12.10.2017 (а.с.111), №1155 від 12.10.2017 (а.с.112), №2 від 20.10.2017 (а.с.114), №3 від 20.10.2017 (а.с.115), №2010 від 20.10.2017 (а.с.116), №1159 від 31.10.2017 (а.с.118), №1160 від 01.11.2017 (а.с.120), №1161 від 01.11.2017 (а.с.121), №1162 від 01.11.2017 (а.с.122), №011163 від 01.11.2017 (а.с.123), №0211 від 02.11.2017 (а.с.125), №1165 від 01.11.2017 (а.с.126).

Готове насіння соняшнику для реалізації та переробки з ДП Івано-Франківський КХП доставлено на олійний завод приватного підприємства Оліяр , що підтверджується договором транспортного перевезення, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Транс-Сервіс-1 №22/05/09-6 від 22.05.2009 (а.с.187-190), актом виконаних робіт (надання послуг) №38361 від 26.12.2017 (а.с.191), платіжним дорученням №2685 від 30.03.2018 (а.с.192). Безпосереднє отримання товару здійснено уповноваженим працівником приватного підприємства Оліяр згідно наказу №3/1408 від 14.08.2017 (а.с.186). Оплата за придбану в позивача продукцію підтверджується платіжними дорученнями: №59 від 15.12.2017 (а.с.193), №809 від 21.12.2017 (а.с.194), №24332 від 26.12.2017 (а.с.195), №290 від 01.03.2018 (а.с.196), №291 від 01.03.2018 (а.с.197), №1814 від 05.03.2018 (а.с.198).

Наведені документи були досліджені судом під час розгляду справи, будь-яких даних, які б викликали сумнів в їх достовірності чи недійсності суд самостійно не встановив, а відповідачі таких даних не навели.

Згідно встановлених обставин справи, всі вищевказані документи позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді разом із письмовими поясненнями. Факт доставлення вказаних документів до Державної фіскальної служби України з використанням прямого з'єднання підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями окремо по кожному із перелічених документів (а.с.27-82).

Тобто, на момент прийняття Комісією Державної фіскальної служби оскаржуваних рішень від 11.05.2018: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, в контролюючого органу були всі необхідні документи, складені позивачем відповідно до законодавства, та достатні для прийняття Комісією Державної фіскальної служби України рішень про реєстрацію податкових накладених від 13.12.2017 №№5, 6, 7.

При цьому, суд вказує на те, що факт зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій та факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладених від 13.12.2017 №№5, 6, 7.

Окрім цього, суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, вказану в постанові від 23.10.2018 в справі №822/1817/18. Так, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, адже у квитанціях від 28 вересня 2017 року j 1201009 та від 04 жовтня 2017 року, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішеннях не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо скасування спірного рішення Державної фіскальної служби України.

За вищевказаних обставин, Комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення від 11.05.2018: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому оскаржувані рішення є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Окрім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в контексті статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово приходив до висновку про визнання необґрунтованою відмови підтвердити права власності платника податків на відшкодування ПДВ є порушенням права даної особи на безперешкодне користування своєю власністю. Тобто позбавлення права особи на податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) слід розцінювати як позбавлення власності даної особи.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 13.12.2017 №5, 6, 7, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією Державної фіскальної служби.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Що стосується даного адміністративного позову, то задоволення судом позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 13.12.2017 №5, 6, 7, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2018: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" від 13.12.2017 за №№ 5, 6, 7.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" сплачений судовий збір в розмірі 3524,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" (код 37794810, вул. Січових Стрільців, 16, м. Івано-Франківськ, 76018) до Державної фіскальної служби України (код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018), Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство "Оліяр" (код 32461721, с. Ставчани, Пустомитівський р-н, Львівська обл., 81118), про визнання протиправними та скасування рішень про відмови в реєстрації податкових накладних та зобов'язання до вчинення дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2018: №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" (код 37794810, вул. Січових Стрільців, 16, м. Івано-Франківськ, 76018) від 13.12.2017 за №№ 5, 6, 7.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" (код 37794810, вул. Січових Стрільців, 16, м. Івано-Франківськ, 76018) сплачений судовий збір в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.

Рішення складене в повному обсязі 05 листопада 2018 р.