Ухвала

від 22.04.2019 по справі 0940/1650/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

Київ

справа №0940/1650/18

адміністративне провадження №К/9901/10909/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0940/1650/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство "Оліяр" про визнання протиправними та скасування рішень про відмови в реєстрації податкових накладних та зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" 12.09.2018 звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - приватне підприємство "Оліяр", про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.05.2018 №693701/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 13.12.2017, №693733/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 13.12.2017, №693737/37794810 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2017, та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Фрукти Прикарпаття" від 13.12.2017 за №№ 5, 6, 7.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0940/1650/18 апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року без змін.

Не погоджуючись з рішенням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0940/1650/18, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі № 0940/1650/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволення позовних вимог.

Суд попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкових накладених від 13.12.2017 №№ 5, 6, 7.

В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за змістом пункту десятого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають, за винятком випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 0940/1650/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко