Рішення

від 05.11.2018 по справі 824/927/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/927/18-а

          Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотрейд компані" про стягнення коштів з рахунків у банках на суму податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотрейд компані" (далі - відповідач) з рахунків у банках платника податків податковий борг на суму 64 991,00 грн до Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 64 991,00 грн, самостійно визначену відповідачем в податковій декларації від 20.09.2017р. Оскільки, борг є узгодженим та в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.09.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не отримав зазначену ухвалу суду, хоча така направлялась йому за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою Укрпошти від 02.10.2018 р. Згідно вказаної довідки, рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу повернуто до суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Виходячи із змісту ч.8 ст.126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Крім того, частина 11 статті 126 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є, в т. ч. день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи приписи статтей 126 та 251 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), незважаючи на невручення поштового відправлення останньому з незалежних від суду причин.

Враховуючи наведене, суд у відповідності до ч.6 ст.162 КАС України вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтотрейд компані" (вул. Садова, 4, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 41345310) зареєстроване як юридична особа 19.05.2017 р. та взяте на облік, як платник податків (Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області) (а.с. 13).

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 2017 рік №9192117528 від 20.09.2017 р. (термін сплати – 30.09.2017 р.), у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64 991 грн (а.с. 9).

Відповідач не сплатив самостійно визначену у вказаній вище декларації суму податку на додану вартість, що підтверджується розрахунком заборгованості та даними інтегрованої картки платника податків. У зв'язку з цим за ним обліковується заборгованість в розмірі 64991 грн (а.с. 9, 11).

З огляду на те, що відповідачем станом на день подання позову заборгованість добровільно не погашена, податковий орган звернувся до суду для того, щоб стягнути її в судовому порядку.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.6.1 ст.6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 15 ПК України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В підпункті 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведені положення ПК України, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 64 991 грн самостійно визначена відповідачем у податковій декларації №9192117528 від 20.09.2017 р. є узгодженою, а відтак підлягає сплаті у визначений в п.57.1 ст.57 ПК України строк.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом на підставі даних інтегрованої картки платника встановлено, що відповідачем не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 64 991 грн.

Пунктами 59.1 та 59.5 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 967-17 від 03.10.2017 р. на суму 64 991 грн. Вищевказана податкова вимога, як свідчить відмітка пошти від 08.11.2017 р., не отримана відповідачем з причини «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 10).

Згідно з абз.2 п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України).

Таким чином, враховуючи вказані вище положення ПК України, податкова вимога вважається врученою відповідачу 08.11.2017 р.

Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача не змінилася, але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.3 ст.95 ПК України).

Оскільки, у відповідача є відкриті рахунки в банківських установах, а в добровільному порядку визначена сума боргу в розмірі 64991,00 грн не сплачена, то вона підлягає стягненню в судовому порядку з таких рахунків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач довів суду правомірність заявлених вимог, в той час як відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, а відтак позов підлягає задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку із відсутністю таких витрат питання щодо повернення судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотрейд компані" (код ЄДРПОУ 41345310, вул. Садова, 4, м. Чернівці, 58001) на загальну суму податкового боргу 64991,00 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. до Державного бюджету України.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39392513, вул.Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013);

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтотрейд компані" (код ЄДРПОУ 41345310, вул. Садова, 4, м. Чернівці, 58001).

Суддя           В.О. Кушнір