Постанова

від 01.11.2018 по справі 1540/4721/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/4721/18

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Димерлія О.О.,

- ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіонального бюро державної реєстрації ОСОБА_3 про зобов'язання скасування реєстраційної дії від 10.04.2012 року № 15561050013001202, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіонального бюро державної реєстрації ОСОБА_3 про зобов'язання державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Реєстраційне бюро державної реєстрації ОСОБА_3 невідкладно скасувати реєстраційну дію, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Товариству з обмеженою відповідальністю Грелюб , код ЄДРПОУ 31768763, а саме внесення змін складу або інформації про засновників від 10.04.2012 року № 15561050013001202.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження, на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КАС України.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати ухвалу суду першої інстанції, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм процесуального, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що спір, що виник між сторонами, є публічно-правовим та має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

В свою чергу, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до розгляду у місцевому загальному суді в порядку цивільного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом і в інший спосіб, який не суперечить закону та забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За правилами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, окрім іншого, на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій: вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах ОСОБА_4 Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі 815/6945/16.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень державного реєстратора ОСОБА_3 щодо відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу. Звертаючись з таким позовом до суду, ОСОБА_2 не просить про захист своїх інтересів у приватноправових відносинах, а намагається захистити свої права (право на здійснення державної реєстрації у порядку, визначеному законом та ін.), які виникли під час здійснення відповідачем владних управлінських функцій (відмова у здійсненні державної реєстрації змін).

Тобто, спір, що виник між сторонами, є публічно-правовим та має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що даній справі передує невирішений корпоративний спір між ОСОБА_2, та учасниками ТОВ Грелюб , який фактично полягає у встановленні судом особи, яка є власником частки у статутному капіталі ТОВ Грелюб , проте колегія суддів не погоджується з таким твердженням з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарських судів першої та другої інстанцій по справі №34/17-4952-2011, були вирішені корпоративні права ОСОБА_2.

17 лютого 2012 року Господарським судом Одеської області за результатами розгляду справи № 34/17-4952-2011 було задоволено позовні вимоги ТОВ ГРЕЛЮБ до ОСОБА_2 про виключення зі складу учасників товариства, виключено ОСОБА_2 із складу учасників ТОВ ГРЕЛЮБ (код ЄДРПОУ 31768763) з подальшим внесенням ТОВ ГРЕЛЮБ відповідних змін до установчих документів товариства та подачею їх на державну реєстрацію.

У подальшому, ТОВ ГРЕЛЮБ було реалізовано вказане рішення суду та виключено ОСОБА_2 зі складу засновників шляхом державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи від 10 квітня 2012 року №15561050013001202.

30 травня 2017 року, у результаті розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Одеської області по справі №34/17-4952-2011 її скаргу було задоволено, рішення суду першої інстанції від 17 лютого 2012 у справі № 34/17-4952-2011 скасовано, постанова суду апеляційної інстанції набрала чинності. При цьому Одеський апеляційний господарський суд виходив з того, що вирішення питання стосовно виключення учасника зі складу товариства з обмеженою відповідальністю віднесено до виключної компетенції вищого органу управління товариством та відбувається лише на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, місцевий господарський суд дійшов неправомірного висновку щодо наявності підстав.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що корпоративний спір який передував зверненню ОСОБА_2 до адміністративного суду, вже вирішено господарським судом у справі №34/17-4952-2011, який вирішив спірне корпоративне питання виключення ОСОБА_2 зі складу засновників ТОВ ГРЕЛЮБ , та визнав таке виключення позивачки незаконним.

При цьому, як вбачається із резолютивної частини вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30 травня 2017 року, питання щодо скасування реєстраційної дії, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по Товариству з обмеженою відповідальністю Грелюб , код ЄДРПОУ 31768763, а саме внесення змін складу або інформації про засновників від 10.04.2012 року № 15561050013001202 апеляційною інстанцією не вирішувалося.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відмова державного реєстратора від вчинення реєстраційної дії за наслідками вирішеного корпоративного спору є відносинами публічно - правового характеру.

Позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на протиправній бездіяльності державного реєстратора, як суб'єкта, наділеного Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІV від 01.07.2004 р. (далі - Закон України №1952-ІV) владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв'язку з невиконанням ним обов'язку щодо внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу.

Тобто, в цій справі спір про приватне (корпоративне) право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який, на думку позивача, не виконав дій, що покладені на нього Законом України №1952-ІV.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Суд першої інстанції належним чином не визначив характеру спору, суб'єктного складу правовідносин, предмета та підстав заявлених вимог, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо неналежності спору до юрисдикції адміністративному суду.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері реєстрації змін до відомостей про юридичну особу може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (наприклад, права власності на частку у статутному фонді ТОВ), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вказаним обставинам не надав належної оцінки, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у відкритті провадження.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при вирішенні питання, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 292, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіонального бюро державної реєстрації ОСОБА_3 про зобов'язання скасування реєстраційної дії від 10.04.2012 року № 15561050013001202 - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради Регіонального бюро державної реєстрації ОСОБА_3 про зобов'язання скасування реєстраційної дії від 10.04.2012 року № 15561050013001202 - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: К.В. Кравченко