ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/659/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 (дата виготовлення повного тексту 14.05.2018) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства В'язівок-Агро до Державної фіскальної служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ФГ В'язівок-Агро звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 529417/35463187 від 03.01.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 06.12.2017 на суму 308 710,81 грн, в тому числі ПДВ 51 451,80 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 55296/35463187 від 10.01.2018 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 14.12.2017 на суму 271 741,60 грн, в тому числі ПДВ 45 290,80 грн;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 06.12.2017 на суму 308 710 ,81 грн в тому числі ПДВ 51 451,80 грн;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 14.12.2017 на суму 271 741,60 грн, в тому числі ПДВ 45 290,80 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішенням комісії ДФС України № 529417/35463187 від 06.12.2017 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 06.12.2017 та рішенням № 55296/35463187 від 10.01.2018 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 14.12.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подавався, однак в судовому засіданні суду апеляційної інстанції обґрунтовано правову позицію тим, що надані на вимогу фіскального органу документи є достатнім для підтвердження господарської операції, яка була виконана в даному випадку.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що між фермерським господарством Вязівок-агро (Постачальник) та ТОВ Катеринопільський елеватор (Покупець) укладено договір поставки с/г продукції № 11282/к від 22.11.2017 за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а останній оплатити її вартість.
На підтвердження виконання зобов'язань за вказаним договором позивач продав покупцю ТОВ Катеринопільський елеватор 26,12 тон сої врожаю 2017 року за видатковою накладною № РН-0000002 від 06.12.2017 на загальну суму 308 710,81 грн, в т.ч. ПДВ 51 451,80 грн, та 23,0 тони сої врожаю 2017 року за видатковою накладною № РН-0000004 від на загальну суму 271 741,60 грн, в т.ч. ПДВ 45290,60 грн.
Позивачем за фактом здійснення операцій з постачання с/г продукції оформлено податкову накладну № 2 від 06.12.2017 на суму 308 710,81 грн, в тому числі ПДВ 51 451,80 грн, та податкову накладну № 4 від 14.12.2017 на суму 271 741,60 грн, в тому числі ПДВ 45 290,27 грн, які направлені в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно інформації зазначеної у квитанціях від 19.12.2017 та 28.12.2017, направлених ДФС України через автоматизовану систему Єдине вікно поданню електронних документів ДФС України на адресу позивача, реєстрації документів зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки не відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступені ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, вичерпний перелік, яких наведено в наказі № 567.
27.12.2017 та 28.12.2017 позивачем подано до комісії ДФС України пояснення та копії таких документів: бухгалтерської довідки про кількісний склад орендованих земель сільськогосподарського призначення від 01.12.2017; податкової декларація за 2017 рік; звіт про посівні площі під врожай на 2017 рік; договору про придбання посівного матеріалу в кількості 28,65 тон, видаткової накладної № РН-0000018 від 31.05.2017, договору підряду № 1 від 10.01.2017, виписки з оборотно-сальдової відомості по рахунку 27 про наявність на складі у позивача врожаю сої в кількості 100,06 тон; договору поставки № 11282/к від 22.11.2017; видаткових накладних № РН-0000002 від 06.12.2017 про відвантаження 26,12 тон сої нестандартної врожаю 2017 року на загальну суму 308710,8 грн, в т.ч. ПДВ 51 451,80 грн, та № РН-0000004 від 14.12.2017 про відвантаження 23,0 тон сої нестандартної врожаю 2017 року на загальну суму 271 741,60 грн, в т.ч. ПДВ 45 290,27 грн; товарно-транспортних накладних № 2 від 06.12.2017 та № 4 від 14.12.2017; банківської виписки ПАТ КБ Привтабанк по розрахунковому рахунку позивача з підтвердження фактичного часткового розрахунку TOB Катеринопільськи елеватор за поставлений товар у сумі 257 259,01 грн.
Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 529417/35463187 від 03.01.2018 та № 55296/35463187 від 10.01.2018 відмовлено в реєстрації податкових накладних № 2 від 06.12.2017 та № 4 від 14.12.2017
Не погоджуючись із даними рішеннями, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
На підставі ст. 185, 187, 201 ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджених наказом Мінфіну № 567 від 13.06.2017 суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів.
Так, згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (в редакції від 01.01.2018) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 1 п 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Мінфін № 567 від 13.06.2017 моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Мінфіну № 567 від 13.06.2017 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відтак, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Згідно абзацу 3 Постанови КМ України № 190 від 29.03.2017 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (в редакції від 29.03.2017) підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному п. 201.16 ст. 201 ПК України, надав Державній фіскальній службі України копії документів по спірних господарських операціях та податковим накладним, однак зі змісту рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 2 від 06.12.2017 та № 4 від 14.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
У вищезазначених рішенніях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 06.12.2017, 14.12.2017.
У судовому засіданні 31.10.2018 представник апелянта також не змогла пояснити суду, які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, лише наполягала на існуванні вичерпного переліку документів.
Згідно частини другої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства № 2747-IV від 06.07.2005 (ред. з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства № 2747-IV від 06.07.2005 (ред. з 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
А тому, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 529417/35463187 від 03.01.2018 та № 55296/35463187 від 10.01.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 06.12.2017, 14.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до положення п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (Порядок № 1246), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Оскільки відповідачем не надано доказів наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язати Державну фіскальну службу вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових податкових накладних від 06.12.2017, 14.12.2017.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення , рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05.11.2018.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2018 |
Оприлюднено | 07.11.2018 |
Номер документу | 77635278 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кучма Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні