Постанова

від 02.11.2018 по справі 822/1818/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1818/18

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.

02 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Мацького Є.М. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року (повний текст мсудового рішення складено 15.08.2018 року, м. Хмельницький ) у справі за адміністративним позовом ТОВ "ЮВВІС" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ЮВВІС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області в якому просло визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "В1" №0025661202 від 28 лютого 2018 року, винесене 28 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС", яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 62964 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31482 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 лютого 2018 року відповідачем було прийнято відносно ТОВ "ЮВВІС" податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0025661202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 62 964 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31 482 грн. Позивач вказує, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення став акт відповідача від 15 лютого 2018 року № 1839/22-01-12-02/36420474 про результати камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС". Контролюючим органом в результаті проведення камеральної перевірки зроблено висновок про відповідні порушення. На переконання позивача, викладені в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні висновки відповідача є неправомірними, а прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, тому ТОВ "ЮВВІС" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення - рішення форми "В1" №0025661202 від 28 лютого 2018 року Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в частині суми завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 62019 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 31009 грн. 50 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) грн. 57 коп. судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обгрунтовує тим, що висновки викладені в акті камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2017 року від 15 лютого 2018 року №1839/22-01-12-02/36420474 за результатами якого винесено податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 28 лютого 2018 року №0025661202 є правомірним, винесене на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому на думку відповідача підстави для визнання його недійсним і скасування відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Податковим кодексом України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Однією із функцій органів державної податкової служби, яку вони виконують згідно підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.2 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Також згідно пункту 19-1.1.34 статті 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральних перевірок встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку позивача.

Згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами перевірки позивача відповідач склав акт "Про результати камеральної перевірки ТОВ "ЮВВІС" код ЄДРПОУ 36420474 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року" від 15.02.2018 року №1839/22-01-12-02/36420474.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- порушення абз. "б" п.200.4 ст. 200 ПКУ та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017 року №276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за №269/30137, ТОВ "ЮВВІС" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку відображена у декларації (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за грудень 2017р. у розмірі 62 964грн.;

- порушення абз. "в" п.200.4 ст. 200 ПКУ та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016року за №159/28289 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23 лютого 2017року №276, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2017 року за №269/30137, ТОВ"ЮВВІС" занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) на 62964грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення, №0025661202 від 28.02.2018 року, яким ТОВ "ЮВВІС" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 62964 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 31482 грн.

За результатами адміністративного оскарження платником результатів камеральної перевірки, згідно вимог статті 56 Податкового Кодексу України, ДФС України рішенням про результати розгляду скарги від 07.05.2018 року №15680/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін ППР ГУ ДФС у Хмельницькій області №0025661202 від 28.02.2018 р., а скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку зроблених податковим органом висновків, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу "в" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку немає права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Згідно із до пунктом 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V ПК України на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Згідно із пунктом 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 28.01.2016 №21, залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає за заявою платника сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику - платнику податку на додану вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, і отриманні послуг від нерезидента на митній території України - органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари і послуги.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип; проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині податку на додану вартість).

У акті перевірки від 15 лютого 2018 року № 1839/22-01-12-02/36420474 відповідач зазначає про те, що ТОВ "ЮВВІС" подало до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Хмельницькій області податкову декларацією з податку на додану вартість за грудень 2017 №9295728174 від 18.01.2018 з додатками.

В декларації позивач зазначає суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість (рядок 20.2.1 декларації) в розмірі 266248 грн., яка сформована за рахунок сплаченого за даними платника від'ємного значення, яке виникло у вересні 2017 року - 15319 грн., у жовтні 2017 року - 392484 грн., та листопаді 2017 року - 152900 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ЮВВІС" здійснено коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періоду, відмінному від звітного на суму податку на додану вартість в розмірі 62964 грн.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно частково не погодився із такими висновками податкового органу враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує, платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін (пункт 201.1 статті 201розділу V ПК України).

Предметом договору поставки № 2 від 04 січня 2016 року, укладеного між контрагентом ТОВ "ВТК"ВАНКОР" (ІПН 382163826540) та ТОВ "ЮВВІС", була поставка товару в асортименті, кількості та цінами, вказаними у специфікаціях, у видаткових накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця. (копія договору, додатки до договору, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН додаються).

Згідно вказаного договору ТОВ "ЮВВІС" поставляло ТОВ "ВТК"ВАНКОР" сантехнічні вироби (умивальники та ін.), матеріали (ДСП, фарби та ін.), продукцію власного виробництва (меблі для ванних кімнат). На виконання умов договору ТОВ "ЮВВІС" було відвантажено ДСП ламіноване на суму 259 066 грн., (видаткова накладна № 139 від 19 вересня 2017 року, товарно-транспортна накладна №Р139 від 19.09.2017 додаються), а також відвантажено виробів на суму 113 046 грн., (видаткова накладна №143 від 29 вересня 2017 року, товарно-транспортна накладна №Р142 від 29.09.2017 р. додаються).

ТОВ "ЮВВІС" було виписано та зареєстровано податкову накладну № 27 від 29.09.2017р., а також виписано та зареєстровано податкову накладну № 24 від 19.09.2017 р. Обидві податкові накладні були включені до податкового зобов'язання звітної декларації з ПДВ за вересень 2017року.

04 жовтня 2017 року ТОВ "ЮВВІС" було отримано претензію, складену на підставі Акту №021017/2 від 02.10.2017 та Акту №021017/5 від 02.10.2017 про виявлені приховані недоліки поставленого товару (ламінована ДСП).

ТОВ "ЮВВІС" розглянуло претензію щодо отриманого з прихованими дефектами і недоліками товару та дійшли висновку, що претензія ТОВ "ТВК "ВАНКОР" є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Так як товар, що перелічений у вище вказаних актах, не є товаром власного виробництва і швидко усунути дефекти та замінити на якісний товар ТОВ "ЮВВІС" не змогло, сторонами було досягнуто домовленості, що повернення товару ТОВ "ЮВВІС" буде здійснено за рахунок ТОВ "ТВК "ВАНКОР".

Товар (Ламінована ДСП) ТОВ "ТВК "ВАНКОР" було повернуто згідно накладної на повернення постачальнику №3 від 09.10.2017, товарно-транспортна накладна №3 від 09.10.2017, накладної на повернення постачальнику №4 від 10.10.2017р., товарно-транспортна накладна №4 від 10.10.2017р., накладної на повернення постачальнику №5 від 12.10.2017р., товарно-транспортна накладна №5 від 12.10.2017р. (копії додаються).

Відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201, п. 192.1 ст. 192 ПКУ ТОВ "ЮВВІС" на повернений товар було складено розрахунок коригування №12 від 09.10.2017(до ПН №24 від 19.09.2017р) розрахунок коригування №13 від 10.10.2017р.(до ПН №24 від 19.09.2017р) розрахунок коригування №19 від 12.10.2017р.(до ПН №27 від 29.09.2017р).

Виходячи з результатів камеральної перевірки з ПДВ за жовтень 2017 року, результати якої оформлені довідкою від 15.12.2017 № 8958 /22-01-12-02/36420474, контролюючим органом підтверджено коригування податкових зобов'язань попереднього періоду згідно зі статтею 192 ПК України на суму ПДВ (-) 62018,70 грн., по контрагенту ТОВ "ТВК "Ванкор", у зв'язку з поверненням товару.

ТОВ "ЮВВІС" подано до декларації за жовтень 2017 року додаток 1 "Розрахунок коригування сум ПДВ" (вх. 9243174061 від 17.11.2017) та проведено коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення на суму ПДВ - (-) 62018,70 грн., по контрагенту ТОВ "ТВК "Ванкор", розрахунки коригування складені в жовтні 2017 року до податкових накладних, складених у вересні 2017 року з причиною коригування - повернення товару.

За даними вказаного додатку ТОВ "ЮВВІС" було здійснено коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періоду, відмінному від звітного періоду жовтня 2017 року, а саме - вересня 2017 року на суму ПДВ (-) 62018,70 грн.

Різницю між сумою податкових зобов'язань (р. 9 Декларації) та податкового кредиту (р. 10.1, 14 Декларації) за жовтень 2017 року у сумі 490 513 грн., було сформовано за рахунок здійснення операцій у жовтні 2017 році в розмірі 428 494 грн., та за рахунок коригування податкових зобов'язань жовтня 2017 року у бік їх зменшення по періоду, відмінному від звітного періоду, а саме вересня 2017 року.

Тому податковий орган прийшов до висновку, що частина суми від'ємного значення жовтня 2017 року у розмірі 62019 грн., не була оплачена у жовтні 2017 року, тому що фактично була сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення до податкових накладних, складених у попередньому податковому періоді.

Відповідно податковий орган зробив висновок, що ТОВ "ЮВВІС" не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у частині такої оплати, а саме в сумі 62 018,70 грн.

Разм з тим судова колегія не погоджується із позицією податкового органу з наступних підстав.

Згідно п. 192.1 ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувала підлягають відповідному коригуванню.

Коригування позивачем здійснено в зв'язку з поверненням йому товару ТОВ "ТВК "Ванкор" на суму ПДВ 62 018,70 грн., (декларація з ПДВ за жовтень 2017 року).

При цьому податковим органом не заперечується правомірність проведення коригування податкових зобов'язань в сторону їх зменшення за попередній період на вищевказану суму, що підтверджується висновками довідки перевірки від 15.12.2017 № 8958 /22-01-12-02/36420474.

Враховуючи встановлені обставини, право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови правомірного та обгрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ у відповідних податкових періодах.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 року у справі № 822/4897/14.

Таким чином, висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства України в цій частині є необгрунтованими, відповідно позивач має право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 62019 грн.

Щодо суми бюджетного відшкодування в розмірі 945 грн., судова колегія зазначає, що рішення суду в цій частині не оскаржується, тому не є предметом апеляційного розгляду в цій частині.

Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, судова колегія зазначає.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що відносно позивача протягом 1095 днів вже було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 року № 0039751202, яким встановлено, що ТОВ "ЮВВІС" за вересень 2017 року завищило суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного (податкового) періоду на 945 грн. ( сума, яка не оскаржується сторонами в даному випадку), тому це свідчить про правильне застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 472, 50 грн., (945 грн., х 50%), водночас оскільки судом скасовується основна сума завищення бюджетного відшкодування в сумі 62019 грн., суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 31009,50 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягло частковому скасуванню.

Крім того, позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, судова колегія доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягали задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 листопада 2018 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Мацький Є.М. Капустинський М.М.