ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
06 листопада 2018 року № 826/1596/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001743203 від 18.10.2017.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм податкового законодавства, з огляду на те, що документальна позапланова перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд за грудень 2014 року, на підставі якої і було прийнято відповідачем податкове повідомлення -рішення проведена з порушенням та без наявних на те підстав.
26.02.2018 до суду від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача наголосив, що податкове повідомлення - рішення № 001743203 від 18.10.2017 прийнято на підставі встановлених перевіркою порушень, а саме неправомірного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ ФОП ОСОБА_1 по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд за грудень 2014 року, що у свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3313,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2018 клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено, провадження у справі № 826/1596/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 826/12031/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу № 8901 від 08.09.2017.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2018 провадження в адміністративній справі № 826/1596/18 поновлено та призначено підготовче засідання.
У судове засідання сторони не з'явились, подавши клопотання про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 мала статус фізичної особи-підприємця, проте відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця № 05-12-22-6471 від 26.12.2014, виданого Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 26.12.2014 був внесений запис № 20660060004016837 про припинення ФОП ОСОБА_1 (а. с. 21)
Наказом Начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 8901 від 08.09.2017 відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.2 ст. 79 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд за грудень 2014 року.
Перевірка проводилась з 18.09.2017 по 22.09.2017.
За наслідками проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві складено акт № 1648/26-15-42-03/НОМЕР_1 від 25.09.2017, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.2, 201.6 ст. 201 ПК України, а саме неправомірне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ ФОП ОСОБА_1 по взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд за грудень 2014 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3313,00 грн. (а. с. 12-16)
Актом перевірки встановлено наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є засновником ТОВ Євроодяг , що відповідно до найменування видів діяльності здійснює: виробництво робочого одягу, виробництво іншого одягу й аксесуарів, діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взяттям і шкіряними виробами, оптовою торгівлею текстильними товарами, неспеціалізованою оптовою торгівлею, роздрібною торгівлею текстильними товарами в спеціалізованих магазинах.
Під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності були використані відомості, що містяться в інформаційних базах даних ІС Податковий блок , ІС Аудит , АІС Облік податків та платежів , Єдиного державного реєстру податкових накладних.
У ході перевірки були встановлені взаємовідносини ОСОБА_1 з контрагентом - постачальником ТОВ Бедфорд (ЄДРПОУ 39153072).
Згідно бази ІС Податковий блок автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів позивачем задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд .
У акті перевірки зазначено, що ТОВ Бедфорд перебуває на обліку ДПІ у Голосіївському районі Державної фіскальної служби у м. Києві (стан підприємства внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).
У рамках матеріалів досудового розслідування відібрано пояснення ОСОБА_2 (директора, бухгалтера) щодо непричетності до фінансової господарської діяльності ТОВ Бедфорд .
У зв'язку з невстановленням номенклатури придбаних ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) від ТОВ Бедфорд неможливо відстежити їх походження, правочини не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, 03.10.2017 позивач надала заперечення, на які відповідач листом № 15442/0/26-15-42-03-12 від 12.10.2017 залишив висновки акта перевірки без змін, а заперечення без задоволення. (а. с. 55-57, 60)
На підставі висновків перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 18.10.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017434203.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 001743203 від 18.10.2017, 03.11.2017 позивач подала скаргу до Державної фіскальної служби України. (а. с. 61-65)
Рішенням № 17260/0/99-99-11-02-01-14 від 26.12.2017 Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення. (а. с. 66-68)
Вважаючи, що податкове повідомлення - рішення № 001743203 від 18.10.2017 є неправомірним та підлягає скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПК України) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Як уже зазначалось вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки, яка проведена податковим органом на підставі наказу Начальника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 8901 від 08.09.2017, яким відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.2 ст. 79 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Бедфорд за грудень 2014 року.
Необхідно зазначити, що позивач вважаючи, що наказ на проведення перевірки прийнятий без наявних на те підстав та з порушенням норм ПК України, звернулась до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.09.2017 року за № 8901.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 повернуто апелянту.
Рішенням суду від 20.02.2018, що набрало законної сили встановлено наступне.
Відповідно до змісту спірного наказу, такий винесено на підставі доповідної записки управління контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб від 04.09.2017 № 4280/26-15-42-03-24.
Представником відповідача не надано до суду доповідну записку, що слугувала підставою для винесення оскаржуваного наказу, також не надано пояснень щодо направлення на адресу позивача письмового запиту із зазначенням виявлених розбіжностей у податковій звітності.
Судом встановлено, що на адресу позивача надходив письмовий запит лише ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2017 № 566/10/26-52-13-06-50. Однак зазначений запит не містить інформації щодо виявлених недостовірних даних податкової звітності, а лише вказано про можливе незаконне формування податкової вигоди ТОВ Бедфорд .
Представником відповідача до матеріалів справи долучено копію акту про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 № 1648/26-15-42-03/НОМЕР_1 від 25.09.2017, проведеної на підставі спірного наказу.
Із змісту вказаного акту перевірки вбачається, що проведення позапланової перевірки здійснено відповідно до наказу № 8901 від 08.09.2017, однак до підстав проведення перевірки також вказано п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, хоча вказаним наказом визначено, що проведення позапланової перевірки здійснюється на підставі п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу.
Крім того, судом зазначено, що описова частина акту перевірки не містить інформації щодо направлення позивачу письмових запитів, як щодо виявлених помилок у податковій звітності, так і щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень стосовно виявлених порушень цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Ураховуючи, що податковим органом не доведено існування підстав для призначення позапланової перевірки, передбачених п. п. 78.1.7 та п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд дійшов до переконання, що спірний наказ винесено безпідставно та всупереч нормам податкового законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, ураховуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2018, яким визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 08.09.2017 № 8901, суд вважає, що акт перевірки є доказом здобутим з порушенням закону та на підставі ч. 1 ст. 74 КАС України, судом не береться до уваги, а його висновки не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд вважає, що вищенаведене є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 001743203 від 18.10.2017.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, незаконна перевірка не створює правових наслідків.
Варто також звернути увагу на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № К/9901/1970/17, невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо порушення позивачем положень Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість не спростовують факту незаконності проведення перевірки позивача, з огляду на що, підстави для надання їм правової оцінки відсутні.
Приписи ч. 2 ст. 77 КАС України визначають, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Необхідно врахувати правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню судами.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .
Суд враховує, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки судом було звільнено позивача від сплати судового збору, судові витрати у даній справі не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 72 - 78, 90, 241, 244, 246, 255, 293, 295 - 297 КАС України,
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 001743203 від 18.10.2017.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2018 |
Оприлюднено | 07.11.2018 |
Номер документу | 77637109 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шевченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні