Рішення

від 05.11.2018 по справі 509/61/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/61/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кириченко П.Л.,

при секретарі - Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк про визнання права власності та

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк, про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень від 09 грудня 2016 року остаточно просив суд встановити факт проживання його та відповідачки ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з грудня 2005 року по квітень 2012 року та визнати за ним право власності на ? частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визнати право власності за відповідачкою на ? частку вказаного будинку та земельної ділянки. Свої вимоги ОСОБА_1 обгрунтував тим, що у грудні 2005 року він та ОСОБА_2, не перебуваючи в будь-якому іншому шлюбі, почали проживати однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу і проживали разом до квітня 2012 року. За час спільного проживання однією сім'єю позивач та відповідачка на підставі договорів купівлі-продажу від 11.09.2007 р. набули у власність житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами та присадибну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що в зв'язку з тим, що в нього недоставало коштів для придбання цього будинку, між ОСОБА_2 та ПАТ УкрСиббанк був укладений кредитний договір від 11.09.2007 року, за яким вона отримала кредит в розмірі 40000 доларів США. Поручителем за кредитним договором виступив позивач. На виконання забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором 11.09.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ УкрСиббанк був укладений іпотечний договір, за яким будинок та земельна ділянка були передані в іпотеку банку. Також позивач зазначає, що будинок та земельна ділянка були придбані частково за належні позивачу кошти та за кошти, які були отримані за кредитним договором. Враховуючі, що будинок та земельна ділянка були придбані під час проживання однією сім'єю за спільні кошти позивач посилаючись на норми ст.ст. 70, 74 СК України вказує, що це майно розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя. В той же час позивач зазначив у позові, що неправомірні дії відповідачки призвели до пошкодження спільного майна, а тому, його частка у праві спільної власності на будинок та ділянку повинна бути збільшена до ? часток.

13 липня 2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому зазначила, що вона та ОСОБА_1 дійсно перебували в фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з 01 грудня 2005 року по 30 квітня 2012 року. В цей період на підставі договорів купівлі-продажу від 11.09.2007 р. позивачка набула у власність житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами та присадибну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Для придбання цієї нерухомості між нею та ПАТ УкрСиббанк був укладений кредитний договір від 11.09.2007 року, за яким вона отримала кредит в розмірі 40000 доларів США. Поручителем за кредитним договором виступив відповідач. На виконання забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором 11.09.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ УкрСиббанк був укладений іпотечний договір, за яким будинок та земельна ділянка були передані в іпотеку банку. Враховуючі, що кошти в розмірі 40000 доларів були отримані за кредитним договором, якій був укладений під час спільного проживання однією сім'єю з відповідачем, та ці кошти були витрачені в інтересах сім'ї для придбання будинку та земельної ділянки, ОСОБА_2 посилаючись на норми ст.ст. 70, 74 СК України вказує, що у неї та відповідача виникли рівні солідарні обов'язки щодо виконання умов кредитного договору та повернення коштів. Так позивачка вказує, що за час спільного проживання відповідач отримував доходи, які є спільною сумісною власністю. З наведених підстав ОСОБА_2 просила: визнати спільною сумісною власністю її та ОСОБА_1 зобов'язання позичальника за кредитним договором від 11.09.2007 р. та перевести ? боргу за кредитним договором на ОСОБА_1; визнати за нею право власності на ? частку усіх доходів, які отримані ОСОБА_1 від його господарської діяльності за період з 01 грудня 2005 року по 30 квітня 2012 року.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. В подальшому представник позивача направив заяву з якої видно, що на позові наполягає просить розглянути в його відсутності на підставі поданих доказів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, при цьому її представник направила заяву з якої видно, що з позовом не погоджується, просить справу розглянути на підставі поданих доказів.

Представник позивачки ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій зазначила, що підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача з зустрічним позовом не погоджується.

Представник ПАТ УкрСиббанк , в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що з 2003 року ОСОБА_1 постійно проживає на території України (посвідка на постійне місце проживання а.с.7).

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.08.2014 року (справа №509/2917/14) була задоволена заява ОСОБА_1 та встановлений факт його спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 в період з 01 грудня 2005 року по 30 квітня 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.10.2016 року це рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.08.2014 року скасоване, заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно довідки Калаглійської сільської ради №420 від 22.07.2014 року (а.с. 10) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2007 по 2012 рік проживали за адесою: АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання.

11 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ УкрСиббанк , правонаступником якого є ПАТ УкрСиббанк був укладений кредитний договір № 112122002000 від 11.09.2007 р., відповідно до умов якого, відповідачка отримала кредит у сумі 40000 дол. США (еквівалент 202000 грн. за курсом НБУ на день укладення договору) з терміном погашення до 11.09.2028 р., який вона отримала для придбання нерухомого майна: житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами і земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Поручителем за вказаним кредитним договором по всім зобов'язанням, які випливають з нього виступив ОСОБА_1 згідно договору поруки № 140112 від 11.09.2007 р.

На підставі договорів купівлі-продажу від 11.09.2007 р. ОСОБА_2 придбала у власність житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами та присадибну земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

11.09.2007 р. між ОСОБА_2 та банком був укладений нотаріально-посвідчений іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 (іпотекодавець) передала в іпотеку ПАТ УкрСиббанк (іпотекодержатель) нерухоме майно: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1просить встановити факт свого спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу (перебування у фактичних шлюбних відносинах) з грудня 2005 року по квітень 2012 року.На підтвердження цієї вимоги позивач надав вищевказані договори, довідку сільської ради, та посилається на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.08.2014 року (справа №509/2917/14) тавказує, що встановлення вказаного факту необхідно йому для застосування положень ст.74 СК України та поділу спільно набутого з відповідачкою майна.

Оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, суд вважає, що позивач не довів факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 з грудня 2005 року по квітень 2012 року у контексті ст. 74 СК України.

Відповідно до ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 21 СК України? шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми закону вбачається, що необхідною умовою для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у певний період часу для застосування наслідків встановлених ст.74 СК України, є не перебування чоловіка та жінки в будь-якому шлюбі.

ОСОБА_1не надав суду допустимих доказів того, що він та ОСОБА_2 у вказаний період часу не перебували в будь-якому шлюбі, а саме не надані відомості з реєстру актових записів про реєстрацію шлюбу, також позивач не заявляв клопотань про витребування цих відомостей. Враховуючі те, що відповідно до ст.. 81 ч.1 ЦПК України , обов'язок доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, покладений на позивача, суд вважає недоведеною ту обставину, що з грудня 2005 року по квітень 2012 року позивач та ОСОБА_2 не перебували в будь-якому шлюбі.

Враховуючи відсутність доказів спільного проживання ОСОБА_1та ОСОБА_2 до 2007 року, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують не перебування ОСОБА_1та ОСОБА_2 в будь-якому іншому шлюбі в період з 2005 по 2012 роки, враховуючи, що рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20.08.2014 року скасоване,суд вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню вимогу щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1з ОСОБА_2 (в контексті ст.74 СК України) в період з грудня 2005 року по квітень 2012 року.

В зв'язку з тим, що вимога ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 в період з грудня 2005 року по квітень 2012 року не підлягає задоволенню, то в даному випадку не підлягає застосуванню ст.74 СК України, а тому у задоволенні вимоги щодо поділу майна, яке було придбане у цей період часу слід відмовити.

Розглядаючи зустрічний позов ОСОБА_2 суд виходить з того, що факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з грудня 2005 року по квітень 2012 року є недоведеним, а тому вимоги ОСОБА_2 у відповідності до ст. 74 СК України про визнання спільною сумісною власністю її та ОСОБА_1 зобов'язання позичальника за кредитним договором від 11.09.2007 р. та переведення ? боргу за кредитним договором на ОСОБА_1 та визнання за нею право власності на ? частку усіх доходів, які отримані ОСОБА_1 від його господарської діяльності за період з 01 грудня 2005 року по 30 квітня 2012 року не підлягають задоволенню. Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29.09.2014 року, яке набрало законної сили 18.05.2015 р., з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку вже стягнута заборгованість за вищевказаним кредитним договором від 11.09.2007 року, тобто на ОСОБА_1 вже переведена ? частина боргу за кредитним договором.

При поданні позову позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в повному обсягу (а.с.1), суд прийшов до висновку, що позов не знайшов свого обґрунтування, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

При поданні зустрічного позову позивачка ОСОБА_2 сплатила судовий збір в повному обсягу (а.с.178), суд прийшов до висновку, що позов не знайшов свого обґрунтування, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2-13,77-80,141,258,259,263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк про визнання права власності - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя - відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня проголошення рішення

Суддя Кириченко П.Л.