Рішення

від 06.11.2018 по справі 623/1593/18

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/1593/18

Номер провадження 2/623/755/2018

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

з участю: секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу № 623/1593/18 провадження № 2/623/755/2018 за позовом Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ: 26201641) до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: 64302, Харківська область, м. Ізюм, пров. Спортивний, 30, паспорт серії ММ № 121697, РНОКПП НОМЕР_1) про відшкодування збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, -

в с т а н о в и в :

07 червня 2018 року Ізюмська міська рада Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5Є, про відшкодування збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, уточненим 11 жовтня 2018 року.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачка є власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в-зд. Ринковий буд. 3-и/1-б згідно договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 24 грудня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області, ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 4317. Для обслуговування вказаного приміщення рішенням 38 сесії міської ради від 30 листопада 2012 року № 1513 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, площею 117 кв. м, рішенням 92 сесії 6 скликання міської ради від 31 липня 2015 року № 3116 відповідачці затверджено проект з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0117 га, передано вказану земельну ділянку в оренду терміном на 49 років та зобов'язано відповідачку укласти договір оренди земельної ділянки, проте до цього часу ОСОБА_5 право користування (оренди) вказаною земельною ділянкою не оформила, договору оренди не уклала, орендної плати не сплачувала, хоча земельна ділянка використовується для розміщення вказаного об'єкта нерухомого майна. Відповідач була зобов'язана оформити договір оренди, але свого обов'язку не виконала, чим завдала місцевому бюджету збитків. Внаслідок не оформлення відповідачем права на земельну ділянку Ізюмська міська рада позбавлена права одержати дохід у вигляді орендної плати, який могла б одержати, якби відповідний договір оренди було належно оформлено.

Посилаючись на викладене, з урахування уточнених позовних вимог позивач просить стягнути ОСОБА_5 на користь Ізюмської міської ради 27380,68 грн збитків за фактичне використання земельної ділянки площею 117 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б, за період з 01.08.2015 року по 31.12.2017 року та судові витрати.

У відзиві на позов відповідачка просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення у її діях, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з неї збитків на користь позивача ( а.с.35-40).

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що ФО-П ОСОБА_5Є не подавала звітності до Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС Харківської області, щодо використання вказаної земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності та ухилялась від нарахування земельного податку.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ст.14 Конституції земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За договором купівлі - продажу нежитлових приміщень від 24 грудня 2009 року посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу , ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 4317 відповідачка набула у власність від ОСОБА_7 нежитлові приміщення загальною площею 75,8 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в-зд. Ринковий будинок № 3-и/1-б.Будь-які умови щодо земельної ділянки, на якій це приміщення знаходиться, в зазначеному договорі купівлі - продажу відсутні ( ас. 43-48).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.76) земельна ділянка, кадастровий номер 6310400000:21:001:0043 (дата державної реєстрації 17.04.2015) належить Територіальній громаді міста Ізюма в особі Ізюмської міської ради на підставі ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 року.

15 листопада 2012 року ФОП ОСОБА_5 звернулася до Ізюмської міської ради з заявою надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду забудованої земельної ділянки площею 0,0117 га, що розташована за адресою: м. Ізюм, в-зд. Ринковий, буд. № 3-и/1-б для обслуговування і експлуатації нежитлового приміщення ( а.с.71).

Рішенням 38 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 30 листопада 2012 року № 1513 ФО-П ОСОБА_5 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду зазначеної земельної ділянки (а.с.72).

Рішенням 92 сесії 6 скликання Ізюмської міської ради Харківської області від 31 липня 2015 року № 3116 ФО-П ОСОБА_5 затверджено проект з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0117 га , яка розташована за адресою: м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б( кадастровий номер 6310400000:21:001:0043:, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, передано вказану земельну ділянку в оренду строком на 49 років, визначено розмір орендної плати за право оренди у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та крім іншого зобов'язано відповідачку укласти договір оренди земельної ділянки , відповідно до форми, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 Про затвердження типового договору оренди землі зі змінами на доповненнями ( а.с.74-75).

Комісією по визначенню збитків виконавчого комітету Ізюмської міської ради визначено розмір збитків, які були заподіяні в результаті використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01 серпня 2015 року по 31 грудня 2017 року у сумі 27380,68.

Пунктом 5 рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області від 11 квітня 2018 року за № 0388 Про затвердження актів щодо визначення збитків, завданих територіальній громадян міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, внаслідок порушення вимог земельного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року затверджено акт № 4 про визначення збитків (шкодим) завданих територіальній громаді м. Ізюм в особі Ізюмської міської ради , внаслідок порушення вимог земельного законодавства шляхом використання забудованої земельної ділянки площею 117 кв.м., яка розташована за адресою: м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б. Землекористувач - ОСОБА_5 ( додаток 4).( а.с.9-12).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно статті 80 ЗК України , є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

Статтями 125 , 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д частини першої статті 156 ЗК України ).

За змістом статті 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України Про плату за землю визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про плату за землю передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За приписами статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до частини 2 статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на який вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19 квітня 1993 року №284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України у справі №6-2588цс15 від 14 вересня 2016 року.

Отже, законодавством передбачено виникнення обов'язку щодо сплати орендної плати з часу виникнення права оренди землі переходу права власності на нерухоме майно.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправність поведінки особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими нею збитками; вина особи, що завдала збитки. При цьому, відсутність вини у завданні збитків має доводити особа, що їх завдала.

Протиправність поведінки відповідача полягає у використанні останньою земельної ділянки без належного оформлення права користування нею, умисному неукладенні договору оренди землі та в ухиленні від сплати орендної плати, що позбавляє позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

Збитками позивача є ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими ним збитками позивачу, полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача, позивач не одержав дохід, який він міг б отримати у разі своєчасного укладання відповідачем договору оренди землі.

ОСОБА_5 належним чином не оформила правовідносини щодо користування спірною земельною ділянкою. Проте з моменту виникнення права власності на зазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією не житловою будівлею. Відповідач не вчиняла дій, спрямованих на реєстрацію речового права на земельну ділянку.

Судом встановлено, що після оформлення ОСОБА_5 права власності на нежитлові будівлі, розташовані на земельній ділянці, договір оренди вказаної земельної ділянки вона не укладала, орендної плати за договором не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об'єкта нерухомого майна.

Узагальнюючи викладене, суд приходить до висновку про те, що отримання особою у власність нерухомого майна, що розташовується на земельній ділянці, кореспондується обов'язок зареєструвати речове право на земельну ділянку, на якій таке майно знаходиться.

Що стосується посилання щодо завищеного розміру збитків, то у відповідності до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України , плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки

З інформації Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області вбачається, що гр. ОСОБА_5 за користування земельною ділянкою за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б орендну плату та податок на землю не сплачує (а.с.15).

Звертаючись до суду з позовом, Ізюмська міська рада Харківської області посилається на те, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 117 кв. м. комунальної власності за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б з порушенням вимог земельного законодавства та законодавства про плату за землю, що призвело до значних втрат бюджету м. Ізюм Харківської області у вигляді недоодержання доходу від орендної плати за цю земельну ділянку, чим Ізюмській міській раді Харківської області завдано збитків у розмірі грн.

В добровільному порядку відповідач ОСОБА_5 збитки не відшкодувала, тому вони підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.

На підставі ст.141ЦПК України позивачу, на користь якого ухвалюється рішення, суд присуджує з відповідачів понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77,81, 141,259,263,264,265,268 ЦПК України , суд, -

вирішив:

Позовну заяву Ізюмської міської ради Харківської області (64309, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ: 26201641) до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: 64302, Харківська область, м. Ізюм, пров. Спортивний, 30, паспорт серії ММ № 121697, РНОКПП НОМЕР_1) про відшкодування збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_1) на користь Ізюмської міської ради ( КБК 24062200, ЄДРПОУ 37283992, р/р 31410611020012, МФО 899998, отримувач Ізюмське УК/м. Ізюм) збитки в розмірі 27380,68 грн. за фактичне використання земельної ділянки площею 117 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Ізюм, в-зд. Ринковий,3-и/1-б, за період з 01.08.2015 року по 31.12.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_5 ( РНОКПП НОМЕР_1) на користь Ізюмської міської ради ( КБК 24062200, ЄДРПОУ 37283992, р/р 31410611020012, МФО 899998, отримувач Ізюмське УК/м. Ізюм) судовий збір у сумі 1762,00 грн.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2018 року.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т.Д. Бєссонова