ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 640/10192/18 Суддя 1 інстанції: Муратова С.О.
Провадження: 33/818/6/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УкраЇнИ
31 жовтня 2018 року м. Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1, за участю притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, представника Харківської митниці ДФС ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року,-
В С Т А Н О В И В:
ПостановоюКиївського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 472 МК України у вигляді штрафу у розмірі 2 395 (дві тисячі триста дев яносто п ять) грн. 04 коп. в дохід держави з конфіскацією одного поліетиленового пакунку з травматичним пістолетом ПМР Cal.9mm, № ХК009765; двох обойм до травматичного пістолету ПМР Cal.9mm, № ХК009765; набій з маркуванням 9 mm у кількості одинадцять штук . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, дійшов висновку, про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України .
В суді першої інстанції ОСОБА_5 свою вину заперечував.
Не погодившись вказаним із рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуКиївського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року та постановити нову. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що обставини, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, суперечать наявним у справі доказам, а саме: протоколу про порушення митних правил № 0160/80700/18 від 23.01.18р. та поясненню ОСОБА_2 від 23.01.18р., де останній власноруч зазначив про те, що самостійно в усній формі вказав співробітникам митниці на те, що в його автомобілі знаходиться належний водію травматичний пістолет з набоями, зареєстрований на ім я ОСОБА_5 Затриманий особисто вказав на місце, де лежав пістолет. Викладені події мали місце перед оглядом ТЗ у червоному коридорі . Аналогічні пояснення надала у судовому засіданні ОСОБА_6, допитана у якості свідка. Клопотання сторони захисту про виклик та допит ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом взагалі розглянуто не було, а у задоволенні клопотання про призначення товарознавчої експертизи невмотивовано відмовлено. Як вказує апелянт, інкриміноване йому правопорушення він скоїв з необережності, раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 також не притягався. Вважає, що при постановленні рішення від 16 липня 2018 року, суд першої інстанції значною мірою відступив від вимог КУпАП та МК України.
Одночасно ОСОБА_5 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що з моменту проголошення оскаржуваного рішення, його копія ані ОСОБА_9, ані його захиснику не видавалась. І лише 01.08.18р. представник ОСОБА_5 отримав копію постанови від 16.07.18р. Раніше її отримати було неможливо, так як вона не була готова.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши нове, яким закрити провадження по справі на підставі ст. 22 КУпАП у зв язку із малозначністю вчиненого правопорушення. ОСОБА_2, зокрема, пояснив суду, що у ситуації, яка склалася, прямого умислу у його діях не було, так як чоловік сам вказав на пістолет при огляді ТЗ. Зазначив, що склавши протокол про порушення митних правил, співробітники митниці ввели його в оману, так як на місці обіцяли лише штраф, і тільки у суді ОСОБА_2 дізнався про існування звинувачень за ст. 472 МК України та санкції, які та передбачає.
Адвокат ОСОБА_3, в свою чергу, зазначив, що під час оформлення та розгляду адміністративного матеріалу права його підзахисного були грубо порушені. Так, протокол про порушення митних правил був складений 23.01.18р., тобто, у строк до 27.03.18р. матеріал мав бути переданий до суду. Однак, справа була передана до суду лише 08.06.18р. Як стало відомо, увесь цей час справа перебувала в органах митниці, де проводились експертизи, про які, до речі, ОСОБА_2 відомо не було, у зв язку із чим чоловік був позбавлений можливості ставити свої питання експерту. Крім того, згідно проведеної експертизи, та відповідно до довідки, витребуваної судом, ціна спірного пістолету значно відрізняється. Таким чином, місцевим судом безпідставно відмовлено у проведенні товарознавчої експертизи. Сторона захисту не заперечує наявність у діях ОСОБА_2 ознак правопорушення за ст. 472 МК України, однак, вважає вказане правопорушення малозначним, вчиненим з необережності, так як наміру приховувати зброю апелянт не мав.
Представник Харківської митниці ДФС ОСОБА_4, обгрунтовуючи свої заперечення на апеляційну скаргу, зазначив, що Митним кодексом України визначений 6 - місячний строк для передачі матеріалу до суду. При цьому, впродовж усього часу, як сторона, так і адвокат, мають право знайомитися з матеріалами справи. Вказав, що приймаючи рішення, місцевий суд навіть знизив ціну спірної зброї, в той час як згідно проведеного експертного дослідження ціна значно вища. Пояснив, що при проведенні експертизи експерт виходить із загального регламенту, тобто, встановлена ним ціна відповідає дійсності. Щодо самої процедури проходження огляду на митниці, відмітив, що перед тим, як безпосередньо перейти до огляду, співробітники митниці обов язково запитують у власників ТЗ, чи ті мають при собі заборонені речі, тим самим надаючи водіям можливість у разі наявності таких речей задекларувати останні в усній формі. Такі дії проводяться перед в їздом авто до червоного коридору . При цьому, реальне розмежування зон ( червоного та зеленого коридору ) існує (у вигляді двох великих плакатів).
ОСОБА_7, допитаний апеляційним судом 17.10.18р. у якості свідка, пояснив, що працює інспектором прикордонного контролю ІІІ категорії 2-го відділення інспекторів прикордонного контролю відділу прикордонної служби Дергачі Державної прикордонної служби України. 23.01.18р. близько 09-00 год. автомобіль ОСОБА_2 заїхав до зеленого коридору (при в їзді особа самостійно обирає смугу руху; на її вимогу може бути виданий талон на в їзд до червоного коридору ). Коли ОСОБА_2 під їхав до інспекторів митного контролю, останніми було проведено усне декларування водія та пасажирів ТЗ (всього пасажирів в салоні авто - троє (водій, молода жінка та дитина). При цьому, ОСОБА_2 повідомив, що йому нема що декларувати. Після того, інспектори запитали про зброю. Отримавши негативну відповідь, почали огляд автомобіля. Перевірили багажник, який виявився майже порожнім (лише сумка), почали огляд салону. Під водійським сидінням виявили зброю - травматичний пістолет разом із набоями. Інспектори знову запитали водія про зброю, на що той пояснив, що просто забув про нього. Після того, автомобіль був переведений до червоного коридору та повторно оглянутий (ніяких заборонених предметів, окрім вказаного раніше пістолету, виявлено не було). За результатами проведеної перевірки, був складений протокол про порушення митних правил, у якому ОСОБА_7 розписався як свідок. Відмітив, що для переміщення пістолету через митний кордон, ОСОБА_2 мав мати при собі відповідний дозвіл органу МВС.
Головний державний інспектор Харківської митниці ДФС ОСОБА_8, який є автором протоколу про порушення митних правил від 23.01.2018 № 0160/80700/18, у свою чергу, розповів, що пістолет в автомобілі ОСОБА_5 був знайдений інспекторами митного контролю під водійським сидінням без ознак приховування. Правопорушник дійсно вказав на зброю, однак, вже після факту її виявлення співробітниками митниці. Крім того, зазначив, що спеціального дозволу на перевезення зброї через державний кордон України ОСОБА_2 при собі не мав. ОСОБА_8 підтвердив пояснення ОСОБА_7, допитаного судом 17.10.18р., що в їзжаючи у зону митного контролю особа самостійно обирає смугу руху ( червоний або зелений коридор ), при цьому декларування проходить в усній формі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника на підтримку апеляційної скарги, пояснення представника Харківської митниці ДФС ОСОБА_4, який заперечував проти її задоволення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 486 , 489 МК України , суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як зазначено в постанові суду, 23.01.2018 о 09 годині 41 хвилина в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення Гоптівка у напрямку руху з України до Російської Федерації в їхав автомобіль Hyundai Santafe , реєстраційний номер АХ7744ЕС , під керуванням ОСОБА_2 Формою проходження митного контролю вказаний громадянин обрав коридор (смугу) спрощеного митного контролю зелений коридор . На підставі аналізу й оцінки ризиків, вищевказаний автомобіль був переведений зі смуги руху зелений коридор на смугу руху червоний коридор для проведення митного огляду із залученням співробітника прикордонної служби. При проведенні усного декларування ОСОБА_2 заявив, що не переміщує через митний кордон України товари, переміщення яких через державний кордон України обмежено (здійснюється за дозвільними документами, що видаються органами виконавчої влади) або заборонено. В результаті огляду салону автомобілю, під сидінням водія, на видному місці, без ознак переховування від митного контролю, був виявлений один травматичний пістолет ПМР Cal.9 mm №XK009765, в чорній шкіряній кабурі, з двома обоймами, спорядженими набоями, у загальній кількості 11 шт., з маркуванням 9мм . На травматичний пістолет ПМР Cal.9 mm №XK009765 у громадянина України ОСОБА_2 є дозвіл на зберігання та носіння № 15998, виданий на території України 05.09.2017.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 472 МК України , як недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України .
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МКУ , декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.1 ст. 458 Митного кодексу України , порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 472 МК України полягає у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщаються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають письмовому декларуванню у разі переміщення їх через митний кордон України.
За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності.
Таким чином, факт правопорушення і вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МКУ, встановлені на підставі сукупності доказів та підтверджуються, зокрема, даними протоколу про порушення митних правил від 23.01.2018 № 0160/80700/18 (а.с. 3-4), актом про проведення огляду транспортних засобів від 23.01.2018 (а.с. 4), копією контрольного талону (а.с. 5), доповідною запискою головного державного інспектора митного поста Щербаківка Харківської митниці ДФС ОСОБА_8 від 24.01.2018 (а.с. 11-12), описом предметів, вилучених згідно зі ст. 511 МК України, по справі про порушення митних правил № 0160/80700/18 від 23.01.2018 (а.с. 13), висновком Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142008800-0438 від 17.04.2018 (а.с. 19-21), висновком Харківського управління з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС № 142005901-0605 від 18.04.2018 (а.с. 23-24).
Зоною митного контролю є місце, визначене органами доходів і зборів в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого органи доходів і зборів здійснюють митні формальності. Перетинаючи цю зону, громадяни мають бути уважними та дотримуватися встановлених митних правил.
Версія подій, викладена ОСОБА_5, не узгоджується з іншими зібраними доказами, зокрема, поясненнями, наданими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Його дії не можуть бути розцінені як малозначні та підстав для застосування ст. 22 КУпАП не вбачається.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_2 судом першої інстанції накладено у відповідності з вимогами ст. ст. 23 , 33 КУпАП та в межах санкції, передбаченої ст. 472 Митного кодексу України . Доводи апелянта щодо незгоди з визначенням експертом вартості товару не є підставою для скасування судового рішення, оскільки ОСОБА_2 висновок експерта в порядку, визначеному гл. 4 МК України , не оскаржував, під час провадження у справі відмовився від раніше заявленого клопотання про призначення повторної експертизи, правом, передбаченим ч. 2 ст. 515 МК України , на проведення за власний рахунок незалежної експертизи не скористався.
Інших доказів, які б спростовували правильність висновків суду, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, постанова суддіКиївського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 527-529 МК України , ст. 294 КУпАП , суд -
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ст. 472 МК України у вигляді штрафу у розмірі 2 395 (дві тисячі триста дев яносто п ять) грн. 04 коп. в дохід держави з конфіскацією одного поліетиленового пакунку з травматичним пістолетом ПМР Cal.9mm, № ХК009765; двох обойм до травматичного пістолету ПМР Cal.9mm, № ХК009765; набій з маркуванням 9 mm у кількості одинадцять штук,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду ОСОБА_1
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2018 |
Оприлюднено | 07.11.2018 |
Номер документу | 77653738 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Харківський апеляційний суд
Яковлева В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні