Постанова
Іменем України
01 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 2-о-14/11
провадження № 61-17452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), ЛеськоА. О., Штелик С. П. ,
учасники справи:
заявник - прокурор Ямпільского району в інтересах держави в особі Паліївської сільської ради Ямпільского району Сумської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року в складі колегії суддів: Собини О. І., Криворотенка В. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року прокурор Ямпільского району в інтересах держави в особі Паліївської сільської ради звернувся до суду із заявою про визнання спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, відумерлою.
Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 01 квітня 2011 року позов задоволено.
Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, - земельну частку (пай) площею 4,72 умовних кадастрових гектарів, вартістю 25 763,20 грн, відумерлою та передано її територіальній громаді Паліївської сільської ради Ямпільского району Сумської області.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 01 квітня 2011 року закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_4, як на час ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на час звернення з апеляційною скаргою не набула права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, питання про її права та обов'язки цим рішенням не вирішувалося, вона позбавлена права на апеляційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину третю статті 1226 ЦК України.
Шосткинська місцева прокуратура Сумської області надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року залишити без задоволення.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд першої інстанції установив, що ОСОБА_5 за життя, 15 жовтня 1996 року отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) на території Паліївської сільської ради Ямпільського району Сумської області, площею 4,80 умовних кадастрових гектарів, вартістю 25 763,20 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина - сертифікат на право на земельну ділянку (пай) площею 4,72 умовних кадастрових гектарів.
За повідомленням Ямпільської районної державної нотаріальної контори від 21 березня 2011 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
30 листопада 2017 року приватний нотаріус Ямпільського нотаріального округу Оснач Ю. І. відкрив спадкову справу після смерті ОСОБА_5
Обґрунтовуючи звернення з апеляційною скаргою, ОСОБА_4 посилалася на те, що право на спадкування у неї виникло за правом представлення після смерті її матері ОСОБА_7, яка є рідною сестрою ОСОБА_5 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5
Відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, відносини спадкування регулюються ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. Правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року й не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до статей 529-530 ЦК Української РСР.
ОСОБА_4 посилалась на те, що право на спадкування у неї виникло за правом представлення, оскільки її мати ОСОБА_7, яка є рідною сестрою ОСОБА_5, померла до відкриття спадщини. Спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню ЦК Української РСР, яким не було передбачено спадкування племінниками спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відкриття приватним нотаріусом 30 листопада 2017 року спадкової справи після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_4 не свідчить про наявність у неї права на спадкування в порядку, передбаченому ЦК Української РСР.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку роз'яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України (в редакції 2003 року) права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, як на час ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на час звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_4 не набула права на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, питання про її права та обов'язки цим рішенням не вирішувалося, вона позбавлена права на його оскарження, отже, апеляційне провадження, яке було відкрито ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 22 січня 2018 року, підлягає закриттю.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують з огляду на викладене вище.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
А.О. Лесько
С.П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2018 |
Оприлюднено | 07.11.2018 |
Номер документу | 77653804 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Мартєв Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні