Рішення

від 30.10.2018 по справі 903/679/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2018 р. Справа № 903/679/18

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білорусь Агро"

про стягнення 24 988,42 грн.

Суддя М. С. Шум

Секретар судового засідання Кобись Є.О.

Представники сторін: н/з

Суть спору: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білорусь Агро" про стягнення 24 988,42 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного заняття земельної ділянки.

Ухвалою суду від 21.09.2018р. позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.10.2018р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 30.10.2018р.

Представник поивача та представник відповідача в судове засідання 30.10.2018р. не з'явилися.

Станом на 30.10.2018р. на адресу суду від відповідача не надходило заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами, -

встановив:

09.08.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ковельському, Старовижівському, Турійському районах ОСОБА_1 на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 08.08.2017р. №150-ДК. виданого на підставі ухвали Ратнівського районного суду Волинської області про надання дозволу на проведення перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства від 07.08.2017р. у справі №166/905/17, 09.08.2017р. проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок на території урочища "Осік" біля населеного пункту с.Гута Заболотівської ОТГ Ратнівського району Волинської області.

За результатами перевірки встановлено факт розорювання та посіву сільськогосподарських культур на земельній ділянці без номера, площею 18,5997 га, державної власності, що розміщена на території урочища "Осік" біля населеного пункту с.Гута Заболотівської ОТГ Ратнівського району Волинської області, дану земельну ділянку обробляло Товариство з обмеженою відповідальністю "Білорусь Агро" директором якого є ОСОБА_2; рішення щодо надання земельної ділянки вказаному товариству не приймалось.

Крім вищезазначеного встановлено, що земельна ділянка використовувалась та оброблялась відповідачем, що зафіксовано протоколом огляду місця події у кримінальному провадженні за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, досудове розслідування по якому проводилось Ратнівським відділом Поліції ГУ НП у Волинській області.

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 150-ДК/0082/11/07/01-18 від 08.05.2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на директора ТзОВ «Білорусь Агро» ОСОБА_2

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, проведено розрахунок розміру шкоди, що склав 24 988,42 грн.; на даний час збитки відповідачем не відшкодовано; за результатами проведеної перевірки державним інспектором 09.08.2017 року за №150-ДК складено акт обстеження земельної ділянки та протокол про адміністративне правопорушення від 08.05.2018р. за №150-ДК/00 82/11/07/01-18 на директора Товариство з обмеженою відповідальністю "Білорусь Агро" - ОСОБА_2

Обґрунтовуючи підстави відшкодування шкоди, посилається на норми ст. 22, ч.ч.1,2 ст. 1166 ЦК України та положення ст.ст. 224, 225 ГК України.

Відповідачем не надано доказів оскарження чи скасування вищезазначених актів Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Згідно приписів пункту б частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Суд встановив, що матеріали справи містять докази, які вказують на наявність в діях відповідача складу вказаного правопорушення.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин господарським судам розяснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У свою чергу визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки наведено у статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель де, зокрема, зазначено, що такими є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що відповідач без достатніх на те підстав, а саме: за відсутності рішення Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, фактично використовував земельну ділянку площею 18,5997 га без кадастрового номера, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої в урочищі "Осік" біля населеного пункту с. Гута Заболотівської ОТГ Ратнівського району Волинської області.

При цьому, суд виходить з того, що самовільне використання вищезазначеної земельної ділянки порушує права держави в особі позивача, як розпорядника земель державної власності, та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель. Крім того, в результаті самовільного зайняття земельної ділянки до бюджету не надходять кошти за користування земельною ділянкою, що призводить до фактичного ослаблення економічних основ місцевого самоврядування та неможливості спрямувати ці кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки місцевого бюджету на охорону здоровя, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища.

За приписами статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача 24 988,42 грн. шкоди заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України суд покладає на останнього.

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білорусь Агро" (44145, вул. Незалежності, 50 с. Гута Ратнівський район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 38485816) на користь Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 код ЄДРПОУ 39767861) 24 988,42 грн. шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

06.11.2018

Суддя М. С. Шум