КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2018 року м.Київ № 810/326/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та акта перевірки,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" (далі - позивач, ТОВ "Сидера Кемікел") з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області), у якому позивач просить суд:
- скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410;
- скасувати акт невиїзної перевірки від 03.10.2016 №005/6/10-36-14-10/38890907.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 12 по 20 вересня 2016 року ГУ ДФС у Київській області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Сидера Кемікел" з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", який оформлено ТОВ "СИДЕРА КЕМІКЕЛ" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571, за результатами якої був складений акт від 03.10.2016 №005/6/10-36-14-10/38890907 (далі - акт перевірки).
Перевіркою було встановлено порушення правила 3(b) пояснень до УКТ ЗЕД Основних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ; УКТ ЗЕД, викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України"; частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується невірної класифікації товарів; пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість. В результаті чого, було занижено податкові зобов'язання на загальну суму 476 307,46 грн., у тому числі з ввізного мита на суму 396 922,88 грн. та з ПДВ на суму 79 384,58 грн.
На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДФС у Київській області було винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410.
Щодо встановленого перевіркою порушення позивач зазначає, що при митному оформленні, згідно з митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571, ним був заявлений до розмитнення товар із складною хімічною формулою. При розмитненні товару ТОВ "Сидера Кемікел", його було віднесено позивачем до групи УКТ ЗЕД, що не передбачає сплати ввізного мита.
При цьому, під час митного оформлення орган доходів і зборів контролює віднесення товару, що заявлений до розмитнення, до тієї чи іншої групи товарів УКТ ЗЕД. Саме митний орган є відповідальним за правильне визначення бази оподаткування та ставок ввізного мита товарів, що імпортується. Платник податків - не є фіскальним органом, щоб визначати та знати скільки йому треба сплатити платежів для розмитнення товарів, а тим більше контролювати фіскальний орган на предмет правильності виконання його прямих обов'язків.
Також позивач вказує, що податковим органом, на підставі акту перевірки, окрім нарахування ввізного мита, були незаконно нараховані фінансові санкції у загальному розмірі 119 076,88 грн. Так, відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Натомість, ТОВ "Сидера Кемікел" під час митного оформлення зазначеного вище товару подало повну та достовірну інформацію, про що свідчать додатки до акту перевірки.
Позивач звертає увагу, що для того, щоб визначити конкретну діючу речовину у складі того чи іншого препарату, необхідні спеціальні знання експертів та, відповідно, саме той товар, який імпортувався ТОВ "Сидера Кемікел" у 2014 році.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ГУ ДФС у Київській області виявлено факт невірної класифікації позивачем при митному оформленні імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%) та винесено рішення щодо правильності класифікації товару за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита 6,5%).
Як наслідок, у ТОВ "Сидера Кемікел" виникло податкове зобов'язання на загальну суму 476 307,46 грн., з яких ввізне мито на суму 396 922,88 грн. та з ПДВ на суму 79 384,58 грн.
Відповідач наголошує, що декларант самостійно вносить до митної декларації відомості, зокрема, щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД та розміру належних до сплати податків та, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення, несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.
Обґрунтовуючи встановлене перевіркою порушення відповідач вказує, що за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 був оформлений товар з описом відповідно до 31 графи "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", суспензійна емульсія, діюча речовина 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д 452 г/л + флорасулам 6,3 г/'л. (5280 каністр по 5 л.), торговельна марка "Примус", виробник "HANGZHOU RUIJIANG CHEMICAL CO., LTD, Китай". Товар заявлено за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%).
За інформацією з мережі Інтернет сполуки 2,4-Д (2-етилгексиловий ефір) (або складний 2-етилгексиловий ефір 2,4 - дихлорфеноксиоцтової кислоти, хімічна формула - С16H22CL2O3, реєстраційний номер хімічної сполуки CAS №1928-43-4) та флорасулам (сульфонамід, хімічна формула C12H8F3N5SO, CAS №145701-23-1) відносяться до системних пестицидів, гербіцидів вибіркової дії, застосовується проти дводольних бур'янів.
З урахуванням викладеного вище, задекларований в митних деклараціях, що були предметом перевірки, продукт "Примус" розглядається як пестицид (гербіцид) у вигляді суспензії з двома активними речовинами (комбінований препарат). За співвідношенням масових часток діючих речовин 2,4-Д (2-етилгексиловий ефір) значно перевищує масову частку флорасуламу.
Згідно з УКТ ЗЕД гербіциди у вигляді препаратів включаються до товарної позиції 3808 "Інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або як препарати, або у вигляді готових виробів (наприклад, стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір, липкий від мух) ".
У пункті III пояснень до цієї товарної позиції гербіциди є хімікатами, що використовуються для контролю за ростом шкідливих рослин або їх знищення. Деякі гербіциди впливають на ще нерозкриті частини рослин або на насіння, інші - на все листя. Гербіциди можуть забезпечувати селективний вплив (тобто впливати лише на певні рослини) або неселективний вплив (тобто повністю знищувати всю рослинність).
Відповідно до групувань товарної позиції 3808 93 на рівні підкатегорії (десятизначний код) гербіциди класифікуються в залежності від хімічної природи діючої речовини.
ОСОБА_1 доходів і зборів України від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24- 02-03-17 (із змінами та доповненнями) впроваджені методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД (далі - Методичні рекомендації), які розміщені у відкритому доступі на веб-порталі ДФС.
У пункті 9 додатку 2 Методичних рекомендацій представлена методологія класифікації у товарній позиції 3808 комбінованих пестицидних препаратів. Класифікація у товарній позиції 3808 комбінованих пестицидних препаратів, які містять більш ніж одну діючу речовину, повинна проводитись з врахуванням правила 3 ОПІ. Зокрема, у випадку, коли діючі речовини препарату класифікуються в різних товарних підкатегоріях, то препарат класифікується в тій товарній підкатегорії, де зазначено діючу речовину, яка переважає за масовою часткою інші діючі речовини в препараті (правило 3 (b)).
Діючі речовини препарату "Примус" зазначені у різних підкатегоріях товарної позиції 3808 93, а саме: 2,4-Д (2-етилгексиловий ефір) - до товарної підкатегорії 3808 93 11 10 (ефір 2,4-Д кислоти); флорасулам - до товарної підкатегорії 3808 93 27 90 (сульфонамід). Масова частка 2,4-Д (2-етилгексилового ефіру) (452,5 г/л) значно перевищує масову частку флорасулама (6,3 г/л), тому відповідно до Методичних рекомендацій препарат "Примус", оформлений за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 класифікується за кодом 3808 93 11 10 згідно з УКТ ЗЕД.
Окрім того, відповідач посилається на висновок лабораторних досліджень, проведений Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів від 20.03.2014 №142001003-0095, на підставі якого Київською митницею ДФС винесено рішення від 24.03.2014 №КТ-125000000-0018-2014 про визначення коду товару "гербіцид" із аналогічним складом діючих речовин, який оформлено ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ" за митною декларацією від 06.03.2014 №125130006/2014/581003. У вказаному висновку зазначено, що препарат являє собою гербіцид на основі діючих речовин 2,4 -дихлорфенооцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір у кількості 452,42 г/л + флорасулам у кількості 6,25 г/л. З хімічної точки зору 2,4 - дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір відноситься до феноксифітогормонів, а саме, до ефірів 2,4-Д кислоти, флорасулам - до сульфонамідів; за біохімічними властивостями обидві сполуки виявляють гербіцидну дію. Рішенням Київської митниці ДФС гербіцид з таким складом та кількісним вмістом діючих речовин класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10.
Отже, рішення щодо класифікації, зазначене в акті перевірки ГУ ДФС у Київській області, відповідно до якого товар "засоби захисту рослин: гербіцид Примус" класифікується за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита 6,5 %), прийняте у відповідності до вимог УКТ ЗЕД.
Також відповідач звертає увагу, що товар, заявлений ТОВ "Сидера Кемікел" до митного оформлення за митними деклараціями, що були предметом перевірки, як "засоби захисту рослин: гербіцид Примус" за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0 %), є товаром, ідентичним товару, який товариство самостійно заявило до декларування за митними деклараціями від 26.04.2016 №125130013/2016/405841, від 23.08.2016 №125130013/2016/412578 за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 (ставка ввізного 6,5 %).
У судових засіданнях по справі 17.05.2018 та 14.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Окрім того, 14.06.2018 представник позивача подав письмове клопотання про продовження розгляду справи №810/326/18 у порядку письмового провадження.
Присутній у судових засіданнях 17.04.2018, 17.05.2018 та 14.06.2018 представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" (ідентифікаційний код 38890907; місцезнаходження: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 30) зареєстровано як юридична особа 09.09.2013, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.09.2015 (а.с. 30-31).
Судом встановлено, що на підставі контакту купівлі-продажу від 12.02.2014 №06-14 із компанією "Хангжоу Руіджіанг Кемікал Ко. Лтд" (Хангжоу, Китай), ТОВ "Сидера Кемікел" ввезено на територію України товар "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", який останній задекларував за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 з кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка мита 0%) (а.с. 78-124).
У період з 12.09.2016 по 20.09.2016 посадові особи ГУ ДФС у Київській області, згідно із пунктом 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, на підставі наказу від 01.09.2016 №502, провели документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "Сидера Кемікел" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", який оформлено ТОВ "Сидера Кемікел" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571, за результатами якої склали акт від 03.10.2016 №005/6/10-36-14-10/38890907 (далі - акт перевірки) (а.с. 6-12).
Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення дотримання ТОВ "Сидера Кемікел" правила 3(b) пояснень до УКТ ЗЕД Основних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ; УКТ ЗЕД, викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України"; частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується невірної класифікації товарів; пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість. В результаті вищевказаних порушень ТОВ "Сидера Кемікел" було занижено податкові зобов'язання на загальну суму 476307,46 грн., у тому числі з ввізного мита на суму 396 922,88 грн. та з ПДВ на суму 79 384,58 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для такого висновку контролюючого органу слугувало те, що за митною декларацією від 24.04.2014 №125130003/2014/502379 заявлено до митного оформлення товар №1 суспензійна емульсія, діюча речовина 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д 452 г/л + флорасулам 6,3 г/'л. (5280 каністр х 5 л.) - 26 400 л, торговельна марка "Примус", виробник "HANGZHOU RUIJIANG CHEMICAL CO., LTD, Країна виробництва - Китай". Товар заявлено за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%).
Між тим в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1 доходів і зборів України листом від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-0З-17 "Про методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД" надано роз'яснення, що класифікація згідно з УКТ ЗЕД комбінованих препаратів товарної позиції 3808, які містять більш ніж одну діючу речовину, повинна проводитись з врахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у випадках: коли діючі речовини препарату класифікуються в різних товарних підкатегоріях, то препарат класифікується в тій товарній підкатегорії, де зазначено діючу речовину, яка переважає за масовою часткою серед інших діючих речовин в препараті (правило З (b)).
Також Київською митницею ДФС, на підставі лабораторних досліджень, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів, винесено рішення про визначення коду товару від 24.03.2014 №КТ-125000000-0018-2014 на гербіцид із аналогічним складом діючих речовин. У висновку лабораторії від 20.03.2014 №142001003-0095 зазначено, що препарат являє собою гербіцид на основі діючих речовим 2,4 - дихлорфенооцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір у кількості 452,42 г/л + флорасулам у кількості 6,25 г/л. З хімічної точки зору 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2 - етилгексиловнй ефір відноситься до феноксифітогормонів, а саме до ефірів 2,4-Д кислоти, флорасулам - до сульфонамідів; за біохімічними властивостями обидві сполуки виявляють гербіцидну дію. Рішенням митниці гербіцид з таким складом та кількісним вмістом діючих речовин класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10.
Детально вивчивши та проаналізувавши інформацію та наявні матеріали, робоча група дійшла висновку, що відповідно до Пояснень до УКТ ЗЕД, зазначений товар за діючою речовиною, яка переважає за масовою часткою серед інших діючих речовин в препараті (2,4 - дихлорфенооцтової кислоти 2 - етилгексиловий ефір у кількості 452,42 г/л) має бути віднесений до товарної підкатегорії 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита 6,5%), до якої включаються інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі на основі 2,4-Д кислоти, її солей, або ефірів.
В даному випадку, визначальними характеристиками товару є його призначення (гербіцид), упаковка (каністри по 5 літрів) та основна діюча речовина (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д), яка переважає у препараті за масовою часткою серед інших діючих речовин (452 г/л).
Тобто, товар "гербіцид Примус", заявлений ТОВ "СИДЕРА KEMIKEJI" до митного оформлення за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 за своїм призначенням, діючою речовиною, концентрацією діючої речовини у % до маси та способом пакування відповідає товарній підкатегорії 3808 93 11 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,5%) з описом "гербіциди, на основі 2,4-Д кислоти".
Висновок робочої групи базується на: наданих декларантом до митного контролю, документах; рішенні Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 24.03.2014 №0425000000-0018-2014; Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України"; Поясненнях до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561.
Також в акті зазначено, що у 2016 році ТОВ "СИДЕРА KEMIKEJI" по двом митним деклараціям (від 26.04.2016 №125130013/2016/405841 та від 23.08.2016 №125130013/2016/412578) оформлено товар "гербіцид Примус", опис якого повністю співпадає з товаром у митних деклараціях за якими проводилась перевірка. Код товару заявлений підприємством у митних деклараціях, у 2016 році відповідає коду, визначеному робочою групою в результаті перевірки - 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита - 6,5%).
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення - рішення від 19.10.2016:
- №0003211410, відповідно до якого ТОВ "Сидера Кемікел" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 99237,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 79384,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 19846,15 грн. (а.с.16);
- №0003221410, відповідно до якого ТОВ "Сидера Кемікел" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 496153,60 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 396922,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 99230,72 грн. (а.с.17).
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, скарга від 01.11.2016 вих. №01-11-16 (а.с. 19-21).
За наслідками розгляду скарги позивача, рішенням ДФС України від 26.12.2016 №27961/6/99-99-11-03-03-25, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с. 22-27).
Не погоджуючись із прийнятими ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410 позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України, який відповідно і врегульовує спірні правовідносини, які виникли між сторонами з приводу визначення розміру митних та податкових платежів.
Відповідно до ч.1 ст.69 Митного кодексу України (далі - МК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (ч.2 ст.69 МК України).
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3 ст.69 МК України).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч.4 ст.69 МК України).
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5 ст. 69 МК України).
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.7 ст.69 МК України).
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом ОСОБА_1 фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зареєстровано в ОСОБА_1 юстиції України 02.07.2012 № 1085/21397; далі - Порядок), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Згідно із п.п. 1 та 2 розділу ІІІ Порядку, декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей (п. 3 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку, контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у попередньому рішенні про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД (далі-ПРК), у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.
У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.
У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.
У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.
Отже, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі №808/1341/14.
Судом встановлено, що підставою для проведення невиїзної перевірки ТОВ "Сидера Кемікел" відповідач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України. Як доказ обґрунтування вищезгаданої підозри відповідач надає лист Київської митниці ДФС від 27.07.2016 №6609/2/10-70-19-02-40 з пропозицією проведення ГУ ДФС у Київській області невиїзної перевірки у частині правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД ТОВ "Сидера Кемікел" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 (а.с. 61-62).
Як вже було судом зазначено вище, відповідно до ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Для цілей класифікації товарів митні органи використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, запровадженої Всесвітньою митною організацією та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕТ провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.
Відповідно до пункту 3 глави "Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД" Митного тарифу України (далі - Митний тариф України), що є додатком до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, у разі коли з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.
Відповідно до розділу VI Митного тарифу України до товарної позиції коду 3808 (Інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або як препарати, або у вигляді готових виробів (наприклад, стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір липкий від мух)) УКТ ЗЕД включаються підпозиція коду 3808 93 (гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, гербіциди): на основі феноксифітогормонів (3808 93 11) на основі 2,4-Д кислоти, її солей, або ефірів (3808 93 11 10) та інші (3808 93 11 90).
Судом встановлено, що ТОВ "Сидера Кемікел" здійснювало декларування за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 на товар "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", код імпортованого товару визначено за УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%), тоді як відповідачем за результатами документальної перевірки визначено код імпортованого позивачем товару УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита 6,5%).
В обґрунтування правильності визначення коду імпортованого товару за УКТ ЗЕД відповідач посилається на лист ОСОБА_1 доходів і зборів України від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-0З-17 "Про методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД" та висновок лабораторних досліджень, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів, на підставі якого винесено рішення про визначення коду товару від 24.03.2014 №КТ-125000000-0018-2014 на гербіцид із аналогічним складом діючих речовин.
Разом з тим, дані лабораторні дослідження стосуються правильності декларування за митною декларацією від 06.03.2014 №125130006/2014/581003 іншої юридичної особи, а саме, ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ". Підставою вважати товар аналогічним став склад діючої речовини.
Суд зазначає, що основними характеристиками товару за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 є його хімічний склад.
Верховний Суд у справі №810/2823/17 від 17.04.2018 висловив позицію, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
За змістом ч. 5 ст. 69 МК України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.
Судом встановлено, що митний орган під час митного оформлення не ставив під сумнів код УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару "гербіцид Примус" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571.
Проби зразків даного товару не відбирались, експертиза даного товару не проводилась.
Позивачем зазначено, що товаровиробники та постачальники імпортованого ним товару у 2014 році і товару, який ввозився ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ", різні.
Суд вважає, що без проведення експертизи неможливо стверджувати, що хімічний склад імпортованого позивачем у 2014 році товару і товару, який ввозився ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ", є аналогічним. Тому, проведені Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів лабораторні дослідження не можуть підтверджувати висновок відповідача щодо наявності порушень ТОВ "Сидера Кемікел" правил класифікації товару за УКТ ЗЕД.
З урахуванням зазначених обставин, враховуючи недоведення відповідачем наявності підстав для зміни коду товару, суд доходить висновку, що Головним управлінням ДФС у Київській області неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410, а тому наявні підстави для задоволення позову.
Щодо вимог позивача про скасування акта невиїзної перевірки, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що акт перевірки від 03.10.2016 №005/6/10-36-14-10/38890907 має констатуючий, а не владно-зобов'язуючий характер, оскільки не містить обов'язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника, а дії контролюючого органу щодо складання акта перевірки не порушують права чи інтереси особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №1570/7146/12.
Оскільки, ані акт перевірки від 03.10.2016 №005/6/10-36-14-10/38890907, ані викладені в ньому висновки не породжують правових наслідків для ТОВ "Сидера Кемікел", тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для позивача, підстави для задоволення вказаної позовної вимоги відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень доказів, які б підтверджували правомірність прийнятих рішень, не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно платіжних доручень від 18.01.2018 №358 на суму 9000,00 грн. та від 09.02.2018 №371 на суму 1692,76 грн., позивачем сплачено судовий збір на суму 10692,76 грн. (а.с. 2, 38).
Враховуючи задоволення позовної вимоги майнового характеру, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області, становить 8930,76 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" (ідентифікаційний код 38890907; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 30) судовий збір у сумі 8930,76 грн. (вісім тисяч дев'ятсот тридцять грн. 76 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, Солом'янський район, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код: 39393260).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення підписано 28.09.2018 р.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2018 |
Оприлюднено | 07.11.2018 |
Номер документу | 77657736 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ісаєнко Юлія Анатоліївна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні