Постанова

від 05.02.2019 по справі 810/326/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/326/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та акта перевірки,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сидера Кемікел" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та акта перевірки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 19.10.2016 №0003211410 та №0003221410.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не повністю встановив обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи та суперечать положенням закону.

Представник апелянта в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апелянта, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі контакту купівлі-продажу від 12.02.2014 №06-14 із компанією "Хангжоу Руіджіанг Кемікал Ко. Лтд" (Хангжоу, Китай), ТОВ "Сидера Кемікел" ввезено на територію України товар "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", який останній задекларував за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 з кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка мита 0%).

ГУ ДФС у Київській області було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "Сидера Кемікел" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товару "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", який оформлено ТОВ "Сидера Кемікел" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571, результати якої оформлено актом від 03.10.2016 № 005/6/10-36-14-10/38890907, яким встановлено порушення дотримання ТОВ "Сидера Кемікел" правила 3(b) пояснень до УКТ ЗЕД Основних правил інтерпретації класифікації товарів Закону України від 05.04.2001 №2371-ІІІ; УКТ ЗЕД, викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України"; частини 1 та пункту 5 частини 8 статті 257 МК України, що стосується невірної класифікації товарів; пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість. В результаті вищевказаних порушень ТОВ "Сидера Кемікел" було занижено податкові зобов'язання на загальну суму 476307,46 грн., у тому числі з ввізного мита на суму 396 922,88 грн. та з ПДВ на суму 79 384,58 грн.

Підставою для такого висновку контролюючого органу стало те, що за митною декларацією від 24.04.2014 №125130003/2014/502379 заявлено до митного оформлення товар № 1 суспензійна емульсія, діюча речовина 2-етилгексиловий ефір 2,4-Д 452 г/л + флорасулам 6,3 г/'л. (5280 каністр х 5 л.) - 26 400 л, торговельна марка "Примус", виробник "HANGZHOU RUIJIANG CHEMICAL CO., LTD, Країна виробництва - Китай". Товар заявлено за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%).

Між тим, в акті перевірки зазначено, що Міністерством доходів і зборів України листом від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-0З-17 "Про методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД" надано роз'яснення, що класифікація згідно з УКТ ЗЕД комбінованих препаратів товарної позиції 3808, які містять більш ніж одну діючу речовину, повинна проводитись з врахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД у випадках: коли діючі речовини препарату класифікуються в різних товарних підкатегоріях, то препарат класифікується в тій товарній підкатегорії, де зазначено діючу речовину, яка переважає за масовою часткою серед інших діючих речовин в препараті (правило З (b)).

Також, Київською митницею ДФС, на підставі лабораторних досліджень, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів, винесено рішення про визначення коду товару від 24.03.2014 №КТ-125000000-0018-2014 на гербіцид із аналогічним складом діючих речовин. У висновку лабораторії від 20.03.2014 №142001003-0095 зазначено, що препарат являє собою гербіцид на основі діючих речовин 2,4 - дихлорфенооцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір у кількості 452,42 г/л + флорасулам у кількості 6,25 г/л. З хімічної точки зору 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти 2 - етилгексиловнй ефір відноситься до феноксифітогормонів, а саме до ефірів 2,4-Д кислоти, флорасулам - до сульфонамідів; за біохімічними властивостями обидві сполуки виявляють гербіцидну дію. Рішенням митниці гербіцид з таким складом та кількісним вмістом діючих речовин класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10.

Тобто, як вказано відповідачем, товар "гербіцид Примус", заявлений ТОВ "СИДЕРА KEMIKEJI" до митного оформлення за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 за своїм призначенням, діючою речовиною, концентрацією діючої речовини у % до маси та способом пакування відповідає товарній підкатегорії 3808 93 11 10 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6,5%) з описом "гербіциди, на основі 2,4-Д кислоти".

Висновок робочої групи базується на: наданих декларантом до митного контролю, документах; рішенні Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 24.03.2014 №0425000000-0018-2014; Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 №584-VII "Про Митний тариф України"; Поясненнях до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561.

Також в акті зазначено, що у 2016 році ТОВ "СИДЕРА KEMIKEJI" по двом митним деклараціям (від 26.04.2016 №125130013/2016/405841 та від 23.08.2016 №125130013/2016/412578) оформлено товар "гербіцид Примус", опис якого повністю співпадає з товаром у митних деклараціях за якими проводилась перевірка. Код товару заявлений підприємством у митних деклараціях, у 2016 році відповідає коду, визначеному робочою групою в результаті перевірки - 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита - 6,5%).

В результаті викладеного, ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення - рішення від 19.10.2016:

- №0003211410, відповідно до якого ТОВ "Сидера Кемікел" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 99237,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 79384,58 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 19846,15 грн.;

- №0003221410, відповідно до якого ТОВ "Сидера Кемікел" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 496153,60 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в розмірі 396922,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 99230,72 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що митний орган під час митного оформлення не ставив під сумнів код УКТ ЗЕД імпортованого позивачем товару "гербіцид Примус" за митними деклараціями, проби зразків даного товару не відбирались, експертиза даного товару не проводилась, а отже, відповідачем неправомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них (ч.3 ст.69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (ч. 4 ст. 69 МК України).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (ч. 5 ст. 69 МК України).

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.7 ст.69 МК України).

Положеннями п. 4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650, передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у попередньому рішенні про класифікацію товару згідно з УКТЗЕД (далі-ПРК), у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

У випадку, передбаченому підпунктом "а" абзацу четвертого цього пункту, класифікація товару згідно з УКТ ЗЕД проводиться без додаткових процедур контролю.

У випадку, передбаченому підпунктом "б" абзацу четвертого цього пункту, перевіряється відповідність характеристик товару критеріям, визначальним для класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за наведеними характеристиками товару в Рішенні.

У випадку, передбаченому підпунктами "б", "в" абзацу четвертого цього пункту, виявлені Рішення на ідентичні або подібні (аналогічні) товари беруться до уваги.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в контексті наведених положень, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Суд першої інстанції вірно вказав, що аналіз наведених норм свідчить про можливість здійснення митного контролю після завершення митного оформлення виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі №808/1341/14.

Так, підставою для перевірки ТОВ "Сидера Кемікел" зазначено п. 1 ч. 2 ст. 351 МК України. Як доказ обґрунтування вищезгаданої підозри відповідачем надано лист Київської митниці ДФС від 27.07.2016 №6609/2/10-70-19-02-40 з пропозицією проведення ГУ ДФС у Київській області невиїзної перевірки у частині правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД ТОВ "Сидера Кемікел" за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571.

Для цілей класифікації товарів митні органи використовують Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, запровадженої Всесвітньою митною організацією та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕТ провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 3 глави "Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД" Митного тарифу України, що є додатком до Закону України "Про Митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, у разі коли з будь-яких інших причин товар на перший погляд можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Відповідно до розділу VI Митного тарифу України до товарної позиції коду 3808 (Інсектициди, родентициди, фунгіциди, гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, дезінфекційні засоби та аналогічні засоби, подані у формах чи упаковках для роздрібної торгівлі або як препарати, або у вигляді готових виробів (наприклад, стрічки, оброблені сіркою, ґноти, свічки і папір липкий від мух)) УКТ ЗЕД включаються підпозиція коду 3808 93 (гербіциди, засоби, що запобігають проростанню паростків, та регулятори росту рослин, гербіциди): на основі феноксифітогормонів (3808 93 11) на основі 2,4-Д кислоти, її солей, або ефірів (3808 93 11 10) та інші (3808 93 11 90).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сидера Кемікел" здійснювало декларування за митними деклараціями від 24.04.2014 №125130003/2014/502379, від 06.05.2014 №125130003/2014/502569 та від 06.05.2014 №125130003/2014/502571 на товар "засоби захисту рослин: гербіцид Примус", код імпортованого товару визначено за УКТ ЗЕД 3808 93 11 90 (ставка ввізного мита 0%), тоді як відповідачем за результатами документальної перевірки визначено код імпортованого позивачем товару УКТ ЗЕД 3808 93 11 10 (ставка ввізного мита 6,5%).

На підтвердження правомірності своїх дій, відповідач в апеляційній скарзі посилається, зокрема, на висновок лабораторних досліджень, проведених Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів, на підставі якого винесено рішення про визначення коду товару від 24.03.2014 №КТ-125000000-0018-2014 на гербіцид із аналогічним складом діючих речовин.

Водночас, такі посилання були правомірно відхилено судом першої інстанції, який вказав, що зазначені лабораторні дослідження стосуються правильності декларування за митною декларацією від 06.03.2014 №125130006/2014/581003 іншої юридичної особи, а саме, ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ". Підставою вважати товар аналогічним став склад діючої речовини, що є основною характеристикою товару за кодом УКТ ЗЕД 3808 93 11 10.

Верховний Суд у справі №810/2823/17 від 17.04.2018 висловив позицію, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає декларацію. Орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Колегія суддів звертає увагу на те, що приписами ч. 5 ст. 69 МК України визначено, що у разі наявності складного випадку класифікації товару у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару, при виникненні суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, необхідно застосовувати спеціальні знання, проводити дослідження.

Всупереч вказаному, відповідач, під час митного оформлення не ставив під сумнів код УКТ ЗЕД імпортованого товару, проби зразків товару не відбирались, відповідна експертиза не проводилась.

Крім того, товаровиробники та постачальники імпортованого товару у 2014 році і товару, який ввозився ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ" - різні.

Всі викладені обставини в сукупності свідчать про неправомірність дій митного органу при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позаяк останнім не дотримано встановленого порядку контролю, а без проведення експертизи неможливо стверджувати, що хімічний склад імпортованого позивачем у 2014 році товару і товару, який ввозився ТОВ "ЕВРОМАРКЕТИНГ", є аналогічним. А відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2016 № 0003211410 та № 0003221410 всупереч положень закону.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначений обов'язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність своїх дій та рішень.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта в частині того, що задекларований в митних деклараціях продукт "Примус" розглядається як пестицид (гербіцид) у вигляді суспензії з двома активними речовинами (комбінований препарат), та за співвідношенням масових часток діючих речовин 2,4-Д (2-етилгексиловий ефір) значно перевищує масову частку флорасуламу, позаяк без проведення відповідної експертизи такі аргументи є необґрунтованими та не підтвердженими, а отже не доводять правомірність доводів відповідача.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 07.02.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук