Ухвала

від 01.11.2018 по справі 552/1250/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/1250/18

Провадження № 1-кс/552/2419/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2018 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_4 щодо недотримання розумних строків та зобов`язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Полтави звернувся зі скаргою щодо недотримання розумних строків та зобов`язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_4 .

В поданій скарзі послався на те, що в провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження № 32017170000000053 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частинами 1, 3 статті 212 КК України, які виділені з кримінального провадження № 42016171010000070 від 17.05.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частини 5 статті 27, частини 3 ст.191, частини 3 статті 212 КК України. В рамках досудового розслідування 16.06.2017 року було проведено обшук автомобіля Nissan Pathfinder державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. В подальшому 14.07.2017 року ухвалою апеляційного суду Полтавської області на вказаний автомобіль було накладено арешт. А ухвалою слідчого судді від 17.07.2018 року автомобіль Nissan Pathfinder державний номер НОМЕР_1 було передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження.

Послався такожна те,що напротязі більшніж двароки (з17.05.2016р.по датуподання даноїскарги)органом досудовогослідства (слідчимуправлінням ФРТУ ДФСу Полтавськійобласті)під процесуальнимкерівництвом прокуратуриПолтавської областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 17.05.2016р.за №42016171010000070за ознакамизлочинів,передбачених частиною5статті 27,частиною 3статті 191,частиною 3статті 212КК України,а з22.12.2017р.у кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвід 22.12.2017р.за №32017170000000053за ознакамизлочинів,передбачених частиною5статті 27,частинами 1,3статті 212КК України.Орган досудовогослідства підпроцесуальним керівництвомпрокуратури Полтавськоїобласті більшероку (з16.06.2017р.по датуподання даноїскарги)втручається вїї правовласності,шляхом позбавленняправа власності(володіння,користування тарозпорядження)на автомобіль,та передав даний автомобіль, який вже не цікавить орган досудового слідства як речовий доказ, в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами.

06.08.2018р. ОСОБА_4 звернулась доГенеральної прокуратуриУкраїни зіскаргою щодонедотримання розумнихстроків.Листом від 10.08.2018 р. № 04/5/1-р-18 заявника було повідомлено, що її звернення скероване до прокуратури Полтавської області.

Таким чином на думку скаржника, ОСОБА_4 було фактично відмовлено у задоволенні скарги щодо недотримання розумних строків прокурором вищого рівня. При цьому скаржник послався на положення ч.4 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» згідно, яких Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.

У зв`язку з чим просив зобов`язати уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії, передбачені ст.308 КПК України,у встановлені цією статтею строки за скаргою ОСОБА_4 від 06.08.2018 року, надавши відповідним прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні, в тому числі й щодо визначення конкретних строків прийняття у ньому остаточного процесуального рішення.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_4 скаргу підтримав, просив поновити строки на подання скарги, як пропущені с поважних причин та задовольнити її в повному обсязі з наведених мотивів. В подальшому подав заяву про розгляд без його участі.

Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні скарги відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю та з підстав звернення скаржника до Генеральної прокуратури України помилково, оскільки поняття прокурора вищого рівня визначено ч.3 ст.17 Закону України «Про прокуратуру».

Слідчий суддя заслухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

З наданих скаржником доказів отримання відповіді вбачається, що строк ним пропущений з поважних причин (а.с.15-16), а тому клопотання про його поновлення підлягає до задоволення.

Разом з тим доводи щодо порушення уповноваженими особами Генеральної прокуратури України вимог ст.308 КПК України та невиконання передбачених КПК України обов`язків є безпідставними у зв`язку з наступним.

Встановлено, що ОСОБА_4 06.08.2018 року до Генеральної прокуратури України подано скаргу щодо недотримання прокурорами, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях №42016171010000070 та №32017170000000053 розумних строків (а.с.8-14).

Відповідно до супровідного листа 04/5/1-р-18 від 10.08.2018 року вказана скарга була направлена з Генеральної прокуратури України до прокуратури Полтавської області для розгляду (а.с.15).

Відповідно до положень ч.3 ст.17 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Прокурором вищого рівня є:

1) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів місцевої прокуратури - керівник місцевої прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів регіональної прокуратури - керівник регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

3) для керівника місцевої прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної регіональної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

4) для керівника регіональної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Генеральної прокуратури України - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків;

5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.

Наведена норма закону свідчить про те, що для реалізації своїх прав, передбачених ст.308 КПК України скаржник повинен був звернутися до керівника регіональної прокуратури чи його перший заступника або заступника відповідно до розподілу обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи цим правом скаржниця не скористалася.

Враховуючи наведене порушень вимог ст.308 КПК України в діях саме уповноважених осібГенеральної прокуратуриУкраїни невстановлено,а томув задоволенніскарги слідвідмовити.

Керуючись ст. 303-304, 306-308 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_4 щодо недотримання розумних строків та зобов`язання уповноважених осіб Генеральної прокуратури України вчинити процесуальні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1