Рішення

від 23.10.2018 по справі 761/14266/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14266/18

Провадження № 2/761/5290/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в заочному порядку в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Виробниче Об єднання Мальва про визнання дій незаконними, скасування наказу, нарахування та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації частини заробітної плати в зв язку з несвоєчасною її виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Виробниче Об єднання Мальва (надалі по тексту - відповідач), де просив суд визнати незаконним переведення його на неповний робочий тиждень згідно наказу №5-ОД від 31.12.2014 року та його скасувати; зобов язати відповідача нарахувати йому заробітну плату згідно встановленого окладу - 4200 грн. за період з квітня 2015 року по травень 2016 року у розмірі - 50123 грн. 22 коп. із зобов язанням нарахувати Єдиний соціальний внесок за вказаний період; стягнути на його користь заборгованість з виплати заробітної плати - 50 123,22 грн. та компенсацію частини заробітної плати в зв язку з несвоєчасною її виплатою в сумі - 12724,05 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.03.2018 року під час розгляду Апеляційним судом м.Києва іншої справи за участю цих же сторін позивач дізнався про існування оскаржуваного у цій справі наказу 5-ОД від 31.12.2014 року про встановлення режиму неповного робочого тижня позивачу з квітня 2015 року. Вказаний наказ був винесений згідно ст..56 КЗпП України та всупереч вказаним вимогам закону, оскільки позивач згоди на таке скорочення не давав та раніше ознайомлений із ним не був. В разі скасування вказаного наказу необхідно за відповідні дні тижня нарахувати позивача невиплачену заробітну плату за період квітень 2015 - травень 2016 року та відповідну компенсацію у зв язку з індексом зростання цін. З огляду на викладене позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити з викладених у позові підстав, оскільки він працював інші - 4 дні в тижні, але за них заробітна плата йому виплачена не була. На встановлення скороченого графіку роботи в 1 день на тиждень він згоди не давав.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 19.04.2018 року у справі було відкрито загальне позовне провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 19.07.2018 року у справі було закрито підготовче судове засідання із залученням копії оскаржувнаого наказу та інших доказів.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року у справі було судовий розгляд по суті із проведення судового засідання у заочному порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до приписів ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що наказом №5-к від 01.06.2016 року з цього ж часу було звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з економіки та виробництва за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Позивач стверджує, що його було неправомірно переведено на скорочений робочий тиждень, оскільки змін в організації виробництва та праці не було, позивач заяву про переведення його на неповний робочий тиждень не надавав, а з відповідними наказами останнього ознайомлено не було, у зв'язку з чим ОСОБА_1 у період квітень 2015 року - травень 2016 року, серпень 2010 року - лютий 2011 року, лютий 2012 року - грудень 2012 року не нараховано заробітну плату за встановленим окладом.

На підтвердження своїх вимог позивачем було надано копію оспорюваного наказу із зазначенням, що про його існування він дізнався лише 15.03.2018 року під час розгляду однієї із його справ апеляційною інстанцією.

Зокрема, за наказом відповідача №5-ОД від 31.12.2014 року було встановлено режим неповного робочого тижня по ПАТ Виробниче об єднання Мальва з квітня 2015 року у зв язку складним фінансовим становищем із зазначенням одного робочого дня на тиждень - п ятниця з 08.00 до 17.00 год. у відповідності до вимог ст..56 КЗпП України (а.с.8).

У відповідності до вимог ст.56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Також, у відповідності до ч. 3 ст. 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У відповідності до п. 31 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року N 9 Про практику розгляду судами трудових спорів якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

Так, відповідач у судове засідання свого представника не направив та не надав до суду докази, що переведення ОСОБА_1 на неповний робочий тиждень, тобто зміна істотних умов трудового договору, відбулося з додержанням встановленої процедури та у результаті змін в організації виробництва і праці і на підставі згоди-заяви самого позивача.

Тягар доведення законності звільнення, невиплати заробітної плати чи вчинення або невчинення інших дій чи бездіяльності, які відповідно до закону вчинив чи мав вчинити або яких фактично припустився роботодавець під час трудових правовідносин з працівником-позивачем, покладається повною мірою на роботодавця.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на спростування обставин, викладених у позові, суд приходить до висновку, що переведення позивача на неповний робочий тиждень відбулося із порушенням встановленого законодавством порядку, а відтак вказані дії відповідача є неправомірними та вказаний наказ підлягає скасуванню.

За вимогами ч.ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що в день його звільнення відповідач не провів з нимповного розрахунку по заробітній платі, зокрема, позивачу не було виплачено відповідачем заробітну плату у повному обсязі у зв язку з неповною оплатою його роботи протягом усього робочого тижня, а не одного дня як визначено у незаконному наказі №5-ОД від 31.12.2014 року.

У відповідності, до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Між тим, стороною позивача не було доведено обставини того, що він дійсно працював протягом тижня при існування та дії на підприємстві вказаного наказу по час звільнення позивача. Доказів виконання ним покладених на нього службових обов язків з понеділка по четверг з квітня 2015 по травень 2016 року суду не надано.

Більше того, питання стягнення на користь позивача заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітку перевірялись та були вирішені рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2017 року та рішенням Апеляційного суду м.Києва від 20.03.2018 року.

За вимогами ст.129 Конституції України принцип обов зковості судового рішення, після вирішення судом справи та набрання рішенням суду законної сили сторонни, треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники, не можуть заявляти в суді тотожній позов.

Відтак, правових підстав для повторного розгляду позовних вимог про стягнення заборотної плати за період роботи позивача у відповідача немає.

У цій же справі з огляду на відсутність доказів реального виконання виробничих завдань та даних табелю обліку робочого часу такі вимоги задовленню не підлягають.

У відповідності до вимог ст..114 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі - 704 грн.

Керуючись ст..ст. 32, 56, 116, 143 КЗпП України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 280, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Виробниче Об єднання Мальва про визнання дій незаконними, скасування наказу, нарахування та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації частини заробітної плати в зв язку з несвоєчасною її виплатою, - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ №5-ОД від 31.12.2014 року директора Приватного акціонерного товариства Виробниче Об єднання Мальва Про встановлення режиму неповного робочого тижня .

В задоволенні іншої частини позовних вимог щодо скасування наказу, нарахування та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та компенсації частини заробітної плати в зв язку з несвоєчасною її виплатою, - відмовити.

Стягнути на користь держави з Приватного акціонерного товариства Виробниче Об єднання Мальва судовий збір - 704 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючий в АДРЕСА_1;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Виробниче Об єднання Мальва , код ЄДРПОУ 24117037, адреса м.Київ, вул..Артема, 52Д.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення складено 02.11.2018 року