Ухвала

від 02.11.2018 по справі 202/5393/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/138/18 Справа № 202/5393/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Веймар Федеративної Республіки Німеччина, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину, працюючого директором ПП « ОСОБА_11 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року було задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене з прокурором, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 грудня 2018 року без визначення застави.

Слідчий суддяв обґрунтуваннясвого рішеннязазначив,що необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою підтверджується наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також таких ризиків як те, що він може знищити, сховати чи спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та може вчиняти вплив на інших співучасників, які ще не встановлені досудовим слідством, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_9 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Обгрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що ризики, заявлені у клопотанні, жодним чином не підтверджуються, а підозра, пред`явлена його підзахисному, необґрунтована, побудована лише на показах потерпілого та на проведенні з ним слідчого експерименту, тобто всі докази підозри ОСОБА_9 є припущеннями слідчого та прокурора. Також вказує, що слідчий суддя не врахував дані про підозрюваного, його соціальні зв`язки, те, що він має дружину та неповнолітню дитину, місце роботи, позитивні характеристики, а також той факт, що з моменту вчинення інкримінованих ОСОБА_9 дій минуло більше чотирьох місяців, і протягом цього строку він жодних протиправних дій не вчиняв.

В апеляційнійскарзі захисник ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_9 також просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом не були враховані такі обставини, що ОСОБА_9 має постійне місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований на двох роботах, має міцні соціальні зв`язки, офіційно одружений та має на утриманні малолітню дитину, жодного разу не притягався до кримінальної відповідальності. Всі ці докази, на думку захисника, спростовують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. На даний час з боку свідків або потерпілого жодних заяв про тиск на цих осіб, побоювання за своє життя та здоров`я складено та надано до суду не було, з приводу цього факту жодних відомостей до ЄРДР внесено не було, що спростовує ризик впливу на потерпілого та свідків.

Щодо іншого виду ризику, а саме вчинення інших кримінальних правопорушень, захисник зазначає, що ОСОБА_9 офіційно працевлаштований та має дохід, займається комерційної діяльністю та при собі на момент фактичного затримання мав грошові кошти в розмірі приблизно 15 тис доларів США, тобто підозрюваний є заможною людиною та не має наміру вчиняти будь-які інші кримінальні правопорушення.

Ризик знищення або пошкодження будь-яких речей чи документів взагалі необгрунтований, оскільки по матеріалам справи фігурує декілька осіб, які нібито вчинили протиправні дії відносно потерпілого, проте обшуки проводились саме у ОСОБА_9 , але а місцем проведень обшуків у ОСОБА_9 нічого знайдено не було.

Також апелянт вказує, що в матеріалах існує витяг з ЄРДР, проте особи, яку повідомлено про підозру, в ньому не має, що підтверджує факт не належного вручення підозри.Також згідно протоколу обшуку від 09 жовтня 2018 року о 12 години 10 хвилин був проведений обшук автомобіля, проте згідно відео та фото з камер фіксації, які встановлені на території двору, вбачається, що ОСОБА_9 фактично був затриманий співробітниками підрозділу «КОРД» 09 жовтня 2018 року об 11 годині 13 хвилин та до нього були застосовані спецзасоби - кайданки. Зауваження щодо фактичного затримання стороною захисту були викладені в самому протоколі затримання в порядку ст.208 КПК України та оголошені додатково в судовому засіданні, проте судом їх не було взято до уваги.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що саме ОСОБА_9 вчиняв протиправні дії та те, що нібито його дії поєднані із погрозою застосування насильства, оскільки відповідно і до слідчого експерименту, і до самої підозри вбачається, що невідомі особи наносили невстановлену кількість ударів потерпілому.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думки підозрюваного ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_6 , перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000708 від 04.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

10 жовтня 2018 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та про наявність достатніх підстав, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведе обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, що має місце по даному кримінальному провадженню, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного органом досудового розслідування обґрунтування клопотання.

Разом з тим, колегія суддів враховуючи зміну раніше повідомленої підозрюваному ОСОБА_9 підозри з ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст. 186 КК України, принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції», «Мамедова проти Росії» та правову позицію, викладену у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою», наявність існування у даному провадженні ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може здійснити дії, передбачені ч.2,3 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбаченіст.178 КПК України, а також враховуючи, що прокурором в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному можливо обрати більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України та полягає в забороні ОСОБА_9 цілодобово залишати житло до 08 грудня 2018 року, з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст.194 КПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку застосування менш суворого запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України. А тому апеляційні скарги сторони захисту необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді скасувати, постановивши свою.

На підставі ст.194 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підозрюваного ОСОБА_9 покласти обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті на зазначений строк.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Постановити новуухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 08грудня 2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_9 обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, чи суду;

- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Звільнити ОСОБА_9 з-під варти негайно в залі суду.

Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4