Рішення

від 30.10.2018 по справі 904/3310/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/102/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 Справа № 904/3310/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолохова С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» (юридична адреса: 51100 Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2; адреса для листування: 49022 м. Дніпро, вул. Молодо гвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25522107)

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» (49034 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40133943)

про стягнення 92 812 грн. 05 коп.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 01.06.2018 р.

представник відповідача-1: не з'явився

представник відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. позовні матеріли Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» 59 384 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, 10 615 грн. 85 коп. пені, 18 634 грн. 70 коп. втрат від інфляції, 4 077 грн. 50 коп. 3 % річних; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» 100 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, передано для розгляду за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2018 р., справу № 904/3310/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 10.08.2018 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3310/18, присвоєно справі номер провадження 27/102/18 та призначено підготовче судове засідання на 04.09.2018 р.

Справа № 904/3310/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 04.09.2018 р., судом відповідно до ст. 183 ГПК України, було оголошено перерву до 09.10.2018 р., про що винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 09.10.2018 р. закритого підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 30.10.2018 р.

У судовому засіданні 30.10.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 30.10.2018 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив № 269 від 26.09.2018 р. (надійшла до суду 01.10.2018 р. за вх. № 08/08/17468/18).

Представник відповідача-1 у судове засіданні 30.10.2018 р. не з'явився.19.10.2018 р. звернувся до суду з клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 30.10.2018 р. без його участі, підтримав свої заперечення на позовну заяву та надав заперечення на відповідь на відзив позивача, просить суд у задоволенні позовних про стягнення 92 812 грн. 05 коп. вимог відмовити. 10.09.2018 р. від відповідача-1 на адресу суду надійшла заява № 207/ю/1 від 06.09.2018 р. про застосування до вимог позивача щодо стягнення пені строку позовної давності.

Клопотання відповідача-1 про розгляд справи у судовому засіданні 30.10.2018 р. без його участі прийнято судом.

У судове засіданні 30.10.2018 р. представник відповідача-2 не з'явився, про час та місце розгляду справи були попереджений належним чином, причини своєї неявки у засідання суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без представника або про відкладення розгляду підготовчого засідання на адресу суду не надходило, письмового відзиву не надано.

Відповідач-2 в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» є: 49034 АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача-2, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я відповідача-2, яке не отримане уповноваженим представником відповідача, та повернулося на адресу суду, у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача-2 про дату, час та місце розгляду справи № 904/3310/18.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача-2.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Мелітопольський м'ясокомбінат» (покупець) укладено договір поставки № 351-МДМ.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору.

Згідно п. 2.1 договору ціна на товар узгоджується сторонами та вказується у специфікаціях на поставку товару, а також у товарних накладних.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, вказується у товарних (товарно-транспортних) накладних, що є невід'ємною частиною цього договору, і які оформлюється окремо на кожну партію товару на підставі письмового замовлення покупця.

У розділі 4 договору сторони обумовили умови постачання та приймання товару. Постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175. Строк поставки на протязі 3 календарних днів з моменту подачі замовлення покупцем на підписання його постачальником. Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару покупцеві на складі покупця. Передача товару оформляється шляхом відмітки про одержання товару на примірнику товарної накладної за допомогою підпису представника покупця, повноваження якого закріплені в дорученні, оформленому згідно діючого законодавства України. Підтвердженням передачі товару є підписана представником покупця накладна.

Даний договір набирає сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє строком два роки. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, дія договору продовжується на той самий строк на тих самих умовах (п.п. 8.1, 8.2 договору).

Протягом дії договору на адресу відповідача-1 позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 523 681 грн. 56 коп. Однак, відповідачем-1 товар був оплачений не в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець сплачує поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту фактичної його передачі, що має бути підтверджено підписаною сторонами видатковою накладною.

Тобто, ПАТ Мелітопольський м'ясокомбінат не пізніше 24.03.2016 р. повинно було в повному обсязі оплатити поставлений товар.

Так, на виконання умов договору № 351-МДМ від 26.10.2015 р. та підтвердженням отримання товару є підписана з боку позивача та відповідача-1 видаткова накладна № 1621 від 10.03.2016 р. на поставку м'яса птиці механічної обвалки кількістю 4 957,000 кг. на загальну суму 59 484 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ.

Судом встановлено, що відповідач-1: Публічне акціонерне товариство «Мелітопольський м'ясокомбінат» , в порушення умов договору поставлений позивачем товар за видатковою накладною № 1621 від 10.03.2016 р. не оплатив, в результаті чого сума заборгованості за отриманий товар з урахуванням ПДВ складає 59 384 грн. 00 коп. (100 грн. позивач поклав на відповідача -2 у справі за договором поруки).

01.12.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» (кредитор) укладено договір поруки.

Предметом договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Публічним акціонерним товариством Мелітопольський м'ясокомбінат (боржник) його зобов'язання за договором поставки № 351-МДМ від 26.10.2015р., укладеного між боржником та кредитором.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання за договором Поставки лише в межах основного боргу, але в будь-якому випадку не більше ніж у сумі 100 (сто) гривень.

На поручителя не розповсюджується зобов'язання боржника зі сплати пені за прострочення оплати товару, а також інших штрафних санкцій, що можуть бути покладені на боржника згідно діючого законодавства.

У випадку невиконання боржником свого зобов'язання за договором поставки, боржник і поручитель несуть відповідальність перед кредитором як солідарні боржники, в межах, встановлених цим договором, та договором поставки.

У випадку невиконання боржником зобов'язання за договором поставки, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (них) обов'язку (ів).

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 3 (трьох) календарних днів з дати отримання вимоги, зазначеної в п. 6 цього договору.

До поручителя, що виконав зобов'язання боржника за договором поставки, переходять всі права кредитора за договором поставки.

Договір поруки вступає в силу з дати його підписання.

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

Договір поруки діє протягом трьох років, але в будь-якому випадку до повного

виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

У зв'язку з тим, що відповідач-1 не розрахувався за поставлений товар, позивач 01.02.2018 р. виставив відповідачу-2 вимогу про сплату заборгованості за договором поставки № 351-МДМ від 26.10.2015 р. у розмірі 100 грн. 00 коп. протягом 3-х календарних днів з дня отримання цієї вимоги.

Вимога позивача залишилася відповідачем-2 без відповіді та задоволення. Суму заборгованості у розмірі 100 грн. 00 коп. відповідач-2 не сплатив.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав умови договору на поставку м'яса птиці механічної обвалки кількістю 4 957,000 кг. на загальну суму 59 484 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ, відповідно до видаткової накладної № 1621 від 10.03.2016 р.

Відповідач-1, в порушення умов договору не сплатив суму основної заборгованості за проставлений товар, чим саме, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України, припустив односторонню відмову від виконання зобов'язань по договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості у розмірі 59 384 грн. 00 коп. відповідачем-1 на день розгляду справи не сплачена.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Правовідносини сторін врегульовано договором № 351-МДМ від 26.10.2015 р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач-1 не виконав умови договору № 351-МДМ від 26.10.2015 р. в частині оплати товару у розмірі 59 384 грн. 00 коп., факт виконання зобов'язань за договором відповідач-1 належним чином не довів.

Відповідач-2 не виконав умови договору поруки № 2 від 01.12.2015 р. в частині оплати основної заборгованості за поставлений товар у розмірі 100 грн. 00 коп., факт виконання зобов'язань за договором відповідач-2 належним чином не довів.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» 59 384 грн. 00 коп. суму основної заборгованості за поставлений товар; та задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» 100 грн. 00 коп. суму основної заборгованості за поставлений товар.

У зв'язку із несплатою відповідачем-1 основної заборгованості, позивачем нараховано до стягнення з відповідача-1 пеню в розмірі 10 615 грн. 85 коп., 18 634 грн. 70 коп. втрат від інфляції, 4 077 грн. 50 коп. 3 % річних.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України. Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Факт порушення відповідачем-1 термінів розрахунків, передбачених договорами, є доведеним і вимоги про стягнення втрат від інфляції в розмірі 18 634 грн. 70 коп. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині нарахованої суми 3 % річних в розмірі 4 077 грн. 50 коп. та згідно розрахунку суду, здійсненого за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» , з відповідача підлягає стягненню сума 3 % річних в розмірі 4 073 грн. 74 коп.

В частині стягнення 3 грн. 76 коп. слід відмовити.

Сума втрат від інфляції в розмірі 18 634 грн. 70 коп. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення 10 615 грн. 85 коп. пені, нарахованої за загальний період із 25.03.2016 р. по 24.09.2016 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 договору поставки передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату товару, що поставляється, покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідач у відзиві заявив про застосування до нарахування пені строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Так, позивачем позовну заяву від 06.07.2018 р. № 239 подано до господарського суду Дніпропетровської області, згідно з вхідним штампом суду 24.07.2018 р. вх. № 3243/18.

На підставі ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2018 р. позовні матеріли Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» 59 384 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, 10 615 грн. 85 коп. пені, 18 634 грн. 70 коп. втрат від інфляції, 4 077 грн. 50 коп. 3 % річних; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» 100 грн. 00 коп. основного боргу за поставлений товар, передано для розгляду за виключною підсудністю до господарського суду Запорізької області. Згідно штампу вхідної кореспонденції справа № 904/3310/18 надійшла до господарського суду Запорізької області 10.008.2018 р. вх. №1692/08-07/18.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 10 615 грн. 85 коп. за період з 25.03.2016 р. по 24.09.2016 р.

Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України стосовно нарахування пені, яка застосовується в один рік.

Здійснивши перерахунок пені у межах заявленого позивачем періоду та застосовуючи строк позовної давності, суд відмовляє задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми 10 615 грн. 85 коп. пені.

Відповідач у відзиві зазначив, що у видаткові накладній № 1621 від 10.03.2016 р. позивач посилається на договір № 351-МДМ від 01.10.2015 р., а отже позивач безпідставно посилається на договір № 351-МДМ від 26.10.2015 року в обґрунтування порушення відповідачем-1 зобов'язань з оплати товару.

Вищезазначені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки 26.10.2015 р. між ТОВ Агро-Овен та ПАТ Мелітопольський м'ясокомбінат був укладений договір поставки № 351-МДМ. Жодних інших договорів між позивачем та відповідачем-1 в цей період укладено не було. Зазначення у видатковій накладній № 1621 від 10.03.2016 року дати договору - 01.10.2015 року, є технічною опискою, викликаною людським фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач-1 не надав суду жодного іншого договору, який, на його думку, міг бути укладений між сторонами в той самий період, окрім договору поставки № 351-МДМ від 26.10.2015 р.

Судом під час розгляду даної справи було з'ясовано, що поставка товару за видатковою накладною № 1621 від 10.03.2016 р. здійснювалася саме на підставі договору поставки № 351-МДМ від 26.10.2015 року.

Заперечення відповідача-1 щодо невідповідності видаткової накладної № 1621 від 10.03.2016 р. вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, оскільки не містить посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції...Позивач у якості доказів копію довіреності не надав, що ставить під сумнів факт передання товарно-матеріальних цінностей .

Заперечення відповідача не приймаються судом, оскільки факт приймання-передачі підтверджується підписом представника покупця - Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» на видатковій накладній та товарно-транспортній накладній та печаткою відповідача-1. Відповідачем-1 не було пред'явлено до позивача будь-яких претензій стосовно неотримання замовленого товару.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2017 р., який містить посилання на поставку товару, на підставі видаткової накладної № 1621 від 10.03.2016 р., та який підписаний відповідачем-2 та скріплений печаткою.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведений суду факт порушення з боку відповідачів-1,2 своїх зобов'язань за договорами.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

З урахуванням наведеного, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 32, 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» до Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський м'ясокомбінат» (72319 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» (юридична адреса: 51100 Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2; адреса для листування: 49022 м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25522107) 59 384 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп. суму основної заборгованості за поставлений товар, 4 073 (чотири тисячі сімдесят три) грн. 74 коп. 3 % річних, 18 634 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 70 коп. втрат від інфляції, 1 560 (одну тисячу п'ятсот шістдесят) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ІНВЕСТ-ДНІПРО» (49034 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40133943) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ОВЕН» (юридична адреса: 51100 Дніпропетровська область, смт. Магдалинівка, вул. Радянська, 2; адреса для листування: 49022 м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 25522107) 100 (сто) грн. 00 коп. суму основної заборгованості за поставлений товар. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення оформлено та підписано 08.11.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова