Рішення

від 07.11.2018 по справі 910/9273/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2018Справа № 910/9273/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк"

до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива"

про стягнення заборгованості у розмірі 371 755,55 грн

Представники сторін:

від позивача: Ручка О.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: Мельник Ю.В. (представник довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 371 755,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за Договором № 26 на виготовлення друкованої продукції від 31.03.2015.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов ТОВ "ПЛАНЕТА-ДРУК" до ДП "Бест Альтернатива" про стягнення 331003,00 грн. заборгованості, 33776,90 грн. пені, 2980,31 грн. 3% річних, 3995,34 грн. інфляційних збитків, поданий до господарського суду м. Києва, шляхом накла дення арешту на рахунок Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" № р/р 26009000022343 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313 та рахунки в інших фінансових установах відкритих на ім'я Відповідача в межах суми позову - 371 755 грн. 55 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" про забезпечення позову у справі №910/9273/18 повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" залишено без руху, надано позивачу строк до 01.08.2018 для усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

27.07.2018 через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" подало заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов ТОВ "ПЛАНЕТА-ДРУК" до ДП "Бест Альтернатива" про стягнення 331003,00 грн. заборгованості, 33776,90 грн. пені, 2980,31 грн. 3% річних, 3995,34 грн. інфляційних збитків, поданий до господарського суду м. Києва, шляхом накла дення арешту на рахунок Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" № р/р 26009000022343 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313 та рахунки в інших фінансових установах відкритих на ім'я Відповідача в межах суми позову - 371 755 грн. 55 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 27.08.2018.

27.08.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 27.08.2018 з'явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав клопотання про відкладення підготовчого засідання та просив продовжити встановлений судом процесуальний строк для надання відзиву на позов в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.09.2018, продовжено строк відповідачу для подання відзиву до 10.09.2018.

10.09.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому визнав позов на суму 56 933,60, а в решті позовних вимог просив відмовити.

19.09.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову.

В підготовче засідання 19.09.2018 з'явилися представники сторін.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги ч. 5 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а відтак така заява про зміну підстав позову підлягає прийняттю судом до розгляду.

В підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України передбачає розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому засіданні матеріалів і обмежує учасників справи подавати докази, а також заявляти клопотання чи заяви після відкриття розгляду справи по суті, Суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження, у зв'язку з чим заявлене в судовому засіданні відповідачем клопотання підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, прийнято заяву позивача про зміну підстав позову, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, встановлено відповідачу строк для написання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову до 28.09.2018 та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.10.2018.

01.10.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення по справі, в яких відповідач вказав, що може визнати суму заборгованості лише у розмірі 9 084,60 грн.

В підготовче засідання 08.10.2018 з'явилися представники сторін.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Частиною 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

За результатами підготовчого засідання 08.10.2018 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 08.10.2018 Судом розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 08.10.2018 Судом оголошено перерву до 24.10.2018.

22.10.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

В судове засідання 22.10.2018 з'явилися представники сторін.

В судовому засіданні 22.10.2018 Судом оголошено перерву до 07.11.2018.

В судовому засіданні 07.11.2018 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

31.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Бест Альтернатива" (замовник) укладено Договір № 26 на виготовлення друкованої продукції (надалі також - Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію (надалі - продукція) згідно замовлення Замовника і у відповідності з описанням і на умовах, викладених в додаткових угодах до даного договору, які являються його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору.

За приписами п.п. 2.1, 2.2 Договору, вартість і ціна продукції визначається в додаткових угодах. Вартість і ціна визначається в національній валюті (грн.).

Умови платежів та порядок взаєморозрахунків визначаються по кожній паї товару і кожному виду продукції додатковими угодами до даного договору. (п. 3.1 Договору)

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення термінів оплати вартості або приймання продукції Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої продукції за кожний день простроченого платежу.

За умовами Додаткової угоди № 35 від 15.11.2017 до Договору, Виконавець зобов'язується виготовити друковану продукцію (надалі - продукція), згідно замовлення Замовника і у відповідності з нижче зазначеним описанням, термінами та вимогами:

1. Термін узгодження оригінал-макетів продукції, згідно поточного замовлення - не більш, ніж 7 (сім) днів;

2. Термін виготовлення продукції - не більш, ніж 14 днів з моменту затвердження Замовником оригінал-макету продукції.

3. Похибка, між замовленням та фактично виготовленою продукцією - не більш 1% від наданого замовлення;

4. Тираж мінімального замовлення - не менш, ніж 40000 шт. в асортименті (від 5000 шт. одного виду продукції).

5. Замовлення на виготовлення продукції виконується на підставі отриманої Заявки від Замовника, завіреною печаткою та підписом Генерального директора, та підписами менеджера з логістики, та ревізора, яка є невід'ємною частиною Договору.

6. Замовник, з моменту підписання Сторонами даної додаткової угоди та обов'язкового виставлення рахунку Виконавцем, сплачує Виконавцю 30% загальної суми даної додаткової угоди, 70% загальної суми даної додаткової угоди Замовник сплачує на протязі 45 календарних днів.

У Специфікаціях № 2, № 3, № 4 від 10.01.2018 до Договору визначено найменування та опис товару, загальну вартість товару, порядок сплати продукції, термін виготовлення продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані послуги, що підтверджується видатковими накладними № ПД-0000537 від 02.11.2017 на суму 139 545,60 грн, № ПД-0000005 від 03.01.2018 на суму 96 034,80 грн., № ПД-0000029 від 18.01.2018 на суму 99 204,00 грн, № ПД-0000066 від 05.02.2018 на суму 81 540,00 грн, № ПД-0000112 від 27.02.2018 на суму 77 988,00 грн, № ПД-0000114 від 01.03.2018 на суму 104 280,00 грн, № ПД-0000145 від 13.03.2018 на суму 15 840,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову, позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за виготовлення продукції за Договором, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 331 003,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 980,31 грн, інфляційні у розмірі 3 995,34 грн. та пеню у розмірі 33 776,90 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, відповідач зазначає, що у зв'язку із здійсненими оплатами по Договору, заборгованість відповідача складає 9 084,60, а не 331 003,00 грн, як вказує позивач. Окрім того, відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій після 30.01.2018, з огляду на п. 6 ст. 232 ГПК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані послуги з виготовлення продукції, що підтверджується видатковими накладними № ПД-0000537 від 02.11.2017 на суму 139 545,60 грн, № ПД-0000005 від 03.01.2018 на суму 96 034,80 грн., № ПД-0000029 від 18.01.2018 на суму 99 204,00 грн, № ПД-0000066 від 05.02.2018 на суму 81 540,00 грн, № ПД-0000112 від 27.02.2018 на суму 77 988,00 грн, № ПД-0000114 від 01.03.2018 на суму 104 280,00 грн, № ПД-0000145 від 13.03.2018 на суму 15 840,00 грн., а загалом на суму 614 432,40 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Окрім того, на виконання умов Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату продукції, зокрема, № ПД-0000523 від 02.11.2017, № ПД-0000004 від 03.01.2018, № ПД-0000027 від 18.01.2018, № ПД-0000066 від 05.02.2018, № ПД-0000102 від 23.02.2018, № ПД-0000111 від 01.03.2018, № ПД-0000142 від 13.03.2018.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 35 від 15.11.2017 до Договору, Замовник, з моменту підписання Сторонами даної додаткової угоди та обов'язкового виставлення рахунку Виконавцем, сплачує Виконавцю 30% загальної суми даної додаткової угоди, 70% загальної суми даної додаткової угоди Замовник сплачує на протязі 45 календарних днів.

За твердженнями позивача, відповідно до вказаної умови Договору відповідач має сплатити повну суму заборгованості протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції.

Враховуючи зміст пункту 6 Додаткової угоди № 35 від 15.11.2017 та відсутність заперечень відповідача щодо визначення сторонами терміну остаточної сплати заборгованості, виходячи з дати поставки, Суд доходить висновку, що обов'язок Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" з оплати виготовленої продукції за вказаними рахунками та накладними у повному обсязі настав через 45 календарних днів з дня передання продукції замовнику та її прийняття.

Проте, виготовлену позивачем продукцію відповідно до вказаних вище видаткових накладних відповідач оплатив частково на суму 286 429,40 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Отже, заборгованість Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" перед позивачем за Договором становить 331 003,00 грн.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 331 003,00 грн.

При цьому, Судом розглянуті та відхилені аргументи відповідача щодо наявності у нього заборгованості перед позивачем за Договором у розмірі лише 9 084,60 грн, оскільки ці твердження відповідач не підтвердив відповідними належними доказами.

Окрім того, з огляду на встановлені вище обставини, не відповідають дійсності доводи відповідача про те, що позивач не врахував при розрахунку заборгованості два платіжних доручення від 24.04.2018 та від 16.05.2018 на загальну суму 70 000,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що відповідач не спростував належними та достатніми доказами наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги з виготовлення продукції у заявленому розмірі саме за описаними вище видатковими накладними.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 331 003,00 грн.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 2 834,65 грн. та інфляційні у розмірі 3 995,34 грн., розраховані за час прострочення боржника зі сплати заборгованості окремо кожною видатковою накладною.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання з 05.03.2018 по 28.04.2018, Суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Так, позивачем невірно визначено початок перебігу прострочки за видатковими накладними № ПД-0000029 від 18.01.2018 та № ПД-0000145 від 13.03.2018, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Окрім того, позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань (п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013). Отже, за підрахунком Суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3 169,83 грн.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання з 05.03.2018 по 28.04.2018, Суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Так, позивачем невірно визначено початок перебігу прострочки за видатковими накладними № ПД-0000029 від 18.01.2018 та № ПД-0000145 від 13.03.2018, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Отже, за підрахунком Суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 2 823,69 грн.

Крім того, позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 33 776,90 грн пені за порушення строків поставки товару за Договором за загальний період прострочки відповідача з 05.03.2018 по 28.04.2018.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013)

Відповідно до п. 7.3 Договору, за порушення термінів оплати вартості або приймання продукції Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленої продукції за кожний день простроченого платежу.

Перевіривши здійснений позивачем пені за загальний період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання з 05.03.2018 по 28.04.2018, Суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком позивача. Так, позивачем невірно визначено початок перебігу прострочки за видатковими накладними № ПД-0000029 від 18.01.2018 та № ПД-0000145 від 13.03.2018, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Окрім того, позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені (п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013). Отже, за підрахунком Суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 31 936,65 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Бест Альтернатива" (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 13, ідентифікаційний код 24583590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 5, ідентифікаційний код 32354597) борг у розмірі 331 003 (триста тридцять одна тисяча три) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 2 823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн 69 коп., інфляційні у розмірі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 83 коп., пеню у розмірі 31 936 (тридцять одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн 65 коп. та судовий збір у розмірі 5 533 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять три) грн 99 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08.11.2018

Суддя Т.Ю.Трофименко