Рішення

від 06.11.2018 по справі 538/496/18

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/496/18

Провадження по справі №2/538/326/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року Лохвицький районний суд Полтавської області

У складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Райз-Максимко" про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,10 га, кадастровий номер 5322681500:00:002:0354, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що речове право (право оренди землі) на вищевказану земельну ділянку 06.04.2016 року зареєстровано за ОСОБА_3 акціонерним товариством "Райз-Максимко".

Позивачка договір оренди вищенаведеної ділянки не підписувала, умови договору не погоджувала. Після огляду договору оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, позивачем встановлено, що підпис в графі "Орендодавець" виконано не нею.

Позивачкою було подано заяву до правоохоронних органів за ознаками кримінального злочину, а саме підробка підписів на договорі оренди та шахрайство. Відповідно до постанови СУ ГУНП в Полтавській області від 16.11.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170230000606 від 02.10.2017 року, проведено судову експертизу та складено висновок № 3176 від 04.12.2017 року, відповідно до якого підпис в графах "Орендодавець" в договорі оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ "Райз-Максимко", щодо земельної ділянки загальною площею 2,10 га, виконані однією особою, але не ОСОБА_2

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд винести рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі площею 2,10 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322681500:00:002:0354, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області № б/н від 17.11.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Райз-Максимко" та зареєстрований 06.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області та стягнути з відповідача судовий збір.

В судове засідання позивачка та представник позивачки ОСОБА_4 не з"явилися, але надіслали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Райз-Максимко" в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, але був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю не погоджується з доводами викладеними в позові. Вважає їх незаконними, необґрунтованими, а докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, неналежними та недопустими. З приводу долученого в додатках до позовної заяви висновку експерта № 3176 від 04.12.2018 року, наголошує на тому, що вищезазначений висновок, який складений за результатами експертизи проведеної у кримінальному провадженні № 12017170230000606 внесеному до ЄРДР 02.10.2017 року. Тобто, вищезазначений висновок експерта у конкретній цивільній справі в розумінні ст. 78 ЦПК України, є недопустимим доказом, який суд не повинен брати до уваги докази, оскільки останній державний з порушенням порядку, встановленого законом, а саме ч. 3 ст. 102 ЦПК України, якою чітко визначено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Також, вказують, що долучена до позовної заяви копія висновку експерта № 3176 від 04.12.2017 року, складена за результатами експертизи проведеної у кримінальному провадженні № 12017170230000606, внесеному до ЄРДР 02.10.2017 року складена з порушенням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) та є неналежним та недопустимим доказом. Жодного іншого доказу, який би підтверджував викладене в позові позивачем та його представником суду не надано. Також, зазначають, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а позивач схвалив умови діючого договору свідчить та обставина, що на протязі всього часу дії договору оренди землі позивач отримував орендну плату за передану в оренду земельну ділянку. Позивач жодного разу не звернулась до орендаря ні усно, ні письмово з будь-якими скаргами та вимогами. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997 р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що позивачу по справі ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,10 га, кадастровий номер 5322681500:00:002:0354, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що речове право (право оренди землі) на вищевказану земельну ділянку 06.04.2016 року зареєстровано за ОСОБА_3 акціонерним товариством "Райз-Максимко".

Позивачка договір оренди вищенаведеної ділянки не підписувала, умови договору не погоджувала. Після огляду договору оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, позивачем встановлено, що підпис в графі "Орендодавець" виконано не нею.

Позивачкою було подано заяву до правоохоронних органів за ознаками кримінального злочину, а саме підробка підписів на договорі оренди та шахрайство. Відповідно до постанови СУ ГУНП в Полтавській області від 16.11.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170230000606 від 02.10.2017 року, проведено судову експертизу та складено висновок № 3176 від 04.12.2017 року, відповідно до якого підпис в графах "Орендодавець" в договорі оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ "Райз-Максимко", щодо земельної ділянки загальною площею 2,10 га, виконані однією особою, але не ОСОБА_2

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України), допустимим є доказ, який одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Суд вважає, що висновок експертизи містить інформацію щодо предмета доказування, підстав уважати, що копія висновку отримана з порушенням порядку немає, тому такий доказ є належним та допустимим.

Аргументи відповідача у відзиві про те, що поданий позивачем доказ, а саме копія висновку судово-почеркознавчої експертизи від 04 грудня 2017 року № 3176, слід відхилити, оскільки підстав не приймати до уваги як письмовий доказ копію висновку експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження, немає.

Під час судового розгляду не встановлено будь-яких обставин, про те, що в ході укладення та виконання спірного договору від імені позивача як землевласника діяла інша особа як його представник.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом, зокрема вимогам ст. 203 ЦК України, згідно з якою особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Таким чином, будь-який правомірний правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення, яке повинно бути виражене об'єктивно та відповідати внутрішній волі учасника правочину, оскільки в противному випадку можуть мати місце негативні наслідки.

Відповідно до ст. 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або оспорювання.

Із положень ч. 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою ст. 203 ЦК України.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які можуть вчиняться усно (ст. 206 ЦК України), належить вчиняти в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачка спірний договір оренди землі не укладала, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю,

Статтею 26 Закону України від 01.07.2004 року „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 2073 Про затвердження порядку державної реєстрації договорів оренди землі , у договорі оренди землі обов'язково мають бути зазначені істотні умови договору: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її винесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими, та законними, а тому підлягають до задоволення.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 77-82, 89, 137, 139, 141, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 4, 11, 12, 15, 19, 202-204, 207, 208, 216, 395, 526, 626, 629, 638 ЦК України, ст. ст. 124,125,126,152 Земельного Кодексу України, ст.ст. 13,15 ЗУ Про оренду землі суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Райз-Максимко" про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі площею 2,10 га, кадастровий номер земельної ділянки 5322681500:00:002:0354, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області № б/н від 17.11.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 акціонерним товариством "Райз-Максимко" та зареєстрований 06.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область Лохвицький район м. Заводське, вул. Матросова, 10, ЄДРПОУ 30382533) на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, сплачений останньою судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя ОСОБА_5