Постанова

від 22.01.2019 по справі 538/496/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/496/18 Номер провадження 22-ц/814/363/19Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М.,

За участю секретаря судового засідання : Діхтяр Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Миксимко" про визнання договору оренди землі недійсним

за апеляційною скаргою директора Східного регіонального управління Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2018 року, ухвалене без участі учасників справи під головуванням судді Бондарь В.А.. , -

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила визнати недійсним договір оренди землі площею 2,10 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області № б/н від 17.11.2009 року, укладений між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" та зареєстрований 06.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області та стягнути з відповідача судовий збір..

Підстави позову вмотивовувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що речове право (право оренди землі) на вищевказану земельну ділянку 06.04.2016 року зареєстровано за Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко".

Позивач вказує, що вона договір оренди вищенаведеної ділянки не підписувала, умови договору не погоджувала. Після огляду договору оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, позивачем встановлено, що підпис в графі "Орендодавець" виконано не нею.

Позивачем була подана заява до правоохоронних органів за ознаками кримінального злочину, а саме підробка підписів на договорі оренди та шахрайство. Відповідно до постанови СУ ГУНП в Полтавській області від 16.11.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170230000606 від 02.10.2017 року, проведено судову експертизу та складено висновок № 3176 від 04.12.2017 року, відповідно до якого підпис в графах "Орендодавець" в договорі оренди землі № б/н від 17.11.2009 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ "Райз-Максимко", щодо земельної ділянки загальною площею 2,10 га, виконані однією особою, але не ОСОБА_2

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Миксимко" про визнання договору оренди землі недійсним - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі площею 2,10 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області № б/н від 17.11.2009 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" та зареєстрований 06.04.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська область Лохвицький район м. Заводське, вул. Матросова, 10, ЄДРПОУ 30382533) на користь ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, сплачений останньою судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 коп.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З даним рішенням не погодився відповідач ПАТ Райз-Максимко та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Вказує на те, що висновок експерта№ 3176 від 04 грудня 2017 року, єдиний доказ у справі, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки складений з порушенням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 198 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26 грудня 2012 року №1950/5), та є неналежним та недопустимим доказом.

Також апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відомості досудового розслідування були розголошені в порядку, визначеному ст. 222 КПК України, а саме: з письмового дозволу слідчого або прокурора.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, я у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Вказує на те, що висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, а отже немає підстав вважати, що копія висновку отримана з порушенням порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Васильківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачка дізналася, що речове право (право оренди землі) на вищевказану земельну ділянку 06 квітня 2016 року зареєстровано за Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко".

Позивач, вмотивовуючи підстави позову, вказувала на те, що договір оренди вищенаведеної ділянки не підписувала, умови договору не погоджувала. Після огляду договору оренди землі № б/н від 17 листопада 2009 року ОСОБА_2 було встановлено, що підпис в графі "Орендодавець" виконано не нею.

Позивачем було подано заяву до правоохоронних органів за ознаками кримінального злочину, а саме підробка підписів на договорі оренди та шахрайство. Відповідно до постанови СУ ГУНП в Полтавській області від 16 листопада 2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи, в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017170230000606 від 02 жовтня 2017 року, проведено судову експертизу та складено висновок № 3176 від 04 грудня 2017 року, відповідно до якого підпис в графах "Орендодавець" в договорі оренди землі № б/н від 17 листопада 2009 року, укладеному між ОСОБА_2 та ПАТ "Райз-Максимко", щодо земельної ділянки загальною площею 2,10 га, виконані однією особою, але не ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з висновку судової почеркознавчої експертизи.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

Спірні правовідносини врегульовуються нормами Закону України Про оренду землі та нормами Земельного і Цивільного кодексів України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом № 161-XIV.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Надаючи оцінку обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Як ЦК України, так і Закон № 161-XIVпередбачає, що перебування сторін у договірних правовідносинах містить у собі наявність як прав, так і обов'язків у кожної зі сторін. Також гарантується стабільність вказаних правовідносин, що передбачено у статті 651 ЦК України, зі змісту якої вбачається, що розірвання договору вважається екстраординарною подією, що передбачене у вичерпному переліку підстав.

При вирішенні судом спору про визнання договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору. Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа (постанова від 18.12.13 р. у справі № 6-127цс13, постанова від 25.12.13 р. у справі № 6 - 118цс13).

Відсутність підпису орендодавця в договорі оренди землі є беззаперечним фактом відсутності його волевиявлення на укладення цього договору.

Місцевий суд, встановивши, що ОСОБА_2 не підписувала оспорюваний договір, не уповноважувала інших осіб на укладення договору від її імені, правомірно дійшов висновку про наявність підстав для визнання його недійсним.

мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).,(Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Відповідно до вимог ч.1, 5, 6 ст. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до 1.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України "Про судову експертизу".

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про судову експертизу виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до п. 1.2 вказаної вище Інструкції почеркознавча експертиза відноситься до криміналістичних експертиз.

До державних спеціалізованих установ згідно ч. 2 ст. 7 Закону України Про судову експертизу належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України, експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 ЦПК України порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що висновок експерта на якому грунтується рішення суду, складений в межах кримінального провадження №12017170230000606 Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, тобто належною установою.

Висновок експерта №3176 від 04 грудня 2017 року стосується предмета спору і є належним доказом у справі.

чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

Внаслідок реєстрації договору оренди земельної ділянки, на укладення якого орендодавець ОСОБА_2 не надавала своєї згоди, були порушені майнові права останньої, як власниці земельної ділянки.

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2018 року

Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції компенсації не підлягають.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу директора Східного регіонального управління Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" - залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2018 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: О.В. Прядкіна Л.М. Хіль