Постанова

від 02.11.2018 по справі 500/2268/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 33/785/859/18

Номер справи місцевого суду: 500/2268/18

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі головуючого Копіци О.В., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.04.2018 року, відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Криничне Болградського району Одеської області, громадянина України, працюючого по найму, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,а також стягнуто судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 13.04.2018 року о 17 год. 25 хв., ОСОБА_1 на вул. Болградське шосе, 18 у м. Ізмаїлі Одеської області керував автомобілем марки ВАЗ 2103 , номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: млява мова, тремтіння пальців рук, зіниці ока не реагують на світло, а, порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху , від проходження медичного огляду у медичному закладі, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків.

Вимоги, наведені в апеляційних скаргах та узагальнення доводів осіб яки їх подали.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки ґрунтується на неналежних доказах, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, з таких підстав:

1) в матеріалах справи відсутній відеозапис події, що дає підстави сумніватися у справедливості судового рішення;

2) суд 1-ої інстанції не врахував, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про його відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. До того ж, у його автомобілі знаходилися свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але вони не були допитані ані працівниками поліції, ані судом;

3) суд першої інстанції не надав об'єктивної оцінки тій обставині, що після складання протоколу, його не відсторонили від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів факт його знаходження у стані наркотичного чи іншого сп'яніння;

4) в порушення ст. 268 КУпАП, суд 1-ої інстанції не повідомив його належним чином про час та дату судового розгляду і розглянув справу за його відсутності, позбавивши його можливості реалізувати свої права.

Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на подачу апеляційної скарги був поновлений постановою апеляційного суду від 13.07.2018 року, тому вона підлягає розгляду по суті.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається доадміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №406536; поясненнями свідків та іншими матеріалами справи, не зазначивши, якими саме.

Під час апеляційного розгляду справи, були повторно досліджені докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії БД №406536 від 13.04.2018 року, який складений поліцейським 5 роти 1 батальйону УПП в Харківській області Гуцуляком В.С., у якому зазначено, що 13.04.2018 року о 17 год. 25 хв., ОСОБА_1 на вул. Болградське шосе, 18 у м. Ізмаїлі Одеської області керував автомобілем марки ВАЗ 2103 , номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: млява мова, тремтіння пальців рук, зіниці ока не реагують на світло, а, порушивши вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху , від проходження медичного огляду у медичному закладі, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків (а.с. 1-а);

- письмові пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які пояснили, що 13.04.2018 року о 17 год. 30 хв. їх залучили поліцейські у якості свідків для засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі (а.с. 2, 3);

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний, на вимогу працівника поліції, пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 також пояснив, що матеріали справи відносно ОСОБА_1 складені з істотними порушеннями вимог КУпАП, не уповноваженими особами, посилаючись на наступне :

-протокол про адміністративне правопорушення серії БД №406536 від 13.04.2018 року, складений поліцейським 5 роти 1 батальйону УПП в Харківській області Гуцуляком В.С., без підтвердження його повноважень на здійснення відповідної роботи на території м. Ізмаїла Одеської області ;

-обставини події не зафіксовані відеозаписом;

-у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №406536 від 13.04.2018 року не зазначено про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, хоча у ньому йдеться про керування автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння (млява мова, тремтіння пальців рук, зіниці ока не реагують на світло);

-пояснення у свідка ОСОБА_7 відібране інспектором УПП в Миколаївській області Ісмаїловим Є.В.також без підтвердження його повноважень на здійснення відповідної роботи на території м. Ізмаїла Одеської області;

-у поясненні свідка ОСОБА_8 взагалі не зазначено, ким воно відібране.

З метою перевірки зазначених доводів захисника ОСОБА_2 апеляційним судом була винесена постанова про зобов'язання посадових осіб Управління патрульної поліції (далі УПП) в Харківській області та УПП в Миколаївській області надати до суду відеозаписи події з нагрудних камер поліцейських або з відео реєстраторів встановлених в патрульному автомобілі поліцейських, які складали протокол відносно ОСОБА_1, а також докази на підтвердження підстав проведення заходів підлеглими працівниками та території Ізмаїльського району Одеської області.

Разом з тим, з УПП в Харківській області та УПП в Миколаївській області надійшли листи, відповідно до яких будь-які відеозаписи не зберіглися, натомість, документальне підтвердження підстав проведення заходів підлеглими працівниками та території Ізмаїльського району Одеської області апеляційному суду надано не було.

При цьому, ОСОБА_1 пояснив, що підстав для проходження його огляду на стан наркотичного сп'яніння не було, а дії працівників поліції були необгрунтованими, до того ж, після складання протоколу, його не відсторонили від керування транспортним засобом, що підтверджує його доводи у цій частині.

Отже, під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що УПП в Харківській області та УПП в Миколаївській області не надано беззаперечних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння, що давало б підстави для проведення відповідного огляду, та підстав законності проведення заходів підлеглими працівниками та території Ізмаїльського району Одеської області.

Апеляційний суд вважає, що непрофесійні дії працівників патрульної поліції призвели до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Отже, не забезпечивши повноту, всебічність і об'єктивність судового розгляду, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів його винуватості, у справі немає.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки підтверджуються повторним дослідженням, під час апеляційного розгляду, доказів у справі.

У відповідності до приписів п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що у діях ОСОБА_1відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю з підстави, передбаченої п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 247, 266, 268, 280, 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.

Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.04.2018 року про накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративногоправопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області Копіца О.В.