Справа № 755/18119/16-к
1-кс/755/6199/18
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100000000937 від 30 вересня 2016 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України,
В С Т А Н О В И В :
08 листопада 2018 року прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках наступних підприємств у наступній банківській установі в тому числі видаткові операції по даним рахункам: Ф"РОЗРАХ.ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", КИЇВ (МФО 320649) - ТОВ «Торгова група Ланекс» (код ЄДРПОУ 41915224), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Київ Висотбут» (код ЄДРПОУ 42045892), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Бархат Плюс» (код ЄДРПОУ 42122945), рахунок № НОМЕР_3 .
З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що другим слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016100000000937 від 30.09.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням серед іншого встановлено, що окремими групами осіб, у тому числі службових осіб ряду суб`єктів господарювання, за пособництва працівників правоохоронних органів, у власних корисних інтересах та інтересах третіх осіб, організували протиправний фінансовий механізм, направлений на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на суб`єкти господарювання, з метою розкрадання державних коштів та ухилення від сплати податків.
Слідством встановлено перелік суб`єктів господарювання, що задіяні в протиправному фінансово-економічному механізмі, зокрема: ТОВ «Бархат Плюс» (код ЄДРПОУ 42122945), ТОВ «Типоцентр Юніон» (код ЄДРПОУ 42236504), ТОВ «Віткам» (код ЄДРПОУ 33440901), ТОВ «Вітнер Хаус» (код ЄДРПОУ 41149002), ТОВ «Астра Старвей» (код ЄДРПОУ 41932868), ТОВ «Київ Висотбут» (код ЄДРПОУ 42045892), ТОВ «Фест Торг» (код ЄДРПОУ 42246816), ТОВ «Торгова група Ланекс» (код ЄДРПОУ 41915224), ТОВ «Диферентс Юніон» (ЄДРПОУ 42236771), ТОВ «Бастіон Компонент» (ЄДРПОУ 41969505), ТОВ «Знак Груп» (ЄДРПОУ 42244164), ТОВ «Баонік Сервіс» (код ЄДРПОУ 42238386), ТОВ «Типоцентр Юніон» (код ЄДРПОУ 42236504), ТОВ «Рондо Прайм» (код ЄДРПОУ 42244646), ТОВ «Блік Груп» (код ЄДРПОУ 42244287), ТОВ «Ерелде Плюс» (код ЄДРПОУ 42387660), ТОВ «Обрій Констракт» (код ЄДРПОУ 41958247), ТОВ «Сейф Лок» (ЄДРПОУ 41631434), ТОВ «Керіндж» (ЄДРПОУ 41716233), ТОВ «РТИ Промторг» (ЄДРПОУ 41961883), ТОВ «Елмеб» (код ЄДРПОУ 41259955), ТОВ «Лагерсистеме» (код ЄДРПОУ 41437647), ТОВ «М.Д.Т.» (код ЄДРПОУ 41996193), ТОВ «ВБК Стандарт» (код ЄДРПОУ 41398859).
Зазначені підприємства не знаходяться за місцем реєстрації, не мають на балансі трудових ресурсів, місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, транспортних засобів та інших ознак, які б свідчили про реальність здійснення господарської діяльності.
Відповідно до висновку експертного дослідження №1-29/10/2018-дос від 29.10.2018, експертом з`ясовано, що за період з серпня 2018 року вересень 2018 року в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України загальний розмір не донарахування та не сплати податку на додану вартість до державного бюджету України посадовими особами підприємств по взаємовідносинам з окремими із вказаних вище товариств складає 13 864 385 грн.
Установлено, що у наступній банківській установі вказаними товариствами відкрито банківські рахунки, а саме: Ф"РОЗРАХ.ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", КИЇВ (МФО 320649) - ТОВ «Торгова група Ланекс» (код ЄДРПОУ 41915224), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Київ Висотбут» (код ЄДРПОУ 42045892), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Бархат Плюс» (код ЄДРПОУ 42122945), рахунок № НОМЕР_3 .
Наявні достатні підстави вважати, що кошти, розміщені на банківських рахунках, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто є предметом злочину, а тому їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ураховуючи викладене, майно, яке є предметом (засобом) вчинення кримінального правопорушення, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій заінтересованій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, а тому перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Незастосування арешту може призвести до подальшого перерахування коштів та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор зазначив, що грошові кошти є предметом кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України. Метою арешту грошових коштів розміщених на вищезазначених рахунках є збереження речових доказів, що відповідає ст. 98, п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до ч.1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 07 листопада 2018 року грошові кошти, які знаходяться на рахунках наступних підприємств у наступних банківських установах: Ф"РОЗРАХ.ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", КИЇВ (МФО 320649) - ТОВ «Торгова група Ланекс» (код ЄДРПОУ 41915224), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Київ Висотбут» (код ЄДРПОУ 42045892), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Бархат Плюс» (код ЄДРПОУ 42122945), рахунок № НОМЕР_3 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016100000000937.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогамКПК України, тобто містить правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та є пропорційним, тобто відповідає тяжкості правопорушення і не становить особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Так, на думку слідчого судді, прокурором доведено правову підставу для арешту майна, надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши надані до клопотання матеріали, враховуючи, відповідно до вимогст. 173 КПК України, наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 365 КК України, арешт зазначеного майна у вигляді грошових коштів, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках шляхом заборони розпорядження, є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та заснованим на законі. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309,372, ст.392, ст.532 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора відділупрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 про арештмайна задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, які у безготівковому вигляді знаходяться на рахунках, відкритих в Ф"РОЗРАХ.ЦЕНТР" ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", КИЇВ (МФО 320649) щодо наступних підприємств: ТОВ «Торгова група Ланекс» (код ЄДРПОУ 41915224), рахунок № НОМЕР_1 ; ТОВ «Київ Висотбут» (код ЄДРПОУ 42045892), рахунок № НОМЕР_2 ; ТОВ «Бархат Плюс» (код ЄДРПОУ 42122945), рахунок № НОМЕР_3 .
Зупинити видаткові операції по зазначеним рахункам за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2018 |
Оприлюднено | 24.02.2023 |
Номер документу | 77715015 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні