Постанова

від 06.11.2018 по справі 352/1802/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 352/1802/18

Провадження № 22-ц/4808/198/18

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Бойчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника апелянта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_3, ТОВ Нікром Трейд Груп , про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення його управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 10 вересня 2018 року під головуванням судді Хоминець М. М.,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із даним позовом, посилаючись на те, що вони не мають можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатися своїм майном, оскільки ухвалою слідчого судді від 21.07.2017 року у рамках кримінального провадження накладено арешт на спільне сумісне майно подружжя, а саме: земельну ділянку, 43/100 частини домоволодіння, корпоративні права, квартиру та нежитлове приміщення. Згідно ухвали слідчого судді від 30.05.2018 року всі об'єкти були передані в управління відповідачу, що є неправомірним, порушує право спільної сумісної власності та створює перешкоди у користуванні майном.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 10 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні та недоведеності всіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково застосував статтю 174 КПК України до даних правовідносин, оскільки позовна вимога стосувалася не зняття арешту з майна, а усунення перешкод у користуванні майном. Зазначена стаття дає право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таким правом позивачі скористались та вчинили дії, направлені на зняття арешту з майна. Однак накладення арешту на майно та передання його в управління є різні режими над цим майном. Наявність факту передачі їх майна в управління відповідачу створює перешкоди в користуванні майном та обмежує в отриманні вигоди.

Апелянт також вказує, що ухвала про передачу майна в управління є остаточною і жодного порядку оскарження КПК не передбачено. А згідно ст. 391 ЦПК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім цього в управління майном помилково потрапили раніше відчужені позивачами квартира та нежитлове приміщення. Тому порушуються також і права третіх осіб.

Вважає, що єдиним способом відновлення прав позивачів є усунення перешкод у користуванні майном. Крім цього, згідно ч.12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню вирішується у порядку цивільного судочинства.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на апеляційну скаргу подало відзив, в якому зазначає, що не погоджується із вимогами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, що суперечать вимогам законодавства. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, а дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Також, зазначає що позовна заява подана в порушення вимог матеріального та процесуального законодавства зокрема, з порушенням правил предметної підсудності. Позивачеми не вказується жодних порушених прав, свобод, інтересів останнього, які виникли, не надано жодних доказів щодо вчинення будь-яких неправомірних дій. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, оскільки даний спір не може розглядати в порядку цивільного судочинства. Тому вимоги апеляційної скарги є безпідставними. Просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.07.2017 року на нерухоме майно та корпоративні права, що належать позивачу ОСОБА_2 накладено арешт у рамках кримінального провадження № 52016000000000439, внесеного до ЄРДР 21.11.2016 р., у якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2018 року у рамках вказаного кримінального провадження арештовані нерухоме майно та корпоративні права передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації або передачі в управління за договором на підставах, у порядку та на умовах, визначених ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Статтею 174 КПК України передбачено порядок скасування арешту майна та можливість скасування такого арешту повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження. Заперечення проти ухвали слідчого судді про передачу арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Відповідно до вимог Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління активами являє собою діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Таким чином, правильним є висновок суду, що стосовно спірних корпоративних прав та нерухомого майна застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна та передача арештованого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тому питання щодо застосованих заходів кримінального провадження належить розглядати саме у рамках кримінального провадження.

Відповідно до положень частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у даній справі є правильний. Питання про усунення перешкод у користуванні арештованим майном шляхом припинення його управління Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, належить розглядати у рамках кримінального провадження у порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, тому її слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги про те, що у даній справі позивачами не ставиться питання про звільнення майна з-під арешту, а тільки питання усунення перешкод у користуванні майном, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тисменицького районного суду від 10 вересня 2018 року без змін.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 листопада 2018 року.

Судді: І.В. Бойчук

В.А. Девляшевський

О.В. Пнівчук