Постанова

від 07.11.2018 по справі 917/586/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. Справа № 917/586/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

секретар судового засідання - Міраков Г.А.

за участю:

від апелянта (відповідача-1) - не з'явився

від позивача - прокурор Перегонцева Н.С. за посвідченням

від відповідача-2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі", м. Полтава, (вх. №201П/2)

на рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р. (суддя - Ціленко В.А., ухвалене в м.Полтава о 10:08год., повний текст рішення складено - 27.07.2018р.) у справі № 917/586/18

за позовом Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, Полтавська область, Лубенський район, м. Лубни в інтересах держави в особі Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Полтавська область, м. Лубни, Полтавська область

до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі", м. Полтава,

до 2-го відповідача: Лубенської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №10 Лубенської міської ради Полтавської області, м. Лубни, Полтавська область,

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути приміщення

ВСТАНОВИВ:

23.05.2017р. керівник Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Управління освіти виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" та Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 Лубенської міської ради Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати недійсним укладений 01.08.2012р. між Лубенською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" (36022, вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, код ЄДРПОУ: 36864739);

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" (36022, вул. Небесної Сотні, 91, м. Полтава, код ЄДРПОУ: 36864739) повернути балансоутримувачу Лубенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області згідно акту прийому-передачі індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 90,2м.кв., вартістю 182100,00грн. розміщене за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений договір оренди суперечить положенням статті 63, частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки об'єкти освіти не підлягають використанню не за призначенням і можуть бути передані виключно для діяльності, пов'язаної з навчальним процесом, а майно за спірним договором є власністю територіальної громади міста Лубни, є частиною будівлі навчального закладу та передане в орендне користування не для використання в навчально-виховному процесі, що свідчить про зміну його функціонального призначення, та, відповідно до ч.1 ст.204 та ст.215 ЦК України, є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18 позов задоволено в повному обсязі; визнано недійсним укладений 01.08.2012р. між Лубенською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" договір №14 оренди об'єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни, - індивідуально визначеного нерухомого майна за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2, площею 90,2 м.кв.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" повернути балансоутримувачу Лубенській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області згідно акту прийому - передачі індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 90,2м.кв., вартістю 182100,00 грн. розміщене за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" на користь Прокуратури Полтавської області судовий збір у розмірі 2 246,75грн.; стягнуто з Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь Прокуратури Полтавської області судовий збір у розмірі 2246,75грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позову, оскільки Договір оренди №14 від 01.08.2012, укладений між Лубенською загальноосвітньою школою №10 та ТОВ "Автошкола на Подолі" суперечить вимогам частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту", не містить положень про проведення заходів, пов'язаних з освітнім процесом школярів, що свідчить про порушення законодавства про освіту, про оренду державного майна та інтересів держави.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю; судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає приписам ст.236 ГПК України, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, а також порушено норми процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, неправильно встановлено обставини справи внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" посилається на те, що умова використання об'єкта освіти тільки за цільовим призначенням стосується використання майна навчального закладу, як єдиного майнового комплексу, а не одного з приміщень як частини відповідного навчального закладу, тобто чинним законодавством дозволено передачу в оренду індивідуально визначеного майна, що входить до складу об'єкту освіти, як цілісного майнового комплексу, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного закладу.

Апелянт, посилаючись на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №910/6088/17, вважає, що судом не враховано, що орендовані приміщення були вільними та не використовувалися в навчальному процесі, заняття у ТОВ "Автошкола на Подолі" проводилися у позаурочний час, тобто відсутні погіршення соціально-побутових умов осіб, які працюють або навчаються у навчальному закладі. Крім того, відповідач належним чином виконує зобов'язання по сплаті орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги, що свідчить про отримання навчальним закладом доходів, передбачених чинним законодавством, які використовуються для ремонту школи.

Скаржник посилаючись на те, що основним видом діяльності ТОВ "Автошкола на Подолі" є професійна-технічна освіта, діяльність шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів та інші види освіти, вважає, що орендар використовує об'єкт оренди виключно за його цільовим призначенням та відповідно до умов договору - підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації водіїв.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено обставин, які, згідно зі ст.203 ЦК України, є підставою для визнання правочину недійсним, оскільки зміст укладених договорів відповідає положенням цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Апелянт просить розглядати справу без участі його представника.

У відзиві на апеляційну скаргу Лубенська місцева прокуратура Полтавської області вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач, посилаючись на наявні в матеріалах справи докази, вважає, що відповідачем-1 порушено право здобувачів освіти на безпечне навчання, оскільки в період проведення занять у школі в приміщеннях закладу у класах перебувають сторонні дорослі особи; збільшилася кількість крадіжок майна; ТОВ "Автошкола на Подолі" створено потенційну небезпеку для учнів та працівників навчального закладу, оскільки учбові маршрути з практичного керування транспортними засобами проходять поруч з навчальним закладом, а на території школи облаштована автостоянка.

Позивач вважає, що законодавець надає право передачі майна закладів освіти в оренду суб'єктам господарювання за умови, що діяльність останніх пов'язана з навчально-виховним процесом, однак відповідач не здійснює діяльність, пов'язану з наданням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до кваліфікованих робітників.

У відзиві Лубенська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10 підтримує позицію Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області і не планує продовження оренди частини приміщення для ТОВ "Автошкола на Подолі" та просить розглядати апеляційну скаргу без участі свого представника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" на рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р. у справі № 917/586/18, розгляд справи призначено на 23.10.2018р.

У зв'язку з ліквідацією Харківського апеляційного господарського суду та утворенням Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, на підставі розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018р. "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційного господарських судів" відділом документального забезпечення та контролю здійснено передачу судової справи №917/586/18, що перебувала у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, до Східного апеляційного господарського суду, який розпочав свою роботу з 03.10.2018р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2018р. сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2018р. прийнято справу №917/586/18 до провадження Східного апеляційного господарського суду та призначено її розгляд на 07.11.2018р.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т.2, а.с.138-142).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, учасники провадження про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Відповідно до ст.121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

В силу положень ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в даному випадку є використання майна навчального закладу не за цільовим призначенням, що в свою чергу завдає шкоди інтересам держави, щодо ефективного та сталого виховання і навчання дітей, збереження мережі навчальних закладів, а відтак порушує інтереси держави.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що звернення прокурора до суду з позовною заявою спрямоване на захист інтересів держави щодо забезпечення права на освіту, забезпечення якісного виховання і навчання дітей, збереження мережі навчальних закладів.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року між Лубенською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №10 Лубенської міської ради Полтавської області та ТОВ "Автошкола на Подолі" укладено договір оренди № 14 об'єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни (далі за текстом - договір).

Пунктами 1.1-2.1 договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно за адресою Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2, загальною площею 142,34м.кв. для погодинного навчання автомобільної справи.

Пунктами 12.1, 12.2, 12.3 встановлено, що цей договір діє з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року, всі зміни та доповнення до нього оформляються у письмовій формі і набувають чинності з моменту їх підписання сторонами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що підтверджується підписанням додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною договору та після обов'язкового погодження з органом, уповноваженим управляти об'єктом оренди.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.08.2012, згідно якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" прийнято в оренду частину нежитлового приміщення загальною площею 142,34 м. кв. вартістю 106195,00 грн., розташованого за адресою м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна,2.

02.01.2013 між сторонами договору укладено угоду про внесення змін та доповнень до договору №14 від 01.08.2012, продовжено термін його дії з 01.01.2013 до 30.11.2015.

Угодою від 01.12.2015р. про внесення змін та доповнень до договору №14 від 01.08.2012 продовжено термін дії договору до 31.10.2018.

Укладення договору оренди № 14 від 01.08.2012 та змін до нього від 02.01.2013 та 01.12.2015 погоджено начальником управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

02.01.2018 сторони підписали угоду про внесення змін та доповнень до п.2.1 договору оренди об'єкту нерухомого комунального майна №14 від 01.08.2012, змінивши об'єкт оренди та визначивши до оренди нежитлове приміщення за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2, загальною площею 90,2 м. кв, 2 аудиторію на першому поверсі школи, без нормативно грошової оцінки.

Нежитлове приміщення передано Орендарю відповідно акту прийому - передачі від 02.01.2018.

Попередньо орендовану частину нежитлового приміщення загальною площею 142,34 м. кв., розташованого за адресою м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна,2, повернуто Орендодавцю згідно акту прийому - передачі від 02.01.2018.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Лубенської міської ради від 24.06.2011 "Про визначення повноважень щодо управління майном" Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради надано повноваження погоджувати договори оренди, які укладаються іншими комунальними підприємствам, бюджетними установами та організаціями.

Угода від 02.01.2018 про внесення змін та доповнень до договору оренди не погоджувалась Управлінням з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань Лубенська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Лубенської міської ради Полтавської області є комунальною організацією, розташовується за адресою 37500, Полтавська обл., місто Лубни, вул. Генерала Ляскіна, будинок, 2. Засновником є виконавчий комітет Лубенської міської ради Полтавської області. Відповідно до пунктів 1.3,1.4,1.5 Статуту Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, затвердженого рішенням Лубенської міської ради від 22.09.2016р., загальноосвітній навчальний заклад є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, яким передбачено, що : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частинами 1, 5 ст. 283 Господарського кодексу України визначає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, законом може бути встановлено перелік державних та комунальних підприємств, цілісні майнові комплекси яких не можуть бути об'єктом оренди.

Так відповідно до абз.4 ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна". До таких об'єктів відносяться казенні підприємства, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансується з державного бюджету.

Відповідно до положень Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди):

- навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу (частина друга статті 18);

- система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти (стаття 28);

- структура освіти включає, зокрема, дошкільну освіту, загальну середню освіту (стаття 29);

- фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (частини перша та четверта статті 61);

- матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством (частина перша статті 63);

- об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (частина п'ята статті 63).

Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти, а тому передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів у оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності не пов'язаної з наданням освітніх послуг, прямо заборонена законом.

Відповідно до пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальну середню освіту" (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди) систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Згідно з підпунктом 2 пункту 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форм власності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, навчальні заклади мають право надавати в оренду будівлі, споруди, окремі тимчасово вільні приміщення і площі, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

При цьому, згідно з імперативними приписами частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" (в редакції, чинній на момент укладення Договору оренди) об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Водночас згідно з частиною четвертою статті 61 Закону України "Про освіту" (у згаданій редакції) майно навчальних закладів може використовуватись як додаткове джерело фінансування цих закладів шляхом отримання доходів від надання в оренду приміщень, однак лише за умови дотримання вимог статті 63 цього Закону і, зокрема, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Як вбачається з договору оренди №14 від 01.08.2018р., спірне нерухоме майно передане в оренду з метою підвищення ефективності використання комунального майна Лубенської міської ради та досягнення найбільших результатів господарської діяльності для погодинного навчання автомобільної справи (п.3.1. спірного договору).

Договір оренди №14 від 01.08.2012р., укладений між Лубенською загальноосвітньою школою № 10 та ТОВ "Автошкола на Подолі" не містить положень про надання школярам Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Лубенської міської ради Полтавської області послуг, пов'язаних з освітнім процесом.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору №14 від 01.08.2018р. оренди об'єкту нерухомого комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Лубни, - індивідуально визначеного нерухомого майна за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2, площею 90,2 м. кв.

Посилання апелянта на те, що орендовані приміщення були вільними та не використовувалися в навчальному процесі, є необґрунтованими, оскільки невикористання навчальним закладом спірного приміщення не надає йому права передачі цих приміщень в оренду з метою, яка не пов'язана з навчально-виховним процесом цього закладу.

Посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №910/6088/17, є необґрунтованим, оскільки у справі №910/6088/17 між школою та підприємством були укладені угоди про співпрацю, відповідно до умов яких сторони зобов'язались на безоплатній основі співпрацювати у напрямку покращення навчально-виховного процесу в Школі шляхом надання теоретичних знань з безпеки дорожнього руху учням Школи, надання відеоматеріалів з правил дорожнього руху, проведення теоретичних та практичних занять з надання першої медичної допомоги при ДТП, навчання учнів школи на водіїв автотранспортних засобів категорії "А" тощо.

В матеріалах справи № 917/586/18 відсутні докази, що свідчать про надання ТОВ "Автошкола на Подолі" послуг, пов'язаних з навчально-виховним процесом, саме учням Лубенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 Лубенської міської ради Полтавської області.

Відповідно до ч.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищенаведене, наявні підстави для задоволення вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" повернути балансоутримувачу Лубенській загальноосвітній школі І - ІІІ ступенів № 10 виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області згідно акту прийому - передачі індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 90,2м.кв., вартістю 182100,00грн. розміщене за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Генерала Ляскіна, 2, як похідної від первісної.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи апелянта про відсутність підстав для задоволення позову спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та суперечать матеріалам справи.

Посилання апелянта на порушення норм процесуального права щодо оцінки наявних в матеріалах справи доказів є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції учасники справи не ставили під сумнів докази, наявні в матеріалах справи.

Щодо позовної давності, на яку йдеться посилання в апеляційній скарзі, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції.

При цьому законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, тобто, заяву про сплив позовної давності може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання - письмового чи усного, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи, учасники справи не зверталися до суду з заявою про застосування строку позовної давності (у вигляді окремого клопотання чи у відзивах), у суду першої інстанції відсутні підстави для її розгляду та застосування.

За таких обставин, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному процесуальному документі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" на рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18 не підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автошкола на Подолі" на рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 24.07.2018р.у справі №917/586/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.11.2018 року.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов