Рішення
від 30.10.2018 по справі 214/4235/18
САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/4235/18

2/214/2317/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Улятовській М.О.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

за участю представника третьої особи Криворізької міської ради - ОСОБА_2

за участю представника третьої особи виконавчого комітету Криворізької міської ради - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просить: визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену ОСОБА_6 шляхом звернення до Криворізької міської ради, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua), з електронною петицією № 132018-ЕП від 21 червня.06.2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 яка розміщена за посиланням в мережі Інтернет - https://pet.kr.gov.ua/ua/petition/pg/386456286_n/, а саме: гей-парад, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 ; Прикриваючись Європейськими гаслами, провласний нардеп ОСОБА_4 анонсував проведення гей-параду в нашому місті ; щоб ОСОБА_4 популяризовував це серед наших дітей. ; телеканал ОСОБА_4 «Перший міський» ; опитування було зроблено в оточенні ОСОБА_4 .

В обґрунтування позову навів наступне. 21 червня 2018 р. громадянин ОСОБА_6 через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua), звернувся до Криворізької міської ради з електронною петицією № 132018-ЕП від 21 червня 2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , яка розміщена за посиланням в мережі Інтернет - https://pet.kr.gov.ua/ua/petition/pg/386456286_n/, наступного змісту: Прикриваючись Європейськими гаслами, провласний нардеп ОСОБА_4 анонсував проведення гей-параду в нашому місті. Ми розуміємо, що є люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Проте, суспільство проти того, щоб ОСОБА_4 популяризовував це серед наших дітей. Ми не віримо інформації, що спеціально розміщує телеканал ОСОБА_4 «Перший міський» про те, ніби 62% криворіжців підтримують гей-паради. Можливо, це опитування було зроблено в оточенні ОСОБА_4, проте, не треба нав'язувати цю думку металургам, гірникам, учителям, лікарям, іншим мешканцям ОСОБА_7. Більшість часу свого дорослого життя ОСОБА_4 провів не в ОСОБА_7, якимось чином він став нардепом від нашого міста, не розуміючи цінностей та життя людей, які живуть у трудовому Кривбасі. Якщо в нього є бажання брати участь та організовувати гей-паради, нехай робить це в Києві або ОСОБА_1, де він і так перебуває більшість свого часу і де живуть його, так звані, «друзі та колеги» з ЛГБТ - руху. Ми звертаємося з проханням не допустити проведення гей-параду в нашому місті. Просимо всіх небайдужих людей підтримати нашу петицію . Таким чином, виходячи зі змісту вказаної вище електронної петиції слідує, що нібито народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду у м. Кривому Розі з метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів м. Кривий Ріг. Зазначає, що дана інформація не відповідає дійсності, є недостовірною, у зв'язку із чим він, ОСОБА_4, звертається до суду з даною позовною заявою про визнання інформації, поширеної ОСОБА_6 шляхом звернення до Криворізької міської ради, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua), з електронною петицією № 132018-ЕП від 21 червня 2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , недостовірною. Щодо належного відповідача по справі зазначає, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації (абз. 1 п. 9 вказаної Постанови). Частиною 1 статті 23-1 Закону України Про звернення громадян встановлено, що громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Згідно ч. 12 ст. 23-1 вказаного Закону, вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. У зв'язку із затвердженням рішенням міської ради від 22 листопада 2017 року № 2197 Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу в новій редакції; з метою забезпечення ефективної взаємодії між громадою міста та органами місцевого самоврядування; керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про звернення громадян , рішенням Криворізької міської ради № 2408 від 31 січня 2018 року було затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради (далі за текстом - Порядок ). Пунктом 10 Порядку встановлено, що електронна петиція, що надійшла до міської ради, розглядається за умови збору на її підтримку не менше 1000 підписів протягом не більше трьох місяців зі дня її оприлюднення. Виконком Криворізької міської ради не уповноважений перевіряти інформацію з електронних петицій так як у відповідності до п. 5 Порядку розгляду електронної петиції до міської ради, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Згідно п. 13 Порядку, інформація про початок розгляду електронної петиції, що в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету не пізніше трьох робочих днів після набрання необхідної кількості підписів. У відповідності до п. 15 Порядку, після розміщення інформації про початок розгляду електронної петиції, секретар міської ради визначає відповідну постійну комісію міської ради для попереднього розгляду петиції, а також керівника (керівників) відділу, управління, іншого виконавчого органу міської ради, відповідального (відповідальних) за організацію роботи з розгляду порушених у електронній петиції питань. Згідно п. 16 Порядку, електронна петиція розглядається постійною комісією міської ради протягом десяти робочих днів. За результатами розгляду постійна комісія міської ради готує висновки й рекомендації з цього питання для подальшого розгляду петиції на найближчій черговій сесії міської ради. Згідно п. 17 Порядку, для підготовки пропозицій щодо підтримки або непідтримки міською радою електронної петиції, постійна комісія міської ради може скликати наради, запрошувати до участі в них автора (ініціатора) електронної петиції, представника громадського об'єднання, що здійснювало збір підписів на підтримку електронної петиції, а також експертів і фахівців з питань, що розглядаються. У відповідності до п. 18 Порядку, автор петиції запрошується на пленарне засідання міської ради, йому (за згодою) надається слово для представлення та пояснення основних положень петиції. Після виступу автора петиції депутати можуть задати йому питання та виступити щодо підтримки або непідтримки петиції. Після заслуховування висновків голови (представника) постійної комісії міської ради депутати ухвалюють рішення щодо підтримки або непідтримки електронної петиції шляхом голосування. Згідно п. 19 Порядку, про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету міським головою. У відповідності до п. 20 Порядку, у разі визнання доцільними викладених у електронній петиції пропозицій, вони можуть реалізовуватися міською радою шляхом ухвалення відповідних рішень з питань, віднесених до її компетенції, створення для розгляду питання комісій, робочих груп тощо. Інформування автора (ініціатора) петиції про виконання рішення, ухваленого за результатами розгляду електронної петиції, результати роботи комісії, робочої групи покладається на керівника відділу, управління, іншого виконавчого органу міської ради, якого було визначено відповідальним. Вказує, що ОСОБА_6 звернувся до Криворізької міської ради, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету з вказаною електронною петицією, яка розміщена за посиланням в мережі Інтернет - https://pet.kr.gov.ua/ua/petition/pg/386456286_n/. Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради. Вважає, що попри встановлену процедуру розгляду електронних петицій, що передбачена зазначеним Порядком, в порушення вимог п.п. 15-16 Порядку, вказана петиція ОСОБА_6, зібравши необхідну кількість підписів 25 червня 2018 року, минаючи етап розгляду електронної петиції постійною комісією міської ради та без надання відповідних висновків й рекомендацій була передана на розгляд на найближчій черговій XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, що призначена на 09 год. 00 хв. 27 червня 2018 року. Дізнавшись про існування вищезазначеної петиції ОСОБА_6, він, ОСОБА_4, з метою захисту своїх законних прав та інтересів та недопущення поширення відомостей про нього, що не відповідають дійсності звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу із заявою від 26 червня 2018 року про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій просив суд, заборонити Криворізькій міській раді, секретарю Криворізької міської ради, постійним комісіям Криворізької міської ради, Криворізькому міському голові, Виконавчому комітету Криворізької міської ради, її службовим та посадовим особам, автору петиції вчиняти будь-які дії (в тому числі, ухвалювати рішення), пов'язані з розглядом зазначеної електронної петиції. За результатами вищезазначеної заяви, суддею по справі № 214/4010/18 було винесено ухвалу від 26 червня 2018, якою заяву ОСОБА_4 задоволено. 27 червня 2018 року, приблизно о 12 год. 45 хв., під час розгляду питання порядку денного XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, щодо зазначеної електронної петиції, громадянину ОСОБА_6, як автору петиції, було надано час для доповіді (за трибуною міської ради), яким останній скористався, та зачитав подану ним електронну петицію, проте, з урахуванням думки головуючого на XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання ОСОБА_9 та секретаря міської ради ОСОБА_10, на виконання ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26 червня 2018 року, під час виступу не вказував народного депутата ОСОБА_4, як особу, яка планує провести гей-парад у м. Кривому Розі та як особу, яка анонсує проведення цього заходу. Голосування Криворізької міської ради по петиції ОСОБА_6 не проводилось, так як було відкладено головуючим до одержання роз'яснення суду щодо виконання вказаної ухвали. У відповідності до ст. 52 ОСОБА_11 10 Регламенту Криворізької міської ради, затвердженого Рішенням міської ради від 24.12.2015 р. № 15, всі засідання ради стенографуються й протоколюються. Протокол сесії та стенограма пленарного засідання ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення й прийняття рішення радою. За допомогою СІЗ "ОСОБА_8 - ОСОБА_7 Ріг" здійснюється запис засідання ради. На підставі запису засідання управління організаційно-протокольної роботи виконкому міської ради протягом п'яти робочих днів з дня проведення сесії забезпечує друкування її стенограми, оформлення протоколу, який підписується головуючим на засіданні. Запис засідання ради зберігається на головному стенографі СІЗ "ОСОБА_8 - ОСОБА_7 Ріг" протягом скликання. Окрім того, на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (у розділі Події та анонси - Онлайн-трансляції), за посиланням в мережі Інтернет http://kr.gov.ua/onlayn_translyatsii, міститься посилання на офіційний канал відеохостінгу Youtube виконкому Криворізької міської ради (https://www.youtube.com/channel/UCXkUQmyeQTrVl2np1vciQ2Q). На вищезазначеному каналі Криворізької міської ради на відеохостінгу Youtube , за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=hYSDfNHHmxE, міститься запис пленарного засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, тривалістю 4 год. 21 хв. 25 сек. На вказаному відеозаписі (з 03 год. 47 хв. 55 сек. по 03 год. 59 хв. 14 сек.), зафіксовано вирішення головуючим на сесії міської ради питання про відкладення розгляду петиції до одержання роз'яснення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу щодо виконання ухвали від 26 червня 2018 року по справі № 214/4010/18 та виступ автора петиції - ОСОБА_6, щодо представлення та пояснення основних положень поданої ним згаданої петиції. З метою підтвердження факту існування названої електронної петиції ОСОБА_6, її включення до порядку денного XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, підтвердження доповіді ОСОБА_6 на засіданні XXXVI сесії міської ради як автора петиції, одержання протоколу сесії XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання та стенограми пленарного засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, здійснений за допомогою СІЗ "ОСОБА_8 - ОСОБА_7 Ріг", відеозапису засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання, що було розміщено на каналі відеохостінгу Youtube виконкому Криворізької міської ради, за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=hYSDfNHHmxE, Адвокатським об'єднанням Альфа Лекс , діючи в його, позивача, інтересах, на ім'я секретаря Криворізької міської ради ОСОБА_10 було подано адвокатський запит від 4 липня 2018 року вих. № 1-171. Відповідно до п. 15 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Згідно зі ст. 10 Конвенції і ч.ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб. Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Щодо змісту недостовірної інформації вказує наступне. Інформація що була поширена ОСОБА_6, шляхом звернення до Криворізької міської ради з електронною петицією під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , що міститься в заголовку до петиції та в її тексті стосовно того, що народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду м. Кривому Роз із метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста, не відповідає дійсності. Вказує, що інформація, поширена ОСОБА_6 доведена необмеженому колу осіб, так як в період з 22 червня 2018 року по 25 червня 2018 року вказана петиція на офіційному сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету набрала одну тисячу підписів громадян. Окрім того, у відповідності до вимог п.п. 15-19 Порядку розгляду електронної петиції до міської ради, петиція ОСОБА_6 буде розглянута: секретарем міської ради; відповідною постійною комісією міської ради, визначеною секретарем міської ради; керівником (керівниками) відділу, управління, іншого виконавчого органу міської ради, відповідального (відповідальних) за організацію роботи з розгляду порушених у електронній петиції питань; депутатами міської ради на найближчій черговій сесії Криворізької міської ради (на пленарному засідання якої може бути присутнім необмежене коло осіб та транслювання якої відбувається в прямому ефірі на офіційному каналі відеохостінгу Youtube виконкому Криворізької міської ради - https://www.youtube.com/channel/UCXkUQmyeQTrVl2np1vciQ2Q). Таким чином, вважає, що інформація поширена відповідачем вводить в оману щодо його особистості, як народного депутат України та як представника Українського народу у ОСОБА_12 України, оскільки він, позивач, є прибічником традиційних духовно-моральних християнських цінностей, а у відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про статус народного депутата України у своїй діяльності повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; завжди зберігати власну гідність, поважати честь і гідність службових та посадових осіб і громадян; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, ОСОБА_12 України, державу. Зі свого боку, він, позивач, не має наміру проводити та в будь-якій іншій формі організовувати, в тому числі і в м. Кривому Розі, зібрання (збори, мітинги, походи і демонстрації), метою яких є підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності (у тому числі здійснення прав ЛГБТ на свободу зібрань і самовираження), чи з іншою метою подібного напрямку, приймати в них участь так само, як і не анонсував проведення вказаних заходів, не здійснював будь-якої популяризації ЛГБТ руху. Відповідно до статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Згідно з п.п. 3 п. "б" ч. 1 ст. 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. При вирішенні порушених питань щодо порядку організації і проведення мирних заходів необхідно враховувати правову позицію, яку Конституційний Суд України висловив у своєму Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання), у пункті 2 мотивувальної частини якого, розглядаючи питання щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій - масових мирних зібрань, - зазначив, зокрема, що проводити збори, мітинги, походи і демонстрації громадяни можуть за умови обов'язкового завчасного сповіщення про це органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Таке сповіщення має здійснюватись громадянами через організаторів масових зібрань. Завчасне сповіщення відповідних органів про проведення тих чи інших масових зібрань - це строк від дня такого сповіщення до дати проведення масового зібрання. З метою одержання відомостей: щодо надходження/відсутності фактів надходження до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчих комітетів районних у місті ОСОБА_7 рад повідомлень про проведення на території відповідного району м. Кривого Рогу мирних зібрань (зборів, мітингів, походів чи демонстрацій), метою яких є підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності (у тому числі здійснення прав ЛГБТ на свободу зібрань і самовираження), чи з іншою метою подібного напрямку, та у випадку надходження вказаних повідомлень, одержання інформації стосовно дати, часу та місця проведення такого (таких) мирних зібрань; щодо підтвердження чи спростування інформації відносно звернення ОСОБА_4 до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування м. Кривого Рогу з повідомленнями про проведення найближчим часом на території відповідного району м. Кривого Рогу мирного зібрання (зборів, мітингів, походів чи демонстрацій), метою яких є підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності (у тому числі здійснення прав ЛГБТ на свободу зібрань і самовираження), чи з іншою метою подібного напрямку 5-6 липня 2018 року Адвокатським об'днанням Альфа Лекс , яке діяло в його, позивача, інтересах, на ім'я Криворізького міського голови, голів районних у місті ОСОБА_7 рад (Тернівської, Покровської, Саксаганської, Металургійної, Довгинцівської, Центрально-Міської, Інгулецької), було подано адвокатські запити вих. № 1-172 - 1-179 від 05.07.2018 р. Станом на дату подання позовної заяви - 6 липня 2018 року, було одержано відповіді від голови Металургійної районної у місті ради (вих. № 14/29-2275 від 05.07.2018 р.) та голови Довгинцівської районної в місті ради (вих. № 8/19-1878 від 05.07.2018 р.). З відповіді голови Довгинцівської районної в місті ради ОСОБА_13 вбачається, що до виконкому Довгинцівської районної в місті ради не надходило повідомлень про проведення найближчим часом на території Довгинцівського району м. Кривого Рогу мирних зібрань (зборів, мітингів, походів чи демонстрацій), метою яких є підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності. Згідно відповіді голови Металургійної районної в місті ради ОСОБА_11 , до виконкому Металургійної районної в місті ради надходило повідомлення про проведення 22 липня 2018 року на території району ходи з метою підвищення видимості ЛГБТ спільноти м. Кривого Рогу від відповідальної особи за проведення зазначеного заходу ОСОБА_14 (копія повідомлення від 24.04.2018 року була додана). Окремо зазначено, що з повідомленням про проведення найближчим часом на території Металургійного району м. Кривого Рогу мирного зібрання вищезазначеного напрямку (підвищення видимості ЛГБТ спільноти) громадянин ОСОБА_4 не звертався. З наданої копії повідомлення про проведення мирного зібрання, що було зареєстровано виконкомом Металургійної районної в місті ради за вх. № 1357/25 від 24 квітня 2018 року, вбачається, що Ініціативна група Кривбас Прайд має намір реалізувати своє конституційне право на проведення мирного зібрання, передбачене ст. 39 Конституції України, вказано дату, час, місце та форму проведення мирного зібрання (хода). Метою зібрання є підвищення видимості ЛГБТ спільноти ОСОБА_7. Відповідальною особою за проведення акції є ОСОБА_14. Вказує, що відповіді на вищезазначені адвокатські запити АО Альфа Лекс , адресовані головам Тернівської, Покровської, Саксаганської, Центрально-Міської та Інгулецької районних у місті ОСОБА_7 рад будуть залучені до матеріалів справи. Додатковим доказом того, що він, позивач, народний депутат України ОСОБА_4 не має жодного відношення до організації мирного зібрання ЛГБТ спільноти у місті ОСОБА_7 вважає те, що дійсними організаторами даного заходу, в тому числі ОСОБА_14, було спростовано причетність будь-яких політичних сил до організації запланованої ходи. Так, Всеукраїнською громадською організацією "ГЕЙ-АЛЬЯНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ - 36522054), на своєму офіційному сайті за посиланням в мережі Інтернет - https://upogau.org/uk/inform/ournews/vidmovljajusja-bojatisja-u-krivomu-rozi-vidbudetsja-krivbasprajd.html, розміщено інформацію про проведення прес-конференції представників оргкомітету фестивалю КривбасПрайд-2018. З повідомлення вбачається, наступне: КривбасПрайд - це подія, що має на меті підвищення видимості ЛГБТ-спільноти та сприяння захисту прав спільноти у регіоні. Заходи відбуватимуться з 19 по 22 липня. Перші три дні передбачають відкриті просвітницькі заходи, а фіналом прайд-тижня буде правозахисна хода за рівність прав і свобод для ЛГБТ+ та інших дискримінованих спільнот. Наразі програма заходів ще формується, її остаточну версію можна буде побачити згодом на сторінці КривбасПрайду у Фейсбуці , - розповіла речниця оргкомітету заходу ОСОБА_15 . На сторінці інформаційного ресурсу Перший Криворізький 1kr.ua Новини ОСОБА_7 за посиланням в мережі Фейсбук - https://www.facebook.com/search/top/?q=Кто%20и%20почему%20проведет%20в%20нашем%20городе%20Кривбасс%20Прайд%202018, розміщено відеозапис тривалістю 39 хв. з вищезазначеної прес-конеренції представників оргкомітету фестивалю КривбасПрайд-2018, що відбулась 25.06.2018 року (прес-конференція транслювалась в прямому ефірі). На відрізку відеозапису з 05 хв. 50 сек. до 06 хв. 20 сек. організатори заходу підкреслили, що: Зараз в соціальних мережах ми спостерігаємо багато спекуляцій щодо організаторів КривбасПрайду. Ми наголошуємо, що КривбасПрайд організовується ініціативною групою активістів та активісток, оргкомітет жодним чином не стосується будь-якої політичної партії . Окрім того, вважає, що не відповідає дійсності й твердження відповідача стосовно того, що ОСОБА_4 начебто належить телеканал Перший міський . Так, у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що доступні для вільного перегляду за посиланням в мережі Інтернет - https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, за адресою пр-т. Миру, буд. 44-А в місті Кривому Розі Дніпропетровської області дійсно зареєстроване господарське підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю Перший міський телеканал. ОСОБА_7 Ріг (код ЄДРПОУ - 39865405), видами діяльності якого є: Код КВЕД 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм (основний) ; Код КВЕД 59.20 Видання звукозаписів ; Код КВЕД 60.20 Діяльність у сфері телевізійного мовлення ; Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. З інформації з Державного реєстру суб'єктів інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, що міститься у відкритому доступі на сайті Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за посиланням в мережі Інтернет - https://www.nrada.gov.ua/state-register/pershyj-miskyj-telekanal-kryvyj-rig-tov/ вбачається, що ТОВ Перший міський телеканал. ОСОБА_7 Ріг є телерадіоорганізацією в розумінні Закону України Про телебачення і радіомовлення . Згідно п. 3 Розділу V (Безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру в електронній формі) Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.06.2016 № 1657/5, відомості про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містять, зокрема, інформацію про : - перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією; - кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером), або інформацію про відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника. Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ Перший міський телеканал. ОСОБА_7 Ріг (код ЄДРПОУ - 39865405), він, позивач ОСОБА_4, не є ані засновником, ані бенефіціаром вказаного господарського товариства, а відтак, твердження відповідача відносно того, що ТОВ Перший міський телеканал. ОСОБА_7 Ріг є власністю позивача, вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Згідно положень ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Статтею 1 Закону України Про інформацію встановлено, що під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Статтею 5 Закону України Про інформацію визначено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Частиною 1 статті 7 Закону України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом. Згідно з ч. 2 наведеної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації. Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абз. 4 п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи ). Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України Про звернення громадян , громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації соціально-економічних, політичних та інших прав і законних інтересів та скаргою на їх порушення. Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Пунктом 19 вказаної встановлено, що відповідно до частини другої ст. 47-1 ЗаконуУ Про інформацію оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Відповідно до абз. 2 п. 2 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України, враховуючи положення статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року; далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя . Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу і дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. У рішенні Європейського Суду з прав Людини Лігенс проти Австрії (12/1984/84/131), Страсбург, 8 липня 1986 року, зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе. На думку Європейського Суду з прав Людини, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Також з цього питання Європейський Суд з прав Людини висловився в рішеннях по справі Хіндісайд проти Об'єднаного королівства від 7 грудня 1996 року та ОСОБА_16 і Жизельс проти Бельгії від 24 лютого 1997 року. Відповідно до частин 1 і 2 статті 47-1 Закону України Про інформацію , оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості і ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Наявність фактів може бути продемонстрована, у той час як достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночного судження виконати неможливо, і така вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах Лінгенс проти Австрії (Lingens v. Austria) від 8 липня 1986 року, п. 46, Series A, № 103, рішення у справі Обершлік проти Австрії (№ 1) (Oberschlick v. Austria) (no. 1)), п. 63). Питання про класифікацію затвердження як факту або оціночного судження підпадає, в першу чергу, під сферу свободи розсуду національних органів влади, зокрема, національних судів. Однак, навіть в тому випадку, коли твердження є оціночним судженням, необхідна наявність достатніх фактичних підстав для його підтвердження, за відсутності яких воно буде надмірним (рішення ЄСПЛ у справі Ліндон, Очаковські-Лоран і Жюлі проти Франції , п. 55; Jerusalem v.Austria, no. 26958/95, п. 43). Зазначає, що недостовірна інформація поширена ОСОБА_6 в згаданій електронній петиції, що міститься в заголовку до петиції та в її тексті, не може бути визначена оціночним судженням, так як містить конкретну недостовірну інформацію відносно того, що народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду м. Кривому Розі з метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста, анонсував його проведення, здійснює популяризацію нетрадиційної сексуальної орієнтації серед дітей та є власником телеканалу «Перший міський» . Таким чином, вважає, що публічно повідомлена ОСОБА_6 інформація носить стверджувальний характер, має на меті формування образу народного депутата ОСОБА_4 як прихильника та організатора у м. Кривому Розі зібрання (гей-параду) метою якого є популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, підтвердивши його зміст. Також підтвердив зміст відповіді на відзив, в якому зазначив наступне. Вказав, що у своєму відзиві ОСОБА_6 посилається на положення п. 16. постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , відповідно до якого суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. Звертає увагу суду, що Виконком Криворізької міської ради не уповноважений перевіряти інформацію з електронних петицій так як у відповідності до п. 5 Порядку розгляду електронної петиції до міської ради, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Питання щодо недостовірності інформації, які підіймаються в рамках даної справи, не віднесені до компетенції Виконкому Криворізької міської ради. Безпідставним вважає посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей), так як у вказаному рішенні йдеться про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР "поширив такі відомості" в аспекті викладення відомостей у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу, яким Криворізька міська рада не являється. Зазначив, що ОСОБА_6 вказує, що положення ст.277 ЦК України не може застосовуватися у випадку, коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного органу чи іншого державного органу, іншої організації, наділеної відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями по поновленню законності у відповідних відношеннях чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника. Вказує, що однак, в петиції ОСОБА_6, яка містить недостовірну інформацію, відсутні будь-які відомості про неправомірні дії народного депутата України ОСОБА_4 Зазначає, що відповідач у своєму відзиві неодноразово зазначає, що поданням петиції він начебто намагався виконати свій громадський обов'язок, захистити свої права та законні інтереси, однак не зрозуміло та не зазначено самим відповідачем яким чином проведення в м. Кривому Розі мирного зібрання може порушити особисті немайнові права, свободи та законні інтереси ОСОБА_6 та членів його сім'ї, які до того ж, на думку відповідача лише могли бути порушені в майбутньому, у випадку проведення у м. Кривому Розі мирного зібрання, метою якого є підвищення видимості ЛГБТ спільноти. Вказує, що відповідач запевняє, що поширена ним інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтується на інформації одержаній авторитетних засобів масової інформації. Щодо посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості, що межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж щодо пересічних громадян, зазначає, що у статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України 27.02.2009р. № 1, на які посилається Відповідач, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Вказує, що ОСОБА_6 не є засобом масової інформації чи журналістом, для яких встановлено додаткові гарантії їх професійної діяльності. Окрім того, Декларацією встановлено, що критиці піддаються дії політичних діячів/посадових осіб щодо виконання ними своїх функцій , а прискіпливому висвітленню відкриваються слова та вчинки політичних діячів/посадових осіб . Недостовірна інформація з петиції відповідача не містить критики дій ОСОБА_4 щодо виконання ним функцій народного депутата України, чи то прискіпливого висвітлення його слів та вчинків як політичного діяча, а складається виключно з недостовірних фактів про особу Позивача, дійсність чи недостовірність яких може бути перевірена судом на підставі наданих Позивачем доказів. Наполягає, що не може бути застосована до спірних правовідносинах і наведена відповідачем у своєму відзиві практика Верховного Суду. Так, зокрема в Постанові Верховного суду від 1 лютого 2018 року в справі № 757/22785/15-ц (реєстровий номер рішення в ЄДРСР - 72073894) вказано, що поширення інформації, яку позивач просив визнати недостовірною було здійснено відповідачем - народним депутатом України, в межах його функцій та повноважень встановлених чинним законодавством України. При цьому, під час поширення інформації відповідач опирався на дані довідки наданої Прем'єр-міністром України від 26 червня 2015 року № 10696//0/2-15 про звільнення позивача з посади ОСОБА_8 екології та природних ресурсів України за вчинення діянь, що можуть містити корупційні правопорушення або порушення вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і підлягали перевірці. Вказує, що в Постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року в справі № 757/15364/14-ц (реєстровий номер рішення в ЄДРСР - 74598592) зазначено, що як судами попередніх інстанцій так і Верховним судом встановлено, що будь-якої інформації щодо позивача особисто відповідач не повідомляв. Окрім того, спірна інформація була повідомлена відповідачем - народним депутатом України на пленарному засіданні Верховної ОСОБА_8 України, який, як встановили суди, не повинен в силу свого статусу народного депутата нести відповідальність за свої висловлювання, оскільки позивач не довів, що інформація, викладена Відповідачем є наклепом чи образою. Вказує, що Постанові Верховного суду від 16 травня 2018 року в справі № 757/15956/16-ц (реєстровий номер рішення в ЄДРСР - 74659861), суд дійшов висновку, що апеляційним судом не звернуто належної уваги на тему передачі, участь у якій брав відповідач, які саме питання обговорювались, чи мало місце міркування з приводу поставленого питання, чи це є критикою з вираженням його особистих поглядів про процеси, пов'язані з подіями на Майдані. Як наслідок, судом не перевірено, чи не є інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, виокремленою останнім із загального контексту та чи не спотворює вона в цілому зміст сказаного з викладенням власної думки позивача. Апеляційний суд, узагальнено зазначивши, що поширена інформація є твердженнями про факти, не дослідив цю інформацію як окремо, так і за загальним змістом; не навів розмежування оціночних суджень від фактів. Зокрема, чи викладена інформація, поширена Відповідачем у формі висновку, якоїсь оцінки певних фактів, які при судовому розгляді виявились неправдивими, чи можуть вони бути фактично спростовані, наприклад, інформацією про можливі злочинні дії Позивача. Виходячи зі змісту постанови Верховного суду від 20 червня 2018 року по справі № 755/7842/16-ц (реєстровий номер рішення в ЄДРСР - 75003922) вбачається, що судом встановлено, що відповідачі реалізували своє право, передбачене Конституцією України і Законом України Про статус народного депутата України у формі письмового звернення та направлення його органу, який наділений компетенцією щодо перевірки викладених у ньому обставин. Заява про вчинення злочину, повний текст якої розміщений відповідачами в мережі Інтернет, подана відповідачами до правоохоронних органів, які за законом наділені повноваженнями перевіряти цю інформацію на достовірність, не свідчить про поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача . Безпідставною вважає вказівку відповідача щодо відсутності в позивача підстав для використання такого спеціального способу захисту як спростування недостовірної інформації, так як позивачем взагалі не заявляється позовна вимога про спростування інформації.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання, про розгляд справи за його відсутності заяв не надав, у зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 223, 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи. Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначив наступне. Ознайомившись зі змістом позовної заяви, він, відповідач, не погоджується з наведеними позивачем доводами, а також обставинами та правовими підставами позову, вважає їх необґрунтованими, не підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами. Зазначає, що ОСОБА_4 у позові стверджується, що інформація була поширена ОСОБА_6 шляхом звернення до Криворізької міської ради з електронною петицією під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 та міститься в заголовку до петиції та в її тексті стосовно того, що народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду у м. Кривому Розі із метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста, не відповідає дійсності. Тобто, позивач вважає, що звернувшись через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua) до Криворізької міської ради з електронною петицією №132018-ЕП від 21.06.2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , то він, відповідач, нібито здійснив дії, направлені на поширення відносно ОСОБА_4 інформації, яка порушує його особисті немайнові права та є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності. З такими твердженнями позивача не погоджується, вважає, що вони не відповідають обставинам об'єктивної дійсності, суперечать нормами діючого в Україні законодавства та висновкам Верховного Суду. Відповідно до норм ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України зрана направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення з метою відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовані Законом України Про звернення громадян , відповідно до змісту статті 1 якого, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації соціально-економічних, політичних та інших прав і законних інтересів та скаргою на їх порушення. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб і колективне). Особливою формою колективного звернення громадин до Президента України. Верховної ОСОБА_8 України. Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону (ч.2, 3 ст.5 Закону України Про звернення громадян ). Згідно з нормами ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної ОСОБА_8 України. Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована , або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Для створення електронної петиції до Президента України. Верховної ОСОБА_8 України. Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції. Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення. Аналогічні положення відображені і у Порядку розгляду електронної петиції до міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 31.01.2018р. №2408.ю який прийнято на виконання Закону України Про внесення змін до Закону України Про звернення громадян щодо електронного звернення та електронної петиції з метою забезпечення ефективної взаємодії між громадою міста та органами місцевого самоврядування. Зокрема, згідно з положеннями вказаного Порядку, особи, які мають право на звернення відповідно до Закону можуть звернутися до міської ради з електронними петиціями через офіційний веб-сайт виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет або веб-сайт громадського об'єднання, що здійснює збір підписів громадян на підтримку електронної петиції. Для створення електронної петиції до міської ради її автор (ініціатор) заповнює форму на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет у графі Сервіс електронних петицій підрозділу виконкому міської ради Управління по роботі зі зверненнями громадян та розміщує її текст. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові її автора (ініціатора), адресу його електронної пошти. На веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет обов'язково зазначаються дата початку збору підписів, їх загальна кількість та перелік осіб, які підтримали електронну петицію. Не оприлюднюється електронна петиція, що містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права й свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті виконкому Криворізької міської ради в мережі Інтернет протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). Таким чином, вбачає обов'язковість виконкому Криворізької міської ради, щодо розміщення на офіційному веб-сайті поданої електронної петиції, яка відповідає вимогам, зазначеним у Законі України Про звернення громадян . Так, у період з 15 червня по 21 червня 2018 року йому, відповідачу, з різних джерел інформації (ЗМІ, соціальні мережі, сайти в мережі Інтернет) стало відомо про те, що 22.07.2018 року у місті ОСОБА_7 заплановано проведення гей-параду - Маршу рівності на підтримку ЛГБТ . Вказана вище інформація була розміщена (опублікована, поширена) в деяких авторитетних засобах масової інформації, зокрема, 17.06.2018 року в Комсомольская правда в Украине , а також в Комментарии.UA Народный депутат ОСОБА_17 поддержал участников движения ЛГБТ и выступил с инициативой проведения в ОСОБА_7 гей-парада. Об этом он официально заявил на странице в Фейсбук. Нардеп написал: Європа - це перш за все толерантність. Тому я вітаю Марш рівності Київпрайд-2018! 3 нами ОСОБА_18 та євродепутати! Пишаюся великою делегацією з ОСОБА_7! Європейський ОСОБА_7 Ріг - це також толерантне місто. Тому ми обов 'язково проведемо прайд у Кривбасі! . Також інформація аналогічного змісту 17 червня 2018 року була розміщена в спільноті За ОСОБА_17. За Європейський ОСОБА_7 Ріг , яка позиціонує себе як офіційне представництво на фейсбуці народного депутата України ОСОБА_4 Більше того, 21 червня 2018 року фактично аналогічна інформація була поширена і на офіційній сторінці у фейсбук народного депутата України ОСОБА_19, за посиланням https://www.facebook.com/Konstantin.Pavlov.main. Він, відповідач, є прибічником традиційних духовно-моральних християнських сімейних цінностей, підтримує інститут традиційної родини та виступає за охорону духовного світу наших дітей. У зв'язку з чим, на його думку, проведення у його рідному місті ОСОБА_7 гей-параду є не прийнятним, таким, що може порушити його та членів його сім'ї особисті немайнові права, свободи та законні інтереси. В той же час, ним, відповідачем, було враховано, що відповідно до сі .39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. При цьому, нормою ч.1 ст.280 КАС України встановлено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування негайно після одержання повідомлення про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезнаходженням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Отже, вважає, що Криворізька міська рада, як орган місцевого самоврядування, є одним із органів, які відповідно до закону уповноважені ініціювати питання про заборону зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи про встановлення іншого обмеження права на свободу мирних зібрань (щодо місця чи часу їх проведення тощо) у місті ОСОБА_7. З метою реалізації свого конституційного права на звернення до органу місцевого самоврядування, який компетентний вирішити його, відповідача, питання, керуючись нормами ст.40 Конституції України, ст.ст.1, 5, ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , 21 червня 2018 року (тобто після вивчення, аналізу та складення певної суб'єктивної оцінки поширеної в ЗМІ інформації про гей-парад та його організаторів), звернувся через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua) до Криворізької міської ради з електронною петицією №132018-ЕП від 21.06.2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , адже цей орган місцевого самоврядування у відповідності до норм ч.2 ст.39 Конституції України та ст.280 КАСУ має право ініціювати заборону проведення мирного зібрання (мітингу), тобто є компетентним у вирішення його питання. Наголошує, що єдиною метою його звернення з даною електронною петицією був намір виконати свій громадський обов'язок та здійснити захист своїх та членів його сім'ї немайнових прав, свобод та законних інтересів, котрі могли бути порушенні у випадку проведення у місті ОСОБА_7 гей-параду. Інформація в даній петиції відносно народного депутата України ОСОБА_4 К.1. була взята з відкритих джерел інформації та, відповідно, вже була добре відома мешканцям міста ОСОБА_7. Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, що є спеціальними способами захисту особистого немайнового права. Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України По судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи від 27 лютого 2009 року №1. - відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації. У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року №8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України. Вказує, що не може застосовуватися ст.277 ЦК України у випадку, коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного органу чи іншого органу державної влади чи місцевого самоврядування, іншої організації, наділеної відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями по поновленню законності у відповідних відношеннях чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника. Таке звернення до держави в особі суду, правоохоронного органу чи іншого державного органу, іншої організації, наділеної владними повноваженнями про вирішення спору, поновлення прав чи захист законних інтересів чи поновлення законності, не є поширенням відомостей в розумінні ст.277 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена Конституційним Судом України в рішенні №8-рп/2003 від 10 квітня 2003 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_20 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 ЦК України (в редакції 1963 року) (справа про поширення відомостей), за якою звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами і не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоду інтересам посадової чи службової особи. Вважає, що можна зробити висновок, що звернення із заявами, зверненнями, скаргами до компетентних органів з метою захисту чи поновлення своїх прав, свобод та законних інтересів, які заявник вважає порушеними дійсними чи уявними діями інших осіб, не є поширенням відомостей, що порочать честь, гідність та ділову репутацію особи або порушують інші немайнові права особи і в тому випадку, коли наведені в заяві, зверненні чи скарзі відомості не підтвердилися або виявилися помилковими. Вважає, що його, відповідача, звернення до уповноваженого органу місцевого самоврядування, в даному випадку Криворізької міської ради, за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів, які могли бути порушені у зв'язку з можливим проведенням у місті ОСОБА_7 гей-параду, не може розглядатися як поширення недостовірних відомостей (інформації) стосовно народного депутата України ОСОБА_4, а є реалізацією ним свого конституційного права на звернення, передбаченого статтею 40 Конституції України. Крім того, в силу норм ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вважає, що позивачем не додано до позовної заяви будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що фактичною (реальною) метою зазначених дій відповідача по розміщенню електронної петиції було порушення особистих немайнових прав позивача, приниження його честі, гідності та ділової репутації, а не намір виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси. Вказує, що ОСОБА_4 у позові стверджується, що інформація поширена відповідачем вводить в оману щодо особистості народного депутата України, як представника Українського народу у ОСОБА_12 України. Наполягає, що позивачем не зазначено в позові, що інформація в електронній петиції яким-небудь чином порушує його особисті немайнові права. В той же час, відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, що є спеціальними способами захисту особистого немайнового права. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення (ст.275 ЦК України). Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України По судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи від 27 лютого 2009 року №1, вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо. Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України По судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи від 27 лютого 2009 року №1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, с сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайиове право. Виходячи з системного аналізу норм ст.ст.275, 277 ЦК України, вважає, що можна зробити висновок, що спростування недостовірної інформації, як спеціальний спосіб захисту, може застосовуватися лише у випадку порушення особистого немайнового права особи, тобто поширена інформація має або завдавати шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджати особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Нормами статті 270 ЦК України визначені види особистих немайнових прав. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Кожен має право на повагу до його гідності та честі, які є особистими немайновими благами фізичної особи; гідність та честь фізичної особи є недоторканними (ст.297 ЦК України). Звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_4 у своїй позовній заяві абсолютно не зазначено, яке ж саме його особисте немайнове право було порушено у зв'язку з реалізацією ним, відповідачем, свого конституційного права на звернення та відображені в ньому певної інформації стосовного позивача, а також в чому саме полягає таке порушення його особистого немайнового права. Крім того, вважає, що з огляду на характер інформації, зазначеної у електронній петиції, є очевидним, що її не можна віднести до інформації, яка порушує особисті немайнові права ОСОБА_4 або принижує його честь, гідність та ділову репутацію, тобто до інформації, в якій стверджується про порушення ним, позивачем, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил, неетичну поведінку в особистому, громадському чи політичному житті і т.д.). У зв'язку з чим, вважає, що в ОСОБА_4 відсутні достатні законні підстави для використання такого спеціального способу захисту як спростування недостовірної інформації, а сам позов не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю, недоведеністю та необґрунтованістю. Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Разом з тим, згідно з нормами ч.1, 2 ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Цим конституційним положенням відповідають приписи Цивільного кодексу України, якими встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (абзац перший частини першої статті 302 ЦК України). Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19). Вважає, що беручи до уваги зазначені конституційні положення, при вирішенні справи про захист честі, гідності та ділової репутації слід визначити баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абз.4 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи ). Вважає, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, також необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми. Парламентська ОСОБА_21 Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 р. № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (п.6). Крім того, у ст. ст. 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12.02.2004 р. на 872-му засіданні Комітету ОСОБА_8 Європи, указується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорення,то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Аналогічне роз'яснення надано й у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи . Отже, вважає, що виходячи з положень Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 827 засіданні Комітету ОСОБА_8 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 Парламентської ОСОБА_21 Європи про право на недоторканність приватного життя, при розгляді даної справи необхідно враховувати, що ОСОБА_4 є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж стосовно пересічних громадян. Крім того, враховуючи положення статті 9 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ( 475/97-ВР ) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2. 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІУ ( 3477-15 ) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, а також враховувати роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 ( у0009700-96 ) Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя (абз.2 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 1 від 27.02.2009 р. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи ). В параграфах 40-42 рішення у справі Українська Прес-Група проти України від29 березня 2005 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що журналістська свобода передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії за 1986 рік зазначено, що свобода вираження поглядів гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації або тих ідей, які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе (стор. 28. параграф 46). Рішенням від 21.02.2012 р. у справі Тушали проти Туреччини Європейський суд з прав людини встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, вульгарних фраз само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто стилістичним цілям , оскільки стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження . Рішенням Європейського суду з прав людини від 23.06.2009 р. у справі Бодрожич та Вуїїн проти Сербії вказано, що свобода вираження поглядів, яка захищена ч. 1 ст. 10 Конвенції утворює одну із фундаментальних цінностей у демократичному суспільстві. Причому, це стосується не лише тієї інформації чи ідей , які приємно отримувати та які не є образливими, а також тих, які є шокуючими чи такими, що викликають занепокоєння. При цьому, суд зауважив, що приватні особи роблять себе відкритими для публічної перевірки тоді, коли виступають на арену публічних дебатів . Рішенням Європейського суду від 29.06.2005 р. у справі Соколовські проти Польщі зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду за ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції з прав людини можливості обмеження політичної дискусії, дебатів з питань суспільного інтересу є мізерним, адже свобода вираження поглядів утворює одну із важливих засад демократичного суспільства та є основною умовою для його прогресу і самореалізації кожної особи. Вказує, що позивач є народним депутатом України, а отже, публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою. При цьому, звертає що увагу суду на той факт, що з тексту його, відповідача, електронної петиції чітко вбачається, що він позиціонує позивача саме як народного депутата України, тобто як публічну особу, політичного діяча, та ніяким чином не зачіпає сторони його приватного (особистого) життя. Зазначена в електронній петиції інформація про позивача містить суто його, відповідача, оціночні судження відповідно до ст. 30 Закону України Про інформацію та ст.277 ЦК України, зокрема, вказана у електронній петиції інформація стосовно народного депутата України ОСОБА_4, не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а основана виключно на інформації, яка була розміщена в ЗМІ та соціальних мережах про організацію ОСОБА_4 гей-параду у місті ОСОБА_7 та про де-факто належність Першого міського телеканалу ОСОБА_4 ( Комсомольская правда в Украине , К о м м е н та р и и. U А , Спільноти За ОСОБА_4. За Європейський ОСОБА_7 Ріг на фейсбуці, сторінка в мережі фейсбук ОСОБА_19, Кривбасс-Онлайн та сприйнята ним, відповідачем, як достовірна. Наполягає, що, зазначена ним, відповідачем, в електронній петиції інформація стосовно народного депутата України ОСОБА_4 містила виключно його оціночні судження з огляду на співставлення ним певних фактів, які мали місце та були поширені багатьма ЗМІ в мережі Інтернет задовго до подання ним петиції, і стосувалися політичної, публічної особи, рівень критики якої є значно ширшим, а крім того, інформація стосувалася суспільного інтересу - проведення гей- параду у місті ОСОБА_7. Вільне вираження поглядів, передавання почуттів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через ідеї, висловлені іншими людьми. Чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідній дійсності, на відміну від перевірки істинності фактів, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також висновками та судовій практиці Верховного Суду (постанови від 01.02.2018 року у справі №757/22785/15-ц, постанови від 30.05.2018 року у справі №757/15364/14-п, постанова від 16.05.2018 року у справі №757/15956/16-ц, постанова від 02.03.2018 року у справі №369/8676/16-ц, від 20.06.2018 року у справі №755/7842/16-ц).У зв'язку з чим, вважає, що позов народного депутата України ОСОБА_4 задоволенню не підлягає. Просить відмовити у задоволені позову ОСОБА_4

Представник третьої особи Криворізької міської ради у судовому засіданні позов не визнала.

Представник третьої особи виконкому Криворізької міської ради у судовому засіданні погодилася з позицією представника Кривірізької міської ради.

Крім того, представники третіх осіб підтвердили зміст поданих до суду письмових пояснень, в яких зазначили наступне. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Відповідно до ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної ОСОБА_21 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об'єднання, що здійснює збір підписів, обов'язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію. Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції. Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції. Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення. Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об'єднання є датою початку збору підписів на її підтримку. Відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадські об'єднання під час збору підписів на підтримку електронної петиції зобов'язані забезпечити: безоплатність доступу та користування інформаційно-телекомунікаційною системою, за допомогою якої здійснюється збір підписів; електронну реєстрацію громадян для підписання петиції; недопущення автоматичного введення інформації, у тому числі підписання електронної петиції, без участі громадянина; фіксацію дати і часу оприлюднення електронної петиції та підписання її громадянином. Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону. Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади. Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об'єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції. Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду. Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, ОСОБА_12 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною ОСОБА_8 України, Кабінетом ОСОБА_8 України, місцевою радою. Про підтримку або не підтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України - щодо електронної петиції, адресованої Президенту України, Головою Верховної ОСОБА_8 України - щодо електронної петиції, адресованої ОСОБА_12 України, Прем'єр-міністром України - щодо електронної петиції, адресованої Кабінету ОСОБА_8 України, головою відповідної місцевої ради - щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування. У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням. Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об'єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції. У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом ОСОБА_8 України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної ОСОБА_8 України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань. Інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку електронної петиції, та строки їх збору зберігається не менше трьох років з дня оприлюднення петиції. Відповідно до ч.1 п. б) ст.38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян, здійснення контролю за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності. Згідно зі ст.7 Закону України Про звернення громадян звернення, оформленні належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Відповідно до п.8 ст.46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду. У зв'язку із затвердженням рішенням міської ради від 22.11.2017 №2197 Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу в новій редакції, з метою забезпечення ефективності взаємодії між громадою міста та органами місцевого самоврядування, керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про звернення громадян , рішенням Криворізької міської ради від 31.01.2018 №2408 затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради в новій редакції. Згідно Порядку особи, які мають право на звернення відповідно до Закону України Про звернення громадян можуть звернутися до міської ради з електронними петиціями через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету або через веб-сайт громадського об'єднання, що здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Для створення електронної петиції до міської ради її автор (ініціатор), авторизується, заповнює форму та розміщує текст петиції на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету в модулі Сервіс електронних петицій або веб-сайті громадського об'єднання. У електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові її автора (ініціатора), адресу його електронної пошти. На веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету обов'язково зазначаються дата початку збору підписів, їх загальна кількість та перелік осіб, які підтримали електронну петицію. Не оприлюднюється електронна петиція, що містить заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права й свободи людини. Відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету протягом 2-х робочих днів зі дня надсилання її автором (ініціатором). Таким чином, з огляду на наведене, вбачає обов'язковість виконкому Криворізької міської ради, щодо розміщення на офіційному веб-сайті поданої електронної петиції, яка відповідає вимогам, зазначеним у Законі України Про звернення громадян . Однак зауважуємо, що відповідальність за зміст петиції несе саме її автор. У листі від 30.08.2018 №5-20/17-637 управління по роботі зі зверненнями громадян виконавчого комітету Криворізької міської ради повідомило наступне: електронна петиція №132018 (надалі - петиція) надійшла на офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконкому 21.06.2018; петиція оприлюднена 21.06.2018; петиція містить усі реквізити, передбачені ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , її текст не містить заборонених законом тез; петиція набрала необхідну кількість підписів 25.06.2018; інформація про початок розгляду петиції була оприлюднена на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконкому 26.06.2018; петиція була винесена на пленарне засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради, але враховуючи ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26.06.2018 розгляд петиції було призупинено. Петиція була розглянута на пленарному засіданні XXXVIІ сесії Криворізької міської ради, за результатами розгляду петицію не підтримано. Про результати розгляду повідомлено автора петиції та розміщено відповідну інформацію на офіційному веб-сайті. Тобто, після розміщення на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету електронної петиції №132018 ОСОБА_6 міська рада та виконком керувались виключно нормами закону, які регламентують відповідний порядок, та дотрималися законодавчо встановленої процедури прийняття, оприлюднення та розгляду петиції. Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб. Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і право вимагати будь-якої інформації, а також право вимагати відшкодування матеріального і морального збитку, заподіяного використовуванням і розповсюдженням такої недостовірної інформації. Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно з частинами першою та четвертою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - Постанова) судам роз'яснено, що статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте й сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. У пункті 15 Постанови роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Просить прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

В ході розгляду справи заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи, долучення доказів, які задоволені.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: посвідчення (т.№1, а.с.15), рішення Криворізької міської ради від 31 жовтня 2018 року №2408 (т.№1, а.с.18-19), петиція та інформація про її перегляд (т.№1, а.с.20-22), відомості про онлайн-трансляцію (т.№1, а.с.24), інформація про проведення засідання (т.№1, а.с.25), порядок денний пленарного засідання 27 червня 2018 року (т.№1, а.с.26-31), інформація про прес-конференцію (т.№1, а.с.32-33), витяг з реєстру (т.№1, а.с.34-40), копії статей, та сторінок (т.№1, а.с.103-119), повідомлення стосовно петиції (т.№1, а.с.129), відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.156), відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.157), відповідь виконкому Тернівської районної у місті ради (т.№1, а.с.158), відповідь виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (т.№1, а.с.159), відповідь виконкому Інгулецької районної у місті ради (т.№1, а.с.160), відповідь виконкому Саксаганської районної у місті ради (т.№1, а.с.161), відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.162-163), протокол пленарного засідання (т.№1, а.с.164-178), стенограма пленарного засідання (т.№1, а.с.181-206), повідомлення про прес-конференцію (т.№1, а.с.209), рішення Криворізької міської ради від 20 липня 2018 року №2863 (т.№1, а.с.210), відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.217), відповіді ВГО Гей-альянс-Україна (т.№1, а.с.221, 222).

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належним доказом посвідчення (т.№1, а.с.15), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме що позивач є народним депутатом України.

Суд вважає належним доказом рішення Криворізької міської ради від 31 жовтня 2018 року №2408 (т.№1, а.с.18-19), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме порядок розгляду електронної петиції.

Суд вважає належними доказами наступні: петицію та інформацію про її перегляд (т.№1, а.с.20-22), відомості про онлайн-трансляцію (т.№1, а.с.24), інформацію про проведення засідання (т.№1, а.с.25), порядок денний пленарного засідання 27 червня 2018 року (т.№1, а.с.26-31), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме змісту петиції та її розгляду.

Суд вважає належним доказом інформацію про прес-конференцію т.№1, (а.с.32-33, ), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме осіб, які є організаторами КривбасПрайду.

Суд вважає належним доказом витяг з реєстру (т.№1, а.с.34-40), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме того, чи ОСОБА_4 є власником ТОВ Перший міський телеканал .

Суд вважає належними доказами наступні: копії статей та сторінок (т.№1, а.с.103-119), так як ці докази стосуються обставин справи, а саме розміщення в засобах інформації відомостей стосовно гей-параду та ставлення до цього ОСОБА_4

Суд вважає належним доказом повідомлення стосовно петиції (т.№1, а.с.129), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме надходження, оприлюднення петиції, набрання нею підписів та винесення на розгляд пленарного засідання.

Суд вважає належним доказом відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.156), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме звернення ОСОБА_14 до виконкому Металургійної районної у місті ради про проведення ходи, метою якої є підвищення видимості ЛГБТ спільноти ОСОБА_7.

Суд вважає належними доказами наступні: відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.157), відповідь виконкому Тернівської районної у місті ради (т.№1, а.с.158), відповідь виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (т.№1, а.с.159), відповідь виконкому Інгулецької районної у місті ради т.№1, (а.с.160), відповідь виконкому Саксаганської районної у місті ради (т.№1, а.с.161), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме відсутності звернень ОСОБА_4 до вказаних виконкомів стосовно проведення заходу ЛГБТ спільноти.

Суд вважає належними доказами наступні: відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.162-163), протокол пленарного засідання (т.№1, а.с.164-178), стенограму пленарного засідання т.№1, (а.с.181-206), рішення Криворізької міської ради від 20 липня 2018 року №2863 (т.№1, а.с.210), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме розгляду петиції та результатів розгляду.

Суд вважає належним доказом повідомлення про прес-конференцію (т.№1, а.с.209), так як цей доказ стосується обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме осіб, які є організаторами КривбасПрайду, непричетності до цього заходу політичних партій.

Суд вважає належним доказом відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.217), так як цей доказ стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме звернення ОСОБА_14 до вказаного виконкому про проведення ходи на підтримку ЛГБТ спільноти, відсутності звернення з цього приводу ОСОБА_4

Суд вважає належними доказами відповіді ВГО Гей-альянс-Україна (т.№1, а.с.221, 222), так як ці докази стосуються обставин, що підтверджують заявлені вимоги, а саме, що ОСОБА_4 не приймав участі в організації заходу Кривбас Прайд .

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає досліджені у судовому засіданні зазначені письмові докази допустимими, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що є достовірними досліджені у судовому засіданні наступні письмові докази: посвідчення (т.№1, а.с.15), рішення Криворізької міської ради від 31 жовтня 2018 року №2408 (т.№1, а.с.18-19), петиція та інформація про її перегляд (т.№1, а.с.20-22), відомості про онлайн-трансляцію (т.№1, а.с.24), інформація про проведення засідання (т.№1, а.с.25), порядок денний пленарного засідання 27 червня 2018 року (т.№1, а.с.26-31), інформація про прес-конференцію (т.№1, а.с.32-33), витяг з реєстру (т.№1, а.с.34-40), повідомлення стосовно петиції (т.№1, а.с.129), відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.156), відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.157), відповідь виконкому Тернівської районної у місті ради (т.№1, а.с.158), відповідь виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (т.№1, а.с.159), відповідь виконкому Інгулецької районної у місті ради (т.№1, а.с.160), відповідь виконкому Саксаганської районної у місті ради (т.№1, а.с.161), відповідь виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.162-163), протокол пленарного засідання (т.№1, а.с.164-178), стенограма пленарного засідання (т.№1, а.с.181-206), повідомлення про прес-конференцію (т.№1, а.с.209), рішення Криворізької міської ради від 20 липня 2018 року №2863 (т.№1, а.с.210), відповідь виконкому Покровської районної у місті ради (т.№1, а.с.217), відповіді ВГО Гей-альянс-Україна (т.№1, а.с.221, 222).

Оцінюючи копії статей та сторінок (а.с.103-119), суд вважає, що вони з точки зору наявності в них певної інформації відносно ОСОБА_4 є достовірними.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

ОСОБА_4 є народним депутатом України, що встановлено посвідченням.

ОСОБА_4 є прибічником традиційних духовно-моральних християнських цінностей, не має наміру проводити та в будь-якій іншій формі організовувати, в тому числі і в м. Кривому Розі, зібрання (збори, мітинги, походи і демонстрації), метою яких є підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності (у тому числі здійснення прав ЛГБТ на свободу зібрань і самовираження), чи з іншою метою подібного напрямку, приймати в них участь, не анонсував проведення вказаних заходів, не здійснював будь-якої популяризації ЛГБТ руху. 22 липня 2018 року на території Покровського району м. Кривого Рогу (на вул. Січеславській) відбулось мирне зібрання людей (хода), метою якого було підвищення видимості лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ спільноти), затвердження толерантного ставлення до них, захисту прав людини і громадянської рівноправності незалежно від сексуальної орієнтації і гендерної ідентичності (у тому числі здійснення прав ЛГБТ на свободу зібрань і самовираження).Вказані обставини встановлені поясненнями представника позивача, які підтверджуються інформацією про прес-конференцію (а.с.32-33), відповіддю виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.156), відповідями виконкомів (т.№1, а.с.158, 159, 160, 161, 217), відповідями ВГО Гей-альянс-Україна (т.№1, а.с.221, 222).

В червні 2018 року в виданнях Комсомольська правда в Україні , Комментарии.UA з'явилася інформація про те, що ОСОБА_4 така ж інформація з'явилася на Фейсбуці, що встановлено копіями статей та сторінок (а.с.103-119).

21 червня 2018 року ОСОБА_6, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, звернувся до Криворізької міської ради з електронною петицією № 132018-ЕП від 21 червня 2018 року під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 , яка була розміщена в мережі Інтернет наступного змісту: Прикриваючись європейськими гаслами, провладний нардеп ОСОБА_4 анонсував проведення гей-параду в нашому місті. Ми розуміємо, що є люди з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Проте, суспільство проти того, щоб ОСОБА_4 популяризовував це серед наших дітей. Ми не віримо інформації, що спеціально розміщує телеканал ОСОБА_4 «Перший міський» про те, ніби 62% криворіжців підтримують гей-паради. Можливо, це опитування було зроблено в оточенні ОСОБА_4, проте, не треба нав'язувати цю думку металургам, гірникам, учителям, лікарям, іншим мешканцям ОСОБА_7. Більшість часу свого дорослого життя ОСОБА_4 провів не в ОСОБА_7, якимось чином він став нардепом від нашого міста, не розуміючи цінностей та життя людей, які живуть у трудовому Кривбасі. Якщо в нього є бажання брати участь та організовувати гей-паради, нехай робить це в Києві або ОСОБА_1, де він і так перебуває більшість свого часу і де живуть його, так звані, «друзі та колеги» з ЛГБТ -руху. Ми звертаємося з проханням не допустити проведення гей-параду в нашому місті. Просимо всіх небайдужих людей підтримати нашу петицію . Вказана обставина не заперечується відповідачем, встановлена петицію та інформацію про її перегляд (т.№1, а.с.20-22), відомостями про онлайн-трансляцію (т.№1, а.с.24), інформацією про проведення засідання (т.№1, а.с.25), порядком денним пленарного засідання 27 червня 2018 року (т.№1, а.с.26-31).

Рішенням Криворізької міської ради № 2408 від 31 січня 2018 року було затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради. Пунктом 10 Порядку встановлено, що електронна петиція, що надійшла до міської ради, розглядається за умови збору на її підтримку не менше 1000 підписів протягом не більше трьох місяців зі дня її оприлюднення. Вказана обставина встановлена рішення Криворізької міської ради від 31 жовтня 2018 року №2408 (т.№1, а.с.18-19).

Вказана петиція зібравши необхідну кількість підписів 25 червня 2018 року була передана на розгляд на сесії Криворізької міської ради скликання, що призначена на 09 год. 00 хв. 27 червня 2018 року. 27 червня 2018 року під час розгляду питання порядку денного ОСОБА_6 було надано час для доповіді (за трибуною міської ради), яким останній скористався, та зачитав подану ним електронну петицію. Голосування Криворізької міської ради по петиції ОСОБА_6 не проводилось, так як було відкладено головуючим до одержання роз'яснення суду щодо виконання вказаної ухвали. Вказана петиція підтримана не була. Вказані обставини встановлені відповіддю виконкому Криворізької міської ради (т.№1, а.с.162-163), протоколом пленарного засідання (т.№1, а.с.164-178), стенограмою пленарного засідання (т.№1, а.с.181-206 рішенням Криворізької міської ради від 20 липня 2018 року №2863 т.№1, (а.с.210).

За адресою: пр. Миру, буд. 44-А в місті Кривому Розі Дніпропетровської області зареєстроване господарське підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю Перший міський телеканал. ОСОБА_7 Ріг , засновниками якого є ОСОБА_22, ОСОБА_23 ОСОБА_24, позивач не є ані засновником, ані бенефіціаром вказаного господарського товариства, що встановлено витягом (т.№1, а.с.34-40).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами Конституції України, ЦК України, Закону України Про звернення громадян , Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про інформацію .

Як передбачено ст. 3 Конституції України, зокрема, людина, її честь та гідність визнаються в України найвищою соціальною цінністю.

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі; гідність та честь фізичної особи є недоторканними, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Частиною 1 статті 23-1 Закону України Про звернення громадян встановлено, що громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної ОСОБА_8 України, Кабінету ОСОБА_8 України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об'єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції. Згідно ч. 12 ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.

Рішенням Криворізької міської ради № 2408 від 31 січня 2018 року було затверджено Порядок розгляду електронної петиції до міської ради. Пунктом 10 вказаного Порядку встановлено, що електронна петиція, що надійшла до міської ради, розглядається за умови збору на її підтримку не менше 1000 підписів протягом не більше трьох місяців зі дня її оприлюднення.

У відповідності до п. 5 Порядку розгляду електронної петиції до міської ради, що кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , відповідальність за зміст електронної петиції несе її автор (ініціатор). Згідно п. 13 Порядку, інформація про початок розгляду електронної петиції, що в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету не пізніше трьох робочих днів після набрання необхідної кількості підписів. У відповідності до п. 15 Порядку, після розміщення інформації про початок розгляду електронної петиції секретар міської ради визначає відповідну постійну комісію міської ради для попереднього розгляду петиції, а також керівника (керівників) відділу, управління, іншого виконавчого органу міської ради, відповідального (відповідальних) за організацію роботи з розгляду порушених у електронній петиції питань. Згідно п. 16 Порядку, електронна петиція розглядається постійною комісією міської ради протягом десяти робочих днів. За результатами розгляду постійна комісія міської ради готує висновки й рекомендації з цього питання для подальшого розгляду петиції на найближчій черговій сесії міської ради. Згідно п. 17 Порядку, для підготовки пропозицій щодо підтримки або непідтримки міською радою електронної петиції постійна комісія міської ради може скликати наради, запрошувати до участі в них автора (ініціатора) електронної петиції, представника громадського об'єднання, що здійснювало збір підписів на підтримку електронної петиції, а також експертів і фахівців з питань, що розглядаються. У відповідності до п. 18 Порядку, автор петиції запрошується на пленарне засідання міської ради, йому (за згодою) надається слово для представлення та пояснення основних положень петиції. Після виступу автора петиції депутати можуть задати йому питання та виступити щодо підтримки або непідтримки петиції. Після заслуховування висновків голови (представника) постійної комісії міської ради депутати ухвалюють рішення щодо підтримки або непідтримки електронної петиції шляхом голосування. Згідно п. 19 Порядку, про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету міським головою. У відповідності до п. 20 Порядку, у разі визнання доцільними викладених у електронній петиції пропозицій, вони можуть реалізовуватися міською радою шляхом ухвалення відповідних рішень з питань, віднесених до її компетенції, створення для розгляду питання комісій, робочих груп тощо. Інформування автора (ініціатора) петиції про виконання рішення, ухваленого за результатами розгляду електронної петиції, результати роботи комісії, робочої групи покладається на керівника відділу, управління, іншого виконавчого органу міської ради, якого було визначено відповідальним.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до Криворізької міської ради, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету з зазначеною раніше електронною петицією від 21 червня 2018 року.

Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Судом встановлено, що згадана петиція, зібравши необхідну кількість підписів 25 червня 2018 року, минаючи етап розгляду електронної петиції постійною комісією міської ради та без надання відповідних висновків й рекомендацій, була передана на розгляд на черговій сесії Криворізької міської ради VII скликання, що була призначена на 09 год. 00 хв. 27 червня 2018 року. 27 червня 2018 року під час розгляду питання порядку денного щодо зазначеної петиції ОСОБА_6 було надано час для доповіді за трибуною міської ради, яким останній скористався, та зачитав подану ним електронну петицію.

Таким чином, інформація що була поширена відповідачем, шляхом звернення до Криворізької міської ради з згаданою електронною петицією, ця інформація поширена відповідачем та доведена необмеженому колу осіб, оскільки в період з 22 червня 2018 року по 25 червня 2018 року вона набрала одну тисячу підписів громадян.

Як передбачено ст. 34 Конституції України, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно положень ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Статтею 1 Закону України Про інформацію встановлено, що під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Статтею 5 Закону України Про інформацію визначено, що кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України Про інформацію визначено, що право на інформацію охороняється законом. Згідно з ч. 2 наведеної статті ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб, відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації соціально-економічних, політичних та інших прав і законних інтересів та скаргою на їх порушення.

Згідно зі ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу і дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Судом встановлено, що наявні в петиції наступні висловлювання гей-парад, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 ; Прикриваючись Європейськими гаслами, провласний нардеп ОСОБА_4 анонсував проведення гей-параду в нашому місті ; щоб ОСОБА_4 популяризовував це серед наших дітей. ; телеканал ОСОБА_4 «Перший міський» ; опитування було зроблено в оточенні ОСОБА_4 не відповідають дійсності, оскільки позивач не мав відношення до організації заходу, проти проведення якого була спрямована петиція та не є власником телеканалу Перший міський . Таким чином, інформація поширена відповідачем вводить в оману щодо особистості народного депутата України ОСОБА_4, наявності в нього у власності телеканалу, спотворює його відношення до організації зазначеного заходу та спотворює відомості стосовно наявності у його власності телеканалу. Вказана недостовірна інформація може негативно вплинути на оцінку честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_4, який є народним депутатом України.

У рішенні Європейського Суду з прав Людини Лігенс проти Австрії (12/1984/84/131), зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе. На думку Європейського Суду з прав Людини, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про інформацію , оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом. Наявність фактів може бути продемонстрована, у той час як достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночного судження виконати неможливо, і така вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції, як це зазначено в рішеннях ЄСПЛ у справах Лінгенс проти Австрії Обершлік проти Австрії (№ 1)

Суд приходить до переконання, що недостовірна інформація поширена ОСОБА_6 у згаданій електронній петиції не може бути визначена оціночним судженням, так як містить конкретну недостовірну інформацію відносно того, що народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду м. Кривому Розі з метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста, анонсував його проведення, здійснює популяризацію нетрадиційної сексуальної орієнтації серед дітей та є власником телеканалу «Перший міський» . Таким чином, публічно повідомлена позивачем інформація носить стверджувальний характер.

В своєму відзиві відповідач стверджує, що поширена ним інформація не містить безспірних тверджень про достовірні факти, а ґрунтується на інформації, одержаній ним з авторитетних засобів масової інформації.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. При цьому фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.

В петиції ОСОБА_6 відсутнє будь-яке посилання на офіційні джерела інформації, відносно того, що народний депутат України ОСОБА_4 є ініціатором проведення гей-параду м. Кривому Розі з метою популяризації ЛГБТ-руху серед жителів міста, анонсував його проведення, здійснює популяризацію нетрадиційної сексуальної орієнтації серед дітей та є власником телеканалу «Перший міський» .

Суд вважає, що перелік веб-сторінок в мережі Інтернет, на які відповідач вказує у своєму відзиві, не є офіційними джерелами, а відтак, ОСОБА_6 мав перевірити достовірність розміщуваної ним інформації до її поширення.

Сторінка в соціальній мережі Фейсбук під назвою За ОСОБА_4. За Європейський ОСОБА_7 Ріг за посиланням в мережі Інтернет, яка на думку відповідача є офіційним представництвом народного депутата України ОСОБА_4, не має відношення до позивача.

Оцінюючи посилання відповідача на те, що ОСОБА_4 є публічною особою, а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості, що межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж щодо пересічних громадян, суд приходить до наступного. У статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації та п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України 27.02.2009р. № 1, на які посилається відповідач, вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Судом встановлено, що ОСОБА_6 не є засобом масової інформації чи журналістом, для яких встановлено додаткові гарантії їх професійної діяльності. Окрім того, Декларацією встановлено, що критиці піддаються дії політичних діячів/посадових осіб щодо виконання ними своїх функцій , а прискіпливому висвітленню відкриваються слова та вчинки політичних діячів/посадових осіб .

Недостовірна інформація в згаданій петиції не містить критики дій ОСОБА_4 щодо виконання ним функцій народного депутата України, чи то прискіпливого висвітлення його слів та вчинків як політичного діяча, а складається виключно з недостовірних фактів про особу позивача.

Суд вважає, що не може бути застосована до спірних правовідносинах і наведена відповідачем у своєму відзиві практика Верховного Суду, так, зокрема в Постанові Верховного суду від 1 лютого 2018 року в справі № 757/22785/15-ц, так як відповідно до вказаної справи поширення інформації, яку позивач просив визнати недостовірною було здійснено відповідачем - народним депутатом України, в межах його функцій та повноважень встановлених чинним законодавством України. При цьому, під час поширення інформації, відповідач опирався на дані довідки, наданої Прем'єр-міністром України від 26 червня 2015 року № 10696//0/2-15 про звільнення позивача з посади ОСОБА_8 екології та природних ресурсів України за вчинення діянь, що можуть містити корупційні правопорушення або порушення вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, і підлягали перевірці.

В Постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 757/15364/14-ц, як судами попередніх інстанцій так і ОСОБА_12 Судом встановлено, що будь-якої інформації щодо позивача, особисто відповідач не повідомляв. Окрім того, спірна інформація була повідомлена відповідачем - народним депутатом України на пленарному засіданні Верховної ОСОБА_12 України, який, як встановили суди, не повинен в силу свого статусу народного депутата нести відповідальність за свої висловлювання, оскільки позивач не довів, що інформація, викладена відповідачем є наклепом чи образою.

В Постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 757/15956/16-ц, суд дійшов висновку, що апеляційним судом не звернуто належної уваги на тему передачі, участь у якій брав відповідач, які саме питання обговорювались, чи мало місце міркування з приводу поставленого питання, чи це є критикою з вираженням його особистих поглядів про процеси, пов'язані з подіями на Майдані. Як наслідок, судом не перевірено, чи не є інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, виокремленою останнім із загального контексту та чи не спотворює вона в цілому зміст сказаного з викладенням власної думки позивача. Апеляційний суд, узагальнено зазначивши, що поширена інформація є твердженнями про факти, не дослідив цю інформацію як окремо, так і за загальним змістом; не навів розмежування оціночних суджень від фактів. Зокрема, чи викладена інформація, поширена відповідачем у формі висновку, якоїсь оцінки певних фактів, які при судовому розгляді виявились неправдивими, чи можуть вони бути фактично спростовані, наприклад, інформацією про можливі злочинні дії позивача.

Зі змісту постанови Верховного суду від 20 червня 2018 року по справі № 755/7842/16-ц вбачається, що судом встановлено, що відповідачі реалізували своє право, передбачене Конституцією України і Законом України Про статус народного депутата України у формі письмового звернення та направлення його органу, який наділений компетенцією щодо перевірки викладених у ньому обставин. Заява про вчинення злочину, повний текст якої розміщений відповідачами в мережі Інтернет, подана відповідачами до правоохоронних органів, які за законом наділені повноваженнями перевіряти цю інформацію на достовірність, не свідчить про поширенням відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача .

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей), так як у вказаному рішенні йдеться про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР "поширив такі відомості" в аспекті викладення відомостей у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу, яким Криворізька міська рада не являється.

Відповідач у своєму відзиві стверджує, що положення ст.277 ЦК України не може застосовуватися у випадку, коли особа звертається до суду, іншого правоохоронного органу чи іншого державного органу, іншої організації, наділеної відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями по поновленню законності у відповідних відношеннях чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника. Посилання на вказану норму закону суд вважає необґрунтованим, оскільки в згаданій петиції відсутні будь-які відомості про неправомірні дії народного депутата України ОСОБА_4

Відповідно до ст. 275 ЦК України, захист немайнового права може бути здійснений способом, який відповідає змісту цього права, способу його порушення. Таким чином, суд вважає, що позивач в обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16, 275 ЦК України, звернувся до суду за захистом свого права. Обраний ним спосіб захисту свого права шляхом визнання інформації недостовірною відповідає праву позивача на достовірність інформації відносно його особи та способу, в який це право було порушено, оскільки це право було порушено саме поширенням недостовірної інформації..

Отже, вислухавши пояснення представника позивача та представників третіх осіб, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, та ст. 13 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Також суд враховує, що задоволення позову буду відповідати такому, передбаченому ст. 2 ЦПК України завданню цивільного судочинства, як справедливе вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушеного права позивача.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст.15, 16, 200, 201, 275, 297, 302 ЦК України, ст.ст.1, 12, 23-1 Закону України Про звернення громадян , ст.42 Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.1, 5, 7, 30 Закону України Про інформацію . , ст. ст. 2, 4, 12, 13, 77, 78, 80, 133, 141, 206, 223, 228, 258-260, 263-265, 223 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання інформації недостовірною - задовольнити повністю.

Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом звернення до Криворізької міської ради, через офіційний веб-сайт Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (https://kr.gov.ua), з електронною петицією № 132018-ЕП від 21.06.2018 р. під назвою Проти гей-параду, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 яка розміщена за посиланням в мережі Інтернет - https://pet.kr.gov.ua/ua/petition/pg/386456286_n/, а саме: гей-парад, що планує провести народний депутат ОСОБА_4 у ОСОБА_7 ; Прикриваючись Європейськими гаслами, провласний нардеп ОСОБА_4 анонсував проведення гей-параду в нашому місті ; щоб ОСОБА_4 популяризовував це серед наших дітей. ; телеканал ОСОБА_4 «Перший міський» ; опитування було зроблено в оточенні ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_6, м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, 11/47, на користь ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1, м. Кривий Ріг, вул. Старовокзальна, 37/57, витрати по сплаті судового збору в сумі 704 грн. 80 коп.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 8 листопада 2018 року.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов

СудСаксаганський районний суд м.Кривого Рогу
Дата ухвалення рішення30.10.2018
Оприлюднено11.11.2018
Номер документу77723349
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —214/4235/18

Рішення від 30.10.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

Рішення від 30.10.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

Ухвала від 01.10.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

Ухвала від 14.09.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Ткаченко А. В.

Ухвала від 13.09.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

Ухвала від 13.09.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

Ухвала від 11.07.2018

Цивільне

Саксаганський районний суд м.Кривого Рогу

Прасолов В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні