Справа № 198/779/18
1-кс/0198/161/18
08.11.2018
У Х В А Л А
іменем України
08.11.18 року слідчий суддя Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , цивільного позивача ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. ЮрЙївка клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12018040620000216 від 20.10.2018 року,
В С Т А Н О В И В:
В провадження слідчого судді Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 надійшло клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна.
Клопотання обгрунтоване тим, що в провадженні СВ Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (слідчий ОСОБА_4 ) перебуває кримінальне провадження № 12018040620000216, внесене до ЄРДР 20.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, при цьому в даному кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 52000, 00 грв., а відтак набув статусу і цивільного позивача.
З огляду на дане та з метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_3 просив накласти арешт у виді заборони розпорядження на грошові кошти в розмірі 52000, 00 грв., які містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, що належить ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД», код ЄДРПОУ 40996889.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заявлене клопотання про арешт майна повністю підтримав.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення даного клопотання заперечував, зазначаючи, що для задоволення такого недостатньо доказів.
Прокурор Павлоградської місцевої прокуратури в Дніпропетровській області ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду клопотання сповіщена належним чином (ас. 26). При цьому, суд враховує, що неявка останньої, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
-згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, серед іншого, є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 6 статті 170 КПК України також передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ Юр`ївського ВП ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12018040620000216 від 20.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)).
Вказане кримінальне провадження розпочате за заявою ОСОБА_3 за фактом того, що 02.10.2018 року невідома особа, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3 заволоділа його грошовими коштами в сумі 42 000 грв., а саме уклавши з ОСОБА_3 договір поставки мінеральних добрив «Амофос» та отримавши від нього вказані кошти в зазначений в договорі термін, добрива останньому не поставила (ас. 20).
На підтвердження даних обставин заявником до клопотання додано копію договору № 152401 від 02.10.2018 року, з якого вбачається, що останній був укладений між ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» в особі директора ОСОБА_6 та ФОП « ОСОБА_3 », при цьому за вказаним договором ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» мав поставити на адресу ОСОБА_3 товар, а зокрема Амофос 12:52, на загальну суму 42000 грв. (ас. 6-11).
Окрім того, на виконання умов вищевказаного договору та в рахунок оплати товару посадовою особою ТОВ «Агрохімрезерв» ОСОБА_7 було виписано рахунок - фактуру № АГ 00152401 від 02.10.2018 року, на загальну суму 42000 грв. (ас. 12).
З платіжного доручення № 1513334665 від 02.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 на адресу одержувача ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» на підставі вищевказаного рахунку - фактури сплачені грошові кошти в сумі 42000 грв. (ас. 13).
Потерпілим по даному кримінальному провадженню визнано ОСОБА_3 , при цьому останнім 02.11.2018 року слідчому ОСОБА_4 подано позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 52000, 00 грв. (ас. 21-23), яка, як пояснив слідчий в судовому засіданні, прийнята ним та долучена до матеріалів кримінального провадження.
З огляду на дане, дійсно є обґрунтовані підозри вважати, що можливо було вчинено кримінальне правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 190 КК України, при цьому очевидним є питання правильності кваліфікації, оскільки з пояснень потерпілого та заявленого ним цивільного позову вбачається факт шахрайських дій щодо грошових коштів у сумі 42000, 00 грв..
Слідчим, потерпілою особою, визнаний ОСОБА_3 (ас. 21), який набув статусу цивільного позивача одразу після подання позовної заяви до органу досудового розслідування (ас. 22-23).
Разом з тим, у вказаному кримінальному провадженні слідчим та прокурором, до теперішнього часу, жодній особі не повідомлено про підозру, що слідчим ОСОБА_4 підтверджено в судовому засіданні, а тому відсутні достатні підстави стверджувати, що ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД» взагалі має відношення до розслідуваного кримінального провадження.
Відсутність процесуального статусу підозрюваного у будь якої особи позбавляє слідчого суддю можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою забезпечення цивільного позову.
Хоча у вказаному кримінальному провадженні одного з учасників правовідносин визнано потерпілим та цивільним позивачем, разом з тим, правових підстав для накладення арешту не має, оскільки жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, в тому числі і ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД», незважаючи на можливе проведення відносно останніх слідчих та процесуальних дій та можливе визнання таких, або їх посадових осіб, в подальшому підозрюваними.
Тобто, арешт майна допускається, якщо буде доведено обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь вручання у права і свободи підприємства і, що в такий спосіб може бути виконане завдання, для виконання якого особа звертається з клопотанням.
При вирішенні питання про арешт майна, окрім правової підстави слідчий суддя враховує: наявність обгрунтованної підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено); розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Крім того, заявник просить накласти арешт у виді заборони розпорядження на грошові кошти в розмірі 52000, 00 грв., які містяться на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, що належить ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД», однак, у слідчого судді відсутня інформація щодо належності такого рахунку відкритого у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» саме ТОВ «Агрохімрезерв ЛТД»; щодо наявності чи відсутності грошових коштів на вказаному рахунку, що, в свою чергу, унеможливлює встановлення співмірності накладення арешту з вимогами цивільного позову; щодо зарахування сплачених ОСОБА_3 коштів на рахунок № НОМЕР_1 .
Приймаючи до уваги вищевикладене, не знаходжу правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна та вважаю, що таке подане цивільним позивачем передчасно.
Керуючись ст. ст. 170 - 175, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання цивільного позивача ОСОБА_3 про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12018040620000216 від 20.10.2018 року - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2023 |
Номер документу | 77723881 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області
Маренич С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні