Ухвала від 07.11.2018 по справі 296/9615/15-ц

Справа № 296/9615/15-ц

2/296/245/18

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"07" листопада 2018 р. м. Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Четвертухи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Ліктрави", треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3, приватний нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Публічне акціонерне товаритсво "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на акції в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому просить:

-поновити строки позовної давності;

-визнати недійсним договір дарування акцій від 27.09.2010, що укладений між ним та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4;

-визнати в порядку спадкування за ним право власності на прості іменні акції ПАТ "Ліктрави" кількістю 5465 штук, номінальною вартістю однієї акції 3,00 грн, загальною вартістю 16 395,00 грн;

-стягнути з ПАТ "Ліктрави" на його користь відшкодування за нараховані дивіденди;

-солідарно стягнути з ОСОБА_3, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Публічного акціонерного товаритсва "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" 79 600,00 грн.

9 вересня 2015 року ухвалою судді Шалоти К.В. було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено судове засідання.

У зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Шалоти К.В. та відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 29 листопада 2017 року, 29 листопада 2017 року, після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, дану справу було передано у провадження судді Сингаївського О.П., який ухвалою від 30 листопада 2018 року прийняв до свого провадження цивільну справу № 296/9615/15-ц та призначив судовий розгляд справи.

Під час розгляду справи 6 вересня 2018 року, позивач та його представник, який ознайомлений з матеріалами справи 18 липня 2018 року, у судове засідання не з'явились і не надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України, суд відклав розгляд справи в судовому засіданні до 7 листопада 2018 року за обов'язковою участю сторін або їх представників.

Однак, 7 листопада 2018 року позивач та його представник повторно у судове засідання не з'явились і не надіслали заяв ро розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до положень ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено вище, позивач та його представник в судове засідання не з'явилиси, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за вказаними ними адресами, неявка позивача та його представника має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки в судове засідання суду не надано, заяви про розгляд справи у відсутності позивача та його представника до суду не надходили.

За нормою ч.5 ст.223; п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати позицію позивача з приводу заявлених ним вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 44, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Ліктрави", треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3, приватний нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Публічне акціонерне товаритсво "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на акції в порядку спадкування - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Житомирському апеляційному суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О. П. Сингаївський