Рішення

від 03.10.2018 по справі 826/4016/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 жовтня 2018 року справа №826/4016/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Яцюти М.С. та представників:

позивача: Марченко О.Г.;

відповідача: Харчука Р.І.;

третьої особи: не з'явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Автосан Моторс") доКабінету Міністрів України (далі по тексту - відповідач) третя особаДержавна казначейська служба України (далі по тексту - третя особа) про 1) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на звернення та невідшкодування збитків позивачу, передбачених приписами статті 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом"; 2) зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо відшкодування збитків позивача, спричинених в результаті проведення антитерористичної операції у серпня-жовтня 2014 року в період і на території проведення антитерористичної операції (м. Донецьк Донецької області) На підставі частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із тим, що Кабінет Міністрів України протиправно не надав відповіді на звернення ТОВ "Автосан Моторс" та не відшкодовує збитки, передбачені приписами статті 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4016/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року залучено до участі в адміністративній справі Державну казначейську службу України, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач подав відзив, у якому зазначив про безпідставність позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову оскільки наразі не існує нормативно-правового акта, який би регулював порядок відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, та не встановлено відповідного державного органу. Відповідач також зазначив про направлення звернення ТОВ "Автосан Моторс" на розгляд до Міністерства фінансів України та Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Третя особа письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог до суду не надала.

В судовому засіданні 03 жовтня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, представник третьої особи до суду не прибув.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що ТОВ "Автосан Моторс" направило до Кабінету Міністрів України звернення, зареєстровано у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16, у якому просило: прийняти рішення про відшкодування збитків за рахунок Державного бюджету України, які виникли в результаті незаконних дій третіх осіб у серпні-жовтні 2014 року в період і на території проведення АТО (м. Донецьк Донецької області); здійснити відшкодування позивачу збитків за рахунок Державного бюджету України шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 5 417 413,15 грн. на рахунок позивача у банку; надати роз'яснення відносно того, хто буде розпорядником коштів, які будуть акумульовані на рахунках Цільового фонду багатьох партнерів; надати роз'яснення щодо положення (статут тощо) про Цільовий фонд багатьох партнерів та його місцезнаходження; надати роз'яснення щодо порядку звернення до Цільового фонду багатьох партнерів з питанням відшкодування збитків, які були спричинені у період та на території проведення АТО; надати роз'яснення щодо порядку звернення до Цільового фонду багатьох партнерів з питанням отримання матеріальної допомоги щодо відновлення ведення господарської діяльності товариства на підконтрольній Україні території зі створенням робочих місць для біженців з м. Донецьку.

Стаття 40 Конституції України встановлює, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суд звертає увагу, що не має спеціального закону, який би регулював питання розгляду органами державної влади звернень юридичних осіб.

Частина шоста статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

З урахуванням того, що подібні правовідносини щодо практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб регулюються Законом України "Про звернення громадян", суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин за аналогією відповідні норми Закону України "Про звернення громадян".

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Стаття 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" встановлюється, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Застосовуючи за аналогією наведені норми Закону України "Про звернення громадян", суд приходить до висновку, що звернення юридичних осіб, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду тим органом, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов'язковим повідомленням заявника про результати розгляду.

У свою чергу відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, відповідач, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, зобов'язаний розглянути звернення позивача протягом одного місяця та письмово повідомити про результати розгляду, як визначено у Законі України "Про звернення громадян".

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що Кабінет Міністрів України розглянув звернення ТОВ "Автосан Моторс", зареєстроване у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16, протягом строків, визначених Законом України "Про звернення громадян" та письмово повідомив про результати розгляду.

Суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян" якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Однак, посилання відповідача на те, що звернення ТОВ "Автосан Моторс" направлено на розгляд до Міністерства фінансів України та Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг не приймаються судом до уваги, тому що у справі відсутні належні докази, які б підтверджували, що відповідач переслав звернення позивача, зареєстроване у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16, за належністю іншим уповноваженим органам у термін не більше п'яти днів, та доказів повідомлення про це ТОВ "Автосан Моторс".

Крім того, відповідач не обґрунтував, що порушені позивачем у зверненні питання не входять до компетенції Кабінету Міністрів України.

При цьому надані відповідачем копії листів Міністерства фінансів України та Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг щодо розгляду звернення ТОВ "Автосан Моторс" відхиляються судом як такі, що не стосуються спірних правовідносин, оскільки такі відповіді надані на звернення позивача, надіслані Адміністрацією Президента України. Доказів щодо розгляду Міністерством фінансів України та Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернення позивача, зареєстроване у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16, у справі не міститься.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України не вчинив дій відповідно до Закону України "Про звернення громадян" щодо розгляду звернення ТОВ "Автосан Моторс", зареєстрованого у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16, що вказує на протиправну бездіяльність, що є підставою для зобов'язання відповідача повідомити позивача про результати розгляду його звернення у порядку.

При цьому суд враховує, що позивач не просить надати відповідь на звернення, у той же час відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суду надано право вийти за межі позовних вимог, а тому у цій частині вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Разом з тим, на думку суду, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невідшкодування збитків позивачу, передбачених приписами статті 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", та зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо відшкодування збитків, спричинених в результаті проведення антитерористичної операції у серпня-жовтня 2014 року в період і на території проведення антитерористичної операції (м. Донецьк Донецької області), не належить задовольняти у зв'язку із їх передчасністю, оскільки звернення позивача фактично не розглянуто.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Автосан Моторс" підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року, судові витрати не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс", зареєстрованого у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Кабінет Міністрів України письмово повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" про результати звернення, зареєстрованого у Секретаріаті Кабінету Міністрів України 22 листопада 2016 року за №43110/0/1-16.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосан Моторс" (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 13/14; ідентифікаційний код 32458237);

Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код невідомий);

Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6; ідентифікаційний код 37567646).

Дата складення повного рішення суду - 18 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов