Рішення

від 31.10.2018 по справі 826/8228/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 жовтня 2018 року № 826/8228/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (надалі - позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року №0001742200 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 313 028,44 грн., у тому числі 2 208 685,63 грн. - за основним платежем та 1 104 342,81 грн. - штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинах з СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283), а також №0001762200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 10 754 479,16 грн., у тому числі 7 169 652,77 грн. - за основним платежем та 3 584 826,38 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, по взаємовідносинах з СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки, викладені в актах про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентом є відображенням дій податкових інспекторів та їх особистих думок та не породжують правових наслідків не тільки для позивача, як для контрагента СТОВ Маяк , так і для самого СТОВ Маяк .

Крім того, представник позивача стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл при виборі контрагента діяло з належною обачністю та обережністю. При цьому, з метою перевірки належної податкової та господарської правосуб'єктності контрагента та дотримання ним законодавчих вимог перед початком здійснення господарських операцій позивачем було витребувано у контрагента ряд підтверджуючих документів. Також, на думку позивача, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися відповідачем на підставі податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту безпосередньо саме позивача, а не третіх осіб.

Додатково представник позивача повідомив, що твердження відповідача про невідповідність обсягів реалізованої контрагентом продукції наявним у нього посівним площам та відсутністю обсягів реалізованого джерела походження соняшника в подальшому реалізованого на позивача є необґрунтованими та протиправними. Крім того, як зазначив позивач, в акті перевірки по взаємовідносинах з СТОВ Маяк відповідач не ставить під сумнів повноту та якість первинної документації, яка підтверджує здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема, не зазначає про ненадання позивачем під час перевірки тих чи інших документів, не висуває зауваження щодо повноти наданого переліку підтверджуючої первинної документації та не висуває претензій щодо форми або змісту наданих позивачем до перевірки документів.

У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що реальність проведених господарських операцій із СТОВ Маяк не підтверджується у зв'язку з: не відповідністю кількості реалізованого соняшника та кількістю його зберігання на зернових складах за даними ДП Держреєстри України у 2013 році, а також відсутністю зберігання соняшнику у 2014 році; відсутністю реального (законного) джерела походження сільськогосподарських культур (насіння соняшнику) на СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283) та в подальшому реалізованих на Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл ; не відповідністю обсягів реалізованої продукції (соняшник) реальним посівним площам СТОВ Маяк ; відсутністю чисельності працюючих та наявність основних засобів, яка б дозволила здійснювати фінансово-господарську діяльність в задекларованих обсягах; формальний підхід до їх оформлення та, як наслідок, їх юридична дефектність.

З урахуванням клопотання представника позивача та неявки представника відповідача в судове засідання, суд на підставі вимог ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року) ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

При цьому, суд враховує вимоги пункту 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі в редакції Закону України №2147- VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів ), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 31 серпня 2016 року по 16 листопада 2016 року на підставі направлень від 31 серпня 2016 року, виданих Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби №569, №571, №568, №567, №572, №566, №565, №570, №573, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 серпня 2016 року №578 Про проведення документальної планової виїзної перевірки проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №2035/28-10-14-01/20010397 від 30 листопада 2016 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл :

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 13.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на прибуток за період з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2016 року на суму 34 098 209,00 грн., в тому числі по періодах: за 2013 рік на суму 11 150 961,00 грн., за 2014 рік на суму 12 028 386,00 грн., за 2015 рік на суму 7 087 637,00 грн., за І квартал 2015 року на суму 667 288,00 грн., півріччя 2016 року на суму 3 831 225,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено завищення бюджетного відшкодування (на рахунок у банку) на загальну суму 13 176 252,00 грн., в т.ч. по періодах: листопад 2013 року на суму 656 904,00 грн., грудень 2013 року на суму 1 274 075,00 грн., січень 2014 року на суму 1 401 717,00 грн., лютий 2014 року на суму 1 099 344,00 грн., березень 2014 року на суму 68 832,00 грн, жовтень 2014 року на суму 796 039,00 грн., листопад 2014 року на суму 715 084,00 грн., грудень 2014 року на суму 210 231,00 грн., січень 2015 року на суму 961 259,00 грн., лютий 2015 року на суму 504 130,00 грн., березень 2015 року на суму 624 280,00 грн., квітень 2015 року на суму 391 874,00 грн., травень 2015 року на суму 427 166,00 грн., червень 2015 року на суму 1 234 260,00 грн., лютий 2016 року на суму 524 959,00 грн., травень 2016 року на суму 1 081 913,00 грн., червень 2016 року на суму 395 969,00 грн. та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 19+ряд.20.3 уточ.розрах.0110) (ряд.19 уточн.розр.0121-0123ю0130) (переносяться до рд.16.1 декларації наступного звітного періоду) ряд. 21 декларації на загальну суму 5 283 268 грн., в т.ч. по періодах: липень 2015 року на суму 307 628,00 грн., вересень 2015 року на суму 1 993 823,00 грн., жовтень 2015 року на суму 48 347,00 грн., листопад 2015 року на суму 976 325,00 грн., грудень 2015 року на суму 670 967,00 грн., січень 2016 року на суму 313 528,00 грн., березень 2016 року на суму 972 450,00 грн.;

- підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а саме до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включені доходи у вигляді інших заохочувальних та компенсаційних виплат платників податку, у результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 27 147,76 грн., в тому числі в 2014 році: січень - 2 626,359 грн., березень - 2 237,95 грн., травень - 1 498,37 грн., червень - 235,95 грн., серпень - 744,50 грн., в 2015 році: січень - 1521,73 грн., березень - 1699,32 грн., травень - 606,22 грн., червень - 1206,03 грн., серпень - 4351,78 грн., в 2016 році: січень - 1039,86 грн., лютий - 458,37 грн., березень - 4267,33 грн., травень - 2452,42 грн., червень - 2201,58 грн.;

- пункту 176.2б пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку;

- підпункту 1.2 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, Закону України від 31 липня 2014 року №1621-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України до складу загального місячного оподатковуваного доходу не включено доходи у вигляді інших заохочувальних та компенсаційних виплат податку сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл у результаті чого встановлено заниження військового збору у сумі 1 329,49 грн., в тому числі в 2014 році: серпень - 54,52 грн., в 2015 році - січень - 91,45 грн., березень - 101,96 грн., травень - 36,37 грн., червень - 72,36 грн., серпень - 261,11 грн., в 2016 році - січень 71,03 грн., лютий - 31,31 грн., березень - 291,48 грн., травень - 167,52 грн., червень - 150,38 грн.;

- пункту 239.2 статті 239 розділу VII Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне подання розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу ІІ Податкового кодексу України;

- пункту 1, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, пункту 1, пункту 4 частини 5, пункту 1 частини 7 частини 8 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 75 694,15 грн., в тому числі по звітним періодам, а саме: 2012 рік (34,7%) - 19 658,52 грн., 2013 рік (34,7%) - 30 891,96 грн., 2012 рік (2,6%) - 1472,94 грн., 2013 рік (2,6%) - 2314,62 грн., 2014 рік (37,26%) - 8790,11 грн., 2015 рік (37,26%) - 5038,50 грн., 2016 рік (22,00%) - 6191,39 грн., 2014 рік (3,6%) - 849,30 грн., 2015 рік (3,6%) - 486,81 грн., та зменшено єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 43 966,34 грн., в тому числі по звітним періодах, а саме: 2013 рік (37,26%) - 7954,79 грн., 2011 рік (34,7%) - 11 307,00 грн., 2012 рік (34,7%) - 17 854,11 грн., 2013 рік (34,7%) - 4340,19 грн., 2011 рік (2,6%) - 847,23 грн., 2012 рік (2,6%) - 1337,81 грн., 2013 рік (2,6%) - 325,21 грн.;

- підпункту 267.6.4, підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл несвоєчасно подано звітну податкову декларацію з транспортного податку за 2016 рік з порушенням терміну подання по строку 03 березня 2016 року фактично подано 18 березня 2016 року №9038165205;

- підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, пункту 160.5 статті 160 Податкового кодексу України, пункту 13.5 статті 13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств Товариство з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року не утримувало податок з доходів нерезидента при виплаті доходу компанії Cargill International SA (Швейцарія) у сумі 35 699 705,55 грн., у тому числі: 9 місяців 2010 року - 61 340,70 грн., 2010 року - 1 736 994,05 грн., І квартал 2011 року - 1 704 995,00 грн., ІІ квартал 2011 року - 1 160 249,37 грн., 9 місяців 2011 року - 1 537 453,37 грн., 2011 року - 2 863 264,37 грн., І квартал 2012 року - 1 914 345,08 грн., ІІ квартал 2012 року - 3 786 313,00 грн., 9 місяців 2012 року - 5 038 026,00 грн., 2012 року - 6 565 929,00 грн., 2013 року - 4 913 601,42 грн., 2014 рік - 10 142 826,57 грн., 2015 року - 5 569 393,25 грн., І квартал 2016 року - 756 469,99 грн., І півріччя 2016 року - 2 202 701,69 грн.

На підставі вказаних висновків акта перевірки податковий орган прийняв 09 березня 2017 року податкове повідомлення-рішення №0001742200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 040 083,00 грн. При цьому, по взаємовідносинах з СТОВ Маяк позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 313 028,44 грн.

Крім того, 09 березня 2017 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001762200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 35 728 929,00 грн., у т.ч. 24 414 755,00 грн. за основним платежем, 11 314 174,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Зокрема, по взаємовідносинах з СТОВ Маяк позивачу збільшено податкове зобов'язання у розмірі 10 754 479,16 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з змістом положень пункту 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, відповідно до положень статті 1, частин 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Як вбачається з акта перевірки, за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргіл (покупець) та СТОВ Маяк (постачальник) укладено ряд однотипних договорів поставки, а саме - №CVP56749 від 14 листопада 2013 року, № CVP57810 від 29 листопада 2013 року, № CVP58147 від 04 грудня 2013 року, № CVP58331 від 06 грудня 2013 року, № CVP58378 від 09 грудня 2013 року, № CVP58506 від 10 грудня 2013 року, № CVP58821 від 17 грудня 2013 року, № CVP59498 від 08 січня 2014 року, № CVP60050 від 24 січня 2014 року, № CVP60395 від 03 лютого 2014 року, № CVP60767 від 10 лютого 2014 року, № CVP60769 від 11 лютого 2014 року, № CVP60940 від 13 лютого 2014 року, № CVP61235 від 19 лютого 2014 року, № CVP61489 від 26 лютого 2014 року, № CVP61608 від 27 лютого 2014 року, № CVP62714 від 14 березня 2014 року, № CVP63172 від 21 березня 2014 року, № CVP63294 від 24 березня 2014 року, № CVP63689 від 27 березня 2014 року, № CVP64379 від 07 квітня 2014 року, № CVP64378 від 07 квітня 2014 року, № CVP64482 від 09 квітня 2014 року, № CVP64628 від 10 квітня 2014 року, згідно умов яких постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2013 року українського походження на умовах DAP доставлено до ТОВ Градолія м. Кіровоград, смт. Нове, вул. Мурманська, 37-Г (місце поставки) згідно Інкотермс 2010 в частині, що не суперечить умовам цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 вказаних договорів цим постачальник підтверджує, що а) він є сільськогосподарським підприємством - виробником зернових та технічних культур; б) що він є виробником товару, що постачається за цим договором; в) що товар постачається вперше в розумінні пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, тобто є першим постачанням.

Пунктом 4.1 договорів передбачено, що поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом у суворій відповідності з графіком, узгодженим з покупцем.

Кожний автомобіль з товаром повинен супроводжуватися: а) товарно-транспортною накладною; б) сертифікатом якості Державної інспекції сільського господарства (ДІСГ), з обов'язковим зазначенням номера автомобіля і походження товару; в) карантинним сертифікатом (у випадках, передбачених законодавством). У випадку ненадання постачальником всіх документів, вказаних в пункті 4.2 договору, покупець має право на власний розсуд прийняти товар за наявними документами чи відмовитися від приймання товару до моменту надання всіх документів, з покладанням всіх понесених витрат на постачальника (пункти 4.2-4.3).

Згідно з пунктом 4.5 договорів у товаросупровідних документах автомобільного транспорту в графі вантажоодержувач постачальник має вказати: ТОВ Градолія по договору переробки з ТОВ АТ Каргілл .

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано копії реєстру отриманих ТОВ АТ Каргілл від СТОВ Маяк видаткових та податкових накладних; податкових накладних; видаткових накладних; довідки з філії КІБ ПАТ Креді Агріколь Банк з підтвердженням здійснення ТОВ АТ Каргілл переказу коштів на користь СТОВ Маяк в період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників (т.2 справи).

Також позивачем надано копії товарно-транспортних накладних, в графі вантажоодержувач яких постачальник вказано: ТОВ Градолія по договору переробки з ТОВ АТ Каргілл (т.3 справи).

Крім того, в матеріалах справи наявні копії складських квитанцій на зерно №78 від 28 березня 2014 року, №113 від 07 квітня 2014 року.

На підставі зазначених документів встановлено, що за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року СТОВ Маяк поставлено позивачу 12 506,07 тон товару на загальну суму 47 797 685,16 грн., в тому числі з ПДВ 7 966 280,86 грн.

При цьому, відповідачем підтверджується, що розрахунки між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл та СТОВ Маяк за отриманий товар проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень в сумі 47 797 685,16 грн., в тому числі ПДВ 7 966 280,86 грн.

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону Украйни Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з положеннями статті 3 Закону №996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону №996-ХІV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл насіння соняшника у СТОВ Маяк , суд дійшов висновку, що видаткові накладні в силу Закону №996-ХІV та Положення № 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Видаткові накладні містять найменування продавця та покупця, обсяг поставленого товару, підписи уповноважених представників сторін та відбитки печаток товариств та дають змогу визначити, який саме товар постачався, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем у акті перевірки не зазначено жодного недоліку в оформленні первинних документів, складених за результатами господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл з СТОВ Маяк .

Висновки про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за ґрунтуються виключно на податковій інформації, яка, на думку відповідача, свідчить про не підтвердження походження товару. Так, відповідач дослідив акти Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної фіскальної служби від 14 квітня 2014 року №20/23-25-22-042/03793283 та від 24 липня 2014 року №48/23-25-22-042/03793283 про неможливість проведення зустрічної звірки СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283) щодо підтвердження господарських відносин за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року та 01 лютого 2014 року по 31 травня 2014 року.

На підставі вказаних актів податковий орган прийшов до висновку, що СТОВ Маяк не встановлено місцезнаходження та не в повному обсязі надано первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року та 01 лютого 2014 року по 31 травня 2014 року.

Стосовно використання податковим органом актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів контрагента позивача, в якості підстави неправомірності включення позивачем певних сум за угодами з такими контрагентами до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В силу приписів ст. 16 Закону України Про інформацію від 02 жовтня 1999 року №2657-ХІІ податковою інформацією є сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, в силу приписів пункту 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, податкова інформація є підставою для прийняття посадовими особами органів державної податкової служби відповідних висновків під час проведення перевірок.

Оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

Крім того, суд зазначає, що пунктом 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу вищевикладених норм права та обставин справи вбачається, що висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, а також про нікчемність правочинів, здійснених між позивачем та його контрагентами зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що перевірка ТОВ АТ Каргілл була проведена відповідачем в порушення положень Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на підставі актів, які не можуть містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

При цьому, в акті перевірки по взаємовідносинах з СТОВ Маяк відповідач не ставить під сумнів повноту та якість первинної документації, яка підтверджує здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зокрема, не зазначає про ненадання позивачем під час перевірки тих чи інших документів, не висуває зауваження щодо повноти наданого переліку підтверджуючої первинної документації та не висуває претензій щодо форми або змісту наданих позивачем до перевірки документів.

Крім того, відповідно до чинного законодавства, порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо декларування суми витрат і/чи податкового кредиту.

Дана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 червня 2018 року у справі №805/5048/15-а, у справі № 825/722/14.

В підтвердження реальності здійснених операцій позивачем також надано копію договору про переробку сировини в продукцію №090914/1 від 09 вересня 2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл та Товариством з обмеженою відповідальністю Градолія , а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків на оплату за період з 01 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, довідки банку з підтвердженням здійснення позивачем переказу коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Градолія у період за 2013-2015 рр.; зовнішньоекономічних контрактів, укладених позивачем з компаніями-нерезидентами, вантажно-митних декларацій та банківських повідомлень про зарахування коштів в якості оплати за поставлену Товариством з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл компанії-нерезиденту продукцію.

В частині посилань податкового органу на дані реєстру зернового складу Державного підприємства Держреєстри України за березень-квітень 2014 року про зберігання контрагентом позивача - СТОВ Маяк значно меншої кількості соняшника порівняно із задекларованими ним показниками поставок, здійснених Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл , суд зазначає наступне.

Контролюючим органом взято до уваги лише 2 місяці, водночас поставки СТОВ Маяк на адресу позивача здійснювались протягом 6 місяців, а саме з середини листопада 2013 року по кінець квітня 2014 року. Крім того, поставки відповідно до умов договорів поставки здійснювались на умовах DAP Інкотермс 2010, тобто продавець виконав своє зобов'язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов'язки нести всі витрати й ризики, пов'язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Наведене свідчить, що товар, що поставлявся позивачу, міг зберігатись на його власному складі або елеваторі, які могли бути не сертифіковані, відповідно товарні запаси зазначених складів СТОВ Маяк не могли відображатись в даних реєстру зернового складу Державного підприємства Держреєстри України .

При цьому, позивач не може нести податкові наслідки за порушення контрагентом приписів законодавства в силу принципу індивідуальної відповідальності.

В розумінні статті 16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.

Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентами підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства іншими, а ніж позивач особами, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до показників податкової звітності.

При цьому, твердження суду про наявність в доводах контролюючого органу виключно припущень щодо неправомірної поведінки постачальників в ланцюгу постачання, ґрунтується на тому, що оскільки представником відповідача не надано доказів прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, якими б таким особам збільшувались/зменшувались суми грошових зобов'язань, то доводи, викладені в акті перевірки позивача, є лише думкою певної посадової особи, відповідальної за складання таких актів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Частина 1 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22 січня 2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відтак, приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом з посиланням на належні та допустимі докази, не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності на підставі зазначених вище досліджених судом господарських операцій.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак суд приходить до висновку про необхідність скасування їх в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 березня 2017 року №0001742200 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 313 028,44 грн., у тому числі 2 208 685,63 грн. - за основним платежем та 1 104 342,81 грн. - штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинах з СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283), а також №0001762200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 10 754 479,16 грн., у тому числі 7 169 652,77 грн. - за основним платежем та 3 584 826,38 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, по взаємовідносинах з СТОВ Маяк (код ЄДРПОУ 03793283).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТ Каргілл (код ЄДРПОУ 20010397) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 211 012,62 грн. (двісті одинадцять тисяч дванадцять гривень шістдесят дві копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук