Ухвала

від 09.11.2018 по справі 808/1040/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1040/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В. перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року у справі №808/1040/18 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби, до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №808/1040/18 з апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року.

Перевіривши апеляційну скаргу суддя-доповідач встановив, що вона не відповідає вимогам статті 298 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення Запорізького окружного адміністративного суду складено 30.05.2018 року.

Апеляційну скаргу на вищевказане рішення скаржник подав у жовтні 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом.

Порушуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 року апеляційну скаргу повернуто, проте згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє скаржника права на повторне звернення за такою скаргою.

З приводу наведеного суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг строку на апеляційне оскарження рішення суду. Норми вказаної статті не пов'язують початок перебігу такого строку з оплатою судового збору.

Вирішуючи клопотання суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору у визначені строки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Отже, поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право іншої сторони .

Також суд зазначає, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Європейського Суду з прав людини щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 року (справа Каменівська проти України ).

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником строку подачі апеляційної скарги визначено обов'язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного строку можливо лише за наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Отже, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги, у зв'язку з поверненням апеляційної скарги не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.

Також жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом строк, скаржником апеляційній інстанції не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Згідно з п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте в порушення норм вищевказаної статті скаржником до апеляційної скарги долучено копію платіжного доручення №1907 від 13.08.2018 року, у зв'язку з чим останньому слід надати оригінал вищевказаного платіжного доручення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169 , 296 , 298 Кодексу адміністративного судочинства України , суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року у справі №808/1040/18 від 30.05.2018 року.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року у справі №808/1040/18 від 30.05.2018 року за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби, до Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Білак