Ухвала

від 06.11.2018 по справі 808/1371/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А           06 листопада 2018 року м. Дніпросправа №808/1371/18           Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області           на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. в адміністративній справі №808/1371/18           за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозахист"             до Головного управління ДФС у Запорізькій області                     про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- встановив: Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозахист"  задоволено.           Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник 11.08.2018 року оскаржив його в апеляційному порядку.           Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для надання доказів сплати судового збору.           Копію ухвали суду від 22.08.2018 року скаржник отримав 29.08.2018 року.          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2018 року скаржнику повернуто апеляційну скаргу, оскільки у наданий строк скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги.            09.10.2018 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. До апеляційної скарги скаржник долучив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.                   В обґрунтування клопотання скаржник посилається на те, що копію ухвали суду від 22.08.2018 року він отримав 29.08.2018 року. 10.09.2018 до на виконання ухвали від 22.08.2018 нами була надіслана заява про продовження строку на усунення недоліків, у зв'язку з тим, що судовий збір на час виправлення недоліків, відповідно до ухвали від 22.08.2018 сплачений не був. 12.09.2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року було задоволено позовні вимоги в адміністративній справі № 808/1371/18.           Розглянувши зазначене клопотання счкаржника, суд дійшов наступного висновку.                    Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.           Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.                   Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.                   Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.           Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін 02.07.2018 року. Повний текст рішення виготовлено 11.07.2018 року. Апеляційну скаргу надіслано до суду першої інстанції 09.10.2018 року, тобто після спливу строку, встановленого ч.1 та ч.2 ст. 295 КАС України.           За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.           Відповідно до матеріалів справи, копію ухвали суду від 22.08.2018 року скаржник отримав 29.08.2018 року. Зі змісту платіжного доручення від 12.09.2018 року вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 16955,55 грн. у цій справі було сплачено 14.09.2018 року, тобто після спливу десятиденного строку, встановленого ухвалою суду 22.08.2018 року. У заяві від 10.09.2018 року про продовження строку для усунення недоліків скаржник посилався на недостатність коштів для сплати судового збору.           Ухвала суду про повернення апеляційної скарги від 14.09.2018 року набрала законної сили та не скасована.           На думку суду, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору. Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.           Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.   Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу". У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…". Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права. Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".           Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, поважних підстав для понолвення строку апеляційного оскарження скаржник не навів.           Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.           Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України). Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.           У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"). З матеріалів справи вбачається, що скаржник сплатив судовий збір в сумі 16 955,55 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Стаква судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі складає 16 960,02 грн. ((513419+21216,25+42514+10628,5+166001)*0,015*1,5). Отже, скаржник має додатково надати докази сплати судового збору  в сумі 4,47 грн. Відповідно до п.3, п.8 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; - дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Скаржник в апеляційній скарзі не вказав дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується, та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.           За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, - ухвалив:           Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р. у справі №808/1371/18 залишити без руху.           Надати Головному управлінню ДФС у Запорізькій області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: - вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.07.2018 р.; - надати докази сплати судового збору додатково в сумі 4,47 грн. (реквізити для сплати судового збору - одержувач: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; рахунок отримувача:  34317206081005; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: "*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації скаржника), Третій апеляційний адміністративний суд"); - вказати дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; - вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.           Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Запорізькій області , що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.             Суддя                                                                                                    О.М. Панченко