Постанова

від 08.11.2018 по справі 819/1080/14-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/286/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В., Коваля Р.Й.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Осташ А.В., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 25.05.2018 року) у справі №819/1080/14-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,-

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області в якому просило визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення Чортківської ОДПІ Тернопільської області від 02.12.2013 року №0001832200, №0001892200 та №0001802200.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, правонаступником якої є Чортківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (48500, Тернопільська область, м. Чортків. вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 39550702), №0001832200 форми "В1" від 02.12.2013, №0001892200 форми "Р" від 02.12.2013, №0001802200 форми "В4" від 02.12.2013.

Стягнуто з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (48500, Тернопільська область, м. Чортків. вул. Шевченка, 23, код ЄДРПОУ 39550702) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополіс" (48523, Тернопільська область, Чортківський район, смт. Заводське вул. І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 30834410) судовий збір в розмірі 487 грн 20 коп, сплачений згідно платіжного доручення №9421 від 22.04.2014.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до ст.4 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на одному з основних принципів: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Враховуючи зазначене, апелянт зазначає, що позивачем порушено вимоги пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит з податку на додану вартість за травень 2013 року на 645353 грн., за червень 2013 року на 2151115 грн., за липень 2013 року на 2255729 грн. (рядок 16.3 Коригування податкового кредиту із постачання с/г продукції або продукції власного виробництва переробного підприємства у митному режимі експорту ).

З врахуванням результатів попередньої перевірки (акт від 17.06.2013 №385/22-30834410) та задекларованих показників рядків 23 та 24 декларацій з податку на додану вартість, на підставі акта перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410 Чортківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення від 02.12.2013:

№0001802200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2255729 грн. за липень 2013 року;

№0001832200, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на 1684513 грн., за травень - липень 2013 року, та застосовано 842257 грн. штрафних санкцій, застосованих з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу;

№0001892200 яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28243 грн. та 14122 грн. (50%) штрафних санкцій застосованих з посиланням на пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за вх. №К-13301/18 від 13.09.2018 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що наведені відповідачем у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Чортківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Чортківська ОДПІ) було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агрополіс з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов'язань за травень, червень та липень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2013 р. №264/22-30834410 том 1, аркуш справи 13-28), у якому встановлено порушення:

- вимоги п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п 2.4 розділу IV Наказу Міністерства фінансів України №1340 від 17.12.2012 року Про затвердження форми Реєстру і виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення , Порядку заповнення і - подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 №1492 (в редакції наказу від 17.12.2012 №1342), а саме: ТОВ Агрополіс по операціях із постачання цукру та патоки у митному режимі експорту, в графу 5 - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-липень 2013 року не проставлено відмітку (БОПНП, або БОРКП) - бухгалтерська довідка, яка складається у випадку коригування податкової накладної паперової чи коригування розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної, в результаті чого встановлено:

- заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн в тому числі за травень 2013 року на суму 11124 грн за червень 2013 року на суму 17119 грн;

- завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 684 513 грн. в тому числі за травень 2013 року на 885 546 грн. у червні 2013 року на 634 229 грн. та у липні 2013 року на 164 738 грн;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2 255 729 грн.

На підставі акта перевірки відповідач виніс наступні податкові повідомлення - рішення від 02.12.2013:

- № 0001832200, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 1684523,00 грн., за травень 2013 року в сумі 885546,00 грн, за червень 2013 року в сумі 634229,00 грн, за липень 2013 року в сумі 164738,00 грн та штрафні санкції в сумі 842257 грн. (том 1, аркуш справи 10);

- № 0001892200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28243,00 грн. та 14122,00 грн. штрафних санкцій, загальна суму 42365,00 грн (том 1, аркуш справи 11);

- № 0001802200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2255729,00 грн (том 1, аркуш справи 12);

Не погодившись із винесеними податковими - повідомленнями рішеннями позивач звернувся у відповідності до ст. 56 ПК України до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд зазначених податкових повідомлень - рішень.

Згідно рішення від 08.02.2014 №1605/10/19-00-10.02-06/32 Головного управління Міндоходів у Тернопільській області скарга позивача залишена без задоволення, а зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Позивач 24.02.2014 подав повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення.

Згідно рішення від 03.04.2014 №6334/6/99-99-10-01-15 про результати повторної скарги Головного управління Міндоходів у Тернопільській області скарга позивача залишена без задоволення, а зазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з п.2.1 та п.2.2 вказаного Положення, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У розумінні пункту 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Суд першої інстанції вірно вказав, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, мали місце.

Із матеріалів справи видно, а саме з акта перевірки від 08.10.2013 №264/22-30834410, що позивачем здійснювалися господарські операції з відповідними контрагентами щодо поставки відповідної продукції.

Відповідно до п.209.4 ст.209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Пунктом 201.14 статті 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно з п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення Реєстру встановлюються відповідно до вимог р. II ПКУ.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді.

Форма та Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.02.2013 за №201/22733 (далі - Порядок №1340), чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2.4 Порядку №1340 бухгалтерська довідка має бути складена згідно із податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 196 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

У Реєстрі бухгалтерська довідка записується таким чином: у графі 2 - дата складання бухгалтерської довідки, у графах 3, 4, 6, 7 - відповідно дата складання, порядковий номер податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), найменування та індивідуальний податковий номер постачальника, який її склав, у графі 5 - зазначається вид документа БО, до якого додаються позначення виду документа, яким підтверджується операція з постачання (БОПНП - у разі віднесення до податкового кредиту сум податку на підставі паперової податкової накладної, БОПНЕ - на підставі електронної податкової накладної тощо). При цьому суми у графах 9, 10 зазначаються із знаком "+", а в графах 11, 12, 13, 14, 15, 16 - із знаком "-".

Із матеріалів справи видно, що перевіркою встановлено порушення, а саме: позивач по операціях із постачання цукру та патоки у митному режимі експорту, в графу 5 - реєстру виданих та отриманих податкових накладних за травень-липень 2013 року не проставлено відмітку (БОПНП, або БОРКП) - бухгалтерська довідка, яка складається у випадку коригування податкової накладної паперової чи коригування розрахунку кількісних і вартісних показників до податкової накладної.

Суд першої інстанції встановив, що підприємством було проведено уточнення до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень та липень, про що свідчить копія Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року, в якому документально підтверджуються вказані уточнення.

Уточнення Реєстру за травень було проведено у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2014 року, при цьому уточнення до декларації не подавалось.

Крім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що допущені технічні помилки під час заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, жодним чином не впливають на суми, які заявлені, згідно декларації до бюджетного відшкодування.

Щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2255729 грн, Товариством Агрополіс при коригуванні податкового кредиту за липень 2013 помилково із суми ПДВ виділена сума ПДВ, на що подано уточнюючий розрахунок до Чортківської ОДПІ відповідно до декларацій 0110 та 0121 і дані уточнюючі розрахунки були враховані в Акті перевірки. До уточнюючих розрахунків додавались бухгалтерські довідки.

За даними декларації 0121 за липень 2013 року залишок від'ємного значення 20 799 248 грн, в зв'язку з цим товариство не перераховує гроші на спецрахунок по ПДВ. З урахуванням поданих уточнень від'ємне значення зменшено за червень на суму 1 792 596,00 грн, за липень на суму 1 879 774,00 грн.

Взявши до уваги матеріали справи та вище викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих Товариством первинних документів по зазначених контрагентах встановлено, що такі оформлено відповідно до законодавчо встановлених вимог, складені в момент проведення кожної господарської операції або безпосередньо після її завершення та підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентам. Зазначені документи в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинними документами та містять необхідні реквізити та інформацію, а відтак є підставою для включення даних за такими господарськими операціями до податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що дана адміністративна справа була зупинена у суді першої інстанції до вирішення адміністративної справи №819/2323/13-а. Предметом оскарження якої були податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 №0000182200 форми В4 та від 17.07.2013 №0000192200 форми Р , які винесенні на підставі акта перевірки №385/22-30834410 від 17.06.2013. Перевірка проводилась з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 по 30.04.2013.

Тернопільським окружним адміністративним судом по адміністративній справі №819/2323/13-а прийнято постанову, якою податкові повідомлення-рішення Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 17.07.2013 №0000182200 форми В4 та від 17.07.2013 №0000192200 форми Р скасовано.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2018 по адміністративній справі №819/2323/13-а апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.09.2017 - без змін.

Судове рішення по адміністративній справі №819/2323/13-а набрало законної сили.

Згідно із ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що в результаті дослідження представлених документів висновки відповідача, які викладені у акті перевірки, щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28243 грн. в тому числі за травень 2013 року на суму 11124 грн. за червень 2013 року на суму 17119 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1 684 513 грн. в тому числі за травень 2013 року на 885 546 грн. у червні 2013 року на 634 229 грн. та у липні 2013 року на 164 738 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2013 року з податку на додану вартість на суму 2 255 729 грн. документально та нормативно не підтверджуються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Взявши до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі №819/1080/14-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді І. В. Глушко Р. Й. Коваль Повний текст постанови складений 08 листопада 2018 року.