Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/10354/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 05.11.2018Справа №  910/10354/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Державного підприємства  "Запорізький державний авіаційний ремонтний завод "МіГремонт" (69013, обл. Запорізька, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, будинок 124; ідентифікаційний код 07917635) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс бізнес груп" (03142, м. Київ, вул. Академіка  Доброхотова, будинок 4; ідентифікаційний код 40810087) про стягнення  5    024, 42 грн. Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 03.08.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» про стягнення 5042 грн. 42 коп., з яких 3834 грн. 81 коп. основного боргу, 698 грн. 88 коп. пені, 268 грн. 44 коп. штрафу, 57 грн. 37 коп. 3% річних та 164 грн. 92 коп. інфляційних втрат. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №1212-11 від 12.12.2017 (Специфікації № 1) не поставив у визначений строк позивачу товар, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 3834 грн. 81 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пню у розмірі 698 грн. 88 коп., штраф у розмірі 268 грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 57 грн. 37 коп. та інфляційні втрати у розмірі 164 грн. 92 коп. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2018 позовну заяву Державного підприємства "Запорізький державний авіаційний ремонтний завод "МіГремонт" залишено без руху, позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача. 27.08.2018 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства  "Запорізький державний авіаційний ремонтний завод "МіГремонт"  на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2018  надійшов лист з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та доказів надсилання (копії опису вкладення на фіскальний чек) копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 відкрито провадження у справі №910/10354/18, постановлено здійснювати розгляд справи з правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Відзиву у встановлений судом строк відповідачем до суду не подано. При цьому, про розгляд господарським судом міста Києва справи №910/10354/18 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, буд. 4), що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення відправнику у зв'язку з тим, що адресат за вказаною адресою не значиться (адресата не розшукано), та поштовим конвертом, в якому ухвала суду про відкриття провадження у справі №910/10354/18 була надіслана на вказану адресу відповідача. Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З огляду на те, що ухвала суду від 03.09.2018 була направлена на адресу відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а будь-якої іншої адреси відповідачем суду не повідомлено, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд судом справи №910/10354/18. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд ВСТАНОВИВ: 12.12.2017 між Державним підприємством «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» (постачальник) укладено Договір №1212-11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець – прийняти й оплатити продукцію, вказану у відповідній Специфікації, на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п. 2.1 Договору №1212-11 від 12.12.2017 кількість, номенклатура продукції вказується у відповідних специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. Згідно з п. 3.2 Договору №1212-11 від 12.12.2017 постачальник зобов'язується поставити продукцію на умовах DDP – м. Запоріжжя, відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс 2010». Відповідно до п. 3.3 Договору №1212-11 від 12.12.2017 строки поставки продукції визначаються у відповідній специфікації. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інший строк винятково на підставі попередньої згоди покупця у письмовій формі. Згідно з п. 4.1 Договору №1212-11 від 12.12.2017 ціна договору складається з суми всіх специфікацій на продукцію, що постачається за договором окремими партіями. Відповідно до п. 5.1 Договору №1212-11 від 12.12.2017 оплата покупцем продукції визначається у відповідній специфікації та здійснюється в національній валюті України шляхом внесення оплати на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі. Відповідно до п. 5.2 Договору №1212-11 від 12.12.2017 умови оплати за продукцію вказуються у відповідній специфікації. Згідно з п. 6.1 Договору №1212-11 від 12.12.2017 момент переходу права власності продукції визначається моментом підписання первинного документа. Відповідно до п. 10.5 Договору №1212-11 від 12.12.2017 даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами  і діє до 31.12.2018 та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. З аналізу Договору №1212-11 від 12.12.2017 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, строк поставки, тощо) кожного окремого зобов'язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами у специфікаціях до договору (п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.3, 4.2, 5.1 договору). Відповідно до Специфікації № 1 до Договору №1212-11 від 12.12.2017 сторони погодили найменування товару (карти пам'яті, жорсткий диск, фотоапарат); строк поставки товару – 10 днів з моменту передоплати; ціну товару та його загальну вартість – 7669 грн. 81 коп. Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У п. 2 Специфікації № 2 до Договору №1212-11 від 12.12.2017 сторони погодили, що оплата за продукцію здійснюється наступним чином: - 50% попередньої оплати сплачується покупцем протягом 5-ти робочих днів після підписання цієї специфікації у сумі 3834 грн. 91 коп.% - 50% кінцевої оплати у сумі 3834 грн. 90 коп. сплачується покупцем протягом 5-ти робочих днів після підписання первинного документа та отримання покупцем зареєстрованої постачальником податкової накладної. Судом встановлено, що 26.12.2017 позивач здійснив попередню оплату за товар, погоджений сторонами у Специфікації № 1 до Договору №1212-11 від 12.12.2017, у розмірі 3834 грн. 81 коп. (відповідно до п. 2 договору поставки), що підтверджується платіжним дорученням № 7772 від 26.12.2017 на суму 3834 грн. 81 коп. Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У Специфікації № 1 до Договору №1212-11 від 12.12.2017 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний поставити позивачу товар протягом 10-ти днів з моменту попередньої оплати. Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачу товар, обумовлений Специфікацією № 1, у строк до 05.01.2018 включно. Судом встановлено, що у встановлений строк відповідач не поставив позивачу товар за Специфікацією № 1 до Договору №1212-11 від 12.12.2017 та 12.01.2018 надіслав позивачу електронного листа, в якому, зокрема, просив позивача написати листа про повернення грошових коштів (копія електронного листування між сторонами долучена позивачем до позовної заяви). Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Позивачем долучено до позовної заяви копію листа №06/138 від 17.01.2018, в якому позивач просив відповідача повернути суму попередньої оплати у розмірі 3834 грн. 81 коп. Доказів надсилання позивачем/отримання відповідачем вказаного листа матеріали справи не містять. Водночас, позивачем долучено до позовної заяви копію претензії №12/661 від 19.03.2018 про повернення грошових коштів (попередньої оплати) у сумі 3834 грн. 81 коп. Як вбачається з долучених позивачем до позовної заяви копії фіскального чеку та копії поштового конверту, претензія позивача №12/661 від 19.03.2018 була направлена на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп», яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була повернута відділенням поштового зв'язку відправнику (позивачу) у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання (довідка відділення поштового зв'язку від 23.04.2018). Суд зазначає, що по суті, вимога позивача про повернення попередньої оплати є односторонньою відмовою від зобов'язання з поставки товару, право на яку передбачено ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України. Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату – обов'язок продавця поставити товар припиняється. Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар. Таким чином, направивши відповідачу претензію №12/661 від 19.03.2018 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 3834 грн. 81 коп., позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з Договору №1212-11 від 12.12.2017, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар. Суд зазначає, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Як вбачається з довідки відділення поштового зв'язку про причини повернення поштового відправлення (претензії позивача №12/661 від 19.03.2018 про повернення попередньої оплати), вона складена (оформлена) ПАТ «Укрпошта» 23.04.2018, з огляду на що суд дійшов висновку вважати 23.04.2018 днем пред'явленням відповідачу претензії про повернення попередньої оплати. Доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 3834 грн. 81 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Враховуючи встановлені судом обставини щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати у сумі 3834 грн. 81 коп., невиконання відповідачем обов'язку з постави товару, пред'явлення позивачем до відповідача вимоги про повернення попередньої оплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» суми основного боргу (суми попередньої оплати) у розмірі 3834 грн. 81 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 268 грн. 44 коп. (на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Судом встановлено, що відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» підприємство є державним комерційним підприємством заснованим на державній власності та передане в управління державного концерну «Укроборонпром». Відповідно до п. 7.1 Договору №1212-11 від 12.12.2017 за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України. Суд зазначає, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій. Таким чином, позивач як суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, має право на нарахування в порядку ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафу у розмірі 7% від вартості непоставленого відповідачем товару (негрошове зобов'язання), однак у випадку, коли таке прострочення триває понад 30 днів. Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 05.01.2018 включно. Як встановлено судом, відповідач не виконав свій обов'язок з поставки позивачу товару та позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, яка була пред'явлена відповідачу 23.04.2018, у зв'язку з чим у відповідача припинився обов'язок поставляти позивачу товар (негрошове зобов'язання) та виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату (грошове зобов'язання). Таким чином, відповідачем було прострочено виконання негрошового зобов'язання (поставка товару) більше ніж на 30 днів, у зв'язку з чим обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» штрафу у розмірі 268 грн. 44 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 698 грн. 88 коп. за період з 25.01.2018 по 25.07.2018 (нараховану на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 05.01.2018 включно. Як встановлено судом, відповідач не виконав свій обов'язок з поставки позивачу товару та позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, яка була пред'явлена відповідачу 23.04.2018, у зв'язку з чим у відповідача припинився обов'язок поставляти позивачу товар (негрошове зобов'язання) та виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату (грошове зобов'язання). Таким чином, обгрунтованим для нарахування пені за невиконання відповідачем негрошового зобов'язання (непоставка товару) є період з 06.01.2018 до 23.04.2018. За розрахунком суду, за невиконання відповідачем негрошового зобов'язання з поставки товару у період з 25.01.2018 до 23.04.2018 (в межах заявлених позивачем позовних вимог), обґрунтованим розміром пені, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, є пеня у розмірі 341 грн. 30 коп. Таким чином, позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» пені у розмірі 698 грн. 88 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 341 грн. 30 коп. Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 57 грн. 37 коп. за період з 25.01.2017 по 25.07.2018. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 05.01.2018 включно. Як встановлено судом, відповідач не виконав свій обов'язок з поставки позивачу товару та позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, яка була пред'явлена відповідачу 23.04.2018, у зв'язку з чим у відповідача припинився обов'язок поставляти позивачу товар (негрошове зобов'язання) та виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату (грошове зобов'язання). Таким чином, в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з 25.01.2018 по 25.07.2018) обґрунтованим для нарахування 3% річних у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати є період з 24.04.2018 по 25.07.2018). Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 24.04.2018 по 25.07.2018, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних є 29 грн 31 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» 3% річних у розмірі 57 грн. 37 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 29 грн. 31 коп. Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 164 грн. 92 коп. за період з січня 2018 року по червень 2018 року. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 05.01.2018 включно. Як встановлено судом, відповідач не виконав свій обов'язок з поставки позивачу товару та позивач направив відповідачу вимогу про повернення попередньої оплати, яка була пред'явлена відповідачу 23.04.2018, у зв'язку з чим у відповідача припинився обов'язок поставляти позивачу товар (негрошове зобов'язання) та виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату (грошове зобов'язання). Таким чином, в межах заявленого позивачем періоду нарахування (з січня 2018 року по червень 2018 року) обґрунтованим для нарахування інфляційних втрат у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати є період з травня 2018 року по червень 2018 року. Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2018 року по червень 2018 року, суд дійшов висновку про відмову у позові Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» інфляційних втрат, так як за вказаний період інфляційні втрати відсутні (« 0,00» грн) – враховуючи індекси інфляції за травень та червень 2018 року. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс бізнес груп» (03142, м. Київ, вул. Академіка Доброхотова, буд. 4; ідентифікаційний код: 40810087) на користь Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МіГремонт» (69013, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 124; ідентифікаційний код: 07917635) суму основного боргу у розмірі 3834 (три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 81 коп., штраф у розмірі 268 (двісті шістдесят всім) грн. 44 коп., пеню у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 29 (двадцять дев'ять) грн. 31 коп. та судовий збір у розмірі 1568 (одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім) грн. 93 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складено: 05.11.2018 Суддя                                                                                                                 Д.О. Баранов