Постанова

від 06.11.2018 по справі 911/3386/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3386/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача-1 - Ковальчук Д.В.,

позивача-2 - не з'явився,

відповідача-1 - Запаскін М.Р., Фоменко Р.О.,

відповідача-2 - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква

на рішення Господарського суду Київської області

у складі судді Чонгова С.І.

від 14.05.2018 та

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Алданова С.О.

від 20.08.2018

за позовом Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква

до Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни, Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Фонд державного майна України

про зобов'язання звільнити самовільно зайняті будівлі та скасування рішення про державну реєстрацію.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 14 листопада 2017 року позивачі подали позовну заяву про зобов'язання відповідача-2 звільнити самовільно зайняті будівлі: "підсобна будівля" №225 (1А) - 90,8 кв. м, "свинарник" №226 (Б) - 398,6 кв. м, що знаходяться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74; скасування рішення Державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Мельцарек Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №31787959 від 10.10.2016 та скасування запису, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №16825465 від 05.10.2016, який було внесено на підставі рішення індексний №31787959.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 у порушення вимог чинного законодавства самовільно, без рішення позивача-1, зайняв спірні приміщення та тим, що відповідач-1 у порушення вимог чинного законодавства здійснив державну реєстрацію іншого речового права на підставі установчих документів підприємства, а не на підставі рішення про закріплення нерухомого майна чи заяви особи, уповноваженою управляти таким майном.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 апеляційна скарга позивачів залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачами не доведено обставин самовільного зайняття відповідачем спірних нежитлових приміщень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 10 вересня 2018 року позивачі подали касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі позивачі просять скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2018, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і діє відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671.

9. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква, затвердженого наказом начальника Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 23.01.2017 №8 є державною установою, яка створена Міністерством оборони України та підпорядкована Північному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України.

10. Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України згідно зі статутом, затвердженим Міністерством оборони України від 17.04.2001 №102.

11. Відповідач-2 зазначав, що у його оперативному управлінні на балансі перебувають дві будівлі,а саме: "підсобна будівля" №225 (1А)-90,8кв. м. та "свинарник" №226 (Б) - 398,6кв. м., що знаходяться за адресою Київська область, Біла Церква, вул. П. Коновальця, військове містечко №74 (у подальшому присвоєна адреса м. Біла Церква, вул. П. Коновальця, 242).

12. Відповідно до актів №2/337 та №2/338, відповідачем-2 при проведенні інвентаризації на території військового містечка №74 були виявлені будівля за інвентарним №74/225, рік побудови -1974, матеріал стіни - цегла, група - IV, категорія - ІІІ, яка на балансі у нього не знаходиться та будівля за інвентарним №74/226, рік побудови -1974, матеріал стіни - цегла, група - IV, категорія - ІІ, яка на балансі у нього не знаходиться.

13. Відповідно до листа Фонду державного майна України №2/572 від 10.11.2014 за витягом з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна балансоутримувачем підсобної будівлі площею 90,8 кв. м та будівлі свинарника площею 398,6 кв. м є Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква.

14. 10 жовтня 2016 року державним реєстратором Мельцарек Т.О. в Державному реєстрі речових прав за № 31787959 проведена державна реєстрація за Державою України в особі Міністерства оборони України (правонабувач - Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг") нежитлових будівель - адмінбудівля підсобного господарства загальною площею 90,4 кв. м; свинарник загальною площею 571,2 кв. м, свинарник загальною площею 402,8 кв. м, телятник загальною площею 163,2 кв. м за адресою м. Біла Церква, вул. П Коновальця, 27-А.

15. Прийняття рішення щодо реєстрації права власності державним реєстратором здійснено на підставі витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, наданого до листа Фонду державного майна України від 18.07.2016 №10-15-13760.

16. Міністерством оборони України не оспорюються дії Фонду державного майна України щодо внесення інформації про спірне майно в Єдиний реєстр об'єктів державної власності щодо державного майна; не надано доказів, що така інформація не передавалася Фонду державного майна України для внесення у зазначений реєстр.

17. Міністерством оборони України не визначено якими конкретними діями відповідача-2, який підпорядкований Міністерству оборони України, порушені права чи законні інтереси Міністерства оборони України.

18. Міністерство оборони України будь-яких розпорядчих документів щодо передачі зазначеного майна на баланс підпорядкованим організаціям не надало.

19. Позивачами не надано доказів щодо самовільного зайняття відповідачем зазначеного майна.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

20. Позивачі вважають, що оскаржувані судові рішення не ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних, достатніх доказах та прийняті з порушенням норм матеріального права, а саме, статей 22, 136, 137 Господарського кодексу України.

21. Позивачі також зазначають, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а саме, статті 56, 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку позивачів, судом апеляційної інстанції було допущено до участі у справі неналежного представника відповідача-2 та розрахунок розміру судових витрат є необґрунтованим.

Позиції відповідачів викладені у відзивах на касаційну скаргу

22. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять залишити її без задоволення, оскільки вважають, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм чинного законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Господарський кодекс України

Стаття 136 частини 1, 2

Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Стаття 137 частини 1, 2

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

24. Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"

Стаття 2 частина 2

Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

25. Закон України "Про управління об'єктами державної власності"

Стаття 4 частина 1

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Стаття 7 частина 1 пункт 2 підпункти "д", "е"

Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; виступає розпорядником Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

26. Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1225 (надалі - Положення від 04.08.2000 № 1225)

Пункти 6, 7

Облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності.

Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.

27. Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2005 № 142) (надалі - Положення від 14.04.2004 № 467)

Пункт 1

Єдиний реєстр об'єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій (далі - підприємства), а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації (далі - балансоутримувачі).

Пункт 2

Реєстр формується Фондом державного майна за участю Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету та інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, шляхом об'єднання на єдиних методологічних засадах інформаційних систем.

Пункт 3

Розпорядником Реєстру є Фонд державного майна, який: затверджує порядок та умови користування Реєстром; розробляє організаційні та методологічні принципи його ведення; здійснює контроль за повнотою даних, які вносяться до Реєстру; розробляє і вдосконалює технології та програмні засоби формування Реєстру; надає інформаційно-довідкові послуги користувачам Реєстру.

Пункт 4

Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності: ведуть облік об'єктів державної власності, які належать до сфери їх управління та підлягають внесенню до Реєстру; здійснюють контроль за повнотою даних Реєстру та їх відповідністю встановленим вимогам; передають щокварталу Фондові державного майна інформацію для внесення змін до Реєстру.

Пункт 7

Реєстр складається з адресно-довідкової та інформаційної частини.

Адресно-довідкова частина містить ідентифікаційний код та повне найменування підприємств, господарських товариств, у статутних капіталах яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів, відомості про їх місцезнаходження, вид діяльності, організаційну форму господарювання, належність до сфери управління органу, уповноваженого управляти об'єктами державної власності, державну реєстрацію (перереєстрацію).

Адресно-довідкова частина формується на базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Інформаційна частина формується Фондом державного майна на підставі даних органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, Держкомстату, Державної податкової адміністрації, НКЦПФР, Держпідприємництва, Держгеокадастру, Антимонопольного комітету.

Інформаційна частина містить відомості про засновників підприємств, господарських товариств, у статутних капіталах яких акції (частки, паї) належать державі, та про балансоутримувачів, стан приватизації (корпоратизації), монопольне становище, стратегічне значення, фінансові (бухгалтерські) та статистичні показники, відомості про філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, розмір корпоративних прав держави, розмір земельних ділянок та площу забудови для об'єктів нерухомого майна, тип, найменування та вартість цього майна тощо.

Пункт 8

Накопичення, аналіз, поповнення, зберігання і захист даних Реєстру та контроль за достовірністю і доступом до них здійснюється Фондом державного майна.

Дані про об'єкти державної власності, внесені до Реєстру, поновлюються щокварталу Фондом державного майна за участю органів, зазначених у пункті 2 цього Положення.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 56 частини 1, 3

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Стаття 126 частини 1-3

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Стаття 309

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд відхиляє аргументи позивачів щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 22, 136, 137 Господарського кодексу України, оскільки із зазначених норм убачається, що власник майна здійснює контроль за використанням і збереженням майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.

30. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква та Державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" підпорядковані Міністерству оборони України, а останнє, у розумінні статей 22, 136, 137 Господарського кодексу України та частини 2 статті 2 Закон України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", здійснює управління та контроль за використанням і збереженням спірного майна.

31. Крім того Міністерство оборони України в силу приписів Положення від 04.08.2000 № 1225 та Положення від 14.04.2004 № 467 повинен вести облік майна та передавати Фондові державного майна України інформацію для внесення змін до Реєстру.

32. Таким чином, враховуючи ненадання Міністерством оборони України будь-яких розпорядчих документів щодо передачі спірного майна на баланс підпорядкованим організаціям, враховуючи, що реєстрація права власності державним реєстратором здійснена 10.10.2016 на підставі витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, наданого Фондом державного майна України від 18.07.2016 №10-15-13760 та те, що Міністерство оборони України саме здійснює управління військовим майном, у тому числі закріплює майно за підпорядкованими організаціями, і позивачами не надано доказів самовільного зайняття відповідачем-2 спірних будівель, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

33. Суд відхиляє аргументи позивачів про порушення судами першої та апеляційної інстанцій приписів статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, розмір відшкодування витрат сторони на послуги адвоката визначено судами з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи щодо понесенням стороною таких витрат, зокрема, договором про надання правової допомоги від 04.12.2017 №61, актом приймання-передачі наданих послуг (надання правової допомоги) до зазначеного договору, розрахунком суми витрат на оплату послуг адвоката, та обставин представництва інтересів сторони адвокатом під час розгляду справи.

34. Суд також відхиляє аргументи позивачів про порушення судом апеляційної інстанцій приписів статті 56 Господарського процесуального кодексу України, оскільки встановлення наявності чи відсутності повноважень представника відповідача-2 у суді апеляційної інстанції не відноситься до компетенції Суду. При цьому Суд зазначає, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

36. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

37. Судові витрати, понесені позивачами у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на позивачів, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 у справі №911/3386/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Ткач