Постанова

від 08.11.2018 по справі 909/515/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2018 р. Справа №909/515/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Авангард-Агро" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" вих. № 227 від 10.09.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/2703/18 від 12.09.2018)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 (суддя Рочняк О.В., повний текст складено 20.08.2018)

у справі № 909/515/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Служба Безпеки - Прайд" (надалі ТзОВ "СБ - Прайд"), м. Обухів, Київська область

до відповідача: дочірнього підприємства "Авангард-Агро" публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (надалі ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард"), с. Загвіздя, Тисменицького район, Івано-Франківської область

про стягнення заборгованості в сумі 100589,51 грн.

за участю учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "СБ - Прайд" звернулося до Господарського суду з позовом до ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" про стягнення заборгованості за надання охоронних послуг.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 у справі № 909/515/18 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 86 661 грн. заборгованості, 8 996,18 грн. пені, 3 448,93 грн. інфляційних втрат, 1 327,23 грн. 3% річних та 1758,48 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем не спростована. Враховуючи неналежне виконання ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" умов договору № 01-8/17 про надання охоронних послуг, суд, здійснивши перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій, дійшов висновку про їх часткове задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням, ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, а відтак вважає, що судом винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що подані позивачем щомісячні акти прийому виконаних робіт не є належними та достатніми доказами, які підтверджують спірну заборгованість.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 у справі № 909/515/18 та встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання його копії апелянту.

На виконання вищезазначеної ухвали ТзОВ "СБ Прайд" надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 залишити без змін. Зазначає про безпідставність тверджень відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено факту наявності заборгованості з оплати наданих охоронних послуг, оскільки ТзОВ "СБ - Прайд" акти здачі-приймання наданих послуг охорони за період з серпня по грудень підписані відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2018 апеляційну скаргу ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" передано на розгляд Західного апеляційного господарського суду колегії суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 у справі № 909/515/18 апеляційну скаргу відповідача призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2018 о 10:45 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.

ТзОВ "СБ - Прайд" участі уповноваженого представника в судовому засіданні 08.11.2018 не забезпечив, на поштову адресу Західного апеляційного господарського суду надіслав клопотання (зареєстроване в канцелярії суду за вх. № ЗАГС 01-04/43/18 від 17.10.2018), а якому просить провести розгляд справи без участі представника позивача.

ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" також участі уповноваженого представника в судовому засіданні 08.11.2018 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, малозначність даної справи, колегія суддів вирішила розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, виходячи із наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 01.08.2017 між ТзОВ "СБ - Прайд" (охоронним агентством або Охорона) та ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" (замовником) було укладено договір № 01-8/17 про надання охоронних послуг, згідно з умовами якого охоронне агентство зобов'язалось забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно з актом прийняття об'єкту під охорону (додаток 4 до договору), а замовник зобов'язався щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену договором плату (а.с. 12-19).

В п.2.2 та п.2.3 договору сторони погодили, що об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною. Охорона об'єкта здійснюється згідно дислокації (додаток 1 до договору), інструкції по охороні об'єкта замовника (додаток 2) та положень даного договору.

Згідно з п.2.6 та п.2.7 договору Охорона забезпечує збереження ТМЦ, переданих Охороні у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ (додаток 7). Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підставі даних бухгалтерського обліку замовника. У випадку нестачі, втрати, знищення, псування ТМЦ, вказаних в п.2.6 цього договору, матеріальна відповідальність Охорони складає повну балансову вартість ТМЦ.

Відповідно до п.7.1 та п.7.2 договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 25 (двадцять п'ять) грн/год. Вартість надання охоронних послуг обчислюється з розрахунку перебування на об'єкті Охорони протягом місяця 3 умовних охоронників на добу (фактична кількість забезпечених цілодобових постів) згідно дислокації постів, а також наявної фактичної кількості охоронників в черговій зміні, виходячи із полуторного складу кількості охоронників, необхідного для забезпечення одного цілодобового посту або 100% відсотковим наповненням.

Загальна сума щомісячної плати за даним договором вираховується шляхом перемноження вартості людино/години на об'єкт охорони (25грн/год), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (3) та складає 54900 грн. без ПДВ (п. 7.3 договору).

Згідно з п. 7.4 договору оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється на протязі місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п.7.5 договору охоронне агентство зобов'язано надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої замовникові неналежним виконанням умов договору. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідно до п. 8.4. договору закінчення дії договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору.

В п.10.1 договору сторони погодили, що він набирає чинності з 01.08.2017 та діє до 01.08.2018.

01.08.2017 позивач прийняв від відповідача приміщення під охорону, про що сторонами було складено акт приймання-передачі об'єкта (а.с 27).

09.09.2017 між ТзОВ "СБ - Прайд" та ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" укладено додаткову угоду № 09-09-2017 до договору про надання охоронних послуг 01-8/17 від 01.08.2017, якою погоджено, що загальна сума щомісячної плати за договором складає 64 050 грн. (а.с.49).

31.12.2017 сторони уклали додаткову угоду № 31-12/2017 до договору про надання охоронних послуг № 01-8/17 від 01.08.2017, у якій дійшли взаємної згоди про розірвання із 24 години 00 хвилин 31 грудня 2017 року договору № 01-8/17(а.с. 80).

В п.4 вищевказаної додаткової угоди сторони погодили, що розірвання договору не звільняє їх від зобов'язань, що виникли під час його дії.

Також, 31.12.2017 сторони підписали акт прийняття об'єкту з під охорони (а.с.81).

На виконання умов договору сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- акт № ОУ-0000056 за серпень 2017 на суму 54900 грн.,

- акт № ОУ-0000061 за період з 01.09.2017 по 08.09.2017 на суму 14 640 грн.,

- акт № ОУ-0000067 за період з 09.09.2017 по 30.09.2017 на суму 46 970 грн.,

- акт № ОУ-0000072 за жовтень 2017 на суму 64 050 грн.,

- акт № ОУ-0000076 за листопад 2017 на суму 59 001 грн.,

- акт № ОУ-0000084 за грудень 2017 на суму 64 050 грн.

Всього акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписано на суму 303 611 грн. За розрахунком позивача відповідачем сплачено охоронні послуги на суму 216 950 грн. Сума заборгованості склала 86 611 грн.

Вищезазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ДП "Авангард-Агро" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" 86 661 грн. основного боргу, 8 996,18 грн. пені, 3 448,93 грн. інфляційних втрат, 1 327,23 грн. 3% річних.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

За приписами ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір охорони є одним із видів договорів про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Договір охорони є одним із видів договорів про надання послуг, а відтак вказаний договір слугує підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 11, 202, 629, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Як визначено в ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про охоронну діяльність" суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ч.1 ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання, а зокрема господарське, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.2 та ч.3 ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 907 ЦК України передбачено право розірвання договору про надання послуг, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

В ч.2 зазначеної статті визначено, що порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

В додатковій угоді про розірвання договору про надання охоронних послуг № 01-8/17 сторони погодили, що розірвання договору не звільняє їх від зобов'язань, що виникли під час його дії.

В свою чергу Західний апеляційний господарський суд зазначає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 86 661 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. 7.4. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 86 661 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено факту наявності заборгованості з оплати наданих охоронних послуг, не відповідають дійсності, адже матеріали справи містять акти здачі - приймання наданих послуг охорони за період з серпня по грудень 2017 року, підписані відповідачем без будь-яких заперечень чи зауважень.

Зазначені акти у відповідності до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій між сторонами і є підставою для бухгалтерського обліку.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.9. договору сторонами було погоджено сплату охоронному агентству пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, у випадку прострочення замовником оплати наданих послуг.

Оскільки відповідачем було допущено прострочення строків оплати, визначених п. 7.4 договору, оплата наданих послуг здійснювалася частинами та нерегулярно, відповідно є підстави для стягнення з відповідача пені за період прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимоги ТзОВ "СБ - Прайд" про стягнення 8 996,18 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що нарахування 3% річних здійснено позивачем правомірно. Проте, при нарахуванні інфляційних втрат позивачем не взято до уваги Рекомендацій Верховного Суду України, викладених в листі № 62-97р від 03.04.97, відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та не враховано, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число поточного місяця індексується за період з врахуванням поточного місяця, а якщо з 16 по 31 - то розрахунок розпочинається з наступного місяця.

З огляду на викладене, місцевий господарський суду дійшов правильного висновку про те, що з поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат вбачається, що в січні 2018 нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено, виходячи з суми боргу 86 661 грн., тоді як з врахуванням часткової проплати 13.01.2018 ця сума зменшилась до 66 661 грн., а отже інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 3 448,93 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, про те, що позивачем жодним чином документально не підтверджено факту наявності заборгованості за надані з охорони об'єкта є такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 у справі № 909/515/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

М.І. Хабіб