Рішення

від 06.11.2018 по справі 904/4386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4386/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКАС-Т" (61057, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 13, офіс 709; ідентифікаційний код 36458733)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМПРОМТРАНС" (50015, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОНСТИТУЦІЙНА, будинок 23А, ОФІС; ідентифікаційний код 38032505)

про стягнення 129900,00грн. основної заборгованості; 51376,96грн. пені; 5508,66грн. трьох відсотків річних; 12248,57грн. інфляційних втрат (договір поставки №2017/32 від 12.06.2017)

Представники:

від позивача Іванцов Олексій Віталійович довіреність №7 від 05.11.2018

від відповідача Закалюжний Сергій Вікторович довіреність від 05.11.2018

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКАС-Т" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМПРОМТРАНС" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути 129900,00грн. основної заборгованості; 51376,96грн. пені; 5508,66грн. трьох відсотків річних; 12248,57грн. інфляційних втрат.

Позивач просив судові витрати у справі стягнути з відповідача, визнати справу малозначною і розглянути її за правилами спрощеного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору поставки №2017/32 від 12.06.2017, в частині оплати отриманого товару.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2018 справу №904/4386/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Ухвалою від 08.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 06.11.2018. Крім того, відповідачу роз'яснено, що відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 06.11.2018.

Ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 22.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 26.10.2018. Отже, п'ятнадцяти денний строк для подачі відзив сплив 06.11.2018.

Станом на 06.11.2018 відзив на позов не надано. В ухвалі про відкриття провадження у справі сторін проінформовано, що у разі ненадання відзиву, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони забезпечили явку представників, отже господарський суд констатує, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2018, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідач звернув увагу суду, що між сторонами ведуться переговори щодо мирного врегулювання спору.

Представник позивача заперечив проти можливості врегулювання спору мирних шляхом та наполягав на прийнятті рішення по суті позовних вимог.

Сторонам роз'яснено можливість мирного врегулювання спору і на стадії виконання рішення суду.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів, на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Відповідач доказів оплати отриманого товару в сумі 129900,00грн. за договором поставки №2017/32 від 12.06.2017, специфікацією № 1 від 12.06.2017 на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

В судовому засіданні, яке відбулося 06.11.2018, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -

ВСТАНОВИВ:

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКАС-Т" (далі - позивач, постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕМПРОМТРАНС" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки товару №2017/32 від 12.06.2017 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, передбачених даним договором, товар, найменування, номенклатура, кількість і вартість якого зазначена в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Сума цього договору складає: 639900,00грн. (шістсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% 106650,00грн. (пункт 1.3 Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору платежі за цим договором здійснюються покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Днем оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника, підтвердженням чого є виписка банку про зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість, в порядку, розмірах і строки, передбачені договором.

Згідно з пунктом 9.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року.

Сторони визнають пріоритет умов поставки і оплати товару, визначених в специфікаціях до договору перед умовами поставки і оплати, встановленими сторонами в тексті договору (пункт 9.4 Договору).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами підписано специфікацію до Договору №1 від 12.06.2017 (далі - Специфікація), загальна сума товару за якою складає 639900,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 106650,00грн. Ціни зазначені на умовах "FCA- м. Харків" склад постачальника і включає вартість погрузки товару на транспортний засіб покупця (Інкотермс 2010).

На виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 639900,00грн., що підтверджується: видатковою накладною №88 від 14.06.2017; товарно-транспортною накладною №002 від 14.06.2017; довіреністю позивача №1306/17 від 13.06.2017 на отримання товару, передбаченого Специфікацію.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 2.2., 2.3. Договору вартість товару визначається сторонами в специфікаціях (рахунках) до договору в гривні України з урахуванням ПДВ. Оплата за цим договором здійснюється покупцем в строк до 30.06.2017, якщо інше не передбачено в Специфікації (рахунку на оплату товару).

В Специфікації сторонами не узгоджений інший, ніж передбачений пунктом 2.3 Договору, строк оплати за отриманий товар. Отже, строк оплати за товар, поставлений за видатковою накладною №88 від 14.06.2017, настав 30.06.2017.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару на загальну суму 510000,00грн., що підтверджується банківськими виписками за рахунком 26007000035428.980 станом на 04.07.2017, 14.07.2017, 01.08.2017, а саме:

- 260000,00грн. - 04.07.2017;

- 50000,00грн. - 14.07.2017;

- 200000,00грн. - 01.08.2017.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 129900,00грн. Доказів оплати товару в сумі 129900,00грн. відповідач не надав; доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 129900,00грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати отриманого товару позивач нарахував:

- пеню за загальний період прострочення з 11.07.2017 по 27.09.2018 у розмірі 51376,96грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з липня 2017 року по серпень 2018 року в розмірі 12248,57грн.;

- три відсотки річних за загальний період прострочення з 01.07.2017 по 27.09.2018 у розмірі 5508,66грн.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами пункту 7.2 Договору у випадку порушення строку оплати, передбаченого цим договором або в специфікації до договору, більше, ніж на 10 днів, постачальник має право нарахувати і стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Господарський суд перевірив здійснений позивачем розрахунок пені і визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу про стягнення 51376,96грн. пені - такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат і визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу про стягнення 12248,57грн . інфляційних втрат - такою, що підлягає задоволенню.

Господарський суд перевірив здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних і встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку за період з 01.08.2017 до 27.09.2018 допущені арифметичні помилки. За перерахунком суду три відсотків річних за вказаний період складають 4516,25грн., а за загальний період прострочення - 5474,34грн.

У зв'язку з вищевикладеним позовна вимога про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 5508,66грн. підлягає задоволенню частково, в сумі 5474,34грн.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2985,00грн., з урахуванням того, що 99,98% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 265-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКАС-Т" (61057, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 13, офіс 709; ідентифікаційний код 36458733) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМПРОМТРАНС" (50015, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОНСТИТУЦІЙНА, будинок 23А, ОФІС; ідентифікаційний код 38032505) про стягнення 129900,00грн. суми боргу за поставлений товар; 51376,96грн. пені; 5508,66грн. трьох відсотків річних; 12248,57грн. інфляційних втрат (договір поставки №2017/32 від 12.06.2017) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМПРОМТРАНС" (50015, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОНСТИТУЦІЙНА, будинок 23А, ОФІС; ідентифікаційний код 38032505) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКАС-Т" (61057, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 13, офіс 709; ідентифікаційний код 36458733) 129900,00грн. (сто двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот грн. 00 коп.) основної заборгованості; 51376,96грн. (п'ятдесят одна тисяча триста сімдесят шість грн. 96 коп.) пені; 5474,34грн. (п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 34 коп.) трьох відсотків річних; 12248,57грн. інфляційних втрат (дванадцять тисяч двісті сорок вісім грн. 57 коп.) інфляційних втрат; 2985,00грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог , а саме в частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМПРОМТРАНС" (50015, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ КОНСТИТУЦІЙНА, будинок 23А, ОФІС; ідентифікаційний код 38032505) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКАС-Т" (61057, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 13, офіс 709; ідентифікаційний код 36458733) 34,32грн. трьох відсотків річних відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 12.11.2018

Суддя І.В. Петренко