Рішення

від 01.11.2018 по справі 920/500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.2018 Справа № 920/500/18 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/500/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: заступника керівника Сумської місцевої прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 79, м. Суми, 40000) в інтересах держави в особі позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області (вул. Харківська, буд. 30/1, м. Суми, 40024, ідентифікаційний код 21124686),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОДИС" (вул. Реміснича, буд. 35-2, м. Суми, 40004, ідентифікаційний код 37845888),

про стягнення 42862,73 грн. на підставі договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014,

представники сторін:

прокурор: Мороз А.В.,

позивача: Мороз Н.В. за довіреністю № 4 від 05.01.2018,

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся заступник керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю НОДИС про стягнення з відповідача на користь позивача 42862,73 грн. пені на підставі договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014, а також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Прокуратури Сумської області витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав.

Копії ухвали про відкриття провадження у справі № 920/500/18 від 31.07.2018 року та копії ухвал від 21.08.2018, від 11.10.2018, що направлялись судом на адресу відповідача, яка зазначена прокурором у позовній заяві та у договорі оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014, а саме: 40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35-2, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу господарського суду Сумської області за закінченням терміну зберігання.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом за запитом № 1004288252 від 06.08.2018, станом на 06.08.2018 відповідач знаходиться за адресою: 40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35-2.

А тому, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи.

25.09.2018 Сумська місцева прокуратура листом № 112-11808вих18 від 20.09.2018 (вх. № 7024 від 25.09.2018) повідомила суд про неотримання відзиву на позовну заяву станом на 20.09.2018 та неможливість у зв'язку з цим надати до суду відповідь на відзив.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали вимоги викладені у позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

Згідно ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає із посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Частиною 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про Фонд державного майна України визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України Про Фонд державного майна України Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та представництва у районах та містах, створені Фондом державного майна України, у разі необхідності.

Органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, яке на місцевому рівні реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності.

У відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що прокурор здійснює представництво органу, в інтересах якого він звертається до суду, на підставі закону та його процесуальне представництво полягає у здійсненні ним процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В обґрунтування наведеного орган прокуратури посилається на те, що недодержання відповідачем вимог законодавства про оренду державного майна, нвиконання ним зобов'язань за договором оренди, призвело до ненадходження до державного бюджету коштів, а також те, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області не вживались належні заходи щодо захисту порушених прав та, у зв'язку з чим у прокурора виникло передбачене законом право на звернення до суду з даним позовом.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що основна заборгованість та пеня залишаються не сплаченими, а також те, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області не вживались належні заходи щодо захисту порушених прав та останні самостійно не ініціювали питання щодо їх реалізації в судовому порядку, суд вважає, що в даному випадку має місце порушення інтересів держави, а звернення заступника керівника Сумської місцевої прокуратури до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

23.07.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області, як Орендодавцем, з одної сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю НОДИС , як Орендарем, з другої сторони, укладено Договір оренди державного майна № 2090 (надалі - Договір оренди).

За умовами даного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - комплекс будівель та споруд для зберігання транспортних засобів на 180 машино-місць, з них 77 машино-місць під накриттям (до складу об'єкту входять: замощення із щебеню площею 6170,98 кв.м, двоповерхова будівля для охорони загальною площею 24,66 кв.м; огорожа на бетонній основі з плоского шиферу) за адресою: м. Суми, вул.. Римського-Корсакова, 2, що перебуває на балансі Сумського державного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.03.2014 і становить за незалежною оцінкою 1444400,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення стоянки для автомобілів. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

Відповідно розділу 2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна між балансоутримувачем та орендарем. Майно передається в оренду із забороною його приватизації та передачі в суборенду. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на балансоутримувача.

У відповідності до приписів ст.. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна термін, на який укладається договір оренди, є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п. 10.1. договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 23 липня 2014 року до 22 липня 2015 року включно.

Умовами п. 10.4 договору було передбачено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору, при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

23.07.2014 за актом приймання-передавання майна балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - комплекс будівель та споруд для зберігання транспортних засобів на 180 машино-місць, з них 77 машино-місць під накриттям (до складу об'єкту входять: замощення із щебеню площею 6170,98 кв.м, двоповерхова будівля для охорони загальною площею 24,66 кв.м; огорожа на бетонній основі з плоского шиферу) за адресою: м. Суми, вул.. Римського-Корсакова, 2, що перебуває на балансі Сумського державного університету, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31.03.2014 і становить за незалежною оцінкою 1444400,00 грн., яке відповідає будівельним, технічним та санітарним нормам і не потребує поточного та капітального ремонту за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря.

Сумським державним університетом (балансоутримувач) 15 червня 2015 року прийнятий наказ № 0561-І з основної діяльності . Згідно п. 1 наказу комплекс будівель та споруд для зберігання транспортних засобів на 180 машино-місць по вул.. Римського-Корсакова, 2 вважається поверненим з оренди 15.06.2015.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом п.3.7. договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. Нарахування пені здійснюється до моменту повної сплати орендарем заборгованості з орендної плати.

Як стверджує прокурор та позивач, за відповідачем по договору оренди обліковується заборгованість з орендної плати станом на 04.07.2017 в сумі 154670,24 грн. у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 3.7. договору оренди нарахована пеня за період з 05.07.2017 по 15.06.2018 у розмірі 42862,73 грн.

За приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки ст.. 547 Цивільного кодексу України вимагає наявності письмового правочину, укладеного між сторонами, щодо стягнення неустойки, то відсутність такого письмового правочину щодо нарахування пені виключає можливість її стягнення судом після припинення дії договору.

Докази продовження спірного договору оренди шляхом укладання в подальшому інших додаткових угод відсутні.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.05.2018 у справі № 922/272/17.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки строк дії договору оренди державного майна № 2090 від 23.07.2014 закінчився 22.07.2015, отже у позивача відсутні правові підстави для нарахування відповідачу пені у сумі 42862,73 грн. за період з 05.07.2017 по 15.06.2018. В свою чергу, станом на дату подання позивачем позову, втратив чинність і п.3.7. договору оренди щодо нарахування пені.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 12.11.2018.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя Н.О. Спиридонова