ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2018 року м. Одеса Справа № 815/2479/18
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Іванова Е.А.
за участі: секретаря Ягенської К.О., позивача Захарової Т.В., представника відповідача Іванової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізарт" до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання протиправноюбездіяльність щодо несвоєчасногонадання дозволу на перевезення Нутракор, стягнення заподіяної шкоди в розмірі 521061,80грн.-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Торговий дім "Бізарт" до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в якому позивач з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного надання дозволу на перевезення вантажу Нутракор 88 та стягнути з відповідача заподіяну шкоду в розмірі 521061,80 грн. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з моменту складення акту №1 про тимчасову заборону переміщення (перевезення) вантажу та виникнення сумнівів щодо дійсності ветеринарного сертифікату (з 12.01.2018) до моменту, коли Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів звернулась до Головного ветлікаря Малайзії (27.02.2018) минуло 46 днів, що є порушенням ч.1 ст. 90 ЗУ Про ветеринарну медицину в яких зазначено наступне: якщо державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини дійде висновку, що міжнародний ветеринарний сертифікат, яким супроводжується вантаж з товарами, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, чи дійде висновку, що товари у вантажі не відповідають зазначеним у міжнародному ветеринарному сертифікаті, що супроводжує вантаж, вантаж має бути затриманий на призначеному прикордонному інспекційному посту, про що повідомляється Головному державному ветеринарному інспектору України або його призначеному представнику. Головний державний ветеринарний інспектор України або його призначений представник має негайно зв'язатися з ветеринарною адміністрацією країни походження для консультацій та спільного визначення заходів, яких необхідно вжити до цього вантажу. Як було наведено вище, замість того, щоб негайно зв'язатись з адміністрацією країни походження лист до Головного ветлікаря Малайзії з проханням підтвердити дійсність сертифікату був направлений лише через 46 днів. Відповідь від Головного ветлікаря Малайзії була направлена 27 березня 2018 року, в цей же день TOB Торговий дім Бізарт отримав цю відповідь за допомогою засобів електронного зв'язку. Згідно листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів №602-1122-13/7084 від 07.05.2018 Відповідач же отримав цю відповідь лише 11.04.2018 (через 15 днів). Після отримання Відповідачем підтвердження про дійсність сертифікату (11.04.2018) та до моменту проставлення відбитку печатки на коносаменті з вантажем Позивача (05.05.2018) минуло ще 24 дні. Крім того, навіть після підтвердження дійсності сертифікату та надання всіх необхідних документів відповідач продовжував бездіяльність, у зв'язку з чим, позивачем було порушено ст.204 Митного кодексу, де зазначено, що граничний строк зберігання Товару під митним контролем складає 90 днів, та може бути продовжений не більше, як на 30 днів, які сплинули 06 травня 2018 року, у зв'язку з чим, Одеська митниця ДФС вилучила документи та вантаж Товариства з метою встановлення причини перевищення строку зберігання Товару під митним контролем. Відповідно до чинного законодавства, встановлення причини перевищення строку зберігання Товару під митним контролем може проводитися протягом 30 днів. У зв'язку з чим, Товариств мало змогу завершити проходження митних процедур та отримати вантажно-митну декларацію тільки 07 червня 2018 р. Через бездіяльність відповідача, TOB Торговий дім Бізарт було змушено сплачувати кошти за весь час понаднормового використання контейнерного обладнання та зберігання контейнерів на території терміналу, у зв'язку з чим Відповідач завдав TOB Торговий дім Бізарт шкоди в розмірі 521 061 (п'ятсот двадцять одна тисяча шістдесят одна) грн. 80 коп. Позивач вважає, що права TOB Торговий дім Бізарт порушені, оскільки відповідач не звертався до Головного ветлікаря Малайзії 46 днів та ще 24 дні після підтвердження дійсності сертифікату не надавав дозвіл на проходження вантажу позивача в країну, що не є розумними строками в розумінні чинного українського та міжнародного законодавства. Незаконність дій Відповідача також підтверджується листом Головного ветлікаря Малайзії, який підтвердив, що сертифікат №DVS/E2017102396 для партії товару Нутракор 88, який перевозив TOB Торговий дім Бізарт є справжнім та дійсним, виданий Відділом Ветеринарної Служби Малайзії.
Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що відповідно до п.1 Положення про Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що затверджене Наказом Держпродспоживслужби №54 від 26.01.2017р. (далі за текстом - Положення про службу) Одеська регіональна служба є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території. Пунктом 8 названого Положення про службу визначено, що Одеська регіональна служба реалізує свої повноваження безпосередньо та через свої структурні підрозділи - прикордонні інспекційні пункти (пости) ветеринарної медицини, за якими закріплено зони обслуговування. 12.01.2018 року проведений ветеринарно-санітарний контроль вантажу Нутракор 88 (Кальцієві солі довголанцюжкових жирних кислот), виробництва підприємства Малайзії вагою 50000,0 кг, що належить TOB "Торговий дім "Бізарт". Під час здійснення контролю державним інспектором ветеринарної медицини ШПВМ №18 Гончаром A.B. було встановлено, що вантаж супроводжується ветеринарним сертифікатом DVS/E2017102396 від 22.11.2017 складеним тільки англійською мовою, що надрукований на двох аркушах різного кольору та різним шрифтом, що обґрунтовано викликає сумніви в його дійсності та автентичності. За результатами проведеного контролю державним інспектором ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Гончаром A.B. відповідно до рішення Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2017 року №602-113-18/2626, ст.ст 13, 90, 96 Закону України "Про ветеринарну медицину", п.п. 1 і. 34 Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що затверджені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини №71 від 14.06.2004р. припинив (тимчасово заборонив) перевезення (переміщення) зазначеного вантажу, про що 12.01.2018р. був складений акт. В наступному після отримання необхідних документів Одеською регіональною службою ветеринарно-санітарного контролю, позивачу 05.05.2018 року наданий дозвіл на ввезення вантажу Нутракор 88 на територію України.
Ухвалою суду від 29.05.2018 року позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 21.06.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 31.08.2018 року продовжено строк підготовчого провадження.
Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Щодо позовної вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного надання дозволу на перевезення вантажу Нутракор 88, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Положення про Одеську регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що затверджене Наказом Держпродспоживслужби №54 від 26.01.2017р. Одеська регіональна служба є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території.
Судом встановлено, що в січні 2018 року ТОВ Торговий Дім Бізарт було доставлено до Одеського порту вантаж Нутракор 88 (кальцієві солі довголанцюжкових жирних кислот), країна виробник Малайзія з метою імпорту зазначеного вантажу через митний кордон України.
Пунктом 8 Положення про службу визначено, що Одеська регіональна служба реалізує свої повноваження безпосередньо та через свої структурні підрозділи - прикордонні інспекційні пункти (пости) ветеринарної медицини, за якими закріплено зони обслуговування.
Так під час здійснення контролю державним інспектором ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Гончаром A.B. було встановлено, що вантаж супроводжується ветеринарним сертифікатом DVS/E2017102396 від 22.11.2017 складеним тільки англійською мовою, що надрукований на двох аркушах різного кольору та різним шрифтом, що обґрунтовано викликає сумніви в його дійсності та автентичності.
В зв'язку з чим державним інспектором ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Гончаром A.B. 12.01.2018 року за №1 складений акт припинення або тимчасової заборони перевезення (переміщення) підконтрольних вантажів, відповідно до якого державним інспектором ПІПВМ №18 проведена перевірка дотримання вимог чинного законодавства України щодо вантажу Нутракор 88, виробник Малайзія, ветеринарний сертифікат DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року, отримувач вантажу ТОВ Торговий Дім Бізарт (т.1. а.с. 8).
Суд зазначає, що на час ввезення вантажу, проведення його ветеринарно-санітарного контролю державним інспектором ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Одеської регіональної служби Гончаром A.B. та складення акту тимчасової заборони перевезення (переміщення) №1 від 12.01.2018р. було чинним та діяло рішення Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2017 року № 602-113-18/26, відповідно до якого в зв'язку з повідомленням Всесвітньої організації здоров'я тварин (МЕБ) про реєстрацію на територій Малайзії захворювання на тварин на ящур, заборонено до ввезення в Україну з Малайзії сприятливих до ящуру тварин, продукції, сировини та генетичного матеріалу, отриманого від них. Ввезення з зазначеної країни інших вантажів, підконтрольних державній службі ветеринарної медицини здійснюється відповідно до ветеринарних вимог, щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
Вважаючи вказані дії державного інспектора ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Гончара A.B. неправомірними ТОВ Торговий Дім Бізарт звернулось з листом від 18.01.2018 року №1801-1 (т.1. а.с. 21) до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті в якому вимагало негайно припинити незаконні дії по тимчасовій забороні перевезення (переміщення) товару Нутракор 88, та повести всі необхідні заходи з метою його подальшого митного оформлення (т.1 а.с. 21).
02.02.2018 року начальник пункту ПІПВМ №18 Швець С.В. звернувся з запитом до начальника Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті І.Г. Сологуб в якому просив перевірити автентичність ветеринарного сертифікат DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року виданого Department Of Veterinari Services країни Малайзія (т.1 а.с. 106).
12.02.2018 року начальник Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті І.Г. Сологуб звернувся з запитом №89 до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з метою підтвердження автентичності ветеринарного сертифікату DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року виданого Department Of Veterinari Services країни Малайзія на вантаж Нутракор 88, що надійшов на адресу ТОВ Торговий Дім Бізарт . Підставою, яка викликала сумнів у інспектора при проведенні контролю стало те, що сертифікат надрукований на двох аркушах різного кольору та різним шрифтом (т. 1 а.с. 99).
Після отримання відповідачем перекладу сертифікату зробленого 23.02.2018 року листом від 26.02.2018 року №111 Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні повідомила ТОВ Торговий Дім Бізарт , що 12.02.2018 року Одеською регіональною службою з метою підтвердження автентичності ветеринарного сертифікату DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року виданого Department Of Veterinari Services країни Малайзія було направлено листа за №89 до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (т. 1 а.с. 22, 99).
В наступному Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 27.02.2018 року №602-1122-18/1351 направлений запит до Департаменту ветеринарної медицини Малайзії щодо підтвердження автентичності ветеринарного сертифікату DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року, про що зазначено в листі від 29.03.2018 року №602-1122-13/5041 (т.1. а.с. 40, оборотна сторінка).
Листом від 11.04.2018 року №602/1122-12/5624 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів проінформувала Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що за повідомленням компетентного органу Малайзії ветеринарний сертифікат DVS/E2017102396 від 22.11.2017 року, що супроводжував вантаж Нутракор 88 дійсно видався та є автентичним (т.1 а.с. 100).
Листом від 25.04.2018 року Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Щодо ввезення кормових добавок та преміксів з країн неблагополучних щодо інфекційних хвороб повідомила регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вважає за можливе ввезення на територію України кормових добавок та преміксів, до складу яких входять компоненти рослинного та хімічного походження з країн, щодо яких введено обмеження, за умови супроводження їх сертифікатами (аналізу) якості, копіями реєстраційних посвідчень та письмових гарантій, що рослинні компоненти були піддані достатній обробці, методами, що гарантують знищення збудників інфекційних хвороб тварин відповідно до Кодексу здоров'я наземних тварин всесвітньої організації здоров'я тварин (МЕБ) (т.1 а.с. 108).
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача вказаний лист був отриманий ним електронною поштою 25.04.2018 року.
Згідно п. 34.1 Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що затверджені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини №71 від 14.06.2004р. в чинній редакції до ввезення в Україну допускаються корми для тварин рослинного походження, що виготовлені та відвантажені з адміністративних територій, вільних від заразних хвороб тварин, у тому числі:
африканської чуми свиней, - протягом останніх 3 років на території країни;
ящуру, чуми великої рогатої худоби, чуми дрібних жуйних та африканської чуми коней -протягом останніх 12 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ і ін.).
Пунктом 34.6 приведених Вимог визначено, що виконання умов, зазначених у цих Вимогах, повинно бути цілком підтверджене ветеринарним сертифікатом країни-походження в оригіналі, підписаним державним ветеринарним лікарем, у якому вказується благополуччя адміністративної території (країни, штату, провінції і т. ін.) щодо вищевказаних інфекційних хвороб.
Пункт 34.7 зазначених Вимог вказує, що сертифікати повинні бути на мовах країни - експортера та українській, та як встановлено судом поданий позивачем сертифікат від 22.11.2017 року не містив перекладу на українську мову та не зазначав, що штат в якому вироблений продукт не мав випадків захворювання на ящур, чуму великої рогатої худоби, чуму дрібних жуйних та африканську чуму коней - протягом останніх 12 місяців, так як з інформації отриманої від Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин відомо, що протягом 2016 року на території Малайзії реєструвалось захворювання тварин на ящур.
Крім того, згідно ст. 85 Закону України "Про ветеринарну медицину" вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, крім іншого, повинні супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним ветеринарним інспектором країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно - санітарними заходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про ветеринарну медицину усі об'єкти ветеринарно-санітарного контролю і нагляду, що ввозяться на територію України чи переміщуються територією України, підлягають стандартному прикордонному ветеринарно-санітарному контролю у формі інспектування. Якщо згідно з ветеринарно - санітарними заходами на вантаж вимагається міжнародний ветеринарний сертифікат, під час здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю здійснюється перевірка того, що сертифікат, що супроводжує вантаж є повним та автентичним, а також того, що товари, зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті відповідають тим, що містяться у вантажі.
Частина 3 ст. 87 Закону України Про ветеринарну медицину" визначає, що у разі, якщо стандартний ветеринарно-санітарний прикордонний контроль дає підстави дійти висновку, що міжнародний ветеринарний сертифікат є неповним, не відповідає товарам, які містяться у вантажі, або є сумніви щодо дійсності міжнародного ветеринарного сертифіката, державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини застосовує положення статті 90 цього Закону.
За нормою ч. 1 ст. 90 Закону України Про ветеринарну медицину" якщо державний прикордонний інспектор ветеринарної медицини дійде висновку, що міжнародний ветеринарний сертифікат, яким супроводжується вантаж з товарами, є неповним чи підробленим або іншим чином сфальсифікованим, чи дійде висновку, що товари у вантажі не відповідають зазначеним у міжнародному ветеринарному сертифікаті, що супроводжує вантаж, вантаж має бути затриманий на призначеному прикордонному інспекційному посту.
За п. 1 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, що затверджений Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №49 від 27.12.1999р. ввезення, вивезення чи транзит через територію України тварин, продуктів і сировини тваринного походження та інших вантажів, в'їзд транспортних засобів, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю дозволяються за наявності документів, передбачених міждержавними угодами (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів), та в разі додержання ветеринарних вимог з урахуванням епізоотичного стану країн-експортерів.
Пункт 2 наведеного Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки з країн, благополучних в епізоотичному відношенні, за наявності оригіналу ветеринарного сертифіката країни походження з обов'язковим зазначенням конкретного одержувача та при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.
Відповідно до п. 5 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України оформлення вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в пункті пропуску на державному кордоні при ввезенні можливе лише за умови наявності оригіналу ветеринарного сертифіката, санітарного сертифіката країни-виробника, при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини.
Згідно п. 8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон, що затверджений Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №49 від 27.12.1999р., пункт державного ветеринарного контролю має право в установленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в разі небезпечної епізоотичної ситуації в країні-експортері, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, розбіжностей у них чи в разі відсутності таких документів; про це складається відповідний акт у трьох примірниках, які подаються, відповідно, старшим змін прикордонного наряду та митних органів.
Відповідно до п.п.6 п 5 Положення про пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 19.07.1999 № 18 пункт держветконтролю має право у встановленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) підконтрольних вантажів у разі епізоотичного неблагополуччя країни-експортера, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, виявлення у них розбіжностей щодо кількості, якості, маси, упаковки чи в разі відсутності таких документів.
Підпункт 2 п. 6 Положення про службу визначає, що Державні інспектори ветеринарної медицини регіональної ветслужби, крім іншого, мають право забороняти вивезення з території України, ввезення на її територію, транзитні і внутрішньодержавні перевезення, обіг товарів, інших об'єктів контролю та нагляду, які не відповідають вимогам ветеринарно-санітарних заходів та технічним регламентам.
Згідно п. 2 приведеного Положення Одеська регіональна ветслужба у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Держпродспоживслужби та положенням про неї.
Відповідно до п.п. 3 п.4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №667 від 02.09.2015р. Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт об'єктів державного контролю, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку Міжнародного епізоотичного бюро, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб.
Згідно ст. 96 Закону України "Про ветеринарну медицину" якщо існує високий ризик занесення збудників хвороби тварин, що підлягає повідомленню, на територію України з території сусідньої країни або її передачі через експортні чи транзитні вантажі, Головний державний ветеринарний інспектор України може видати розпорядження про встановлення на території, де є така загроза заборони, обмежень на ввезення на територію України, вивезення з території України або транзит товарів у зв'язку з ризиком, пов'язаним з переміщенням товарів з таких територій або через них.
Відповідно до п. 2 Положення про пункт державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 19.07.1999 №18 пункт держветконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства агропромислового комплексу України, Головного державного інспектора ветеринарної медицини України та цим Положенням.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про ветеринарну медицину" державні інспектори ветеринарної медицини які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, зобов'язані додержуватися вимог законів і нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини.
Як зазначалось, належний позивачу вантаж Нутракор 88 супроводжувався ветеринарним сертифікатом DVS/Е2017102396 від 22.11.2017 складеним тільки англійською мовою, що надрукований на двох аркушах різного кольору та різним шрифтом, що обґрунтовано викликало сумніви в його дійсності та автентичності та суперечить вимогам п.п. 34.6-.34.7 Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що затверджені Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини №71 від 14.06.2004р., положенням ст. 85 Закону України "Про ветеринарну медицину".
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, державний інспектор ветеринарної медицини ПІПВМ №18 Одеської регіональної служби Гончар А.В. відповідно до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень припинив (тимчасово заборонив) перевезення (переміщенні) зазначеного вантажу, про що склав акт №1 від 12.01.2018р.
Як встановлено вище листом вих.№602-1122-12/2811 від 25.04.2018р. Держпродспоживслужба України повідомила Одеську регіональну службу про можливість ввезення на територію України кормових добавок та преміксів, до складу яких входять компоненти рослинного та хімічного походження з країн, щодо яких введено обмеження Головного державного інспектора ветеринарної медицини України, за умови супроводження їх сертифікатами (аналізу) якості, копіями реєстраційних посвідчень та письмових гарантій, що рослинні компоненти були піддані достатній обробці, методами, що гарантують знищення збудників інфекційних хвороб тварин.
Відповідні документи, у тому числі сертифікат аналізу та сертифікат термообробки належного позивачу вантажу та пакувального матеріалу були отриманні відповідачем Одеською регіональною службою лише 5 травня 2018 року, що підтверджується доповідною запискою начальника прикордонного інспекційного пункту ветеринарної медицини №18 Одеської регіональної служби (т.1 а.с. 217).
Та після надання до структурного підрозділу Одеської регіональної служби зазначених документів ветеринарно-санітарний контроль вантажу Нутракор 88 був проведений без затримок та того ж дня (05.05.2018 року) позивачу наданий дозвіл на ввезення зазначеного вантажу на територію України, а акт припинення або тимчасової заборони перевезення (переміщення) підконтрольних вантажів №1 від 12.01.2018 року був скасований, тобто з боку відповідача затримки в оформленні не було.
Таким чином суд вважає, що Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, не було допущено бездіяльності щодо несвоєчасного надання дозволу на перевезення вантажу Нутракор 88, оскільки тимчасова заборона на зупинення переміщення вантажу була прийнята на законних підставах, а саме в зв'язку з тим, що вантаж супроводжувався ветеринарним сертифікатом DVS/E2017102396 від 22.11.2017 складеним англійською мовою, без перекладу на державну мову, що надрукований на двох аркушах різного кольору та різним шрифтом та виданий Малайзією в якій в 2016 році зареєстроване захворювання тварин на ящур, та після отримання необхідних документів від Держпродспоживслужби України, товар був випущений відповідачем на територію України.
Також суд враховує, що позивач не оскаржував рішення інспектора №1 від 12.01.2018 року та предметом позову не є дії чи бездіяльність Держпродспоживслужби України.
Таким чином, Одеська регіональна служба діяла у спосіб та в межах компетенції визначеної чинним законодавством, неправомірні дії або неправомірна бездіяльність з боку Одеської регіональної служби відсутня, а тому позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного надання дозволу на перевезення вантажу Нутракор 88 задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення завданої, на думку позивача, шкоди слід зауважити наступне.
Як встановлено судом 07.01.2018 року до Одеського морського торгівельного порту в зону діяльності Одеської митниці ДФС на судні закордонного плавання MSC Namibiaii за коносаментом №MSCUP у контейнерах FCIU8186036 та MEDU4716589 під митним контролем надійшов товар Нутракор 88
Зазначені контейнера з товаром були вивантаженні з борту судна та розміщені під митним контролем на територію контейнерного терміналу Одеського морського торгового порту.
Згідно ч. 2 ст. 210 Митного кодексу України товари, вивантажені з судна в зону митного контролю на території морського, річкового порту, для митних цілей вважаються такими, що перебувають на складі тимчасового зберігання. При цьому договір на зберігання товарів не вимагається.
Згідно ч. 1 ст. 204 Митного кодексу України загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 204 Митного кодексу України строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою власника або уповноваженої ним особи може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі.
Строк зберігання під митним контролем контейнерів FCIU8186036 та MEDU4716589 з вантажем встановлений до 07.04.2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 204 МК України строк тимчасового зберігання товарів було продовжено на 30 діб до 06.05.2018 року.
Дана обставина підтверджується наданим позивачем протоколом про порушення митних правил №1363/50000/18 від 01.06.2018р. (т. 1 а.с. 196-199).
Як встановлено судом вище, дозвіл на ввезення зазначеного вантажу Одеською регіональною службою був наданий 05.05.2018р. тобто до закінчення зазначеного строку для подання документів для митного оформлення названого вантажу. Отже, твердження позивача про пропуск строку для подання документів для митного оформлення вантажу з вини Одеської регіональної служби спростовується даними обставинами, а отже позовні вимоги в частині про стягнення завданої, на думку позивача, йому шкоди, також задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а ому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бізарт" до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання протиправноюбездіяльність щодо несвоєчасногонадання дозволу на перевезення Нутракор, стягнення заподіяної шкоди в розмірі 521061,80грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст виготовлений 06.11.2018 року.
Суддя Е.А.Іванов
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2018 |
Оприлюднено | 13.11.2018 |
Номер документу | 77760843 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні